Рішення від 05.06.2025 по справі 640/29961/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2025 року Справа № 640/29961/21 ЗП/280/855/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДКС у м. Києві (01601, м.Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі позивач) із позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення АТ "Укргазвидобування" грошових коштів в сумі 589,36 грн. виконавчого збору у виконавчому провадженні №6580094;

- зобов`язати відповідача підготувати подання про повернення АТ "Укргазвидобування" цих коштів.

В обґрунтування поданого до суду позову позивач вказує про те, що 15 вересня 2021 року звернувся до відповідача із заявою про формування та направлення до відповідного органу казначейства Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету та 07 жовтня 2021 року на адресу АТ «Укргазвидобування» надійшов лист відповідача від 01 жовтня 2021 року №165992/25, з якого вбачається, що останній «сформує Подання у разі отримання рішення суду про зобов`язання відділу провести вищевказані дії», що фактично свідчить про відмову Відповідача вчиняти певні дії, передбачені законодавством, а отже є протиправною бездіяльністю. АТ «Укргазвидобування» вказує, що рішенням Окружного адміністративного міста Києва від 05 листопада 2020 року у справі №640/22025/20, визнано протиправнимим дії відповідача про стягнення виконавчого збору від 21 серпня 2020 року у ВП №6580094 в частині суми 1047,28 грн., а відтак, у позивача виникло право на повернення йому коштів, зарахованих до державного бюджету на підставі визнаного протиправним рішення за процедурою визначеною Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787. Позивач наполягає на наявності бездіяльності відповідача, яка виразилась у відмові сформувати та направити до відповідного органу казначейства, Подання, що є єдиною підставою для повернення позивачу грошових коштів, помилково сплачених до Державного бюджету у виконавчому провадженні №6580094 у сумі 589,36 грн. Позовну заяву просить задовольнити.

10 листопада 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в порядку статті 262 КАС України.

25 листопада 2021 ркоу представником відповідача до Окружного адміністративного суду міста Києва подано відзив на позов, у якому останній вказує про необгрунтованість позовних вимог позивача з огляду на наступне. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року року по справі № 640/22025/20 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках ВП № 6580094 про стягнення виконавчого збору та визнано протиправною. 22 жовтня 2021 року на адресу відповідача надійшла заява позивача про повернення надмірно стягнутих коштів, під час примусового виконання наказу№ 15\62-03 від 14 березня 2003 року виданого Господарським судом м. Києва в межах виконавчого провадження № 6580094. 01 листопада 2021 року відповідачем надано відповідь (вихідний номер 165992), якою повідомлено позивача про те, що виконавче провадження № 6580094 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», завершено 22 вересня 2020 року та повідомлено, що відділ сформує подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 у разі отримання рішення суду про зобов`язання відділу провести вищевказані дії. З огляду на вказане у задоволенні позову просить відмовити.

07 грудня 2021 року від третьої особи на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення у якоих остання вказує, що відповідно до Порядку № 787, обов`язковою умовою для повернення надміру зарахованих до бюджету коштів є підготовка органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, відповідного подання. Враховуючи, що постанова Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 21 серпня 2020 року у виконавчому провадженні №6580094 скасована в судовому порядку, позивач має право на повернення стягнутих у виконавчому провадженні сум, якому кореспондує відповідний обов`язок відповідача вчинити дії, спрямовані на повернення таких сум позивачу. Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у спірних правовідносинах є Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково а( надміру зарахованих до бюджету.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.

На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 03 квітня 2025 року.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Д.В.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. від 07 квітня 2025 року адміністративну справу № 640/29961/21 прийнґто до свого провадження.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04 березня 2003 року у справі № 15/62-03 стягнуто з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» на користь ПАТ «Полтаваобленерго» 301,38 грн. пені, 11252,26 грн. інфляційних. 115,53 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат. В частині стягнення 7197,83 грн. - за перевищення договірної величини споживання електроенергії позов залишено судом без розгляду.

27 травня 2003 року відповідачем відкрито виконавче провадження №6580094 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №15/62-03 від 14 березня 2003 року щодо стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»' на користь ВАТ «Полтаваобленерго» боргу у розмірі 11 787,17 грн.

10 серпня 2020 року Господарський суд Харківської області ухвалою у справі № 15/62-03 замінив ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (код 30019775) її правонаступником АТ «Укргазвидобування» (код 30019775).

18 серпня 2020 року платіжним дорученням №320807 позивач добровільно сплатив борг в сумі 11 787,17 грн. за вищевказаним наказом у ВП №6580094 на рахунок відповідача.

21серпня 2020 року упоноваженою особою відповідача принйто постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №6580094 у сумі 589,36 грн.

21 серпня 2020 року відповідачем надіслано до АБ «Укргазбанк» платіжну вимогу №6580094/ІІАН/1714/8 на суму 1 047,28 грн. на підставі якої банк примусово списав 03 вересня 2020 року кошти у сумі 1 047,28 грн. (в т.ч. і за постановою про стягнення виконавчого збору від 21 серпня 2020 року у даному ВП у сумі 589,36 грн.).

Позивач не погодився із діями відповідача та звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовною заявою, яку рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2020 року у справі №640/22025/20 задоволено, а саме, визнано протиправними дії та постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 21 серпня 2020 року у ВП №6580094, а в частині стягнення з відповідача суми 1047,28грн., яка була списана в примусовому порядку, судом відмовлено.

Суд у мотивувальній частині рішення зазначив, що «після набрання рішенням законної сили у даній адміністративній справі, кошти сплачені позивачем на виконання спірної постанови будуть вважатися помилковими, а тому останній`не буде позбавлений можливості звернутися в порядок та спосіб, встановлений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 з метою їх повернення».

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2020 року у справі №640/22025/20 набрало законної сили 11 лютого 2021 року.

15 вересня 2021 року АТ «Укргазвидобування», в порядку пункту 5 вказаного наказу № 787, звернулось заявою до відповідача із проханням сформувати подання та подати його до відповідного органу казначейства разом із заявою про повернення позивачу з державного бюджету коштів у сумі 589,36 грн., оскільки постанова про стягнення 'виконавчого збору від 21 серпня 2020 року у даному ВП скасована у судовому порядку, а кошти визнані судом як помилково сплачені.

07 жовтня 2021 року позивачем одержавно лист відповідача від 01 жовтня 2021 року №165992/25, яким позивача повідомлено про формування подання виключно у випадку одержання рішення суду про зобов`язання відділу провести вищевказані дії.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині щодо не видання подання про повернення коштів у у сумі 589,36 грн. позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи зазначений спір суд виходить з наступного.

За частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1, частини 4, частини 7 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Як встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного міста Києва від 05 листопада 2020 року у справі №640/22025/20, скасовано постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 21 серпня 2020 року у ВП №6580094.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Окружного адміністративного міста Києва від 05 листопада 2020 року у справі №640/22025/20 набрало чинності 11 лютого 2021 року, відповідно, застосовуючи положення частини 4 статті 78 КАС України, суд зазначає, що обставини встановлені в зазначеному рішенні суду щодо скасування постанови відповідача про стягнення виконавчого збору від 21 серпня 2020 року у ВП №6580094 не підлягають доказуванню в даній справі.

Таким чином, у позивача виникло право на повернення коштів, зарахованих до державного бюджету на підставі скасованої постанови відповідача про стягнення виконавчого збору від 21 серпня 2020 року у ВП №6580094.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, далі - Порядок №787 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Під час розгляду справи №640/22025/20 судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено факт сплати позивачем у добровільному порядку коштів у сумі 11 787,17 грн., відтак кошти у сумі 589,36 грн. стягнуті з позивача є за своїм змістом помилково зарахованими до державного бюджету, відповідно, суд застосовуючи згадану вище частину 4 статті 78 КАС України вказує, що зазначені обставини та факти не підлягають доказуванню, вказані докази наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно з пунктом 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Також, суд, враховуючи вищезгадані положення статті 27 Закону №1404-VIII, зазначає, що набувачем сплаченого боржником у виконавчому провадженні збору є Державний бюджет України, помилково або надмірно сплачені суми виконавчого збору підлягають стягненню саме з Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснює Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як висновок, повернення помилково зарахованих до бюджету, коштів здійснюється за поданням, зокрема, органу державної виконавчої служби, разом із заявою про повернення коштів з бюджету.

Згідно пункту 5 Порядку №787 подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення, яким у цьому спорі виступає Державна виконавча служба України.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою та у разі, коли орган стягнення в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (повернення надміру сплаченої суми) з державного бюджету.

Згідно з пунктом 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм статті 253 та частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.

Міністерство юстиції є органом, який відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» зобов`язаний забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Отже повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, тобто органу державної виконавчої служби разом зі заявою про повернення коштів з бюджету.

Тобто на Міністерство юстиції, територіальним органом якого є відповідач, законодавчо покладено обов`язок оформлення подання до органу Казначейства про повернення позивачеві надміру сплачених платежів.

Відповідач відповідних дій не вчинив, у зв`язку з чим є обгрунтованими доводи позивача щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Таким чином, суд враховує у справі вказані вище обставини та лист відповідь відповідача від 01 жовтня 2021 року №165992/25 та приходить до висновку про наявність бездіяльності відповідача, яка полягає у відмові сформувати і направити до відповідного органу казначейства, Подання, що є єдиною підставою для повернення позивачу грошових коштів, надміру зарахованих до Державного бюджету у виконавчому провадженні №6580094, та враховуючи положення вищезазначеного законодавства така бездіяльність відповідача обумовлена положеннями пункту 5 Порядку №787.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною 1 сттті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частини 2 статті 77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

Відповідно до частини 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно, позивач обґрунтував та надав належні та достатні докази щодо наявності бездіяльності відповідача щодо не оформлення та подання до органу казначейської служби Подання, відповідач в свою чергу не скористався процесуальним правом щодо обґрунтування своєї бездіяльності та враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд для ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підготувати та направити подання щодо повернення Акціонерному товариству «Укргазвидобування» грошових коштів у сумі 589,36 грн., виконавчого збору у виконавчому провадженні № 6580094, як помилково сплачених, до відповідного органу Казначейства.

Враховуючи положення частини 1 статті 139 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. (платіжне доручення № 446923 від 11 жовтня 2021 року).

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо неповернення Акціонерному товариству «Укргазвидобування» грошових коштів у сумі 589,36 грн., виконавчого збору у виконавчому провадженні № 6580094.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34967593) підготувати та направити Подання щодо повернення Акціонерному товариству «Укргазвидобування» грошових коштів у сумі 589,36 грн. (п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 36 копійок), виконавчого збору у виконавчому провадженні № 6580094, як помилково сплачених, до відповідного органу Казначейства.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 червня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов