Рішення від 05.06.2025 по справі 908/617/25

номер провадження справи 22/50/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2025 Справа № 908/617/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/617/25

за позовом: ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КОМУНАЛЬНИК (вул. Крива Бухта, буд. 99А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002)

про стягнення 490 040,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

13.03.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № 02/03.3-20/00550 від 20.02.2025) ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КОМУНАЛЬНИК про стягнення 490040,02 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 06.04.2023 по 31.12.2024 включно.

Позов обґрунтовано використанням відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046 без правовстановлюючих документів.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відзив на позовну заяву не надійшов. Заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надійшла.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/617/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/617/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія вказаної ухвали доставлена до зареєстрованого електронного кабінету позивача в системі «Електронний суд» 19.03.2025 о 03:05 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованою в системі Діловодство спеціалізованого суду.

Ухвала суду від 18.03.2025, у зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, була надіслана на адресу місцезнаходження відповідача: вул. Крива Бухта, буд. 99А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002. Поштове відправлення з ухвалою суду було повернуто до суду без вручення в зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідач був повідомлений про судовий розгляд справи шляхом розміщення 14.04.2025 оголошення на веб-сайті Судової влади в Україні в мережі Інтернет.

Телефонограма щодо судового розгляду справи передана відповідачу не була у зв`язку з відсутністю телефонного зв`язку з абонентом.

Ухвала суду від 18.03.2025 була надіслана на адресу місця проживання засновника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ КОМУНАЛЬНИК ОСОБА_1 . Ухвала була повернута до суду без вручення у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Ухвалою суду від 05.05.2025 на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву (вих. № 02/03.3-20/00550 від 20.02.2025) ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ залишено без руху. Надано позивачу строк: протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення цієї ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме: надати належні докази на підтвердження не сплати відповідачем орендної плати (плати за землю) у спірний період з 06.04.2023 по 31.12.2024.

13.05.2025, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 12.05.2025), від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучені докази. Надані позивачем докази надіслані відповідачу поштою, що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення в цінний лист.

У зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відпустці з 12.05.2025 по 21.05.2025 та у відрядженні з 22.05.2025 по 23.05.2025, враховуючи, що 24 та 25.05.2025 були вихідними днями, заява позивача розглянута судом по суті 26.05.2025.

Ухвалою суду від 26.05.2025 продовжено розгляд справи № 908/617/25. Відповідачу встановлений строк: до 30.05.2025 для надання письмового заперечення щодо позову, з урахуванням наданих позивачем доказів.

Ухвала суду від 26.05.2025, у зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, була надіслана на адресу місцезнаходження відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочався з 18.04.2025.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, з огляду на встановлені судом обставини даної справи, суд вважає за необхідне спір по суті вирішити в строк, який перевищує строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, визначений ч. 1 ст. 248 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дотримуючись розумності строку розгляду справи, у зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. на лікарняному з 29.05.2025 по 04.06.2025 включно, рішення по суті ухвалено судом 05.06.2025.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 17.02.2025 № 413681323, за Товариством з обмеженою відповідальністю КОМУНАЛЬНИК (відповідачем) 06.04.2023 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (сховище для посипочного матеріалу літ. Б, загальна площа 117,9 кв.м, відсоток зносу: 15%), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка для розташування: кадастровий номер: 2310100000:01:009:0046, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Право власності на вказане нерухоме майно перейшло до ТОВ КОМУНАЛЬНИК на підставі акту прийому-передачі та грошової вартості майна від 06.04.2023, згідно якого учасником (засновником) Товариства ОСОБА_2 внесено вказане майно до статутного капіталу ТОВ КОМУНАЛЬНИК.

Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої на запит суду по кадастровому номеру: 2310100000:01:009:0046 земельної ділянки, вище вказане нерухоме майно належить на праві приватної власності відповідачу.

Отже, належне відповідачу на праві власності нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046.

Згідно Витягу від 07.06.2024 № НВ-2300077502024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 9888615,80 грн.

У листі від 23.04.2024 вих. № 2638/01/01-07/3567 Департаменту управління активами ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ зазначено, що згідно з наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ) на земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046 по вул. Крива Бухта, буд. 99а, договір оренди землі ТОВ КОМУНАЛЬНИК не обліковується. Повідомлено про відсутність інформаційної бази стосовно земельних ділянок, які зареєстровані за юридичними та фізичними особами на праві приватної власності та/або передані їм у постійне користування.

Згідно листа від 15.05.2024 вих. № 18-8-0.37.1-1920/2-24 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області зазначено, що в архіві Головного управління не обліковується та не зберігається договір оренди землі, укладений між ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ та ТОВ КОМУНАЛЬНИК на земельну ділянку вул. Крива Бухта, буд. 99а. Об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046. Додатково повідомлено, що станом на 31.12.2012 не зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046.

У листі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.09.2024 вих. № 10941/5/01-04-07 зазначено, що ТОВ КОМУНАЛЬНИК не нараховувало та не сплачувало земельний податок/орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046 по м. Запоріжжя за період з 01.01.2023 по 01.07.2024.

У листі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.11.2024 вих. № 13041/5/08-01-04-07 зазначено, що ТОВ КОМУНАЛЬНИК у 2017 (з 01.01.2017 по 31.12.2017) було нараховано річну суму земельного податку за кадастровим номером: 2310100000:07:032:0052 5516,35 грн., сплачено земельного податку 4880,00 грн. за період: 2018-2024 роки підприємство не нараховує та не сплачує земельний податок з юридичних осіб. Згідно ІКП станом на 14.11.2024 заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних осіб по ТОВ КОМУНАЛЬНИК відсутня.

При цьому, в листі вказано, що надається інформація щодо нарахування та сплати орендної плати/земельного податку з юридичних осіб по ТОВ КОМУНАЛЬНИК за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 99а (кадастровий номер: 2310100000:01:009:0046).

29.10.2024 позивач надіслав відповідачу листом з описом вкладення вимогу (вих. № 01/07-1/2333 від 25.10.2024), згідно з якою вимагав невідкладно повернути суму доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді недоплати з орендної плати за землю комунальної власності (кадастровий номер: 2310100000:01:009:0046) в розмірі 1822080,45 грн. (за період з 12.03.2017 по 30.09.2024).

Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня.

Згідно листа Департаменту фінансової та бюджетної політики ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 08.05.2025 вих. № 06.1-14/971, за наявними даними інформаційно- аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIA» (далі ІАС), ТОВ КОМУНАЛЬНИК та гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 як платники орендної плати за землю в системі ІАС відсутні.

Позивач долучив до позовної заяви копію листа від 15.05.2024 вих. № 18-8-37.1-1919/2-24 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, згідно якого в архіві Головного управління не обліковується та не зберігається договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:04:025:0464. Повідомлено, що станом на 31.12.2012 не зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:04:025:0464.

Згідно заяви про усунення недоліків, що надійшла до суду 13.05.2025, вказаний лист до позовної заяви був доданий позивачем помилково.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Відповідно ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Формування земельної ділянки, відповідно ст. 79-1 ЗК України, полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 17.02.2025 № 413681323, належне ТОВ КОМУНАЛЬНИК (відповідачу) на праві власності об`єкт нерухомого майна у м. Запоріжжі по вул. Крива Бухта, буд. 99а розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046.

Відтак, земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046 по вул. Крива Бухта, 99А у м. Запоріжжі належить на праві комунальної власності Територіальній громаді міста Запоріжжя та є сформованою.

Протилежного матеріали справи не містять та сторонами не надано.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Згідно з частиною 11 статті 120 Земельного кодексу України, якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Відтак, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо й не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з плати за землю.

У пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно належить до місцевих податків.

Згідно пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ КОМУНАЛЬНИК не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Судом встановлено, що ТОВ КОМУНАЛЬНИК використовувало спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме: укладеного між ним та власником (ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ) договору оренди.

За інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області (лист від 23.09.2024 вих. № 10941/5/01-04-07), ТОВ КОМУНАЛЬНИК не нараховувало та не сплачувало земельний податок/орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046 по м. Запоріжжя за період з 01.01.2023 по 01.07.2024.

Згідно листа Департаменту фінансової та бюджетної політики ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 08.05.2025 вих. № 06.1-14/971, за наявними даними інформаційно- аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIA» (далі ІАС), ТОВ КОМУНАЛЬНИК та гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 як платники орендної плати за землю в системі ІАС відсутні.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), від 14 грудня 2021 у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21).

У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.2023 у справі № 357/8975/20 викладено правові висновки про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 вересня 2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18) на які як на підставу касаційного оскарження посилається заявник. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними. Разом з тим, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України). Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку землі» та статтею 289 ПК України, нормативна грошова оцінка земельної ділянки є обов`язковою при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За приписами п.п. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок

Згідно наданого позивачем Витягу від 07.06.2024 № НВ-2300077502024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046, нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 9888615,80 грн.

Базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 у розмірі 239,50 грн. та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн., коефіцієнти місцерозташування та впливу локальних факторів затверджені рішенням Запорізької міської ради 59 сесії 6 скликання від 30.06.2015 № 7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Ставки орендної плати затверджені рішенням Запорізької міської ради 34 сесії 7 скликання від 28.11.2018 № 26 Про встановлення розміру орендної плати за землю. Відповідно до вказаних рішень, нормативна оцінка землі введена в дію з 01.01.2016, ставки орендної плати введені в дію з 01.01.2019.

Позивачем виконано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 99а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 06.04.2023 по 31.12.2024 у розмірі 490040,02 грн., виходячи з розрахунку:

- Орендна плата за 2024 рік: 9888615,80 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2024 року) * 3% = 296658,47 грн.

- Орендна плата за 2023 рік:

9888615,80 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2024 року) / 1,051 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2023 рік згідно листа Держгеокадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24) = 9408768,60 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2023 року);

9408768,60 грн. * 3% = 282263,06 грн.;

Місячний розмір орендної плати за 2023 рік складає: 282263,06 грн. / 12 місяців = 23521,92 грн.;

Орендна плата за період з 06.04.2023 по 30.04.2023 (25 днів): 23521,92 грн. / 30 днів * 25 днів = 19601,60 грн.

Орендна плата за період з 06.04.2023 по 31.12.2023: 23521,92 грн. * 8 місяців (з травня по грудень) + 19601,60 грн. (орендна плата за період з 06.04.2023 по 30.04.2023) = 207776,96 грн.

Таким чином, загальна сума недоотриманої позивачем орендної плати за спірний період з 06.04.2023 по 31.12.2024 складає: 207776,96 грн. (орендна плата за період з 06.04.2023 по 31.12.2023) + 296658,47 грн. (орендна плата за 2024 рік) = 504435,43 грн.

Позивачем у позовній заяві загальна сума недоотриманої позивачем орендної плати в розмірі 490040,02 грн. за спірний період з 06.04.2023 по 31.12.2024 визначена таким чином: 207776,96 грн. (орендна плата за період з 06.04.2023 по 31.12.2023) + 282263,06 грн., як зазначено позивачем сума орендної плати за 2024 рік, що є помилковим, оскільки сума орендної плати за 2024 рік, розрахована позивачем та з якою погодився суд є сума - 296658,47 грн.

Несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору призвела до недоотримання ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ належних їй грошових коштів у вигляді орендної плати в сумі 504435,43 грн.

Неповернення ЗАПОРІЗЬКІЙ МІСЬКІЙ РАДІ безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси Територіальної громади м. Запоріжжя в особі ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався; не заперечив належності йому на праві власності об`єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:01:009:0046 по вул. Крива Бухта, 99А у м. Запоріжжі, користування цією земельною ділянкою та розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Згідно ч. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду належним чином обґрунтованого контррозрахунку пред`явлених до стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 490040,02 грн.

Як встановлено судом, загальна сума недоотриманої позивачем орендної плати за спірний період з 06.04.2023 по 31.12.2024 складає 504435,43 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму 490040,02 грн.

Згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Доказів погашення заборгованості в сумі 490040,02 грн. суду не надано.

Таким чином, враховуючи наведене вище, позов визнається судом обґрунтованим, суд не виходить за межі позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 490040,02 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 06.04.2023 по 31.12.2024.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 5880,48 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМУНАЛЬНИК (вул. Крива Бухта, буд. 99А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 19273025) на користь ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) 490040 (чотириста дев`яносто тисяч сорок) грн. 02 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 06.04.2023 по 31.12.2024, 5880 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 48 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 05 червня 2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко