Герб України

Рішення від 05.06.2025 по справі 592/6133/25

Ковпаківський районний суд м.сум

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа№592/6133/25

Провадження №2/592/1836/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого - судді Шияновської Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Маховика Р.В.,

представників відповідача Касьяненка Д.С., Волохової В.О.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради, третя особа Управління охорони здоров`я Сумської міської ради, про поновлення на роботі,

у с т а н о в и в:

17.04.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маховик Р.В., звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що більше 9 років безперервно працювала в апараті управління КНП «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради, з 02.09.2019 на посаді заступника директора з економічних і загальних питань. Після призначення директором лікарні ОСОБА_2 вона піддавалася цькуванню, надуманим претензіям та погрозам звільнення з займаної посади.

05.07.2024 наказом директора відповідача «Про внесення змін до шатного розпису підприємства», в тому числі було введено до апарату управління 1,0 посади директора фінансового, яка згідно з посадовими обов`язками фактично дублювала посаду позивачки, та на яку 08.08.2024 за погодженням з Управління охорони здоров`я СМР була прийнята ОСОБА_3 . Крім того, директором підприємства було введено ще 4 посади в апарат управління, жодна з яких не була запропонована позивачці.

В подальшому 30.09.2024 Управлінням охорони здоров`я СМР на підставі листа директора підприємства було погоджено звільнення заступника директора з економічних та загальних питань. Наказом №461 від 30.09.2024 «Про внесення змін до штатного розпису підприємства з 01.01.2025» з-поміж інших була виведена і посада позивачки. 23.10.2024 ОСОБА_1 було направлено листа з попередженням про наступне звільнення з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України та запропоновано перелік вакантних посад.

Після закінчення лікування 20.03.2025 наказом т.в.о. директора КНП «Клінічна лікарня № 5 Сумської міської ради Оксани Бірюкової № 110-ОС позивачку було звільнено з посади заступника директора з економічних та загальних питань КНП «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради у зв`язку зі скороченням штату працівників п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з 20.03.2025. Назва структурного підрозділу - апарат управління.

Позивачка наголошує, що фактично скорочення її посади не відбулось, оскільки посада «заступник директора з економічних та загальних питань» і «фінансовий директор» є рівнозначними та аналогічними посадами; зміна найменування посад не є скороченням, ні реорганізацією, ні перепрофілюванням; крім того, відбулось істотне порушення процедури введення нової посади - фінансового директора, а також істотне порушення процедури надання погодження Уповноваженого органу на звільнення позивачки.

При звільненні позивачці не було запропоновано посад, що відповідають їй кваліфікації та знанням, а кількість штатних посад у відповідача станом на 01.01.2025 становила 911,50 посад, що у порівняні зі штатним розписом станом на 01.10.2024 більше на 7,50 посад.

Звільнення позивачки по скороченню штату проведено з порушенням норм трудового законодавства, відповідачем не виконано обов`язків щодо працевлаштування позивачки, протиправно виведено її посаду зі штату, не вирішувалось переважне право залишення на посаді, чим порушено право ОСОБА_1 на працю.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка ОСОБА_1 просить:

1.визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП «Клінічна лікарня № 5 Сумської міської ради Леоніда Бондаренка № 461 від 30.09.2024 «Про внесення змін до штатного розпису підприємства з 01.01.2025» в частині виведення 1,0 посади заступника директора з економічних та загальних питань;

2.визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора КНП «Клінічна лікарня № 5 Сумської міської ради Оксани Бірюкової № 110-ОС від 20.03.2025 «Про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з економічних та загальних питань КНП «Клінічна лікарня № 5 Сумської міської ради;

3.поновити ОСОБА_1 на посаді директора з економічних та загальних питань КНП «Клінічна лікарня № 5 Сумської міської ради з 21.03.2025;

4.стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.03.2025 по день постановлення рішення, виходячи із розрахунку 1439 грн 52 коп. за кожен день вимушеного прогулу (т.1 а.с. 1-10).

Ухвалою суду від 22.04.2025 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, по справі було відкрито спрощене позовне провадження, призначене судове засідання на 13:00 21.05.2025 з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 29.04.2025 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В наданому відзиві на позов представник КНП «Клінічна лікарня №5» СМР Касьяненко Д.С., вказує, що, приймаючи оскаржуваний наказ №461 від 30.09.2024 «Про внесення змін до штатного розпису підприємства з 01.01.2025», в тому числі щодо виведення 1,0 посади заступника директора з економічних та загальних питань, директором підприємства були реалізовані надані йому права і повноваження відповідно до Статуту підприємства та закону на внесення змін до штатного розпису, що є його виключною компетенцією та є складовою права на управління підприємством.

Звільнення ОСОБА_1 з займаною посади було проведено у відповідності до вимог КЗпП України. Переважне право на залишення працівника на роботі не могло бути враховане в даному випадку, оскільки відбулося скорочення не кількох однорідних посад. З метою забезпечення трудових прав позивачку у відповідності до вимог КЗпП України 23.10.2024 було повідомлено про майбутнє вивільнення, наданий перелік вакантних посад для переведення; додатково 30.10.2024 було направлено повідомлення про нову вакантну посаду провідного фахівця з публічних закупівель, на яку вона мала можливість перевестись, а також у день звільнення 20.03.2025 був наданий перелік вакантних посад, які вона могла обрати для переведення; вказані повідомлення позивачкою були проігноровані. Була отримана згода голови профспілкового комітету на скорочення зі штатного розпису посад працівників підприємства з 01.01.2025. Комісією з кадрових питань Управління охорони здоров`я СМР також було погоджене звільнення заступника директора з економічних та загальних питань ОСОБА_1 в порядку вивільнення з 01.01.2025 відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Твердження позивачки про її цькування директором підприємства не підтверджені належними та допустимими доказами; посадові обов`язки позивачки та фінансового директора не дублюються; наказ про звільнення позивачки був виданий ОСОБА_3 , оскільки вона виконувала обов`язки директора підприємства з зв`язку перебуванням ОСОБА_2 на лікарняному.

Посилаючись на вказані обставини, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі (т.1 а.с. 112-117).

У відповіді на відзив представник позивачки ОСОБА_4 наголошує на тому, що КНП «Клінічна лікарня №5» СМР належним чином не виконано вимоги ч.2 ст.40, ч.4 ст.49-2 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 , оскільки з пропозиціями про переведення на вакантні посади протягом усього строку попередження до неї не зверталися, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.1 а.с. 159-160).

В запереченні на відзив представник відповідача ОСОБА_5 спростовує наведені стороною позивача факти неповідомлення ОСОБА_1 про нову вакантну посаду провідного фахівця з публічних закупівель, на яку вона мала можливість перевестись, яке було направлене рекомендованим поштовим повідомленням на адресу позивачки. Вказує, що критика управлінських рішень відповідача зумовлена незгодою з тим, що позивачка, виконуючи обов`язки директора підприємства протягом певного часу, не отримала посаду директора і не отримала право здійснювати управління абсолютно всіма фінансовими потоками лікарні. Відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (т.1 а.с. 172-174).

В додаткових поясненнях по справі представник позивача ОСОБА_4 вказує, що внаслідок постійного цькування призначеним директором підприємства ОСОБА_2 у ОСОБА_1 з травня 2024 року почались істотні проблеми зі здоров`ям, серед інших діагнозів їй було встановлено тривожну реакцію на стрес, гіпертонічний криз та ситуаційну реакцію на стрес, на підтвердження чого долучив копію виписки з медичної картки позивачки та фотокартки (т.1 а.с. 217-218).

В клопотанні представник позивача Маховик Р.В. звертає увагу суду на те, що станом на повідомлення позивачки про заплановане звільнення (23.10.2024) існувала вакантна посада провідного фахівця з публічних закупівель, яка не була запропонована ОСОБА_1 , повідомлення від 30.10.2024 вона не отримувала, також позивачці не була запропонована вакантна посада провідного бухгалтера, яка з`явилась 24.02.2025, що вказує на невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого ст.49-2 КЗпП України (т.2 а.с. 5-7).

На спростування вказаних доводів представником відповідача ОСОБА_5 надані додаткові пояснення, за змістом яких детально наведено порядок виведення та введення до штатного розпису підприємств посад фахівців з публічних закупівель, а також неможливість зайняття ОСОБА_1 посаду провідного бухгалтера через відсутність відповідної кваліфікації (т.2 а.с. 38-39).

Третя особа Управління охорони здоров`я Сумської міської ради повідомлене належним чином про час і місце розгляду справи належним чином, явку свого представника у судове засідання не забезпечили, правом на надання пояснень не скористалися.

Заслухавши позивачку та її представника на підтримку позову, представників відповідача, які просила відмовити в задоволенні позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в періоди з 24.03.2000 по 09.09.2005, з 05.02.2024 по 20.03.2025 працювала на різних посадах в КНП «Сумська клінічна лікарня №5» СМР, реорганізове 01.09.2019 в КНП «Клінічна лікарня №5» СМР; з 02.09.2019 обіймала посаду заступника директора з економічних та загальних питань (т.1 а.с. 12-15).

Наказом директора КНП «Клінічна лікарня №5» СМР ОСОБА_2 від 05.07.2024 №366 «Про внесення змін до штатного розпису підприємства» у зв`язку з виробничою необхідністю з-поміж інших посад з апарату управління була виведена посада заступника директора з економічних та загальних питань (т.1 а.с. 36).

23.10.2024 ОСОБА_1 було повідомлено про заплановане звільнення 31.12.2024, надано перелік вакантних посад по закладу, запропоновано звернутися до відділу кадрів не пізніше 31.12.2024 з заявою в разі прийняття пропозиції про переведення (т.1 а.с. 63).

Наказом т.в.о. директора КНП «Клінічна лікарня №5» СМР Бірюкової О. від 20.03.2025 №110-ОС про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора з економічних та загальних питань у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с. 68).

Свідок ОСОБА_6 , яка до 23.12.2024 працювала в КНП «Клінічна лікарня №5» СМР на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу в судовому засіданні пояснила, що позивачка протягом свого трудового шляху в лікарні чудово справлялася зі всіма своїми посадовими обов`язками, є відповідальною та ініціативною. Через деякий час після приходу нового директора ОСОБА_2 , який довіряв їй виконання складних та надважливих питань функціонування лікарні, таких як запуск роботи ВЛК, відносини між ним та ОСОБА_1 зіпсувалися, він перестав запрошувати їх на наради, завдання до виконання доводив через підлеглих, іноді встановлював занадто короткі строки для виконання завдань. Станом на серпень 2024 року жодного скорочення в лікарні не проводилось, колективу був представлений новий фінансовий директор, в зв`язку з чим мали бути внесені зміни до посадової інструкції ОСОБА_1 , проте цього не відбулося. Мав місце випадок, коли після чергового спілкування з керівником у ОСОБА_1 піднявся тиск; через постійну стресову обстановку вона навіть потрапила на стаціонарне лікування, де свідок її навідувала.

Свідок ОСОБА_7 , яка на час спірних правовідносин займала посаду лікаря терапевта, лікаря профпатолога в КНП «Клінічна лікарня №5» СМР, в судовому засіданні пояснила, що її посадові обов`язки тісно перепліталися з повноваженнями заступника з економічних та загальних питань, зокрема, разом з ОСОБА_1 розробляли та оформлювали платні медичні послуги. Навіть після приходу нового директора вони спільно з ОСОБА_1 організували роботу та запустили ВЛК. З директором виникали деякі непорозуміння, пов`язані з притягненням до дисциплінарної відповідальності деяких лікарів заднім числом. Відношення директора до ОСОБА_1 було не зовсім гарним, він міг не запрошувати її на наради, ставив нереальні до виконання завдання. Після спілкування з директором свідок часто вимірювала ОСОБА_1 тиск.

Свідок ОСОБА_8 , яка обіймає посаду секретаря керівника лікарні, в судовому засіданні повідомила, що була відповідальною за облік робочого часу ОСОБА_1 ; не може пригадати випадків, коли позивачку не запрошували до кабінету директора на наради; або коли ж її саму директор запрошував до кабінету. Не була свідком того, як ОСОБА_9 спілкувався з ОСОБА_1 поза межами приймальні чи свого кабінету, будь-яких конфліктних ситуацій між ними не спостерігала, висловлених погроз звільнення не чула. Ніколи не чула, щоб директор підвищував голос на когось з присутніх під час проведення нарад. Така поведінка йому для нього не характерна. За резолюцією керівника негайно передавала виконавцям розписані на них документи, могла в тому числі передавати такі документи і позивачці для виконання.

Свідок ОСОБА_10 заступник директора з медичної частини КНП «Клінічна лікарня №5» СМР в судовому засіданні повідомила, що після призначення нового директора, фінансового директора і тривалого перебування на лікарняному позивачка була звільнена з займаної посади. Як такого конфлікту між директором та позивачкою не було, вона могла не погоджувати накази по лікарні. На нарадах у директора, які проводяться в середньому раз на тиждень, або ж за потребою частіше, вирішувались поточні питання роботи лікарні. Позивачку могли не запрошувати на наради, під час яких вирішувались медичні питання, а не фінансові. Будь-якого негативного ставлення до позивачки директор не виявляв, він до всіх ставиться однаково. В присутності свідка директор не підвищував тон у спілкування з позивачкою, звільненням їй не погрожував. Як вони спілкувалися поза межами нарад свідок не бачила. Завдання поза межами встановлених строків їх виконання свідкові не надавались, поза межами посадових обов`язків також. Свідок не може пригадати чи вирішувалося на нараді питання про введення посади фінансового директора, проте пам`ятає обговорення питання щодо доцільності розмежування посадових обов`язків заступника в частині економічних та господарських обов`язків. Не пам`ятає чи обговорювалося на нараді питання щодо скорочення посади заступника директора з економічних та загальних питань. Щодо відмови у виплаті премії ОСОБА_1 , то таке рішення було прийняте комісією у відповідності до вимог Статуту та положення про преміювання, коли таке преміювання є можливим виключно до ювілейних дат.

Свідок ОСОБА_11 - голова профспілкового комітету ППО Клінічної лікарні №5 в судовому засіданні підтвердив, що надавав свою згоду на скорочення з 01.01.2025 посад зі штатного розпису лікарні, в тому числі і заступника директора з фінансових та економічних питань. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не була членом профспілки відповідне засідання профкому щодо вирішення питання по її звільненню не проводилось. Свідок був присутнім на нарадах у директора разом з позивачкою, під час цих нарад директор упередженого ставлення щодо неї не виявляв, звільненням не погрожував. ОСОБА_1 до лікарняних завжди брала участь у нарадах.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч.2 ст.40 КЗпП України).

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40 та ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст.49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вирішуючи спірні правовідносин в даному випадку, судом встановлено, що згідно з п.п. 1.2, 1.3 Статуту КНП «Клінічної лікарні №5» СМР, затвердженого рішення СМР від 21.10.2020 №7599-МР, підприємство є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги населенню в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Сатутом; є єдиним майновим комплексом та належить територіальній громаді міста Суми на праві комунальної власності.

Управління підприємством здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднання прав засновника, уповноваженого органу та директора щодо господарського використання комунального майна і участі в управлінні трудового колективу (п.7.1 Статуту).

Розпорядженням міського голови м. Суми від 16.04.2024 №248-к ОСОБА_2 призначено на посаду директора КНП «Клінічна лікарня №5» СМР з 16.04.2024 з укладенням контракту (т.1 а.с. 23).

Відповідно до пункту 7.4. Статуту підприємства директор підпорядковується, підзвітний та підконтрольний засновнику й Уповноваженому органу та несе персональну відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань і здійснення ним своїх функцій; затверджує структуру підприємства, порядок внутрішньої організації та сфери діяльності структурних підрозділів підприємства; визначає та затверджує штатну чисельність підприємства з урахуванням необхідності створення відповідних умов для забезпечення належної доступності та якості медичної допомоги; приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками підприємства; затверджує функціональні обов`язки та посадові інструкції працівників підприємства (т.1 а.с. 26-30).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 583/1631/21 (провадження № 61-16895св21) зазначено, що «відповідно до ст.64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частина 2 ст.65 ГК України передбачає, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбулося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Положення статей 15, 16 ЦК України визначають право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (п.52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, провадження № 15-52гс20)».

З врахуванням вказаної правової позиції, суд не вдається до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність визначення чисельності і штату працівників КНП «Клінічна лікарня №5» СМР, зокрема, в частині введення до штатного розпису підприємства посади директора фінансового (т.1 а.с. 36), посадові обов`язки якого, на переконання сторони позивача, дублюються з посадовими обов`язками заступника директора з економічних та загальних питань, посади заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності, посади заступника директора з адміністративно-господарської частини, посади начальника планово-економічного відділу, посади начальника відділу публічних закупівель (т.1 а.с.55), виведення зі штатного розпису підприємства посади заступника директора з економічних та загальних питань (т.1 а.с. 62) тощо, оскільки ці питання відносяться до виключної компетенції підприємства.

Приймаючи оскаржуваний наказ № 461 від 30.09.2024 «Про внесення змін до штатного розпису підприємства з 01.01.2025», директором ОСОБА_2 були реалізовані надані йому права і повноваження відповідно до статуту підприємства та закону на внесення змін до штатного розпису, що є його виключною компетенцією та є складовою права на управління діяльністю підприємством.

Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу директора КНП «Клінічна лікарня № 5 Сумської міської ради Бондаренка Л.А. № 461 від 30.09.2024 «Про внесення змін до штатного розпису підприємства з 01.01.2025» в частині виведення 1,0 посади заступника директора з економічних та загальних питань, задоволенню не підлягає через обраний позивачкою неналежний спосіб захисту своїх прав.

Перевіряючи наявність підстав для звільнення позивачки та дотримання відповідної процедури, судом встановлено, що в штатному розписі КНП «Клінічна лікарня №5» СМР станом на 01.01.2025 (т.1 а.с. 70-73) відсутня посада заступника директора з економічних та загальних питань, що свідчить про те, що у підприємстві відбулися фактичні зміни, зокрема, в структурі апарату управління.

В період з 02.09.2024 по 19.03.2025 позивачка ОСОБА_1 безперервно перебувала на лікуванні в різних медичних закладах міста Суми в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (т.1 а.с. 119, 179-185, 220-222).

У відповідності до вимог ст.49-2 КЗпП України відповідач персонально попередив ОСОБА_1 про наступне вивільненняне пізнішеніж задва місяці (повідомлення від 23.10.2024 №2 на а.с. 63 т.1). Одночасно наданий перелік вакантних посад по закладу станом на 23.10.2024, які пропонувалися позивачці для переведення (т.1 а.с. 64).

30.10.2024 рекомендованим поштовим повідомленням, оригінал якого разом з конвертом було оглянуто в судовому засіданні, відповідачем за зареєстрованим місцем проживання позивачці ОСОБА_1 було направлене повідомлення про те, що у закладі з`явилася нова вакансія - провідний фахівець з публічних закупівель, на яку вона може бути переведена (т.1 а.с. 137, 175-178). Конверт повернувся на адресу відповідача з відміткою про причину невручення: «за закінченням терміну зберігання».

Направлення вказаного повідомлення від 30.10.2024 рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу позивачки, на переконання суду, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, відповідача в даному випадку.

З долученого до відзиву на позов копії повідомлення від 20.03.2025 №1 вбачається, що в день звільнення позивачці був наданий перелік вакантних посад по закладу станом на 20.03.2025 (всього 172 посади з розшифровкою кількості вільних вакансій та найменування структурного підрозділу), які вона могла обрати для переведення.

Про відмову від переведення на запропоновані 20.03.2025 посади позивачка підтвердила, власноруч зробивши відповідну відмітку на повідомленні (т.1 а.с. 120-126).

Крім того, з наявної в матеріалах справи довідки КНП «Клінічна лікарня №5» СМР від 07.05.2025 №351 вбачається, що в період часу з 30.09.2024 по 20.03.2025 на підприємстві були відсутні вакансії, які могли бути запропоновані ОСОБА_1 відповідно до її кваліфікації, освіти, досвіду та стажу роботи, крім тих, які були запропоновані письмовими повідомленнями №2 від 23.10.2024, №3 від 30.10.2024 та №1 від 20.03.2025 (т.1 а.с. 118). В тому числі і посада провідного бухгалтера, оскільки позивачка не має відповідної кваліфікації, зокрема необхідного стажу роботи за професією бухгалтер І категорії (т.2 а.с. 56-57).

При цьому суд враховує, що в процесі діяльності будь-якої організації є плин кадрів та список вакантних посад постійно змінюється, тому несуттєві зміни у кількості вакантних посад жодним чином не свідчать про ухилення роботодавця від виконання вимог ч.3 ст.49-2 КЗпП щодо обов`язку працевлаштування вивільненого працівника. А за змістом поданих до суду заяв по суті спору (позові та відповіді на відзив) позивачкою не зазначено, переведенню на яку посаду їй перешкодили дії відповідача, мова йде виключно про поновлення на посаді заступника директора з економічних та загальних питань.

Суд не може прийняти до уваги доводи сторони позивача щодо неврахування переважного права ОСОБА_1 на залишення на роботі за наявної у неї більш високої кваліфікації, продуктивності праці, тривалого безперервного стажу роботи на даному підприємстві. Оскільки за обставинами справи зі штату виводилась одна посада заступника директора з економічних та загальних питань, яка поєднувала в собі виконання завдань за трьома напрямками щодо економічних питань, публічних закупівель, завідуючого господарством. Інші тотожні за посадовими обов`язками посади, враховуючи долучені до відзиву на позов посадові інструкції начальника планово-економічного відділу, провідного інженера з організації експлуатації та ремонту, заступника директора з адміністративно-господарської частини, в підприємстві на час спірних правовідносин були відсутні (т.1 а.с. 129-134, 144-146).

Судом враховується також правова позиція Верховного Суду, висловлена в постановах від 13.12.2018 у справі №577/256/18, 14.09.2023 у справі №306/472/21, згідно з якою переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад; переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду; особи, які мають переважне право на залишення на роботі, визначається серед працівників, які займають таку ж посаду.

На виконання вимог ст.43 КЗпП України, директор КНП «Клінічна лікарня № 5» СМР ОСОБА_2 звернувся до голови профспілкового комітету ППО Сумської міської клінічної лікарні № 5 Діденка С. з повідомленням № 01-27/3/1743 від 30.09.2024 про майбутнє вивільнення працівників з 01.01.2025 (т.1 а.с. 140).

Листом від 01.10.2024 №23 голова профспілкового комітету надав згоду на скорочення зі штатного розпису з 01.01.2025 посад працівників підприємства: а саме: загальнолікарського персоналу, апарату управління, відділення екстренної (невідкладної) медичної допопомоги, гінекологічного відділення, підрозділу клінічної токсикології, інтенсивної та еферентної терапії та звільнення працівників відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, при цьому зауважив про необхідність контролювати дотримання вимог чинного законодавства України, надання пільг та компенсацій згідно з Законом, зокрема, вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (т.1 а.с. 142).

У відповідності до вимог п.7.6.1 Статуту директор підприємства за погодженням з Уповноваженим органом призначає на посади та звільняє заступників директора, головного бухгалтера підприємства, керівників структурних підрозділі.

З листа Управління охорони здоров`я Сумської міської ради № 24.01-06/245 від 30.09.2024 «Про надання погодження» вбачається, що на підставі протоколу від 30.09.2024 Комісія з кадрових питань Управління охорони здоров`я Сумської міської ради погоджує звільнення заступника директора з економічних та загальних питань ОСОБА_1 в порядку вивільнення з 01.01.2025 відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с. 143).

При цьому зауваження сторони позивача щодо протоколу комісії з кадрових питань, проведення засідання у відсутність ОСОБА_1 не заслуговують на увагу суду. Оскільки у відповідності до вимог «Положення про комісію Управління охорони здоров`я Сумської міської ради з кадрових питань», затвердженим наказом від 01.04.2024 №29 (т.1 а.с. 50-51), проведення засідання комісії при розгляді питань, пов`язаних з наданням погодження на звільнення окремих категорій працівників, в тому числі заступника директора, з присутністю такого працівника не передбачено. За змістом вказаного положення, рішення комісії формується більшістю голосів та затверджується протоколом; при цьому вимоги до оформлення такого протоколу Положення не містить. Крім того, на підтвердження доводів щодо недотримання вимог абз.2 п.7 Положення в частині надання комісії додаткових документів та матеріалів, що підтверджують підстави звільнення працівника за пропозицією керівника, будь-які докази в матеріалах справи відсутні. Під час засідання комісії був присутнім директор КНП «Клінічна лікарня № 5» СМР ОСОБА_2 , який доповів про заплановані реорганізаційні заходи в лікарні, в тому числі внесення змін до шатного розпису, повідомив підставу звільнення ОСОБА_1 , як то укомплектування посад фінансового директора та заступника директора з адміністративно-господарської роботи (т.1 а.с. 60).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що звільнення позивачки ОСОБА_1 з посади заступника директора з економічних та загальних питань КНП «Клінічна лікарня №5» СМР було проведено у відповідності до вимог КЗпП України (ст. ст. 40, 49-2), оскільки з метою раціонального використання трудового ресурсу, розподілу навантажень і обов`язків посада позивачки була виведена зі штатного розпису, за два місяці її було попереджено про наступне вивільнення, згоди на переведення на іншу вакантну посаду вона не надала.

Зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства, та відсутність позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання факту мобінгу, суд не вдається до оцінки доводам позовної заяви про цькування її директором КНП «Клінічна лікарня №5» СМР ОСОБА_2 з метою припинення трудових відносин, пов`язане з цим погіршення стану здоров`я тощо. Підставою звільнення позивачка не була виявлена невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, відтак суд не вважає за необхідне надавати оцінку фінансовому стану підприємству під час виконання нею обов`язків заступника директора з економічних та загальних питань та після звільнення, виробничим здобуткам та досягненням позивачки на цьому місці роботі, її професійним здібностям та компетентності, а також недолікам, наведеним представником відповідача.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Виходячи з викладеного, оскільки судовим розглядом порушень прав позивачки під час звільнення, які б були підставою для її поновлення на роботі не встановлено, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та похідної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки позивачка звільнена на підставі ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору, в силу вимог ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради, третя особа Управління охорони здоров`я Сумської міської ради, про поновлення на роботі.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд.2, код ЄДРПОУ 02000317.

Третя особа: Управління охорони здоров`я Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, вул. Павла Скоропадського, буд.26, код ЄДРПОУ 0213165.

Повне судове рішення складено 05.06.2025.

Суддя Т.В. Шияновська

СудКовпаківський районний суд м.Сум
Дата ухвалення рішення05.06.2025
Оприлюднено09.06.2025
Номер документу127907889
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них

Судовий реєстр по справі —592/6133/25

Рішення від 05.06.2025

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Шияновська Т. В.

Ухвала від 09.05.2025

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Шияновська Т. В.

Ухвала від 29.04.2025

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Шияновська Т. В.

Ухвала від 22.04.2025

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Шияновська Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні