Постанова від 04.06.2025 по справі 541/2941/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/2941/24 Номер провадження 22-ц/814/1251/25Головуючий у 1-й інстанції Морозовська О. А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді доповідача Дорош А.І.

Суддів: Одринської Т. В., Пікуля В. П

при секретарі: Коротун І.В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 листопада 2024 року, ухвалене суддею Морозовською О.Ю., повний текст рішення складений 25 листопада 2024 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка Життя», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

13.08.2024 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» суму заборгованості у розмірі 40834,58 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12565,92 грн; заборгованості за відсотками 3,98 грн; заборгованості по оплаті за послуги кредиту 28264,68 грн, також просив стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 11.02.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №Z52.23254.004905071. Відповідно до умов договору кредиту банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 18 848,00 грн, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору. Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 18848,00 грн строком до 11.02.2022, а позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами (відповідно до п. 5 додатку №1 до договору кредиту) згідно з умовами цього договору. У зв`язку з неповерненням отриманих коштів за договором кредиту, ОСОБА_1 за договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 станом на 19.12.2023 (дата відступлення) заборгованість становить 40 834,58 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 12 565,92 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 3,98 грн, заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 28 264,68 грн. 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1. договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором факторингу. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору. 22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за кредитним договором. Відповідно до п. 2.1. за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором. На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» 11776112,00 грн та, відповідно, було здійснено передачі реєстру боржників. За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023, відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право за договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019, який укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.10.2024 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про продовження процесуального строку на подання до суду відзиву на позовну заяву - відмовлено. Клопотання відповідача ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - задоволено. Залучено до участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якості третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк» та Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка Життя». Оголошено перерву у судовому засіданні до 19.11.2024 до 14:00 години (а.с. 130-131).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 листопада 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка Життя», про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» суму заборгованості у розмірі 12569,90 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 12 565,92 грн, заборгованості за відсотками - 3,98 грн; судовий збір у розмірі 3 028 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПАТ «Ідея Банк» виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за кредитним договором. Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 сума заборгованості становить 12569,90 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 12565,92 грн, заборгованості за відсотками - 3,98 грн. Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки банком у кредитному договорі була встановлена плата за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно, то з відповідача не підлягає стягненню заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту. Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Строк позовної давності в даній справі слід вираховувати щодо кожного окремого платежу відповідно до «Графіку щомісячних платежів». Строк позовної давності щодо першого платежу (11.03.2019) припадає на 11.03.2023, а відповідно до п. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строк позовної давності продовжується на період дії карантину та на період дії воєнного стану перебіг такого строку зупиняється, а тому строк позовної давності по даній справі не є пропущеним і суд не може застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40 834,58 грн. Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлялося, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно не звернув увагу на наданий ОСОБА_1 у відзиві на позов контррозрахунок сплачених коштів на погашення кредиту за період з 15.03.2019 по 03.03.2020 у розмірі 15813,15 грн, який не суперечить змісту виписки, наданому позивачем, хоча позивач просить стягнути за тілом кредиту 12565,92 грн та заборгованості за відсотками 3,98 грн. Вважає, що суд першої інстанції, посилаючись на виписку з рахунку від 19.12.2023, безпідставно дійшов висновку про стягнення з відповідача боргу, не давши оцінки наданому ОСОБА_1 розрахунку, де указані дати погашення кредиту, суми погашення кредиту, призначення платежів. Зазначає, що ним у повному обсязі сплачено заборгованість по кредиту та відсотках на виконання умов договору кредиту №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024, визначено склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Кузнєцова О.Ю., судді Одринська Т.В., Пікуль В.П. (а.с. 178).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03.01.2025 витребувано з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області матеріали цивільної справи №541/2941/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: АТ «Ідея Банк», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка Життя»(а.с. 181-182).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від23.01.2025 відкрите апеляційне провадження у даній справі (а.с. 184).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.01.2025 справа призначена до апеляційного розгляду на 22.04.2025, без повідомлення учасників справи (а.с. 185-186).

У зв`язку з тим, що суддя ОСОБА_2 звільнена з посади судді Полтавського апеляційного суду рішенням Вищої ради правосуддя №611/0/15-25 від 25.03.2025 та відрахована зі штату суддів, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Дорош А.І., судді Одринська Т.В., Пікуль В.П. (а.с. 194-195).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03.04.2024 справу №541/2941/24 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.06.2025, без повідомлення учасників справи (а.с. 196).

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 11.02.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z52.23254.004905071. Відповідно до умов договору кредиту банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 18848,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору (а.с. 5-16).

Згідно п.п. 1.3. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту.

Відповідно до п.п. 1.4 кредитного договору за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до графіку платежів.

Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 18848,00 грн строком на 36 місяців до 11.02.2022, а позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами (відповідно до п. 5 додатку №1 до договору кредиту) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_1 з 11.02.2019 по 19.12.2023, вбачається здійснення операцій за рахунком відповідача з 05.07.2019 по 11.03.2020 з погашення кредитної заборгованості (а.с. 17-21).

Станом на 19.12.2023 (дата відступлення) заборгованість ОСОБА_1 за договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 становить 40834,58 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 12565,92 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 3,98 грн, заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 28264,68 грн (а.с. 22).

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1. договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором факторингу (а.с. 31-37, 38-40, 41 ,42).

Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за кредитним договором (а.с. 43-47, 48-50).

Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором. Згідно з положенням п. 2.2. цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг», та визначені в друкованому реєстрі боржників.

На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» 11776112,00 грн (а.с. 51).

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023, відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право за кредитним договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019, який укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн, долучивши копію договору про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правовий діалог», додаткову угоду №11 до договору про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021, акт №19 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021, акт №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.06.2024, платіжної інструкції в національній валюті від 13.06.2024 №760 на суму 182 000,00 грн, відповідно до яких встановлено, що Адвокатське об`єднання «Правовий діалог» отримало від ТОВ Фінансова Компанія «Профіт Капітал» винагороду у розмірі 7 000 грн за надану правову допомогу (а.с. 52-55, 56, 57, 58, 59).

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.10.2019 у справі №740/4328/14.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06.09.2017 у справі №6-2071цс16.

З урахуванням вимог ст.ст. 549-552, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, належить зробити висновок, що наслідками укладення договору позики є: зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповнення внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів Україні метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на територіях України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 31.12.2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020, №23, ст. 896, №30, ст. 1061), від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020, №43, ст. 1394, №52, ст. 1626) та від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 « (Офіційний вісник України, 2020, №63, ст. 2029).

У подальшому такий строк дії карантину на території України відповідно до постанов Кабінету Міністрів України було неодноразово продовжено, та діяв до 01.07.2023.

Також, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнних стан по всій території України, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

24.02.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України №64/2022.

У подальшому такий строк дії воєнного стану в Україні відповідно до Указів Президента України та Верховною Радою України (шляхом прийняття відповідних Законів України) було неодноразово продовжено, та діє по теперішній час.

Законом України від 15.03.2020 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №679/1136/21.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Апеляційний суд у складі колегії суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даного позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості за кредитним договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 у розмірі 40834,58 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12565,92 грн; заборгованості за відсотками 3,98 грн; заборгованості по оплаті за послуги кредиту 28264,68 грн.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку .

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, що 11.12.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z52.23254.004905071 (а.с. 5-16).

ПАТ «Ідея Банк» на виконання умов кредитного договору надав позичальнику грошові кошти у сумі 18848,00 грн строком на 36 місяців до 11.02.2022, а позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами (відповідно до п. 5 додатку №1 до договору кредиту) згідно з умовами цього договору (а.с. 5-8,16).

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023. Відповідно до п. 2.1. договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу (а.с. 31-37, 38-40, 41, 42). Зокрема, згідно даного договору було передано право вимоги за кредитним договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019, боржник ОСОБА_1

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених договором (а.с. 43-47, 48-50). Зокрема, згідно даного договору було передано право вимоги згідно кредитного договору №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019, боржник ОСОБА_1 .

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 19.12.2023 (дата відступлення права вимоги) заборгованість ОСОБА_1 за договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 становить 40834,58 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 12565,92 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 3,98 грн, заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту -28264,68 грн (а.с. 22).

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 допущено порушення умов договору щодо своєчасного погашення платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Таким чином, встановивши, що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за його невиконання.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитися з розміром заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , з урахуванням наступного.

Як вже було зазначено, звертаючись до суду з позовом, позивач ТОВ «ФК «Профіт Капітал» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 у розмірі 40834,58 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12565,92 грн; заборгованості за відсотками 3,98 грн; заборгованості по оплаті за послуги кредиту 28264,68 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Профіт Капітал», дійшов висновку, що банком у кредитному договорі була встановлена плата за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно, розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що вказані умови кредитного договору є несправедливими, тому з відповідача не підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг за обслуговування кредиту.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що за період з березня 2019 по березень 2020 ОСОБА_1 проводилися повернення кредитних коштів на виконання умов кредитного договору, які, зокрема, були спрямовані банком на погашення плати за обслуговування по кредитному договору, що підтверджується випискою по кредитному договору за період з 11.02.2019 по 19.12.2023 (а.с. 17-21).

Так, за вказаний період ОСОБА_1 було сплачено 14 644,02 грн на виконання умов договору (15.03.2019 - 1220 грн, 12.04.2019 1220 грн, 11.05.2019 - 1220 грн, 15.05.2019 - 2,88 грн, 28.05.2019 - 51,74 грн, 12.06.2019 - 1219,13 грн, 15.07.2019 - 1219,13 грн, 12.08.2019 - 1219,13 грн, 11.09.2019 - погашення кредиту -1219,13 грн, 17.10.2019 - 2,88 грн, 08.11.2019 -1400,00 грн, 27.11.2019 1600 грн, 12.12.2019 1250 грн, 03.03.2020 1800 грн), з яких 8 349,50 грн було враховано на погашення плати за обслуговування по кредитному договору.

Таким чином, з урахуванням того, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення плати за обслуговування по кредитному договору, колегія суддів вважає за необхідне зменшити суму заборгованості за тілом кредиту (12565,92 грн) за рахунок списаних банком вказаної комісії у розмірі 8 349,5 грн. Таким чином, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 11.12.2019 за тілом кредиту складає 4216,42 грн (12565,92 грн8 349,50 грн), який підлягає до стягнення.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права..

Згідно ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно матеріалів справи, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн (а.с.4, 65), при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 4 542 грн (а.с. 176а, 179).

На підставі викладеного, з врахуванням принципу пропорційності задоволених позовних вимог, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» судовий збір у розмірі 311,90 грн, сплачений при подачі позовної заяви, з ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 074,20 грн, сплачений при подачі апеляційної скарги.

Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, шляхом взаємозаліку понесених судових витрат, з ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3 762,30 грн на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача разом з позовною заявою подано до суду копії: довіреності від 10.11.2023, якою ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уповноважило адвоката Павленка С.В. представляти інтереси ТОВ «ФК «Профіт Капітал», свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000531 на ім`я Павленка С.В., договору про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021, додаткової угоди №11 від 23.05.2024 до договору про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021, акту №1 від 12.06.2024 прийому-передачі наданої правової допомоги від 11.09.2023 на загальну суму 182000 грн, зокрема, щодо подання позову до Бондаренка О.Г., платіжної інструкції в національній валюті від 13.06.2024 № 760.

Таким чином, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» подано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, колегія суддів враховує, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення позовних вимог, зокрема і стягнення з нього витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

На підставі викладеного, з врахуванням принципу пропорційності задоволених позовних вимог ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а також враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом юридичних послуг позивачу та їх характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених, або тих які будуть понесені стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, а також співмірність із характером справи та її складністю і виконаною роботою, заперечення відповідача щодо пред`явлених вимог та стягнення з нього витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 721 грн.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 3,4, 381 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 листопада 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованості за кредитним договором №Z52.23254.004905071 від 11.12.2019 змінити, зменшити розмір заборгованості з 12569,90 грн до 4220,40 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4216,42 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 3,98 грн.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 3 762,30 грн - витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Профіт Капітал»- 721 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 червня 2025 року.

СУДДІ: А. І. Дорош Т. В. Одринська В.П. Пікуль