Постанова від 03.06.2025 по справі 128/4918/24

Справа № 128/4918/24

Провадження № 22-ц/801/1295/2025

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Фанда О. А.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 рокуСправа № 128/4918/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Берегового О.Ю., Стадника І.М.

за участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №128/4918/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Кельце-1», ОСОБА_3 про визнання недійсними додаткової угоди до договору щодо майнових прав на квартиру, договору про сплату пайового внеску, та визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя,

за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1 адвокатаВерещакаВалеріяМиколайовича наухвалу Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 16квітня 2025року провідмову узміні забезпеченняпозову,постановлену у складі судді Фанди О.А.,

встановив:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Кельце-1», ОСОБА_3 про визнання недійсними додаткової угоди до договору щодо майнових прав на квартиру, договору про сплату пайового внеску, та визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя.

Ухвалою суду від 13 січня 2025 року вказану заяву задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОК «ЖБК КЕЛЬЦЕ-1» та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії з реалізації, відчуження майнових прав та реєстрації права власності на квартиру загальною площею 43,61 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ; в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

15 квітня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Верещак В.М. звернувся до суду з клопотанням про заміну заходу забезпечення позову на арешт нерухомого майна, посилаючись на те, що ОСОБА_3 отримала в ОК «ЖБК КЕЛЬЦЕ-1» документи, на підставі яких 25 лютого 2025 року в державного реєстратора Томашпільської селищної ради Штифурко О.Д. зареєструвала право власності на квартиру загальною площею 43,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Таким чином ухвала суду не забезпечила позов з огляду на ігнорування судової заборони відповідачами.

Оскаржуваною ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16 квітня 2025 року в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Верещака Валерія Миколайовича про зміну забезпечення позову - відмовлено.

Не погодившись з оскаржуваною ухвалою представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом ВерещакВ.М. подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що вона постановлена з порушенням процесуальних та матеріальних норм. Також зазначив, що вжитий судом ухвалою від 13 січня 2025 року захід забезпечення позову (шляхом заборони) має бути змінений іншим (арешт майна), оскільки ОСОБА_3 отримала в ОК «ЖБК КЕЛЬЦЕ-1» документи, на підставі яких 25 лютого 2025 року в державного реєстратора Томашпільської селищної ради Штифурко О.Д. зареєструвала право власності на квартиру загальною площею 43,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Просить скасувати ухвалу ВІнницького районногосуду Вінницької області від 16 квітня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким заяву про зміну забезпечення доказів задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи на адресу Вінницького апеляційного суду не надійшов.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши матеріалисправи,межі тадоводи скарги,колегія суддіввважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника позивачки Шевчук А.І. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, суд першої інстанції не навів мотивів такої відмови, обмежившись загальною фразою, що з огляду на обставини справи та зміст позовних вимог, підстави для зміни забезпечення позову відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з частиною першою, другою статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені в частині першій статті 150 ЦПК України.

Згідно з частинами першою-третьою статті 156ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Кельце-1», ОСОБА_3 про визнання недійсними додаткової угоди до договору щодо майнових прав на квартиру, договору про сплату пайового внеску, та визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя, а саме квартири загальною площею 43,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборони ОБСЛУГОВУЮЧОМУ КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ КЕЛЬЦЕ-1» (Код ЄДРПОУ - 44773856) місце знаходження: м. Вінниця, вул. Келецька, буд.125) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) підписувати акт приймання передачі однокімнатної квартири, загальною площею 43,61 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , та будь-які документи на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 та заборонити державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 та/або іншою особою..

Ухвалою суду від 13 січня 2025 року вказану заяву задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОК «ЖБК КЕЛЬЦЕ-1» та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії з реалізації, відчуження майнових прав та реєстрації права власності на квартиру загальною площею 43,61 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ; в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОК «ЖБК КЕЛЬЦЕ-1» та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії з реалізації, відчуження майнових прав та реєстрації права власності на квартиру загальною площею 43,61 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

15 квітня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Верещак В.М. звернувся до суду з клопотанням про заміну заходу забезпечення позову на арешт нерухомого майна, посилаючись на те, що ОСОБА_3 отримала в ОК «ЖБК КЕЛЬЦЕ-1» документи, на підставі яких 25 лютого 2025 року в державного реєстратора Томашпільської селищної ради Штифурко О.Д. зареєструвала право власності на квартиру загальною площею 43,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Таким чином ухвала суду не забезпечила позов з огляду на ігнорування судової заборони відповідачами.

На переконання колегії суддів, запропонований представником позивачки захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , є співмірним із заявленими позивачем вимогами та спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення вимог ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що при застосуванні заходів забезпечення позову, відповідач має право розраховувати на обмеження його прав у обсязі, який є необхідним для забезпечення виконання рішення суду.

Відповідно до ст.150ЦПК України перелічені види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, серед яких є накладення арешту на майно (п. 1ч. 1 наведеної статті) та заборона вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1).

Аналогічно, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.4Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" передбачено окремі види обтяжень такі як арешт і заборона відчуження та/або користування.

При цьому обтяження нерухомого майна, у розумінні загального поняття цього терміну, визначається обмеження прав людини на майно та свободу дій стосовно проведення будь-яких операцій із ним, а саме заборону розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Верховний Суду постановівід 19лютого 2021року усправі N643/12369/19 Верховний Суд роз`яснив, що: арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Верховний Суд зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.

У справі, що є предметом цього апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, слід дійти висновку про те, що цілком достатнім способом забезпечення позову про визнання недійснимидодаткової угодидо договорущодо майновихправ наквартиру,договору просплату пайовоговнеску,та визнанняправа власностів порядкуподілу спільногомайна подружжябуденакладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 376ЦПК України є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 адвоката ВерещакаВалеріяМиколайовича, задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвокатаВерещакаВалеріяМиколайовича про зміну заходу забезпечення позову задовольнити.

Змінити заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13 січня 2025 року, а саме накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: О.Ю. Береговий

І.М. Стадник