Рішення від 20.05.2025 по справі 907/207/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

20 травня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/207/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетично інвестиційна група, м. Київ

до відповідача Квартирно експлуатаційного відділу міста Мукачево, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 2 292 981,65 грн заборгованості за спожиту електричну енергію (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Мацнєва О.В.

представники:

Позивача

Відповідача

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетично інвестиційна група, м. Київ звернулося до суду з позовом до відповідача Квартирно експлуатаційного відділу міста Мукачево, м. Мукачево Закарпатської області про стягнення 2 299 200,97 грн, у тому числі 2 292 981,65 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 6219,32 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 відкрито провадження у справі №907/207/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2025. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалою суду від 15.04.2025 підготовче засідання у справі відкладено на 01.05.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.05.2025 прийнято до розгляду та задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 22.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3862/25 від 23.04.2025), якою останній просить стягнути з відповідача суму 2 292 981,65 грн заборгованості за спожиту електричну енергію; закрито підготовче провадження у справі №907/207/25 та призначено її до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 20.05.2025. Явка уповноважених представників учасників процесу в судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Поданою через канцелярію суду заявою б/н від 20.05.2025 (вх. №02.3.1-02/4867/25 від 20.05.2025) представник позивача просить розгляд справи здійснити за його відсутності; заявлені позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву б/н від 20.05.2025 (вх. №02.3.1-02/4849/25 від 20.05.2025), за змістом якої просить розглянути справу без його участі та врахувати при ухваленні рішення суду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

За приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу №451 від 01.08.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої у грудні 2024 року електричної енергії, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 2 292 981,65 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача через підсистему Електронний суд подав відзив на позовну заяву б/н від 25.03.2025 (вх. №02.3.1-02/2867/25 від 26.03.2025), за змістом якого стверджує про те, що Квартирно експлуатаційний відділ міста Мукачево частково визнає заявлені позивачем позовні вимоги (зокрема, в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію), оскільки відповідно до реєстру №98-1224 за грудень 2024 року, оператором системи розподілу ПрАТ Закарпаттяобленерго було завантажено дані комерційного обліку відповідача постачальнику (позивачу у справі) в кількості 419 606 кВт*год; водночас згідно з реєстром споживачів постачальника ТОВ Енергетично інвестиційна група, яким забезпечено розподіл електричними мережами оператора системи розподілу АТ Укрзалізниця за звітний період (грудень 2024 року), Квартирно експлуатаційний відділ міста Мукачево отримав обсяг постачання 23 497 кВт*год, відтак, загальний обсяг споживання електричної енергії відповідачем за грудень 2024 року, наданий двома вищезазначеними операторами, склав 443 103 кВт*год (419 606 кВт*год + 23 497 кВт*год).

За доводами представника відповідача, факт спожитої електричної енергії в обсязі 443 103 кВт*год на суму і за тарифами, які застосував позивач, підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між постачальником та споживачем станом на 31.12.2024.

Водночас представник відповідача, посилаючись на норми підп. 1, 2 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022, звертає увагу на те, що незастосування електропостачальником в умовах воєнного стану коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії при розрахунку обсягів електроспоживання може призвести до неправильного розрахунку вартості фактично спожитої електричної енергії, а тому, незалежно від причин нездійснення розрахунку відповідного коефіцієнта, не може бути достатньою підставою для покладання на споживача обов`язку оплатити поставлену електроенергію лише за даними, виведеними постачальником по тарифу приросту споживання.

За твердженням представника відповідача, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором).

Водночас обґрунтовуючи причини, які зумовили виникнення спірної заборгованості, представник відповідача вказує на те, що Квартирно експлуатаційний відділ міста Мукачево протягом 2024 бюджетного року отримав фінансування з Державного бюджету України на оплату комунальних послуг та енергоносіїв в розмірі 80% від нормативної потреби, і для забезпечення обслуговуючих об`єктів електроенергією відповідач застосував та провів відкриті торги з особливостями на закупівлю останньої, в яких переможцем став позивач у справі, з яким зрештою і було укладено та підписано Договір №451 від 01.08.2024.

Однак, як зауважує представник відповідача, в ході виконання умов Договору на об`єктах, які входять у сферу обслуговування та забезпечення КЕВ м. Мукачево, постійно відбувались зміни у споживанні електроенергії у зв`язку з ротацією військових частин і бригад територіальної оборони, з огляду на що фактичне споживання на наступний період грудень 2024 року розрахувати виявилось неможливим.

Представник відповідача вказує, що враховуючи введений на всій території України з 24.02.2022 правовий режим воєнного стану, військові частини не можна вимикати від мережі подачі електроенергії згідно з відповідними вказівкою та розпорядженнями Міністерства оборони України, а тому, фактичне споживання за грудень 2024 року склало 443,03 кВт*год на суму 3 506 052, 49 грн, із якої 1 213 070, 83 грн відповідачем оплачено, а решта вартості спожитої електричної енергії в розмірі 2 292 981, 66 грн залишилась невідшкодованою через відсутність кошторисних призначень і, власне, самих коштів.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги ситуацію в державі, специфіку покладених на відповідача завдань, відсутність в діях останнього прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, з огляду на положення чинного законодавства, фактичні обставини справи, важливість збереження господарської діяльності відповідача, ступінь виконання зобов`язання боржником, його майновий стан та інші інтереси обох сторін, що заслуговують на увагу, представник відповідача просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 90%, а також залишити витрати на сплату судового збору за позивачем.

Водночас представник відповідача просить суд у випадку задоволення позову розстрочити виконання судового рішення строком на 1 рік.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Позивач через підсистему Електронний суд подав відповідь на відзив б/н від 31.03.2025 (вх. №02.3.1-02/3005/25 від 31.03.2025), в якій стверджує про те, що Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затверджене наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022, регламентує постачання електричної енергії споживачам на умовах універсальної послуги, водночас ТОВ Енергетично інвестиційна група є постачальником електричної енергії за вільними цінами, не брав участь у конкурсі та не був визначений Кабінетом Міністрів України як постачальник універсальних послуг, що підтверджується ліцензією №807 від 26.07.2022.

За доводами позивача, коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії застосовується як один із способів визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, що ніяким чином не відноситься до відповідача, а отже твердження останнього про обов`язковість врахування індексу приросту/зниження електричної енергії є передчасними та ніяким чином не пов`язаними з розглядом справи.

Як зауважує позивач, відносини між сторонами виникли на підставі проведення конкурсу в системі Prozorro на підставі Закону України Про публічні закупівлі, де технічною документацією та Договором не було регламентовано порядок застосування коефіцієнту приросту/зниження споживання електричної енергії; при цьому, зібрати дані комерційного обліку у відповідача не є утрудненим, оскільки всі учасники ринку електричної енергії мають доступ до таких даних комерційного обліку, що робить безпідставним визначення фактичного обсягу споживання електричної енергії за її середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії (інша справа була б, якби точки комерційного обліку були розміщені в зоні бойових дій).

Вважаючи безпідставними посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, позивач наголошує, що місцезнаходження КЕВ м. Мукачево ніколи не перебувало в зоні бойових дій, а норма п. 1 означеної постанови розповсюджується саме на житлово-комунальні послуги населенню (у тому числі, населенню, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором); водночас відповідач є юридичною особою, в якого основний вид діяльності (КВЕД): 84.22 Діяльність у сфері оборони.

На переконання позивача, положення постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану не регламентують ті господарсько-правові відносини, які станом на сьогодні існують між позивачем та відповідачем, а тому, стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань є механізмом відновлення принципу справедливості, який був порушений внаслідок несплати КЕВ м. Мукачево заборгованості за Договором.

Позивач наголошує, що прохання відповідача покласти витрати судового збору на ТОВ Енергетично інвестиційна група незалежно від результату розгляду судового спору не є законним та можливим, оскільки суперечить процесуальному законодавству; сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За доводами позивача, при розгляді даного спору в порядку господарського судочинства ним понесено відповідні судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, яких би не було у разі належного виконання свого зобов`язання відповідачем, а тому, покладання на останнього судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України є розумним та справедливим.

Звертає увагу позивач і на те, що прострочення термінів оплати з боку відповідача несе загрозу діяльності ТОВ Енергетично інвестиційна група як постачальнику електричної енергії, оскільки щомісячно позивач зобов`язаний закуповувати в необхідному обсязі електричну енергію для належного постачання електричної енергії усім контрагентам, з якими в постачальника є договірні відносини; при цьому, позивач несе відповідні витрати, пов`язані із закупівлею електричної енергії та її передачею.

На думку позивача, відсутність належного виконання зобов`язання з боку відповідача створює фінансові труднощі із закупівлею нових обсягів та сплатою за передачу електричної енергії.

Водночас позивач зазначає, що в березні 2025 року відбулися критичні коливання на ринку електроенергії, що призвело до значних фінансових втрат ТОВ Енергетично інвестиційна група та спричинило потрапляння останнього у переддефолтний стан протягом зазначеного періоду, що підтверджується даними, опублікованими на сайті НЕК Укренерго (https://ua.energy/).

Позивач наголошує, що набуття ним статусу Дефолту може унеможливити виконання договірних зобов`язань перед контрагентами, зокрема, й щодо постачання електричної енергії.

На переконання позивача, недостатність коштів не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов`язань, при цьому, відповідні твердження останнього не підкріплені ніякими супутніми письмовими доказами, що ставить під сумнів їх достовірність.

Водночас позивач наголошує, що всі положення, на які він посилається як на підставу своїх вимог, визнано відповідачем.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 23.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3909/25 від 24.04.2025) позивач просить долучити до матеріалів справи копію реєстру споживачів постачальника ТОВ Енергетично інвестиційна група, яким забезпечено розподіл електричними мережами оператора системи розподілу АТ Укрзалізниця за звітний період (грудень 2024 року), а також докази надіслання рахунку та акту приймання-передачі товару на електронну адресу відповідача.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергетично інвестиційна група (постачальником, позивачем у справі) та Квартирно експлуатаційним відділом міста Мукачево (споживачем, відповідачем у справі) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №451 (далі Договір), пунктом 1.1. якого передбачено, що цей Договір про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі споживач) постачальником електричної енергії (далі постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 631, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 1.2. Договору, його умови розроблені відповідно до статті 30 Закону України Про оборонні закупівлі з урахуванням особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, та постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів.

За цим Договором постачальник зобов`язується постачати електричну енергію для потреб об`єктів КЕВ м. Мукачево (код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) споживачу в кількості 2 550 000 кВт/год для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього Договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

За змістом п. 2.3., 2.4. Договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії, акта приймання-передачі електричної енергії. Договірні величини (обсяги) постачання електроенергії встановлюються та коригуються відповідно до умов, наведених в Додатку №3 до даного Договору.

За умовами п. 3.1. Договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що ціна за спожиту електричну енергію у 2024 р., за 1 кВт/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 6,994284 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: - ціна електричної енергії 5,30 грн без ПДВ, 6,36 грн з ПДВ; - тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,52857 грн без ПДВ, 0,63428 грн з ПДВ.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 17 835 424,20 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 2 972 570,70 грн.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з Додатком №2 до цього Договору.

У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі, зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше, ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін; 2) зміненим на запропонованих постачальником умовах якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін; 3) місце виконання зобов`язання згідно до ст. 532 ЦК України встановлюється цим Договором.

Згідно з п. 5.2., 5.3. Договору, оплата здійснюється споживачем по факту поставленого товару, на підставі акту приймання-передачі електричної енергії та виставленого постачальником рахунку на оплату, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в Додатку №2 до цього Договору. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Відповідно до п. 5.6., 5.7. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на розрахунковий рахунок постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на розрахунковий рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Розрахунковий рахунок постачальника вказується в даному Договорі та зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з Додатком №2 до цього Договору. Оплата рахунка і акту постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин планових платежів, споживач може ознайомитися на вебсайті постачальника. Неотримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що споживач, серед іншого, зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору; мати діючий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднана електроустановка споживача.

Водночас згідно з п. 7.1. Договору, постачальник має право, зокрема, отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

Цей Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє на період воєнного стану на території України (згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні), а в частині проведення розрахунків не пізніше ніж до 31.12.2024, або до повного їх здійснення (п. 13.1. Договору).

Додатком №1 до Договору є підписана споживачем (відповідачем у справі) заява-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу з наведеними в ній персоніфікованими даними КЕВ м. Мукачево.

Згідно з п. 1 Додатку №2 до Договору (Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії), ціна за 1 кВт*год електричної енергії розраховується за підсумками розрахункового періоду (місяця). Ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається як ділення фактичної вартості електричної енергії у розрахунковому періоді (грн) на обсяг фактично спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії (кВт*год). Фактична вартість електричної енергії розраховується по завершенню розрахункового періоду за формулою: Рдог = Niфакт * (Црдн + М + Тпер) * 1,2, де: Niфакт фактичний обсяг споживання електричної енергії по відповідному об`єкту споживача; Црдн середньозважена ціна електричної енергії на ринку на добу наперед (РДН) в ОРС України у відповідному місяці постачання, що оприлюднюється на сайті ДП Оператор ринку (https:www.oree.com.ua, розділ Середньозважені ціни ВДР та РДН) із розрахунку 1 кВт*год) без ПДВ; Тпер тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений регулятором для оператора системи передачі у встановленому порядку відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 №2322, - 0,52857 грн за 1 кВт*год без ПДВ; М маржа (вартість послуг) постачальника, яка не збільшується до кінця дії Договору, - 0,05 грн; 1,2 математичне вираження нарахування податку на додану вартість. Розрахунок фактичної вартості електричної енергії, що закуплена постачальником для споживача на ОСРЕЕ (Цфакт), здійснюється з урахуванням положень розділу Вимоги до обліку електроенергії даної комерційної пропозиції. Для площадок вимірювання, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи, фактична середньозважена ціна закупівлі розраховується на підставі фактичних обсягів споживання електричної енергії об`єктом споживача та фактичної ціни закупівлі електричної енергії на ОСРЕЕ, що розраховується виходячи з загального графіку споживання електричної енергії відповідного оператора системи розподілу. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії та загальна вартість електричної енергії зазначаються в акті прийому-передачі електричної енергії, який надається споживачу по закінченню розрахункового періоду.

В Додатку №3 до Договору сторонами узгоджено умови встановлення та коригування договірних обсягів постачання електричної енергії.

Додатком №4 до Договору є обсяги споживання для закупівлі електричної енергії на 2024 рік, зокрема: - у липні 200 000 кВт*год; - у серпні 400 000 кВт*год; - у вересні 550 000 кВт*год; - у жовтні 400 000 кВт*год; - у листопаді 450 000 кВт*год; - у грудні 550 000 кВт*год. Всього 2 550 000 кВт*год.

В Додатку №5 до Договору сторонами погоджено порядок зміни його умов.

31.12.2024 між постачальником та споживачем укладено Додаткову угоду №7/844 до Договору, на підставі якої п. 2.1. та 5.1. останнього викладено в наступній редакції: 2.1. За цим Договором постачальник зобов`язується постачати електричну енергію для потреб об`єктів КЕВ м. Мукачево (код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) споживачу в кількості 1 828 377,174 кВт/год, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього Договору, та точки комерційного обліку, в яких відбуваються зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору; 5.1. Ціна за спожиту електричну енергію в грудні 2024 року за 1 кВт*год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 7,91250 грн, в т.ч. ПДВ - 1,31875 грн; - ціна електричної енергії - 6,06518 грн без ПДВ, 7,27822 грн з ПДВ; - тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн без ПДВ, 0,63428 грн з ПДВ.

Водночас сторони дійшли згоди викласти в новій редакції пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору), а саме: 5.1.1. Вартість електроенергії за липень 2024 року (203 250,057 кВт*год по тарифу 7,854816 грн, в т.ч. ПДВ на суму 1 596 491,80 грн, в т.ч. ПДВ 266 081,97 грн); вартість електроенергії за серпень 2024 року (329 654 кВт*год по тарифу 7,5806 грн, в т.ч. ПДВ на суму 2 498 976,43 грн, в т.ч. ПДВ 416 496,07 грн); вартість електроенергії за вересень 2024 року (243 451 кВт*год по тарифу 7,491276 грн, в т.ч. ПДВ на суму 1 823 758,63 грн, в т.ч. ПДВ 303 959,77 грн); вартість електроенергії за жовтень 2024 року (431 788 кВт*год по тарифу 7,486248 грн, в т.ч. ПДВ на суму 3 232 472,05 грн, в т.ч. ПДВ 538 745,34 грн); вартість електроенергії за листопад 2024 року (469 405 кВт*год по тарифу 7,375224 грн, в т.ч. ПДВ на суму 3 461 967,02 грн, в т.ч. ПДВ 576 994,50 грн); вартість електроенергії за грудень 2024 року (151 185,117 кВт*год по тарифу 7,91250 грн, в т.ч. ПДВ 1,31875 грн на суму 1 196 252,24 грн, в т.ч. ПДВ 199 375,37 грн).

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 13 809 918,17 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 2 301 653,03 грн, в тому числі: - загальний фонд: 13 709 389,12 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 2 284 898,19 грн; спеціальний фонд: 100 529,05 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 16 754,84 грн.

Як стверджує позивач та встановлено судом за матеріалами справи, на виконання умов Договору (зі змінами до нього) ТОВ Енергетично інвестиційна група було виставлено відповідачу (споживачу) авансовий рахунок на оплату №1456 за грудень 2024 року на суму 1 213 070,84 грн (із ПДВ), і на цю ж суму сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі електроенергії №1357 за грудень 2024 року.

Вартість електричної енергії, зазначена в рахунку на оплату №1456 та акті приймання-передачі електроенергії №1357 за грудень 2024 року, що становить суму 1 213 070,84 грн, сплачена відповідачем 20.12.2024, свідченням чого є наявні в матеріалах справи копії платіжних інструкцій №1618 від 20.12.2024 на суму 1 205 570,53 грн, №1619 від 20.12.2024 на суму 9 грн та №1620 від 20.12.2024 на суму 7491,30 грн.

Водночас відповідно до реєстру №98-1224 за грудень 2024 року оператором системи розподілу ПрАТ Закарпаттяобленерго та реєстру за грудень 2024 оператором системи розподілу АТ Укрзалізниця було завантажено дані комерційного обліку cпоживача (відповідача у справі) постачальнику (позивачу) в кількості 419 606 кВт*год та 23 497 кВт*год (загальна кількість 443 103 кВт*год), у зв`язку з чим ТОВ Енергетично інвестиційна група проведено коригування рахунку на оплату та акту приймання-передавання електроенергії за спірний період (грудень 2024 року), внаслідок чого вартість фактично спожитої відповідачем електричної енергії склала суму 3 506 052,49 грн.

З огляду на наведені обставини, постачальником на офіційну електронну адресу споживача, вказану в розділі 14 Договору, а також засобами поштового зв`язку надіслано відповідачу скориговані рахунок на оплату №1592 за грудень 2024 року на суму 3 506 052,49 грн та акт приймання-передачі електроенергії №1461 за грудень 2024 року на суму 3 506 052,49 грн.

Несплата відповідачем суми 2 292 981,65 грн, що становить різницю між вартістю фактично спожитого останнім обсягу електричної енергії (після проведеного коригування) та здійсненої оплати в розмірі 1 213 070,84 грн, зумовила підстави для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача залишку заборгованості на вищевказану суму у примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 26, 68 та 84 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії, електрична енергія енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, як, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу (п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії).

Згідно з ч. 1, 2, 6, 7 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 57 Закону України Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що електропостачальники мають право, зокрема, купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами; на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

За приписами ч. 1, 2, 4, 5 та 9 ст. 72 Закону України Про ринок електричної енергії, роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживачі мають право вільно обирати електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

За визначенням, наведеним у п. 1.1.2. ПРРЕЕ (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; постачання електричної енергії продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору.

Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7. ПРРЕЕ).

Згідно п. 3.1.5. Правил, електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.

Відповідно до абз. 1, 5, 6 п. 3.1.7. ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та цими Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються, у письмовій формі, а у випадку укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації у формі електронного документа та підписуються обома сторонами.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8. ПРРЕЕ).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії, підп.1 п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії, підп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За змістом п. 4.7., 4.8. ПРРЕЕ, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом 4.12. ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: - протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; - протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; - в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Судом встановлено, що сторонами погоджено порядок та строки оплати отриманої електричної енергії в пункті 5.2. укладеного між ними Договору, за змістом якого оплата здійснюється споживачем по факту поставленого товару, на підставі акту приймання-передачі електричної енергії та виставленого постачальником рахунку на оплату, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

При цьому, в розумінні п. 2.3. Договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії, акта приймання-передачі електричної енергії.

В даному випадку остаточний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2024 року та її вартість визначені позивачем на підставі відомостей, отриманих від оператора системи розподілу ПрАТ Закарпаттяобленерго та АТ Укрзалізниця, що узгоджується із приписами п. 2.3. Договору та не заперечується учасниками справи (в тому числі, відповідачем).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої йому електричної енергії у грудні 2024 року, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 2 292 981,65 грн.

Водночас у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати спірної суми заборгованості, а її наявність у заявленому до стягнення розмірі за змістом відзиву на позовну заяву представником КЕВ м. Мукачево визнається.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 2 292 981,65 грн заборгованості за спожиту електричну енергію є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем належними й допустимими доказами не спростованими, а відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд із цим, суд критично оцінює доводи представника відповідача про необхідність застосування позивачем у спірних правовідносинах коефіцієнту приросту/зниження споживання електричної енергії з огляду на наступне.

Відповідно до підп. 1, 2, 3 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (дата набрання чинності 06.05.2022, втрати чинності 06.12.2023), обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей:

1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20 березня 2020 року №716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

Втім, передбачені підп. 2 п. 9 означеного Положення особливості щодо визначення обсягів споживання електричної енергії, на застосуванні яких наполягає відповідач, застосовуються лише на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях. У свою чергу, об`єкти споживача розташовані на території, котра як у спірний період (грудень 2024 року), так і станом на сьогодні не належить до останніх, що відповідає Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, та не заперечується відповідачем. При цьому, вказане Положення на момент виникнення спірних правовідносин втратило чинність.

Доводам відповідача про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій, а також викладеному останнім у відзиві на позов клопотанню про зменшення їх розміру суд правової оцінки не надає з огляду на те, що предметом заявленого позову в даній справі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) виступає стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію без будь-яких додаткових нарахувань.

Щодо наведеного у відзиві на позовну заяву клопотання про розстрочення виконання судового рішення строком на 1 рік слід відзначити наступне.

У статті 331 ГПК України передбачено порядок вирішення судом питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку його виконання.

Так, згідно з абз. 1 ч. 1 означеної статті, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Абзацом 1 частини 3 статті 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

З аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси позивача, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу відповідача у розстроченні, такі як фінансовий стан, характер зобов`язань та інші фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання рішення суду (подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №906/1035/23, від 13.11.2024 у cправі №926/4693/23, від 28.01.2025 у справі №870/34/23).

Так, питання про задоволення заяви сторони про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання судового рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, із певним інтервалом у часі. При цьому, розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 визначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання розстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, надати розстрочку виконання рішення.

За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.

Обґрунтовуючи наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду в даній справі строком на 1 рік, представник відповідача посилається, зокрема, на відсутність у КЕВ м. Мукачево належного бюджетного фінансування.

Однак, відповідачем не доведено і не підтверджено документально, що вимога позивача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію призвела чи може призвести до потенційної неплатоспроможності КЕВ м. Мукачево або до зупинки його функціонування; відповідачем суду не надано будь-яких належних і допустимих доказів, на підставі яких можна встановити підстави для розстрочення виконання судового рішення (звітів аудиторів, висновків експертів, економічних розрахунків тощо).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Стаття 42 Господарського кодексу України передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Суд також бере до уваги, що сума грошових коштів, заявлена позивачем до стягнення в даній справі, є основною заборгованістю за спожиту електричну енергію, і ТОВ Енергетично інвестиційна група розраховує на отримання вказаних коштів для здійснення своєї господарської діяльності, що, у свою чергу, впливає і на його фінансовий стан.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги заперечення позивача щодо розстрочення виконання рішення суду в даній справі, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та недоведення відповідачем достатніми доказами неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду і винятковості випадку, з яким процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання представника відповідача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач у подальшому не позбавлений права на звернення до суду із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення за наявності доказів існування підстав для вчинення відповідної процесуальної дії, підтверджених документально.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 34 394,72 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Водночас відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивачу із Державного бюджету належить повернути судовий збір у сумі 93,29 грн у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог, однак після подання ним відповідного клопотання в порядку ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Квартирно експлуатаційного відділу міста Мукачево, вул. Берегівська-об`їздна, будинок 1А, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 08439994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетично інвестиційна група, вул. Бойчука Михайла, будинок 43, офіс 5, м. Київ, 01014 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44494907) суму 2 292 981,65 грн (Два мільйони двісті дев`яносто дві тисячі дев`ятсот вісімдесят одна гривня 65 коп) заборгованості за спожиту електричну енергію, а також 34 394,72 грн (Тридцять чотири тисячі триста дев`яносто чотири гривні 72 коп) на відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

3. В задоволенні клопотання представника Квартирно експлуатаційного відділу міста Мукачево про розстрочення виконання рішення суду у справі №907/207/25 відмовити.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів із дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку із проходженням суддею Пригарою Л.І. підготовки для підтримання кваліфікації голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів у складі Верховного Суду в режимі онлайн з 26.05.2025 по 28.05.2025 та перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці з 29.05.2025 по 30.05.2025 включно, повне рішення складено та підписано 05.06.2025.

Суддя Л.І. Пригара