Ухвала від 05.06.2025 по справі 906/115/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"05" червня 2025 р. Справа № 906/115/25.

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Лозинської І. В., секретар судового засідання Шовтюк І. В., розглянувши клопотання відповідача 1) про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив у справі

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради Житомирської області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрікс-Груп"

2) ОСОБА_1

про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю представників учасників справи:

- від прокуратури: Тарасюк В. С., службове посвідчення №071188 від 01.03.2023

- від позивача: не прибув

- від відповідача 1): Довгалюк Р. О., ордер на надання правничої допомоги серії АМ №1101935 від 30.09.2024

- від відповідача 2): не прибув

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради подав до Господарського суду Житомирської області позов до ТОВ "Акріс-Груп" та ОСОБА_1 про:

- розірвання договору оренди землі №37 від 10.06.2019, укладеного між селищною радою та ОСОБА_2 та яким в оренду останньому передано земельну ділянку з кадастровим номером 1820985600:03:000:0571 (заг. пл. 46,3976 га);

- зобов`язання ТОВ "Акріс-Груп" повернути територіальній громаді в особі селищної ради вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням ОСОБА_2 порядку передачі спірної земельної ділянки у суборенду ТОВ "Акріс-Груп", протиправним припиненням використання земельної ділянки за цільовим призначенням та наявністю заборгованості зі сплати орендних платежів. Одночасно прокурором заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Отрищенка О. І. доказів, а саме свідоцтва про право на спадщину щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820985600:03:000:0571 загальною площею 46,3976 га після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою від 31.01.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, витребував в учасників справи відповідні процесуальні документи, задовольнив клопотання прокуратури про витребування доказів, про що постановив відповідну ухвалу від 31.01.2025 (а. с. 139 - 141 у т. 1).

17.02.2025 до суду від відповідача 1) надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про залишення позову без розгляду з підстав, у ньому викладених (а. с. 152 - 163 у т. 1).

27.02.2025 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив від 27.02.2025, у якій з посиланням на судову практику викладені заперечення щодо задоволення клопотання відповідача 1) про залишення позову без розгляду (а. с. 171-181 у т. 1).

14.03.2025 до суду від ТОВ "Акріс-Груп" надійшло заперечення на відповідь на відзив із аналогічним клопотанням про залишення позову без розгляду (а. с. 192 - 203 у т. 1).

03.04.2025 та 14.04.2025 до суду від прокуратури, відповідно, через систему "Електронний суд" та поштовим зв`язком надійшло клопотання з копією відповіді приватного нотаріуса Отрищенка О.І. на відповідний запит прокурора щодо успадкування ОСОБА_1 права оренди (а. с. 212 - 221; 225 - 234 у т. 1).

18.04.2025 до суду від прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло пояснення щодо судової практики про прийняття частини спадщини (а. с. 235 - 244 у т. 1).

28.04.2025 до суду від відповідача 1) надійшло клопотання про долучення до справи копії листа позивачу щодо врегулювання спору за участю судді (а. с. 245 - 250 у т. 1)

Ухвалою від 28.04.2025 господарський суд відклав підготовче засідання для розгляду справи та вищевказаної заяви відповідача 1) на 07.05.2025 о 09:30(а. с. 3 у т. 2).

06.05.2025 до суду від Коростишівської окружної прокуратури надійшло пояснення щодо відсутності правових підстав для вирішення цього спору за участю судді (а.с. 5-7 у т.2).

Ухвалою від 07.05.2025 господарський суд, зі врахуванням ухвали від 14.05.2025, , призначив підготовче засідання для розгляду справи та заяви відповідача 1) про залишення позову без розгляду на 21.05.2025 о 15:00 (а. с. 16, 19 у т. 2).

Ухвалою від 21.05.2025 господарський суд розгляд справи в підготовчому провадженні відклав, призначив підготовче засідання суду для розгляду справи та заяви відповідача 1) про залишення позову без розгляду на 05.06.2025 о 14:30 (а. с. 28 у т. 2).

26.05.2025 до суду повернулась копія ухвали господарського суду від 28.04.2025, яка направлялась ОСОБА_1 із зазначенням "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 26-28 т.2).

У судовому засіданні представник відповідача 1) підтримав заявлені в процесуальних заявах по суті спору клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Присутня в засіданні суду прокурор в засіданні суду просила відмовити у задоволенні зазначених клопотань з підстав, викладених у відповіді на відзив від 27.02.2025.

