Ухвала від 30.05.2025 по справі 366/3214/23

У х в а л а

30 травня 2025 року

м. Київ

Справа № 366/3214/23

Провадження № 61-15946ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича (далі - скаржник)

на рішення Іванківського районного суду Київської області від 29 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року

у справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за участю Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення і

в с т а н о в и в:

1. У жовтні 2023 року прокурор подав до суду позов, у якому просив:

- усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації від 20 грудня 2007 року № 1091 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок»;

- усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки:

(1) серії ЯЗ № 449215, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:002:0019;

(2) серії ЯЗ № 449216, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0029;

(3) серії ЯЗ № 449217, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0030;

(4) серії ЯЗ № 449218, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0031;

(5) серії ЯЗ № 449236, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0020;

(6) серії ЯЗ № 449237, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0021;

(7) серії ЯЗ № 449238, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0022;

(8) серії ЯЗ № 449239, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0023;

(9) серії ЯЗ № 449240, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0024;

(10) серії ЯЗ № 449241, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0025;

(11) серії ЯЗ № 449242, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0026;

(12) серії ЯЗ № 449243, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0027;

(13) серії ЯЗ № 449244, виданого 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0028;

- усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі позивача земельних ділянок із кадастровими номерами 3222081400:02:002:0019; 3222081400:02:001:0029; 3222081400:02:001:0030; 3222081400:02:001:0031 - від ОСОБА_1 , 3222081400:02:001:0020; 3222081400:02:001:0021; 3222081400:02:001:0022; 3222081400:02:001:0023; 3222081400:02:001:0024; 3222081400:02:001:0025; 3222081400:02:001:0026; 3222081400:02:001:0027; 3222081400:02:001:0028 - від ОСОБА_2 .

2. 29 липня 2024 року Іванківський районний суд Київської області ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.

3. 22 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою змінив рішення суду першої інстанції, виклавши його мотивувальну частину в редакції тієї постанови.

4. 27 листопада 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову. Мотивував касаційну скаргу так:

- право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18, від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц);

- заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісового та водного фонду (перехід до них володіння цими землями), стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, зміну цільового призначення та надання у користування, є неможливим (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 7 квітня 2020 року № 372/1684/14, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц);

- протиправне зайняття земельної ділянки державного лісового фонду або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом (див. постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 листопада 2023 року у справі № 911/351/22, від 4 лютого 2020 року у справі № 911/3311/17, № 911/3574/17, від 3 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 червня 2022 року у справі № 307/3155/19, від 7 вересня 2022 року у справі № 697/2434/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 363/669/17, від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19);

- зайняття земельних ділянок, зокрема шляхом їх часткового накладення на землі лісового фонду, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 грудня 2023 року у справі № 916/1517/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 363/669/17);

- оцінюючи законність індивідуальних актів, слід встановити, чи не спрямовані вони на розпорядження землями лісогосподарського призначення єдиним масивом, площа якого перевищує 1 га (див. постанови Верховного Суду України від 20 березня 2013 року у справі № 6-13цс13, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі № 363/1003/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 лютого 2018 року у справі № 359/9596/15, від 9 жовтня 2019 року у справі № 360/662/15-ц, Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц);

- спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц);

- віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України. Тоді як зайняття земельних ділянок, зокрема шляхом часткового їх накладення на землі лісогосподарського призначення, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

Тобто, коли незаконно сформована земельна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду, лише частина спірної земельної ділянки є власністю держави, а інша належить особі. За таких обставин повернення усієї земельної ділянки у власність держави порушуватиме право власності на іншу частину земельної ділянки, а часткове повернення неможливе у зв`язку з її сформованістю як єдиного об`єкта цивільних прав. Отже, зобов`язання відповідачів повернути незаконно сформовану земельну ділянку на користь держави у такому випадку буде неправомірним;

- крім того, кожен із відповідачів заволодів земельними ділянками з площею, яка істотно перевищує 5 га, що чинне законодавство не допускає взагалі, як і заволодіння землями прибережних захисних смуг.

5. 17 січня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржник повинен був надати копії документів, які можуть підтверджувати дійсну вартість земельних ділянок із кадастровими номерами 3222081400:02:002:0019, 3222081400:02:001:0029, 3222081400:02:001:0030, 3222081400:02:001:0031, 3222081400:02:001:0020, 3222081400:02:001:0021, 3222081400:02:001:0022, 3222081400:02:001:0023, 3222081400:02:001:0024, 3222081400:02:001:0025, 3222081400:02:001:0026, 3222081400:02:001:0027, 3222081400:02:001:0028, а також надати документ про сплату судового збору.

6. 10 лютого 2025 року скаржник подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги. До заяви додав: копії платіжних інструкцій № 231 від 6 лютого 2025 року, № 204 від 4 лютого 2025 року, № 3590 від 29 листопада 2024 року про сплату 95 052,00 грн судового збору, копію відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 20 березня 2023 року № 10-10-0.332-2299/2-23, витяги № HB-9919714352025, № НВ-9919714792025, № HB-9919713802025, № НВ-9919713212025, № НВ-9919710432025, № НВ-9919709692025, № НВ-9919706922025, № НВ-9919708162025, № НВ-9919707542025, № НВ-9919712712025, № НВ-99199712102025, № НВ-9919711582025, № НВ-9919710962025 від 29 січня 2025 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із кадастровими номерами 3222081400:02:001:0027, 3222081400:02:001:0028, 3222081400:02:001:0026, 3222081400:02:001:0025, 3222081400:02:001:0020, 3222081400:02:001:0031, 3222081400:02:002:0019, 3222081400:02:001:0030, 3222081400:02:001:0029, 3222081400:02:001:0024, 3222081400:02:001:0023, 3222081400:02:001:0022, 3222081400:02:001:0021 відповідно.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження.Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк (повний текст оскарженої постанови апеляційний суд склав 30 жовтня 2024 року) із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича на рішення Іванківського районного суду від 29 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за участю Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду.

2. Витребувати з Іванківського районного суду Київської області від 29 липня 2024 року цивільну справу № 366/3214/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко