Ухвала від 03.06.2025 по справі 461/3545/25

Справа № 461/3545/25

Провадження № 1-кс/461/3608/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2025 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові погоджене з прокурором відділупроцесуального керівництва досудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняСпеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Західного регіону ОСОБА_3 клопотання слідчогоспеціальної поліціївідділу розслідуваннязлочинів загальнокримінальної спрямованостіСУ ГУНПу Львівськійобласті ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000558 від 02.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України , -

в с т а н о в и в:

слідчий спеціальноїполіції відділурозслідування злочинів загальнокримінальної спрямованостіСУ ГУНПу Львівськійобласті ОСОБА_5 за погодженням із прокурором відділу процесуальногокерівництва досудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняСпеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, що полягатиме у позбавлені права на відчуження майна, яке перебуває в власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Свалява, Закарпатської обл., громадянки України, українки, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПКУкраїни, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а також відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, у зв`язку з цим в органу досудового виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч. 3 ст. 332 КК України, карається позбавленням волі від 7 до 9 років з конфіскацією майна.

Відповідно до актового запису про шлюб №507 від 19.11.2003, ОСОБА_7 одружений на ОСОБА_6 .

У зв`язку з чим в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у користуванні та власності ОСОБА_6 , з метою виконання завдань кримінального провадження.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явились, згідно клопотання просять проводити розгляд без їхньої участі, клопотання підтримують в повному обсязі.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Встановлено,що слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000558 від 02.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

03 червня 2025 року про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повідомлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Львів, громадянину України, українцю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, не депутату, не адвокату.

ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він, діючи у порушення вимог ст. 68 Конституції України, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 28.08.2024 о 18:04 год., перебуваючи з ОСОБА_8 у службовому приміщення під назвою «Охорона» ринку «Старий Лицар», за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 67А, - отримав для себе та ОСОБА_8 від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 20000 (двадцять тисяч) доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.08.2024 року становило 826016 (вісімсот двадцять шість тисяч шістнадцять) гривень, за організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, сприяння порадами, вказівками (щодо місця та деталей перетину державного кордону), надання засобів (підроблених документів, що надають право на перетин державного кордону особі призовного віку під час дії воєнного стану) та усунення перешкод з метою виїзду за межі України.

Відповідно до актового запису про шлюб №507 від 19.11.2003, ОСОБА_7 одружений на ОСОБА_6 .

Згідно із вимогами ст. 60 СК України підстави набуття права спільної суміжної власності подружжя це майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №425684823, у ОСОБА_6 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , котрий зареєстрований 12.09.2024, тобто був набутий під час шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відповідно на підставі ст. 60 СК України являється спільною суміжною власністю подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

На підставі ч. 5 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 6 ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 173 КПКпри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В п. 3 ч. 2, ч. 5ст. 170 КПК Українизазначено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Наведена процесуальна норма окреслює виключне коло осіб, на майно яких може бути накладений арешт в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні. Це підозрюваний, обвинувачений, особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння.

Метою накладення арешту в контекстіст. 170 КПК Україниє забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні №62024000000000558, а відповідно не відноситься до кола осіб, визначених уст. 170 КПК України, на майно яких може бути накладено арешт.

Крім того, слідчим недоведено існування інших правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого спеціальноїполіції відділурозслідування злочинів загальнокримінальної спрямованостіСУ ГУНПу Львівськійобласті ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024000000000558 від 02.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1