Рішення від 27.05.2025 по справі 903/159/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 903/159/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Панасенко Б. А. - дов. від 31.08.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Східного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп"

про розірвання договору та стягнення 92700,00грн

Процесуальні дії по справі.

До Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" про розірвання договору про закупівлю №151124 від 18.11.2024 та стягнення 92 700,00грн штрафних санкцій.

В якості правових підстав позивачем зазначено, зокрема, ст.525, 526, 549, 599, 610-612, 627, 662, 663, 712 Цивільного кодексу України, ст.193, 216-217, 230-231 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.02.2025 постановлено матеріали справи №903/159/25 передати на розгляд Господарського суду Житомирської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 справу №903/159/25 передано на розгляд судді Шніт А.В.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 17.03.2025 постановив прийняти справу №903/159/25 до провадження; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 15.04.2025 о 10:30.

Ухвалою від 15.04.2025 суд відклав підготовче засідання на 06.05.2025 о 11:30.

Господарський суд ухвалою від 06.05.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу №903/159/25 до судового розгляду по суті; призначив судове засідання на 27.05.2025 о 10:30.

В судовому засіданні 27.05.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про закупівлю №151124 від 18.11.2024 зобов`язань з поставки товару, у зв`язку з чим позивач нарахував та пред`явив до стягнення 92700,00грн штрафних санкцій. А також звернувся до суду з позовною вимогою про розірвання договору про закупівлю №151124 від 18.11.2024.

03.04.2025 за вх.№4241/25 через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі оскільки чинне законодавство не допускає стягнення з контрагента штрафу в розмірі 30% за непоставлений товар (а.с.52-54).

В судовому засіданні 27.05.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті спору. Повідомив, що відповідач не виходить на зв`язок, докази виконання договору відсутні.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 06.05.2025 в його електронний кабінет (а.с. 83- зворот).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сторони мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду в справі №903/159/25.

Згідно з п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що його відсутність не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (далі - постачальник, відповідач) та Східним Міжрегіональним Управлінням Міністерства Юстиції (далі - покупець, позивач) укладено договір про закупівлю №151124 (а.с.21-24).

За умовами п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, відповідно до коду, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1. договору номенклатура, кількість, ціна, технічні та якісні характеристики товару визначені у специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком №1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (надалі - "Специфікація").

У п.2.2. договору вказана інформація про місце поставки товару за чотирма адресами.

Ціна товару в договорі визначається в національній валюті України (гривня) (п.3.1. договору).

За умовами п.3.2. договору загальна сума договору становить 309000,00грн, у тому числі ПДВ (20%) - 51 500,00грн.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили строк (термін) поставки (передачі) товару: до 29 листопада 2024 року, згідно заявок. Термін поставки товару - не більше 5 робочих днів з дня надання покупцем заявки постачальнику.

Місце поставки (передачі) товару: м. Суми (за відповідною адресою); м. Полтава (за відповідною адресою); м. Чернігів (за відповідною адресою); м. Харків (за відповідною адресою).

Згідно з п.5.2. договору постачальник зобов`язаний за 2 (два) календарні дні до дати поставки товару (в тому числі кожної частини/партії товару), письмово сповістити покупця про дату та час надходження товару в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника, та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття товару.

Приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (п.5.3. договору).

За умовами п.5.4. договору датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-ьх) накладної (-их).

У п.6.1. договору сторони погодили, що при недотриманні постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% вартості партії товару щодо якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 50% вказаної вартості. У випадку непоставки товару постачальник сплачує покупцю 30% вартості непоставленого товару.

Згідно з п.6.7. договору у випадку, якщо невиконання умов цього Договору сталося з вини постачальника, покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку, встановленому в підпункті 10.2.1. пункті 10.2. цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до "31" грудня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.10.1. договору).

Відповідно до п.10.2.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником зобов`язань за цим договором, покупець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку шляхом направлення постачальнику повідомлення про таку відмову.

В такому випадку договір вважається розірваним на 5 (п`ятий) календарний день, з дня направлення стороною письмового повідомлення, незалежно від того чи отримано таке письмове повідомлення іншою стороною.

Невід`ємною частиною цього договору є: додаток № 1 "Специфікація" (п.14.1. договору).

У специфікації, яка є додатком №1 до договору від 18.11.2024 №151124 (а.с.24-зворот), сторонами погоджено найменування товару, його технічні та якісні характеристики, кількість, ціну. А також визначено загальну суму договору - 309000,00грн, в тому числі ПДВ 20% - 51 500,00грн.

Договір про закупівлю №151124 від 18.11.2024 та додаток №1 до нього (специфікація), підписано представниками сторін та їх підписи скріплено печатками підприємств.

У відповідності до п.5.1. договору покупець 20.11.2024 направив на адресу постачальника заявку № 50563/16.5/23/24 (а.с.29) про постачання товару у кількості та за адресами відвантаження, визначеними відповідною заявкою.

Як вказує позивач, товар, у кількості, що визначена договором не був поставлений відповідачем.

У зв`язку з цим, позивачем направлено постачальнику претензію №54137/16.5/23/24 від 19.12.2024 з вимогою усунення порушень умов договору (а.с. 30).

Позивач вказує, що станом на дату та час подання позову, від відповідача не надходила відповідь на претензію та за жодною адресою, зазначеною у заявці №50563/16.5/23/24 від 20.11.2024, замовником товар не отримано.

Враховуючи не поставку відповідачем товару, позивачем на підставі п.6.1. договору нараховано та пред`явлено до стягнення 92700,00грн штрафних санкцій.

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач категорично заявляє про небажання продовжувати господарські правовідносини з відповідачем, тому також заявив позовну вимогу про розірвання договору про закупівлю №151124 від 18.11.2024.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю №151124 від 18.11.2024, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності із частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як встановлено судом вище, у специфікації, яка є додатком №1 до договору від 18.11.2024 №151124 (а.с.24-зворот), сторонами погоджено найменування товару, його технічні та якісні характеристики, кількість, ціну. А також визначено загальну суму договору - 309000,00грн, в тому числі ПДВ 20% - 51500,00грн.

За умовами п.5.1. договору строк (термін) поставки (передачі) товару: до 29 листопада 2024 року, згідно заявок. Термін поставки товару - не більше 5 робочих днів з дня надання покупцем заявки постачальнику.

У відповідності до п.5.1. договору покупець 20.11.2024 направив на адресу постачальника заявку № 50563/16.5/23/24 (а.с.29) про постачання товару у кількості та за адресами відвантаження, визначеними відповідною заявкою.

З наведеного вбачається, що строк поставки товару з 21.11.2024 по 27.11.2024 включно.

Суд встановив, що поставка товару на виконання умов договору не здійснена та у власність покупця товар не передано. Тим самим, відповідачем порушено умови договору. Докази в спростування вказаних обставин в матеріалах відсутні.

Положеннями статей 526, 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором про закупівлю №151124 від 18.11.2024 передбачено відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати штрафу. Так, у п.6.1. договору сторони погодили, що при недотриманні постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% вартості партії товару щодо якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі 50% вказаної вартості. У випадку непоставки товару постачальник сплачує покупцю 30% вартості непоставленого товару.

Позивач нарахував до стягнення 30% вартості непоставленого товару (відповідно до п.6.1. договору), що становить 92700,00грн (30% від 309000,00грн), розмір якого є обґрунтованим та математично правильним.

Відповідач доказів сплати штрафних санкцій не надав, доводи позивача не спростував.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору про закупівлю №151124 від 18.11.2024 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 липня 2019 року у справі №916/1684/18 дійшла висновку, що за загальним правилом розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін у порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання договору поставки в односторонньому порядку з ініціативи покупця не допускається. Однак таке розірвання можливе у разі істотного порушення договору (в порядку ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України), яке сторона має довести в розумінні ст.74, 76-80, 86 ГПК України.

Тобто, підставою для розірвання договору може бути невиконання однією із сторін своїх обов`язків за договором. Відтак, встановленню при вирішенні спору у даній справі в частині вимог стосовно розірвання договору підлягають обставини виконання відповідачем своїх обов`язків за договором, та, у зв`язку з цим, наявності або відсутності підстав для розірвання договору.

Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2020 року справі №910/13436/19, 08 вересня 2022 року у справі №910/277/21.

Як встановлено судом вище, матеріали справи не містять доказів виконання обов`язку відповідачем щодо поставки товару, в зв`язку з чим, судом зроблено висновок, що наведені обставини у розумінні положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України можуть вважатися істотним порушенням відповідачем умов договору та можуть бути підставою для розірвання договору.

Отже, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам договору та врахувавши положення законодавства, які регулюють порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, судом встановлено обставин, які передбачають можливість розірвання договору та свідчать про істотність порушення відповідачем умов договору (у розумінні положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України), в зв`язку з чим, вимога про розірвання договору підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 92 700,00грн штрафних санкцій та розірвання договору про закупівлю №151124 від 18.11.2024 є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу Українипередбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (10001, м. Житомир, вул. Київська, буд. 77, ідентифікаційний код 45203623) на користь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційних код 43316700)

- 92 700,00грн штрафних санкцій;

- 4 844,80грн судового збору.

3. Розірвати договір про закупівлю №151124 від 18.11.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" та Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.06.25

Суддя Шніт А.В.

Надіслати:

1- позивачу в кабінет "Електронного суду"

2- відповідачу в кабінет "Електронного суду"