Дослідивши зміст поданих заяв та клопотань, заслухавши думку представників учасників справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Клопотання ТОВ "Акріс-Груп", заявлені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, про залишення позову без розгляду обгрунтовані тим, що позовні вимоги щодо розірвання договору оренди від 10.06.2019 підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства України, зокрема з огляду на те, що стороною даного договору є фізична особа, а не суб`єкт господарювання. У поданих клопотаннях відповідач 1 посилається на норми ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 173, п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України та правові висновки, викладені у постановах Великої палати Верховного суду від 20.11.2018 по справі №911/1431/18 та Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 14.11.2023 по справі №910/1052/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За положеннями ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

За п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

У постанові від 14.11.2023 Верховний суд у складі Касаційного господарського суду по справі №910/1052/23 зазначив таке:

"Якщо порушення правил об`єднання позовних вимог об`єктивно неможливо виявити та встановити судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що, в свою чергу, може бути обумовлено особливостями правового регулювання спірних правовідносин, їх змістом, змістом позовної заяви та неочевидністю порушення правил об`єднання позовних вимог у спірних правовідносинах, яке може бути виявлено та встановлено судом у справі лише в ході її розгляду шляхом дослідження та оцінки обґрунтувань та аргументів в позовній заяві, доказів, заслуховування пояснень сторін та інших учасників провадження у справі тощо, і суддя в ході підготовчого провадження дійшов висновку про порушення правил об`єднання позовних вимог, то суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті ухвалює про роз`єднання позовних вимог. Між тим, суддя у такому випадку позбавлений права залишати позов без розгляду. Винятком з цього правила є положення ч. 4 та 5 ст. 173 ГПК України: об`єднані кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. У таких випадках не допускається роз`єднання цих вимог і суддя не може їх розглянути в самостійних провадженнях. Звідти, законодавець допускає залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України у разі виявлення судом у підготовчому провадженні (після відкриття провадження у справі) тих порушень правил об`єднання позовних вимог, які визначені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України".

Для встановлення наявності підстав для задоволення чи відмови у задоволені клопотань відповідача 1) про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України слід встановити чи підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та віднесена до юрисдикції загальних суді позовна вимога про розірвання договору оренди землі №37 від 10.06.2019, укладеного між селищною радою та ОСОБА_2 та яким в оренду останньому передано земельну ділянку з кадастровим номером 1820985600:03:000:0571, заявлена до ОСОБА_1 , яка за твердженнями прокуратури є спадкоємцем ОСОБА_2 та успадкувала право оренди земельну ділянку з кадастровим номером 1820985600:03:000:0571.

Згідно із ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи і (або) фізичні особи-підприємці.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі, суб`єктного складу правовідносин.

Крім того, критерієм розмежування судової юрисдикції може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються приписами Земельного кодексу України. Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначаються нормами Закону України "Про фермерське господарство".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у ст. 3 ГК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, а саме: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Судом встановлено, що позовні вимоги стосуються розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути територіальній громаді вказану земельну ділянку, надану в користування саме для ведення фермерського господарства.

За ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Враховуючи, що земельна ділянка надавалися в користування Хмелю П. Б. для ведення фермерського господарства, тобто для використання у підприємницькій діяльності, то за своїм змістом правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, притаманні саме господарській діяльності. Самі по собі факти того, що орендарем за оспорюваним договором оренди була фізична особа, а також те, що спадкоємцем права оренди земельної ділянки за цим договором може бути фізична особа, не можуть бути єдиними та визначальними критерієм для віднесення цієї справи до юрисдикції цивільних судів.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2024 у справі №917/1701/23.

Доводи відповідача 1) викладені у поданих клопотаннях про залишення позову без розгляду суд не бере до уваги, оскільки вони не відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

У зазначеній справі №922/1830/19 Велика Палата надала такі висновки:

"6.39. Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства. 6.40. У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання. 6.67. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство".

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори щодо користування землями фермерського господарства, а також щодо правомірності надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства мають розглядатися господарськими судами.

Правовідносини у справі №906/115/25 за своїм змістом є подібними правовідносинам у справі №922/1830/19, оскільки стосуються правомірності надання та користування земельними ділянками для ведення фермерського господарства.

З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідача 1) про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись ст. 21, 169, 173, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрікс-Груп" про залишення позову без розгляду, викладених у відзиві на позовну заяву від 14.02.2025 та запереченнях на відповідь на відзив від 14.03.2025.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 05.06.2025

Суддя Лозинська І.В.

Друк:

1 - в справу

2 - Коростишівській окружній прокуратурі Електронний суд (0290995024">0290995024)

3 - Житомирській обласній прокуратурі Електронний суд

4 - позивачу Електронний суд

5 - ТОВ "Акріс-Груп" Електронний кабінет