Рішення від 05.06.2025 по справі 915/535/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року Справа № 915/535/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР, вул. Набережна Перемоги, 38, м. Дніпро, 49094 (код ЄДРПОУ 41557466)

електронна пошта: stenkordnepr@gmail.com

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД НАРП, вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54037 (код ЄДРПОУ 09794409)

електронна пошта: office@narp.ua

про стягнення коштів в сумі 27 119, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕНКОР» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД «НАРП» грошові кошти у розмірі у сумі 27 119, 00 грн., з яких: 26 280, 00 грн. - основна заборгованість; 502, 77 грн. - інфляційні втрати; 336, 23 грн. - 3 % річних.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2025 закрито провадження у справі № 915/535/24 в частині стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "НАРП" (код ЄДРПОУ 09794409) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР (код ЄДРПОУ 41557466) 26 280, 00 грн. (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.) основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 212А-21 від 29.04.2021, а саме зобов`язання щодо своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 26 280, 00 грн.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 202, 205, 207, 525, 625, 627, 628, 629, 712, 655, 692, 694 ЦК України, ст. 193, 218 , 230, 231 ГК України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх. № 7545/24 від 25.06.2024) зазначив, що станом на 21.06.2024 підприємство повністю здійснило розрахунок з позивачем на суму основного боргу по Договору № 193А-20 від 26.04.2021, що підтверджується платіжною інструкцією № 1214 на суму 26 280, 00 грн.

Стосовно нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат, то відповідач, посилаючись на ч. 3 ст. 551 ЦК України, просить суд зменшити розмір інфляційних втрат та 3 % річних до 0, 00 грн., зазначивши наступне.

Відповідач звернувся до позивача із листом від 25.06.2024 року № 1792/ю, в якому просить позивача, з урахуванням виконання повного розрахунку, не стягувати зазначені суми у позовній заяві та направити на адресу суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору.

В разі, якщо позивач дійде іншого рішення, відповідач просить суд не стягувати 3 % річних 336, 23 грн. та інфляційні втрати 502, 77 грн., через те, що відповідач виконав свої зобов`язання ще до моменту винесення рішення по справі.

Також відповідач зазначив, що ТОВ Миколаївський авіаремонтний завод НАРП (правонаступник ДП НАРП) є комерційним підприємством, що входить до складу Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість (колишня назва ДК УКРОБОРОНПРОМ), як одне з підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними країнами, чим підтримує обороноздатність нашої держави.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" (далі постачальник) та Державним підприємством "МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "НАРП" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "НАРП") (далі покупець) укладено договір поставки № 212 А-21 від 29.04.2021.

Відповідно до п. 9.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.

Додатком до даного договору є Специфікація від 29.04.2021.

Договір з додатком підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Суду не подано доказів розірвання або визнання недійсним договору.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується, згідно заявок покупця поставити продукцію (згідно до ДК 021:2015-32352100-6 Частини радіо- та радіолокаційного обладнання), Шифратор ШК ИКАО-01 (виріб І категорії), а покупець оплатити і прийняти замовлену ним продукцію за ціною, у кількості й в асортименті, зазначених у специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору відвантаження продукції здійснюється у строки узгоджені сторонами, які зазначаються в специфікації, після чого постачальник отримує оплату на розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у специфікації і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою продукції.

Відповідно до п. 4.2 договору вартість продукції, що поставляється за даним договором, не повинна перевищувати 26 280, 00 грн. з ПДВ з урахуванням ПДВ 4 380, 00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору порядок оплати післяплата, у розмірі 100 % вартості продукції Покупець сплачує постачальнику протягом 15-х банківських днів з дати поставки продукції, проходження вхідного контролю та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 5.2 договору датою оплати продукції вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до специфікації до договору сторонами погоджено поставку товару, а саме шифратор ШК ИКАО-01 (код УКТ ЗЕД) в кількості 1 шт. за ціною 21 900, 00 грн. без ПДВ, на суму 26 280, 00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1 специфікації до договору порядок оплати - післяплата, у розмірі 100 % (сто відсотків) вартості продукції Покупець сплачує постачальнику протягом 15-х банківських днів з дати поставки продукції, проходження вхідного контролю та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 2 специфікації до договору термін поставки 10 календарних днів з моменту підписання договору.

29.04.2021 позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 0002134 від 29.04.2021 на суму 26 280, 00 грн.

Позивачем на виконання умов договору поставлено покупцю товар на суму 26 280, 00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною № 0000155 від 18.05.2021 на суму 26 280, 00 грн.

Підставою складання вищезазначеної видаткової накладної є договір № 212 А-21 від 29.04.2021. Видаткова накладна підписана сторонами без зауважень.

Судом також встановлено, що на виконання вимог податкового законодавства позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 142 від 18.05.2021 на суму 26 280, 00 грн. (в т.ч. 4 380, 00 грн. ПДВ), яка 08.11.2023 зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.11.2023.

Отже, на дату звернення позивача до суду із даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 26 280, 00 грн., яка і була заявлена до стягнення.

Граничним строком оплати грошових коштів в розмірі 100 % вартості поставленого товару було 29.11.2023 включно (08.11.2023 + 15 банківських днів).

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду із даним позовом 21.06.2024 відповідачем сплачено 26 280, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 1214 від 21.06.2024 із зазначенням призначення платежу «оплата рах.№2134 від 29.04.2021 за шифратор ИКАО-01. Договір № 212А-21 від 29.04.21. Тендер не передбачено. ПДВ 4380,00грн.».

Як вказано вище, у зв`язку з повною оплатою відповідачем заборгованості в сумі 26 280, 00 грн. ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2025 закрито провадження у справі № 915/535/24 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 26 280, 00 грн. основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

На дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем в частині основного боргу відсутня.

Отже, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення 502, 77 грн. - інфляційних втрат та 336, 23 грн. - 3 % річних.

24.06.2024 відповідач звертався до позивача із листом № 1792/ю від 24.06.2024, яким просив не стягувати 3 % річних та інфляційні втрати, а також звернутись до господарського суду з клопотанням про залишення позовних вимог без розгляду. Докази направлення листа наявні в матеріалах справи. Докази направлення позивачем відповідачу відповіді суду не подано.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Правове регулювання договірних правовідносин з поставки товару.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (господарського зобов`язання), яке (зобов`язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

4.2. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" (далі постачальник) та Державним підприємством "МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "НАРП" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "НАРП") (далі покупець) укладено договір поставки № 212 А-21 від 29.04.2021.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 26 280, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

Отже, в силу умов ст. 692 ЦК України, п. 5.1 договору та п. 1 специфікації у покупця виник обов`язок з оплати постачальнику 100 % вартості продукції протягом 15-х банківських днів з дати поставки продукції, проходження вхідного контролю та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначалось вище, після звернення позивача до суду із даним позовом 21.06.2024 відповідачем сплачено 100 % вартості товару 26 280, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 1214 від 21.06.2024.

Отже, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар (основний борг) відсутня.

Судом встановлено, що позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 336, 23 грн., а саме:

- 69, 12 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 30.11.2023 по 31.12.2023, виходячи з суми боргу 26 280, 00 грн.;

- 267, 11 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 01.01.2024 по 03.05.2024, виходячи з суми боргу 26 280, 00 грн.

Детальний розрахунок 3 % річних зазначено в позовній заяві.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), фактичним обставинам та матеріалам справи. Періоди нарахування позивачем визначено правильно. Отже, вимога про стягнення 3 % річних в загальній сумі 336, 23 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем також нараховано відповідачу індекс інфляції в сумі 502, 77 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з грудня 2023 по березень 2024, виходячи з суми боргу 26 280, 00 грн.

Детальний розрахунок інфляційних втрат зазначено в позовній заяві.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою Бази законодавство "Ліга.Закон", судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), фактичним обставинам та матеріалам справи.

Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат в загальній сумі 502, 77 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру інфляційних втрат та 3 % річних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України суд може зменшити розмір неустойки (штрафних санкцій), тобто неустойки, пені, штрафу.

Враховуючи, що 3 % річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права кредитора, суть якого (права) полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру інфляційних втрат та 3 % річних.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 93, 57 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД "НАРП", вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54037 (код ЄДРПОУ 09794409) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕНКОР, вул. Набережна Перемоги, 38, м. Дніпро, 49094 (код ЄДРПОУ 41557466):

- 502, 77 грн. (п`ятсот дві грн. 77 коп.) інфляційних втрат;

- 336, 23 грн. (триста тридцять шість грн. 23 коп.) 3 % річних;

- 93, 57 грн. (дев`яносто три грн. 57 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 05.06.2025

Суддя Е.М. Олейняш