Рішення

від 23.05.2025 по справі 607/21718/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2025 Справа №607/21718/24 Провадження №2/607/746/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Чегодар О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, в якому просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.03.2019, шлюб між позивачем і відповідачем розірвано. Він, як батько створює комфортні умови для проживання, розвитку та відпочинку доньок. Натомість матір дітей ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню доньок, не цікавиться станом їхнього здоров`я, фізичним розвитком, не проявляє батьківських почуттів, не піклується та не турбується про доньок.

Ухвалою судді від 14.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові та просили суд їх задоволити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечили.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилася, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від відповідача не надходило. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач та його представник не заперечили проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами справи. Також, подав суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , її батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 03.10.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , її батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданим 03.10.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.03.2019 у справі № 607/3295/18 шлюб між батьками дітей розірвано та визначено місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради від 07.02.2024 № 225/28-03, за період з 01.08.2012 по 31.03.2016 та за період з 04.04.2016 по 07.02.2024 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з довідками ОСББ Імідж-1 від 07.02.2024 №№ 1, 2, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає без реєстрації разом із своїми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем реєстрації не проживає, це засвідчують сусіди. Вказане також підтверджується довідкою ОСББ Імідж-1 від 11.12.2024 № 2.

Як вбачається з довідки Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради від 11.12.2024 № 187, яка видана ОСОБА_1 про те, що його доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчалися у період з 01.09.2014 по 30.06.2024 у даному освітньому закладі. За час здобуття ними освіти їхня мати ОСОБА_2 не брала участі в освітньому процесі.

У деклараціях про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником дітей вказаний ОСОБА_1 . Дата укладення декларацій 11.07.2018.

Відповідно до довідок Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій Західноукраїнського національного університету» від 10.12.2024 №№ 923, 924, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчаються за спеціальністю 072 «Фінанси, батьківська справа, страхування та фондовий ринок», освітній (освітньо-професійний) ступінь «Фаховий молодший бакалавр», курс навчання 1, форма навчання - денна, академічна група ФБСт-11, умови навчання - держзамовлення, початок навчання 01.09.2024, завершення навчання 30.06.2027.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 06.03.2024 № 390 визнано батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що самостійно займається вихованням та утриманням дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, та як пояснила представник позивача безпосередньо у судових засіданнях, протягом тривалого часу, зокрема із 2018 року, відповідач жодної участі у вихованні дітей не бере, не цікавиться їхнім життям, не виявляє бажання бачитись з доньками, не виконує батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні та утриманні дітей, не підтримує з ними ніякого зв`язку.

Свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою на одній площадці з родиною ОСОБА_7 пояснила, що відношення з цією родиною в неї дуже близькі, так як вона вхожа в цю родину ще від народження двійнят, багато допомагала їм у багатьох речах. Жодного разу, відколи відповідачка покинула дітей, з лютого 2018 року, вона її не бачила ні вдома, не біля дверей, ні в під`їзді, ні в дворі будинку. Мати дівчат фанатично поринула в релігію. В неї було своє специфічне мислення, не зрозуміле ставлення до дітей. Були випадки, коли вона не пускала дівчат гуляти, а водила їх до церкви. При спілкуванні із усіма трьома дітьми, з яким вона тісно спілкується, вони не розповідали що мама в них була чи зустрічалась із ними, спілкувалась. Стосунків між дітьми і мамою ніяких немає. Жодної участі у їх вихованні, піклуванні вона не приймає. Позивач ОСОБА_1 не лише матеріально турбується і піклується про дітей, а і виховує їх відповідно. Дівчата виховані. Перебуваючи в поїздках, позивач часто телефонує їй і просить піти до дітей та поцікавитися що вони роблять, чим займаються. Всі матеріальні витрати (навчання, одяг, харчування) покладені на батька. Діти забезпечені всім і морально і психологічно і матеріально. З самого дитинства батько купляв різні приладдя для розвитку дітей, він цим переймається і турбується. Пояснила, що діти можливо і хотіли спілкуватися з мамою, але коли приходили до матері додому по АДРЕСА_2 , вона їх не впустила. На похорон своє матері відповідачка також не прийшла і де вона знаходиться на даний час їй невідомо.

Свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою родини ОСОБА_7 та проживає поверхом вище від родини ОСОБА_7 пояснила, що цю родину вона знає більше 20 років. Знала відповідачку ОСОБА_9 . Свідок пояснила, що вона часто приходила до її матері в гості і знала всіх її дітей. Вказала, що в якийсь момент відповідачка раптово зникла і вона її не бачила більше 5 років. Жодного разу не бачила, щоб відповідачка приходила до дітей, чи з ними зустрічалася. Діти постійно були або із старшою донькою ОСОБА_10 , або із батьком. Вказала, що батько працює та забезпечує всіх дітей.

Свідок ОСОБА_11 , яка є рідною сестрою ОСОБА_1 пояснила, що коли дітям виповнилося 9 років, вони захворіли і були вдома. Відповідачка ОСОБА_12 подзвонила до своїх знайомих, які приїхали машинами і вона забравши всі свої речі, вивезла їх з квартири. Далі вона сіла в машину і поїхала. Діти багато разів телефонували до відповідачки, але вона не відповідала. Коли діти приходили до неї на квартиру, вона їм не відповідала. Мати не приходила як на 1 Вересня, так і на останній дзвоник у школі, також не приходила на дні народження дітей. У вихованні дітей відповідачка не бере участі на протязі 7 років. Дітьми до сьогоднішнього дня займається їх батько ОСОБА_1 . Батько вдіває, забезпечує харчуванням дітей, купляє одгя, займається вихованнмя та навчання дітей. Коли відповідачку при зустрічі питали, чому вона так вчинила з дітьми, чому їх покинула, вона відповідала, що в неї є особисте життя, яким вона живе. Коли мати відповідачки померла в лікарні, вона на похорон до неї не прийшла. Свідок пояснила, що на похороні були ОСОБА_1 , діти і вона, а рідної доньки (відповідачки) не було. Ні грошей, ні продуктів, ні одягу дітям відповідачка не передавала жодного разу.

Свідок ОСОБА_13 , яка є сусідкою родини ОСОБА_7 та проживає поверхами вище пояснила, що родину ОСОБА_7 знає дуже давно, ще з моменту поселення в будинок. Приблизно у 2002 році вони разом поселялися у будинок, разом робили ремонти. Свідок пояснила, що вона часто спілкується з ОСОБА_1 , з його доньками, які навчаються в коледжі, де вона працює. Про батька ОСОБА_1 може сказати лише позитивне, він батько повністю забезпечує дітей, добре їх виховує, дбає про них, піклується про них. Відповідачку ОСОБА_14 вона не бачить в родині орієнтовно 7 років. Спілкуючись із батьком ОСОБА_1 та із дітьми вона розуміє, що відповідачка жодної участі у вихованні та забезпеченні дітей не приймає. Зі слів дівчат їй відомо, що мати не дзвонить до них, ніяк не спілкується з ними, не вітає, нічого не передає. Для дітей ця тема дуже болюча. Поведінка відповідачки їй не зрозуміла. В розмові із ОСОБА_1 , на її думку, він завжди мав надію, що жінка одумається і повернеться в родину. Зі сторони позивача вона ніколи не чула поганих слів в сторону відповідачки ОСОБА_15 та ніколи не чула, щоб він налаштовував дітей проти матері.

Свідок ОСОБА_16 який є товаришем ОСОБА_1 пояснив, що з 2010 року він часто бував в квартирі родини ОСОБА_7 . Знає родину добре, святкували разом дні народження, часто спілкувались, часто ходили один до одного в гості. Після того, як відповідачка покинула сім`ю, орієнтовно 6 -7 років, як вона не проживає з родиною, вихованням і матеріальним забезпеченням дітей займається ОСОБА_1 . З того часу він відповідачку жодного разу не бачив, діти за маму нічого не розповідали. ОСОБА_1 часто його просить відвести дітей в м. Хмельницький на ринок, щоб придбати одяг. З ними також їздить рідна сестра ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_5 , яка є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та рідною сестрою дітей пояснила, що вона в родині є старшою донькою. 7 років як вони живуть без матері ОСОБА_2 , яка пішла від них в березні 2018 року. Свідок пояснила, що з цього часу вона допомагає батькові у вихованні двох молодших сестер. Коли батько на роботі, він просить або її, або рідну тітку, або ж сусідку подивитися за дівчатами. Одягом, продуктами та всім необхідним їх всіх забезпечує тільки батько. Вони неодноразово приходили до матері, дзвонили до неї, намагалися з нею підтримувати відносини. Коли приходили до її квартири , вона двері їм не відчиняла, на їх телефонні дзвінки не відповідала. На день народження, на іменини, на інші свята мати ніколи не приходила, не вітала, подарунків не дарувала. Тому, вони були обмежені материнською любов`ю. Багато спільних знайомих, які бачили матір, говорили, що вона відмовлялась спілкуватись. Конфлікти в родині почалися з того моменту, як мати зайнялась релігією, вона почала займатися брошурками і почала заставляти її та двох молодших сестер молитися, забороняла виходити гуляти. Де зараз перебуває мати ОСОБА_2 їй невідомо. 22 лютого померла їхня баба, мати відповідачки. Вона одразу набрала матір по телефону, написала їй на вайбер повідомлення про смерть бабці, але ні на панахиді ні на похороні відповідачки не було. Свідок пояснила, що молодші сестри часто згадують про маму, пам`ятають її, переглядаючи фото, але спілкування з мамою немає ніякого. На її думку, сестри готові до того, щоб позбавити матір батьківських прав.

ОСОБА_4 яка є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пояснила, що вона проживає разом із татом ОСОБА_1 та рідною сестрою ОСОБА_3 . З 9 років вони проживають без матері, яка від них пішла раптово, зібрала речі, нічого не пояснила і поїхала від них. Вона з сестрами ходили до неї на квартиру, хотіли з нею побачитись, поспілкуватися, хотіла щоб вона пояснила свою поведінку. Вона двері їм не відкривала, уникала з ними зустрічі. З часом вони змирилися з цим. ОСОБА_17 на те, що матір змінить своє відношення до них і що повернеться в родину в неї немає. До позбавлення матері батьківських прав стачиться нормально. Підтримує позов батька про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав просить задовольнити.

ОСОБА_3 , яка є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пояснила, що матір ОСОБА_2 пішла від них, коли вона разом із сестрою близнючкою були в 3 класі. Це було у 2018 році. Що саме сталося із мамою вона не знає. Мама перейнялася релігією, почала ходити до іншої церкви, молитися. З того моменту перші дні, перші місяці, перші роки вони до неї писали, дзвонили. Вона їм двері не відкривала, на дзвінки не відповідала і вони зовсім не спілкувалися. Мама до них ніколи не приходила, їхнім життям, успіхами в навчанні не цікавилась. На жодні контакт мама до них не виходить, бажання на це не має. На початку, як мати пішла від них, в них ще була надія, що вона повернеться, що все ж таким мама буде жити разом із ними. Пояснила, що проживали разом із татом і старшою сестрою. Старша сестра ОСОБА_10 допомагала татові у їхньому виховані. Тато повністю забезпечував її з сестрою всім необхідним. З матір`ю не мають духовного зв`язку. Наполягає на тому, щоб матір позбавили батьківських прав.

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради №214 від 19.02.2025, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначений висновок органу опіки і піклування є достатньо обґрунтованим, відповідає вимогам частини п`ятої статті 19 СК України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Положенням частиною першою статті 3 з Конвенції про права дитини, частини сьомої та восьмоїстатті 7 СК Українипередбачено, що при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Положеннями частин першої та другої 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, та в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім враховані права батьків.

Частинами першою та другою статті 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України однією з правових підстав для позбавлення батьківських прав є ухилення матері, батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 зазначив, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «С.С. проти Словенії» дійшов висновку, що оскільки розуміння потреб дитини було обмеженим, а також не існувало емоційного зв`язку між матір`ю та дитиною, позбавлення батьківських прав у такому випадку відповідало конвенційним гарантіям, оскільки інтерес дитини до забезпечення постійного догляду та емоційної стабільності перевищив інтерес матері у збереженні правових зв`язків з дитиною.

В справі «Суур проти Естонії» Європейський суд з прав людини також дійшов висновку про відповідність інтересам дитини позбавлення батька батьківських прав щодо неї в зв`язку з втратою контакту з дитиною, а примушування дитини до спілкування могло б бути контрпродуктивним.

На підставі досліджених судом доказів судом установлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання своїх неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не цікавиться здоров`ям дітей, не займається їхнім вихованням, не створює умов для їхнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, не забезпечує дітей та не спілкується із ними, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України є правовою підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. З урахуванням зазначених обставин, залишення за відповідачем батьківських прав жодним чином не сприятиме інтересам дітей.

Відповідач у судове засідання не з`явилася та не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають до задоволення шляхом позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з частиною третьої статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Проте, позивач не заявив вимоги про стягнення аліментів з відповідача на його користь.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність, суть якого полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відтак, суд не вправі виходити за межі заявлених позивачем вимог, а позивач після ухвалення рішення у справі має право звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу чи з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів, на його власний вибір, виходячи з розміру аліментів, які він бажає отримувати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача в користь позивача слід стягнути 1211,20 грн понесеного судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 164, 180 181 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 89, 263, 264, 265, 273, 281-284, 288, 289, ст. 354, ст. 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, адреса місця знаходження: бульв.Тараса Шевченка, 1, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 43459222.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич