Ухвала від 05.06.2025 по справі 903/572/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

05 червня 2025 року Справа № 903/572/25 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали по справі №903/572/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Гідротехпром» до Військової частини НОМЕР_1 , Ковельської районної військової адміністрації Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу про примусове відчуження майна, зобов`язання повернути транспортний засіб,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Гідротехпром» сформував в системі «Електронний суд» позовну заяву до Військової частини НОМЕР_1 , Ковельської районної військової адміністрації Волинської області, в якій просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 03 серпня 2022 року № 94 «Про примусове відчуження майна».

2.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АВМ Гідротехпром» (код ЄДРПОУ 43987238) моторний транспортний засіб - самоскид марки «БЕЛАЗ 75473» з ідентифікаційним номером НОМЕР_4 .

3.Стягнути з Відповідачів судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно до ч.1, 3 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами та відповідачами можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як визначено ч. 2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як свідчить аналіз положень ст. 5, п. 4 ч. 3 ст. 163 цього Кодексу, спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає та зазначає у своїй позовній заяві позивач.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням зазначених правових норм, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес і спосіб його захисту.

На стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, чи дає такий спосіб змогу забезпечити реальне та ефективне поновлення у порушених правах.

У з`ясуванні наведеного і полягає завдання судового розгляду, тому ГПК України не передбачено можливості в будь-якій формі відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви, в якій, на думку судді, позовні вимоги сформульовано як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, відшкодування шкоди, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання договору недійсним і т.д.). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.

В позовній заяві мають бути зазначені обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, при цьому, порушене, невизнане або оспорюване суб`єктивне право, свободи чи інтереси, які зазначені позивачем у прохальній частині позову, повинні бути обґрунтовані обставинами, які є юридичними фактами, що в сукупності складають зміст позову.

Разом з цим, позивач зазначив відповідачами Військову частину НОМЕР_1 та Ковельську районну військову адміністрацію Волинської області .

Судом встановлено, що позивач не обгрунтував свої вимоги до відповідача- Ковельської районної військової адміністрації Волинської області.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви, а саме: визначитися з суб`єктним складом учасників справи та обгрунтувати зміст позовних вимог до Ковельської районної військової адміністрації Волинської області, зазначивши в прохальній частині позовної заяви, які вимоги пред`являються до відповідача (-чів).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено на рівні 3028,00 грн.

Як слідує з позовної заяви, предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу про примусове відчуження майна, зобов`язання повернути транспортний засіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відтак, Суд дійшов висновку, що з врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір", позивач повинен був сплатити судовий збір за ставкою, що підлягала сплаті при поданні позову, виходячи з вартості майна.

При цьому, позивач не вказує ціну позову, а отже дана обставина не підтверджена матеріалами справи.

За ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Так, позивач в позовній заяві не зазначає ціну позову.

Разом з цим, з матеріалів долучених документів слідує, що вартість транспортного засобу становить 3482737 грн у відповідності зі звітом про оцінку, тоді як у накладній (вимозі) № 187 зазначено суму 1 341 477,30 гривень.

Враховуючи викладене, суд не може визначити розмір сплати судового збору у відповідності до вартості транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164 ГПК України, що відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ Гідротехпром» до Військової частини НОМЕР_1 , Ковельської районної військової адміністрації Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу про примусове відчуження майна, зобов`язання повернути транспортний засіб, залишити без руху.

2. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду:

- письмові пояснення, в яких вказати та обґрунтувати зміст позовних вимог, а саме підстави до кожного з відповідачів;

- докази вартості моторного транспортного засобу - самоскид марки «БЕЛАЗ 75473» з ідентифікаційним номером НОМЕР_4 ;

- докази сплати судового збору.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню згідно з п.5 ст. 174 ГПК України.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Повна ухвала суду підписана 05.06.2025. Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Суддя І. О. Гарбар