Ухвала

від 04.06.2025 по справі 910/5307/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.06.2025Справа № 910/5307/19

За заявоюПублічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»прозвернення стягнення на грошові кошти, що належать Українському державному університету залізничного транспортуу справі№910/5307/19за позовомПублічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»доДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»простягнення 18 059 831,48 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники учасників справи: від позивача:Дамірова Н.Н.;від відповідача:не з`явився.від університету:Косова Т.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 перебувала справа №910/5307/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 18 059 831,48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 16 555 839,97 грн., пеню в сумі 1 216 414,83 грн., 3% річних в сумі 103 795,57 грн., інфляційні втрати в сумі 183 781,11 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 270 897,47 грн.

15.01.2020 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

23.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», в якій заявник просить суд звернути стягнення на грошові кошти Українського державного університету залізничного транспорту, який має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №01.3-16/147/25 від 23.04.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи №910/5307/19 для розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Українському державному університету залізничного транспорту, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи між суддями від 23.04.2025 матеріали справи №910/5307/19 для розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Українському державному університету залізничного транспорту передано судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 призначено розгляд вказаної заяви, який не відбувся у зв`язку із лікарняним та відпусткою судді Босого В.П.

29.04.2025 до Господарського суду міста Києва від Українського державного університету залізничного транспорту надійшли заперечення на заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти, в яких заявник звертає увагу на те, що рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/166/25, на яке посилається Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» як на підставу для звернення стягнення на грошові кошти, не набрало законної сили та оскаржено в апеляційному порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 розгляд вказаної заяви призначено на 04.06.2025.

Представник позивача в судове засідання з`явилася, надала пояснення по суті заяви, подану заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Присутня в судовому засіданні представник Українського державного університету залізничного транспорту надала пояснення по суті заяви позивача, заперечила проти її задоволення.

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представників позивача та Українського державного університету залізничного транспорту, суд встановив наступне.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частинами першою, четвертою статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 зазначено, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин, на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони. При цьому, суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03 від 28.10.2010).

Так, існування боргу Українського державного університету залізничного транспорту перед відповідачем у даній справі заявник обґрунтовує наявністю рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/166/25, яким з Українського державного університету залізничного транспорту на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» стягнуто 1 610 502,08 грн., з яких: 1 180 938,63 грн. основний борг за поставлену електричну енергію, 280 015,25 грн. 15% річних, 149 548,20 грн., інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 24 157,53 грн.

Суд відзначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Українського державного університету залізничного транспорту на рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/166/25.

Тобто, рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/166/25 не набрало законної сили і оскаржується в апеляційному порядку, а відтак заборгованість Українського державного університету залізничного транспорту перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як не підтверджена судовим рішенням, так і оспорюється зазначеною особою, що в силу положень ч. 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Українському державному університету залізничного транспорту.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених стягувачем (заявником) вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих доказів, приймаючи до уваги положення ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Українському державному університету залізничного транспорту.

На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Українському державному університету залізничного транспорту.

2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена: 05.06.2025.

Суддя В.П. Босий