Рішення

від 27.05.2025 по справі 280/3357/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року Справа № 280/3357/23 Провадження №СН/280/4/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіБатрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

представника позивачаЛисенка Є.А.,

представника відповідача Золотарьова Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі АТ «Запоріжжяобленерго», позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі СМУ ДПС РВПП, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2021 № 000/150/32-00-07-01-01-32, № 000/151/32-00-07-01-01-32, № 000/153/32-00-07-01-01-32

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає податкові повідомлення-рішення №000/150/32-00-07-01-01-32, №000/151/32-00-07-01-01-32, №000/153/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021 на загальну суму 287420670,08 грн протиправними з наступних підстав. Вказує, що наказ від 11.02.2021 №49 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки АТ «Запоріжжяобленерго» є незаконним, оскільки прямо суперечить чинним нормам п. 51-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки перевірка була проведена незаконно, її результати підлягають скасуванню. Щодо ППР №000/150/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021 пояснює, що податок на прибуток в сумі 807676,00 грн сплачено у складі суми 9861580 грн 11.03.2021 платіжним дорученням № 4406. Висновки податкового органу про заниження АТ «Запоріжжяобленерго» фінансового результату до оподаткування за три квартали 2020 року в сумі 4487090,00 грн, на думку позивача, є хибними. Вказана сума податку була сплачена. Підстави для донарахування податку контролюючим органом відсутні, через винесення ППР №000/150/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021 з підприємства фактично двічі стягується один і той самий податок. Щодо ППР №000/151/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021, ППР №000/153/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021 зауважує, що за період з лютого 2018 року по березень 2019 року внаслідок регуляторних дій НКРЕКП, сума заборгованості АТ «Запоріжжяобленерго» по виплаті заробітної плати перед найманими працівниками становила від 351 млн. грн, до 58,4 млн. грн (з урахуванням нарахованих на зарплату податків), то підтверджується відповідними довідками (копії додаються). Всього протягом 2016-2019 років внаслідок застосування до АТ «Запоріжжяобленерго» з боку НКРЕКП додаткових щодобових утримань коштів з рахунків позивача не отримано на свої поточні рахунки кошти на загальну суму 1446,2 млн. грн. Вказані обставини призвели до дефіциту обігових коштів, виникнення значної податкової заборгованості, а також заборгованості із виплати заробітної плати працівникам. Внаслідок цього на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість виникло від`ємне значення, що позбавило підприємство можливості реєструвати податкові накладні. Наголошує, що поновити кошти на рахунку в СЕА у підприємства також не було можливості через відсутність обігових коштів на поточних рахунках АТ «Запоріжжяобленерго». Порушення строків реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних сталось не з вини ПАТ «Запоріжжяобленерго», а через дії державного регулятора НКРЕКП, які не залежали від підприємства та на які підприємство не мало можливості впливати. Несвоєчасне виконаний податковим органом вимог п. 200-1.9 ст. 200-1 Податкового кодексу України (технічне налаштування та надання можливості реєстрації податкових накладних не з грудня 2016 року, а з серпня 2018 року) призвело до нарахування штрафних санкцій за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних, складених у період з січня 2017 року по червень 2018 року, не в розмірі 10%, а в розмірі від 10% до 50%.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 01.09.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024, позов задовольнив.

Проте, постановою Верховного Суду від 16.01.2025 вирішено касаційну скаргу СМУ ДПС РВПП задовольнити частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції наголосив, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає, насамперед, у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суди попередніх інстанцій установили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта документальної планової виїзної перевірки АТ «Запоріжжяобленерго» від 12.05.2021 № 329/32-00-17-01-01-11/00130926. При цьому, матеріали справи не містять акт документальної планової виїзної перевірки від 12.05.2021 №329/32-00-17-01-01-11/00130926, який є носієм доказової бази щодо встановлених під час перевірки порушень платником вимог податкового законодавства. Суди попередніх інстанцій надали оцінку правомірності проведення податкової перевірки та прийнятим за її наслідками оскаржуваним актам індивідуальної дії за відсутності основного документа, у якому викладено факти та обставини, зокрема й період проведення такої перевірки. Такі дії судів є порушенням норм процесуального права, оскільки обставини справи встановлено за відсутності належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів у справі. Відсутність в матеріалах справи акта перевірки, на підставі якого суб`єкт владних повноважень прийняв спірні рішення, унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

05 лютого 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №280/3357/23.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу, призначено підготовче засідання на 25 лютого 2025 року.

25 лютого 2025 року підготовче засідання по справі відкладено на 18 березня 2025року.

Відповідач позов не визнав, 26.02.2025 до матеріалів справи долучив відзив на позовну заяву (вх. №8900), у якому щодо правомірності проведення планових документальних перевірок 2021 році зазначає, що планова перевірка позивача здійснювалася відповідно до Плану-графіку, який є загальнодоступним. Внесення змін до плану- графіка допускається не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року. Окремих обмежень відносно проведення документальних перевірок, передбачених Планом-графіком перевірок на 2021 рік нормами Податкового кодексу України з врахуванням положень Постанови №89 - не передбачено. Щодо податку на прибуток (ППР №000/150/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021) пояснює, що перевіркою встановлено, що на порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, параграфу Б 5.1.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», п.9, параграфу К364 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», АТ «Запоріжжяобленерго» не відображено у складі фінансових доходів операцію з амортизації дисконту довгострокової дебіторської заборгованості за мировою угодою №908/209/18 від 27.08.2018 по взаємовідносинах з АТ «Запорізький завод феросплавів», що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за три квартали 2020 року у сумі 4487090,00 грн. Податок на прибуток з цієї суми складає 807 686 грн., який не нараховано та не сплачено. Висновки контролюючого органу про заниження АТ «Запоріжжяобленерго» фінансового результату до оподаткування за три квартали 2020 року у сумі 4487090,00 грн. є правомірними. Щодо порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних (ППР №000/151/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021 зауважує, що перевіркою встановлено, що на порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, п.5 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, АТ «Запоріжжяобленерго» порушено граничний термін реєстрації податкових накладних, виписаних за період з 01.10.2017 по 31.01.2020 та зареєстрованих у період з 27.05.2020 по 30.04.2021 в ЄРПН, на суму ПДВ 74697607,58 грн., у тому числі: на суму 210042,30 грн з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів, на суму 74487565,28 грн з порушенням терміну реєстрації від 366 календарних днів і більше. Висновки акту перевірки щодо порушення АТ «Запоріжжяобленерго» п.201.10 ст.201 ПКУ, п.3 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, п.5 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», ствердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 є такими, що підтверджуються матеріалами перевірки та не спростовані платником. Щодо відсутності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (ППР №000/153/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021 наголошує, що документальною перевіркою встановлено, що позивачем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладі за перевiряємий період на загальну суму ПДВ 481109813,14 грн. В Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні податкові накладні до неплатників на суму ПДВ 481109813,14 грн за період з 01.10.2017 по 30.09.2020. В Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня податкова накладна, що виписана до ДП «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ №1» (ЄДРПОУ 08680046) за вересень 2018 року. Стверджує, що АТ «Запоріжжяобленерго» не зареєстровано розрахунки коригування в ЄРПН до AT «ЗФЗ» (1865408241) на загальну суму ПДВ 36333333,34 грн, у т.ч.: за березень 2018 відсутні зареєстровані розрахунки коригування на збільшення податкового зобов`язання на суму ПДВ 13316666,67 грн до податкових накладних, за вересень 2015 на суму ПДВ 900000,00 грн, жовтень 2015 на суму ПДВ 12416666,67 грн, за червень 2018 відсутні зареєстровані розрахунки коригування на збільшення податкового зобов`язання на суму ПДВ 23016666,67 грн до податкових накладних за січень 2016 на суму ПДВ 11850000,00 грн, березень 2016 на суму ПДВ 11166666,67 грн. Підкреслює, що податкове повідомлення-рішення від 15.06.2021 №000/153/32-00-07-01-01-32 винесено на суму штрафу 248523218,28 грн з урахуванням реєстрації податкових накладних на дату винесення ППР, у т.ч. за період виписки з 01.10.2017 по 30.09.2020 період реєстрації податкових накладних з 27.05.2020 по 15.06.2021. На підставі зазначеного, вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення від 15.06.2021 №000/150/32-00-07-01-01-32, №000/151/32-00-07-01-01-32, №000/153/32-00-07-01-01-32 на підставі висновків акту ПАТ «Запоріжжяобленерго» є правильним та відповідають нормам діючого податкового законодавства, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

18 березня 2025 року підготовче засідання по справі відкладено на 08 квітня 2025року.

08 квітня 2025 року судом вирішено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання по справі на 21 квітня 2025 року.

17 квітня 2025 року представником позивача до матеріалів справи долучено копію акта «Про результати документальної планової виїзної перевірки АТ «Запоріжжяобленерго» від 12.05.2021 № 329/32-00-17-01-01-11/00130926.

18 квітня 2025 року представником відповідача через систему «Електронний суд» надіслано додаткові пояснення (вх. №18841), у яких наголошує, що ні в ході перевірки, ні до заперечень посадовими/уповноваженими особами АТ «Запоріжжяобленерго» додаткових документальних підтверджень та пояснень, які б спростовували відсутність обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення, пом`якшують або звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не надано. Звертає увагу, що АТ «Запоріжжяобленерго» має у структурі підрозділ, відповідальний за ведення бухгалтерського та податкового обліку, очолюваний головним бухгалтером Товариства, тобто позивач мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачено відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання. Вказує також, що в ході перевірки встановлено, що АТ «Запоріжжяобленерго» у бухгалтерському обліку своєчасно нараховував податок на доходи фізичних осіб, але при цьому не сплачував податок на доходи фізичних осіб в бюджет у встановлений законодавством термін, що призвело до несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Таким чином, такий норматив відрахувань коштів на поточні рахунки АТ «Запоріжжяобленерго», встановлювався НКРЕКП в силу невиконання останнім своїх фінансових зобов`язань перед ДП «Енергоринок», тобто внаслідок дій (бездіяльності) саме АТ «Запоріжжяобленерго» (а не НКРЕКП), які в подальшому і призвели до виникнення заборгованості перед ДП «Енергоринок», дефіциту обігових коштів, заборгованості із виплати заробітної плати, податкового боргу та від`ємного значення реєстраційної суми ліміту в СЕА, на яку підприємство мало право здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. З урахуванням того, що сплата за тарифами споживачами відбувається із включенням відповідних сум ПДВ, позивач не може посилатися на відсутність коштів на погашення відповідних податкових зобов`язань, а посилання позивача, що погашення таких зобов`язань не відбулося виключно внаслідок застосування до позивача з боку НКРЕКП додаткових щодобових утримань з коштів з рахунків не є обґрунтованими, та не дає права підприємству не поповнювати електронний рахунок з ПДВ та не реєструвати податкові накладні в ЄРПН. Також повідомляє, що позивач дійшов хибного висновку, що запроваджені НКРЕКП алгоритми розрахунків за поставлену електроенергії призвели до того, що АТ «Запоріжжяобленерго» в період з лютого 2015 року по квітень 2019 року практично не отримувало на свої поточні рахунки кошти в обсязі, необхідному для сплати податків, єдиного соціального внеску, виплати заробітної плати, витрат на здійснення господарської діяльності, але Східне МУ ДПС вважає, що це не є обставиною, яка звільняє позивача від сплати податків. За наведеного обґрунтування позовних вимог та з урахуванням встановлених судами обставин, на думку відповідача, відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава, АТ «Запоріжжяобленерго», здійснюючи свою діяльність у сфері проводового електрозв`язку з 17 травня 2000 року, не могло не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання та мало планувати свою господарську діяльність з їх урахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку. За невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме ж собою здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником своїх обов`язків у податкових відносинах. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №520/3640/19 та від 25.04.2023 у справі № 820/2513/17. Таким чином, винесені податкові повідомлення-рішення від 15.06.2021 №000/150/32-00-07-01-01-32, №000/151/32-00-07-01-01-32, №000/153/32-00-07-01-01-32 на підставі висновків акту АТ «Запоріжжяобленерго» є правильним та відповідають нормам діючого податкового законодавства.

21 квітня 2025 року підготовче засідання по справі відкладено на 05 травня 2025року.

У підготовчому засідання, призначеному на 05 травня 2025 року, судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті на 15 травня 2025року.

Від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення (вх. №23507), у яких зазначає, що СМУ ДПС РВПП надало до суду пояснення, де вони посилаються на постанову Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №280/7271/21, як на практику у подібних правовідносинах. Наголошує, що вказані твердження є безпідставними, а ситуація у даній справі є зворотною, виходячи з наступного. Так, у вказаному судовому рішенні Верховний Суд зазначає: «За наведеного обґрунтування позовних вимог та з урахуванням встановлених судами обставин, відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава». Однак, звертає увагу суду, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №280/5659/22 задоволено позовні вимоги АТ «Запоріжжяобленерго», визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у не приведенні у відповідність розрахунку Накл. (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015-11.2017, шляхом збільшення показника Накл. (регліміт) на суму 290346772,63 грн, зобов`язано Державну податкову службу України привести у відповідність розрахунок Накл. (регліміт) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до достовірних значень за період 07.2015-11.2017 шляхом збільшення показника Накл (регліміт) на суму 290346772,63 грн. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 вказане рішення залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2024 ДПС України відмовлено у відкритті касаційного провадження. Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №280/5659/22 набрало законної сили та є чинним. У вищезазначеному рішенні судом встановлено, що 09.11.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ змінився алгоритм обрахунку показника Перевищ (override по періодам) за кожен звітний період окремо починаючи з липня 2015 року. Зміна методики алгоритму розрахунку показника Перевищ призвела до зменшення суми податку Накл (Регліміт), на яку позивач має право зареєструвати ПН/РК на 290346772,63 грн. Таким чином, дії податкового органу, які були визнанні судом протиправними, призвели до того, що в системі електронного адміністрування ПДВ у АТ «Запоріжжяобленерго» утворилось від`ємне значення на суму 290346772,63 грн. Вказані протиправні дії додатково унеможливили своєчасну реєстрацію АТ «Запоріжжяобленерго» податкових накладних в єдиному реєстрі, оскільки сума реєстраційного ліміту була зменшена на значну суму, як підприємство не мало змогу погасити надходженнями. Період, у який такі протиправні діє мали місце становить з 09.11.2017 до фактичного виконання судового рішення у січні 2025 року, тому обставини цієї справи відрізняються від обставин справи №280/7271/21, оскільки в даному випадку, саме внаслідок протиправної поведінки держави, в особі ДПС України, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не мого своєчасно виконувати податковий обов`язок. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

15 травня 2025 року у розгляді справи судом оголошена перерва до 27 травня 2025 року.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти позову заперечив, із підстав, зазначених у відзиві та письмових поясненнях. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

АТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) зареєстроване юридичною особою 17.05.2000, про що свідчать офіційні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 35.13 Розподілення електроенергії; 85.32 Професійно-технічна освіта; 35.14 Торгівля електроенергією тощо.

СМУ ДПС РВПП згідно з пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4, п. 77.6 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу від 11.02.2021 №49, проведена документальна планова виїзна перевірка АТ «Запоріжжяобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 30.09.2020, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 30.09.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 30.09.2020, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.09.2020.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт документальної планової виїзної перевірки АТ «Запоріжжяобленерго» від 12.05.2021 №329/32-00-17-01-01-11/00130926.

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлені порушення АТ «Запоріжжяобленерго» податкового законодавства, зокрема:

п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, параграфу Б 5.1.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», п.9, параграфу К364 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 807676 грн, у тому числі по періодах: за три квартали 2020 року у сумі 807676,00 грн;

п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», п. 5 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, а саме: АТ «Запоріжжяобленерго» порушено граничний термін реєстрації податкових накладних, виписаних за період з 01.10.2017 по 31.01.2020 та зареєстрованих у період з 27.05.2020 по 30.04.2021 в ЄРПН, на суму ПДВ 74697607,58 грн, у тому числі на суму 210042,30 грн з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів, на суму 74487565,28 грн з порушенням терміну реєстрації від 366 календарних днів і більше;

п.201.1, ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п. 3 Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної га Порядку заповнення податкової накладної», а саме: ПАТ «Запоріжжяобленерго» не зареєстровано у законодавчо встановлений термін в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування на загальну 6119515722,00 грн, у т.ч. ПДВ 519903527,35 грн.

На підставі акту перевірки та вказаних вище порушень 15.06.2021 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

№000/150/32-00-07-01-01-32 форми «Р», яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 807676,00 грн;

№000/151/32-00-07-01-01-32 форми «Н», яким до позивача застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з урахуванням зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування у сумі 38084675,80 грн;

№000/153/32-00-07-01-01-32 форми «ПН», яким до позивача застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань з урахуванням зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування у сумі 248523218,28 грн.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» оскаржувались винесені податкові повідомлення-рішення до ДПС України (скарга вх. 19538/6 від 06.07.2021).

За результатами розгляду ДПС ППР від 15.06.2021 №000/150/32-00-07-01-01-32, №000/151/32-00-07-01-01-32, №000/153/32-00-07-01-01-32 залишено без змін.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пунктом 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Процедура формування плану графіка передбачена Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 524 від 02.06.2015, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 524).

Абзацом 1 пункту 3 Розділу 1 Порядку № 524 визначено, що проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа останнього місяця першого або другого кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Відповідно до пункту 5 Розділу 1 Порядку № 524 план-графік складається з планів-графіків територіальних органів ДПС та затверджується Головою Державної податкової служби України (далі - Голова ДПС).

Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділам, до функцій яких входить здійснення контрольно-перевірочної роботи щодо податків і зборів юридичних та фізичних осіб, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

В силу пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За приписами пункту 77.6 статті 77 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Між тим, Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було доповнене пунктом 52-2 наступного змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу».

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції на момент проведення перевірки) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03.11.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021, за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Отже, судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України на момент проведення перевірки не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Аналогічна позиція сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 22.02.2022 у постанові по справі №420/12859/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, Кабінетом Міністрів України, станом на момент проведення податковим органом документальної планової виїзної перевірки позивача, результати якої були оформлені актом документальної планової виїзної перевірки АТ «Запоріжжяобленерго» від 12.05.2021 № 329/32-00-17-01-01-11/00130926, не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а тому діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Такий висновок суду узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, у постановах від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 21.12.2022 у справі №160/14976/21, від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі №520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, від 06.12.2023 у справі №480/6598/22, від 14.12.2023 у справі №520/20064/21, від 04.01.2024 у справі № 440/7730/22 тощо.

Отже, Верховний Суд, констатував, що проведення перевірки, на підставі Постанови №89, в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом на підставі висновків акта документальної планової виїзної перевірки АТ «Запоріжжяобленерго» від 12.05.2021 № 329/32-00-17-01-01-11/00130926, яка призначена на підставі наказу СМУ ДПС РВПП від 11.02.2021 №49.

Відповідач зазначає, що окремих обмежень відносно проведення документальних перевірок, передбачених планом-графіком перевірок на 2021 рік нормами ПК України з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» №89 від 03.02.2021 не передбачено.

Натомість, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та вищевказану практику Верховного Суду контролюючий орган не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки позивача, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 №89.

Щодо висновків Верховного Суду, наведених відповідачем у низці постанов Верховного Суду, то слід виходити з того, що такі висновки зроблено Судом за конкретних обставин кожної з цих справ та оцінки наявних доказів, які їх підтверджують/спростовують в аспекті належного підтвердження реальності окремих господарських операцій платника податків, та ґрунтуються на результаті судового розгляду суті та змісту конкретних податкових правопорушень, а тому не доводять відмінного правозастосування судів попередніх інстанцій у цій справі.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом; податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 виснувала наступне: аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою плоди отруйного дерева, сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Таким чином, суд доходить висновку, що встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18.

Правові висновки Верховного Суду щодо того, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, також викладені у постановах від 27.07.2023 у справі № 380/12782/22, від 28.07.2023 у справі №580/3888/22.

Аналогічна позиція сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 28.04.2025 у постанові по справі № 320/34847/23.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що з огляду на встановлені судом порушення, які допущені контролюючим органом у вигляді проведення перевірки, яка була проведена за відсутності відповідних повноважень внаслідок запровадженого мораторію, є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР СМУ ДПС РВПП №000/150/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021, №000/151/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021, №000/153/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх ь а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкові повідомлення-рішення №000/150/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021, №000/151/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021, №000/153/32-00-07-01-01-32 від 15.06.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судовий збір у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 05.06.2025.

Суддя І.В. Батрак