Постанова від 02.06.2025 по справі 910/13305/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2025 р. Справа№ 910/13305/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Цікра А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 (повний текст складено та підписано 06.01.2025)

про звернення стягнення на грошові кошти

у справі №910/13305/23 (суддя Пукас А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юстимед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитліфт»

про стягнення 1 200 000 грн,-

В судовому засіданні 02.06.2025 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юстимед» (далі за текстом - ТОВ «Юстимед», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитліфт» (далі за текстом - ТОВ «Фаворитліфт», Відповідач) про стягнення суми авансу в розмірі 1 200 000 грн за договором № 30-11-22 від 30.11.2022 (далі за текстом - Договір).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 позов ТОВ «Юстимед» задоволено, стягнуто з ТОВ «Фаворитліфт» на користь ТОВ «Юстимед» заборгованість - 1 200 000 грн та судовий збір - 18 000 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 залишено без змін.

13.08.2024 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 910/13305/24 видано наказ.

30.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д`яченка Є.С., в якій виконавець просить суд звернути стягнення на грошові кошти 1 163 000 грн - заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі № 910/13305/23, які належать ОСОБА_1 і які є предметом заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фаворитліфт» за договорами фінансової допомоги, укладеними між ТОВ «Фаворитліфт» та ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі №910/13305/23 заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д`яченка Є.С. про звернення стягнення на грошові кошти у справі №910/13305/23 - задоволено.

Звернуто стягнення на грошові кошти в розмірі 1 163 000 (один мільйон сто шістдесят три тисячі) грн, що належать ОСОБА_1 , який має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворитліфт» за договорами поворотної фінансової допомоги в рахунок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юстимед» - стягувача по виконавчому провадженню № 75985525 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі №910/13305/23.

Задовольняючи заяву, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, апелянт 17.01.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 16.01.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

При розгляді даної справи та ухваленні вказаної ухвали судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема, судом порушено вимоги статей 76, 79, 86, 336 ГПК України.

09 грудня 2024 року ТОВ «ФАВОРИТЛІФТ» подало до суду клопотання, до якого додало наступні документи /оригінали/: заяву про корегування сплачених коштів; касову книгу, що містить записи про рух коштів, отриманих від ОСОБА_1 у період з 03.08.2023 по 25.09.2024; оборотно - сальдова відомість по рахунку 301 «готівка» за період з 03.08.2023 по 25.09.2024); договори поворотної фінансової допомоги, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТЛІФТ» та ОСОБА_1 № 03/08-23 від 03.08.2023, 29/08-23 від 29.08.2023, № 5/09-23 від 05.09.2023, № 01/11-23 від 07.11.2023, № 02/11-23 від 22.11.2023, № 29-1/12-23 від 29.12.2023, № 01/02-224 від 07.02.2024, № 02/02-24 від 19.02.2024, № 02/05-24 від 07.05.2024, № 03/05-24 від 09.05.2024, № 17/05-24 від 17.05.2024, № 03/06-24 від 03.06.2024, № 07/06-24 від 07.06.2024; Додаткову угоди № 1 до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 15 квітня 2024 року;. Додаткову угоди № 1-1 до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 15 липня 2024 року; Додаткові угоди до Договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 15 квітня, Додаткової угоди до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24 травня 2024 року; Додаткової угоди до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24 травня 2024 року; Додаткової угоди до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 24 травня 2024 року; Додаткової угоди до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2024 року; Додаткової угоди до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 19 липня 2024 року; Додаткової угоди до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 07 листопада 2023 року;

Заперечення ОСОБА_1 ; Заяви від 18.11.2024 року про корегування сплачених коштів, Касову книгу стосовно руху коштів, який стосується предмету даної справи та Картку рахунку 301 про рух коштів від ОСОБА_1 за договором про надання та повернення поворотної фінансової допомоги за 01.08.2023 - 25.09.2024 р.р. - вказані докази є електронними.

Оскільки, ТОВ «ФАВОРИТЛІФТ» введе касову книгу в формі за допомогою комп`ютерних засобів, вважає паперову форму даної касової книги та рахунку 301 засвідчену відповідно до законодавства України належним доказом та прирівнюється до оригіналу.

ОСОБА_1 повернув поворотну фінансову допомогу Відповідачу, що підтверджується наданими суду доказами, а саме квитанції, касові ордери, касову книгу стосовно руху коштів, рахунок 301.

Вчинені правочини, а саме укладення договорів поворотної фінансової допомоги, укладення додаткових угоди до вказаних договорів та повернення ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги ТОВ «ФАВОРИТЛІФТ», що підтверджується наданими письмовими доказами до суду, вважає правомірними правочинами - діями, які створюють права і обов`язки, тобто є правочинами.

В даному випадку предметом доказування є рух коштів від ОСОБА_1 до ТОВ «ФАВОРИТЛІФТ», Відповідач надав докази повернення ОСОБА_1 фінансової допомоги, а тому доводи представника Заявника, що Відповідачем не було надано жодних документів, які б підтверджували рух коштів від ОСОБА_1 до ТОВ «ФАВОРИТЛІФТ» є необґрунтованими та безпідставними.

Судом в ухвалі зазначено, що квитанції про повернення коштів є нібито неналежними доказами, але, дані квитанції містять саме інформацію, яка входить до предмету доказування, вони містять обов`язкові дані, підпис, печатку підприємства та мають бути взяті до уваги.

Також, в підтвердження повернення коштів в справі наявні касові ордери, /копії ордерів.

Представником Заявника не додано ніяких доказів щодо недійсності вказаних договорів, квитанцій, касових ордерів, є тільки припущення представника Заявника та суду про неналежність даних доказів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження у справі №910/13305/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів оскарження у справі №910/13305/23.

23.01.2025 матеріали справи №910/13305/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 залишено без руху апеляційну скаргу з підстав неподання доказів надіслання копії апеляційної скарги до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитліфт» в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

06.02.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 05.02.2025) через підсистему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 представником апелянта подано апеляційну скаргу, до якої долучено квитанції №2626809 та №2626810 від 05.02.2025 про доставку документів до зареєстрованих електронних кабінетів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юстимед» та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитліфт» в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №09.1-04.1/374/25 від 17.01.2025 Північного апеляційного господарського суду) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі №910/13305/23. Об`єднано в одне провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №09.1-04.1/374/25 від 17.01.2025 Північного апеляційного господарського суду) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі №910/13305/23 з аналогічною апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №09.1-04.1/741/25 від 06.02.2025 Північного апеляційного господарського суду) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі №910/13305/23.

Справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 у зв`язку з виходом судді Хрипуна О.О. у тривалу відпустку з 14.04.2025, розгляд справи було призначено на 02.06.2025.

Явка представників сторін

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції 02.06.2025 підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у апеляційній скарзі, оскаржувану ухвалу просив скасувати, у задоволенні заяви відмовити.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 02.06.2025 не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників сторін обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.06.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Частинами 1 та 4 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.

Відповідно до частини 1 та 7 статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

Із поданої приватним виконавцем заяви вбачається, що 06.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. відкрито виконавче провадження ВП № 75985525 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 13.08.2024 у справі № 910/13305/23 про стягнення з ТОВ «Фаворитліфт» на користь ТОВ «Юстимед» заборгованості - 1 200 000 грн та судового збору - 18 000 грн., а всього до стягнення - 1 218 000 грн.

У відповідності до вимог частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

За інформацією Державної податкової служби України у боржника відкриті рахунки в банківських установах: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», МФО 305299; Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», МФО 334851; Акціонерне товариство «Укрсиббанк», МФО 351005.

На підставі наведеного, 06.09.2024 приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 75985525 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ з вимогою про надання інформації щодо стану рахунків боржника та руху коштів по ним у відповідності до вимог пункту 6 частини 1 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

На виконання рішення суду, станом на 16.10.2024, з рахунків боржника списано часткову суму боргу в загальному розмірі 41 364,13 грн., яка розподілена у виконавчому провадженні згідно з нормами статей 45, 46, 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Приватний виконавець стверджує, що станом на 29.10.2024 залишок заборгованості за наказом Господарського суду м. Києва від 13.08.2024 у справі № 910/13305/23 складає 1 180 644, 88 грн.

Додаткових доказів погашення боргу матеріали справи не містять.

Приватний виконавець, звертає увагу суду на те, що за наслідком аналізу інформації руху коштів по рахунку боржника № НОМЕР_1 , валюта рахунку UAH, в АТ «ПУМБ», МФО 334851 (відповідь № 116/9805/19БТ від 07.10.2024), встановлено факти видаткових фінансових операцій за період з 03.08.2023 по 08.08.2024 на загальну суму 1 188 000,00 грн з цільовим призначенням: «Надання поворотної фінансової допомоги», отримувач платежів - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), який є керівником юридичної особи ТОВ «Фаворитліфт» за договорами поворотної фінансової допомоги.

Крім того, сума вищезгаданих операцій в період з 28.08.2023 (дата відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі № 910/13305/23) по 27.09.2024 складає в загальному розмірі 1 175 000 грн.

Повернення фінансової допомоги ОСОБА_1 ТОВ «Фаворитліфт» в період з 03.08.2023 по 25.09.2024 встановлено за прибутковою фінансовою операцією 18.01.2024 в розмірі 25 000 грн. за цільовим призначенням: «Повернення поворотної фінансової допомоги згідно дог. № 02/11-23 від 22.11.23 ОСОБА_1 ».

Інших фінансових операцій, які б доводили підтвердження повернення коштів ОСОБА_1 отриманих від підприємства - боржника за рішенням суду виконавцем не виявлено.

Таким чином, приватний виконавець просить суд звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 1 163 000 грн. - заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 по справі № 910/13305/23, які належать ОСОБА_1 , які є предметом заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фаворитліфт» за договорами фінансової допомоги, укладеними між ТОВ «Фаворитліфт» та ОСОБА_1 .

Із наданих боржником заперечень вбачається, що заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фаворитліфт» на момент звернення приватного виконавця до суду не існує.

ОСОБА_1 отримував від боржника фінансову допомогу, але всі отримані кошти повернуті у наступному порядку:

- договір поворотної фінансової допомоги № 03/08-23 від 03.08.2023, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 13 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 123 від 03.08.2023; квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 15.04.2024 на суму 13 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги № 29/08-23 від 29.08.2023, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 15 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 132 від 29.08.2023; квитанція до прибуткового касового ордера № 2 від 15.04.2024 на суму 15 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги № 5/09-23 від 05.09.2023, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 15 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 136 від 05.09.2023; квитанція до прибуткового касового ордера № 3 від 15.04.2024 на суму 15 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги № 01/11-23 від 07.11.2023, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 60 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 158 від 07.11.2023; квитанція до прибуткового касового ордера № 4 від 15.04.2024 на суму 60 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги № 02/11-23 від 22.11.2023, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 93 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 183 від 22.11.2023; квитанція до прибуткового касового ордера № 5 від 15.04.2024 на суму 93 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги № 29-1/12-23 від 29.12.2023 на умовах якого ОСОБА_1 отримано 10 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 198 від 29.12.2023; квитанція до прибуткового касового ордера № 6 від 15.04.2024 на суму 10 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги №01/02-224 від 07.02.2024, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 50 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 14 від 07.02.2024; квитанція до прибуткового касового ордера № 7 від 15.04.2024 на суму 50 000 грн;

- договір поворотної фінансової допомоги №02/02-24 від 19.02.2024, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 17 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 30 від 09.02.2024; квитанція до прибуткового касового ордера № 8 від 15.04.2024 на суму 17 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги № 02/05-24 від 07.05.2024, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 200 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 73 від 07.05.2024; квитанція до прибуткового касового ордера №13 від 24.05.2024 на суму 200 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги №03/05-24 від 09.05.2024, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 160 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 76 від 09.05.2024; квитанція до прибуткового касового ордера № 12 від 24.05.2024 на суму 160 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги №17/05-24 від 17.05.2024, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 200 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 86 від 17.05.2024; квитанція до прибуткового касового ордера № 13 від 24.05.2024 на суму 200 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги №03/06-24 від 03.06.2024, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 200 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 112 від 03.06.2024; квитанція до прибуткового касового ордера № 14 від 19.07.2024 на суму 200 000 грн від ОСОБА_1 ;

- договір поворотної фінансової допомоги №07/06-24 від 07.06.2024 року, на умовах якого ОСОБА_1 отримано 150 000 грн; отримання поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 136 від 07.06.2024; квитанція до прибуткового касового ордера № 15 від 19.07.2024 на суму 150 000 гривень від ОСОБА_1 .

До заперечень боржником додано заяву - заперечення ОСОБА_1 , в яких останній зазначає, що вся отримана фінансова допомога боржнику повернута, а відтак борг відсутній.

Таким чином, ТОВ «Фаворитліфт» наголошує на тому, що ОСОБА_1 не має заборгованості перед ним, судове рішення, яке підтверджувало б існування такої заборгованості відсутнє, що є підставою для відмови у задоволенні заяви приватного виконавця.

Стягувачем у виконавчому провадженні також надано письмові пояснення, з яких вбачається що заява приватного виконавця підлягає задоволенню з огляду на наступне.

По-перше, стягувач зазначає, що пунктом 5.1 вказаних вище договорів поворотної фінансової допомоги визначено, що повернення коштів має здійснюватися шляхом їх перерахування на поточний рахунок ТОВ «Фаворитліфт», а згідно пункту 5.2 днем повернення коштів вважається день зарахування грошової суми на поточний рахунок позикодавця.

Відтак, надані прибуткові касові ордери ОСОБА_1 про повернення коштів ТОВ «Фаворитліфт» є недостатнім доказом оскільки кошти сплачено не у відповідності до визначеного договорами порядку, а із врахування положень пункту 6, 48 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (далі за текстом - Положення) боржником не надано доказів зарахування готівки на відповідний рахунок ТОВ «Фаворитліфт».

По-друге, надані ОСОБА_1 квитанції до прибуткових касових ордерів не містять підписів уповноважених осіб про прийняття коштів, що свідчать про неналежність останніх в частині підтвердження обставин, на які сторона боржника посилається.

Приватний виконавець також у своїх поясненнях зазначає, що боржником неодноразово допускалося порушення касової дисципліни та вимог Положення, а з наданих боржником доказів не вбачається можливості встановити факт належного повернення ОСОБА_1 фінансової допомоги при тому, що останній є пов`язаною з боржником особою - директором Відповідача.

В ході розгляду заяви, судом витребовувалися додаткові матеріали у боржника, серед яких до суду надано, в тому числі, додаткову угоду № 1 до договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 15.04.2024, якою ОСОБА_1 та ТОВ «Фаворитліфт» погоджено пункт 5.3 у кожному з укладених (зазначених судом вище) договорів поворотної фінансової допомоги, викласти в іншій редакції, а саме: «Позичальник вправі достроково повернути отримані за договором суму Позики кошти, повернення коштів Позичальнику дозволяється у порядку, передбаченому цим Договором або шляхом внесення суми отриманої позики чи будь якої її частини до каси Позикодавця». Інші положення договорів залишаються без змін.

Також, до матеріалів справи боржником надано роздруківку касової книги в електронній формі та картку 301 про рух коштів за договорами поворотної фінансової допомоги за період з 01.08.2024 по 25.09.2024, в яких відображено надходження від ОСОБА_1 коштів до ТОВ «Фаворитліфт» 1 133 000 грн. однак не надано доказів подальшого руху таких коштів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України «При виконавче провадження» та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

При цьому, за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, в даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу.

Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами. Такими доказами, зокрема, є відповідне рішення суду та докази беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 06.02.2020 у справі №913/381/18.

При розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватися доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

При розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов`язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини непропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.

Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення.

Враховуючи відсутність судового рішення, яким підтверджується факт існування заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фаворитліфт», судом досліджено доводи сторін та надані на їх спростування чи підтвердження докази, за наслідком чого суд дійшов висновку щодо обґрунтованості поданої приватним виконавцем заяви та наявність підстав для її задоволення.

Так судом з наданих до справи доказів встановлено, а сторонами не заперечується факт укладання 13-ти договорів поворотної фінансової допомоги між ОСОБА_1 та ТОВ «Фаворитліфт».

Вказані договори підписані фактично однією особою, оскільки ОСОБА_1 є директором ТОВ «Фаворитліфт», а відтак на переконання суду є пов`язаною особою, визначення якої міститься в пункті 14.1.159 статті 14 Податкового кодексу України, що свідчить про можливість такої особи вчиняти правочини з економічно вигідними для себе умовами.

Відтак, факт перерахування боржником поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 188 000 грн ОСОБА_1 підтверджено наявними у справі доказами (платіжними дорученнями), а також визнано сторонами.

Сторонами не заперечується факт повернення 25 000 грн ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Фаворитліфт» шляхом проведення прибуткової фінансової операції.

Відтак, спірним є питанням повернення ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Фаворитліфт» 1 163 000 грн.

Зі змісту Положення вбачається наступне:

- суб`єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України (пункт 4);

- суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними у надавачів платіжних послуг. Такі розрахунки проводяться також шляхом внесення готівки до надавачів платіжних послуг для подальшого переказу коштів на рахунки суб`єктів господарювання (пункт 5);

- фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: 1) із суб`єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 000 гривень включно. Платежі на суму, що перевищує 50 000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки (пункт 7);

- установа/підприємство, що здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлює, виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків. Вимоги пункту 14 розділу II цього Положення поширюються на небанківських надавачів платіжних послуг (пункт 14);

- суб`єкти господарювання здають готівкову виручку (готівку) для виконання платіжних операцій до банків, юридичних осіб, що здійснюють операції з оброблення та зберігання готівки, національних операторів, небанківських надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки. Готівкова виручка (готівка) здається суб`єктами господарювання для зарахування на відповідний рахунок, відкритий ними у будь-якого з надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України «Про платіжні послуги». Готівкова виручка (готівка) здається суб`єктами господарювання самостійно (з урахуванням ризиків щодо безпеки перевезення та здавання готівки) або через відповідні служби/підприємства, яким згідно із законодавством України надано право на інкасацію коштів, перевезення валютних та інших цінностей;

- установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках: для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас] (пункт 48);

- ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення) (пункт 53).

Оскільки Відповідачем не надано доказів встановлення за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки), доказів врегулювання порядку оприбуткування готівки в касі, а також допустимі ліміти її зберігання, враховуючи встановлені вказаними вище пунктами допустимі обсяги готівки, суд дійшов висновку, що боржником та ОСОБА_1 як зацікавленою особою не доведено факту належного повернення ним поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 163 000 грн. на поточний рахунок боржника.

Задовольняючи заяву, та відхиляючи заперечення відповідача, суд виходив з наступного:

боржником порушувалась фінансова дисципліна в частині внесення отриманої готівки на поточний банківський рахунок, в тому числі, з метою уникнення виконання рішення суду по даній справі;

питання порушення фінансової дисципліни не входить до компетенції даного складу суду, а здійснені останнім висновки ґрунтуються виключно на оцінці наданих сторонами доказів в межах розгляду заяви приватного виконавця;

боржником не заперечується необхідність внесення готівки на поточний банківський рахунок юридичної особи та факт порушення ОСОБА_1 вимог пункту 7 Положення в частині порядку здійснення ним розрахунків у сумах, що перевищують межі в 50 000 грн;

надані боржником прибуткові касові ордери та квитанції до прибуткового касового ордера в межах спірних правовідносин не містять підпису уповноваженої особи як це визначено пунктом 25 Положення, що виключає можливість їх прийняття у якості належних доказів;

на таких доказах взагалі не вбачається за можливе встановити особу підписанта;

дійсно пунктами 5.1 та 5.2 договорів поворотної фінансової допомоги містять однакові пункти, якими зафіксовано, що кошти підлягають поверненню шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позикодавця; днем повернення коштів вважається день зарахування грошової суми на поточний рахунок Позикодавця;

укладена між сторонами додаткова угода № 1 від 15.04.2024 на переконання суду є такою, що штучно створена з ознаками фіктивності, оскільки вносить зміни до договорів згідно пункту 1.1, які укладені після укладення такої додаткової угоди, а додаткова угода № 1-1 від 15.04.2024 та додаткові угоди у кількості 14-штук (додатки з пункту 27 по 42 до клопотання відповідача № 09/12 від 09.12.2024) відсутні, що підтверджується складеним канцелярією Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 актом.

відтак ні боржником, ні його директором ( ОСОБА_1 ) не доведено відсутність у останнього заборгованості перед ТОВ «Фаворитліфт» в розмірі 1 163 000 грн, що свідчить про обґрунтованість доводів приватного виконавця з метою забезпечення виконання рішення суду, а відтак і наявність підстав для задоволення заяви.

Доводи апелянта про порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема, судом порушено вимоги статей 76, 79, 86, 336 ГПК України, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на те, що він ( ОСОБА_1 ) повернув поворотну фінансову допомогу Відповідачу, підприємству - керівником якого він є, що підтверджується наданими суду доказами, а саме квитанції, касові ордери, касову книгу стосовно руху коштів, рахунок 301, оцінені судом першої інстанції, та обґрунтовано відхилені з посиланням на нормативне обгрунтування.

Інші доводи та міркування учасників судового процесу обґрунтовано не досліджувались судом з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, та дійшов правильного висновку про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 1 163 000 (один мільйон сто шістдесят три тисячі) грн, що належать ОСОБА_1 , який має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворитліфт» за договорами поворотної фінансової допомоги в рахунок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юстимед» - стягувача по виконавчому провадженню № 75985525 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі №910/13305/23.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірної по суті ухвали суду, при прийнятті якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи апелянта суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі №910/13305/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі №910/13305/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №910/13305/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 05.06.2025.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді О.О. Хрипун

А.О. Мальченко