Рішення від 05.06.2025 по справі 320/8690/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року справа №320/8690/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рунікор Строй» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

у лютому 2024 року Головне управління ДПС у м. Києві (податковий, контролюючий орган) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рунікор Строй» (ТОВ «Рунікор Строй», товариство, платник податків).

Просили суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг у розмірі 77 468, 94 грн.

Ухвалою від 26.02.2024 провадження у справі відкрито; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість, яка в добровільному порядку не погашена, а податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Відповідач направив відзив на позовну заяву, зазначивши про фактичну неможливість своєчасно виконати вимоги закону щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних через обставини, які мали місце у зв`язку із карантином, а згодом із введенням воєнного стану. Зазначали і про звільнення від відповідальності за порушення відповідних строків реєстрації за умови підтвердження неможливості виконання платником податкових обов`язків. Вказали про те, що не мали можливості оскаржити акт перевірки. Наголошували, що сума заборгованості товариства є значно меншою за заявлену до стягнення.

Ухвалою від 17.04.2025 заяву Головного управління ДПС у м. Києві про зменшення позовних вимог повернуто через пропуск строку, установленого частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України для подання такої заяви.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рунікор Строй» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи з 07.03.2018; код ЄДРПОУ: 41989867.

Податковий орган стверджував на час подання позовної заяви наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.05.2023 №379130411. Таким повідомленням-рішенням нараховано штрафні санкції у сумі 77 468, 94 грн.

З`ясовано, що назване податкове повідомлення-рішення надсилались рекомендованими листом із повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача (03194, м. Київ, Святошинський район, бульвар Кольцова, буд. 14-Д, кв. (офіс) 610), однак було повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Податковий орган подав інтегровану картку платника податків ТОВ «Рунікор Строй» з податку на додану вартість, з якої вбачається, що станом на 03.05.2024 у платника заборгованість із такого податку складає 11088, 8 грн., з яких 9419, 86 грн. пеня, нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України на повідомлення-рішення від 31.05.2023 №379130411, 1 668, 94 грн. штрафні санкції за цим же повідомленням-рішенням.

Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.05.2023 №379130411 відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як визначено у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок нарахування пені закріплений у статті 129 Податкового кодексу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 15.08.2023 №0020350-1302-2615 за податковою адресою відповідача. Останнє було повернуте за закінченням терміну зберігання.

Доказів оскарження податкової вимоги чи податкового повідомлення-рішення за визначеними податковими зобов`язаннями відповідач суду не надав.

За нормами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, доказів скасування вказаного податкового повідомлення-рішення судом не встановлено. У той же час, із матеріалів справи вбачається, що розмір податкового боргу товариства відповідача становить не 77 468, 94 грн., а 11 088, 80 грн. тому саме на таку суму підлягають задоволенню вимоги по стягненню податкового боргу.

Також суд звертає увагу, що предметом цього позову не є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.05.2023 №379130411, тому доводи про звільнення від відповідальності товариства «Рунікор Строй» за порушення строків реєстрації податкових накладних, за що нараховано штрафні санкції названим повідомленням-рішенням суд відхиляє. Такі аргументи могли бути підставою скасування відповідного повідомлення-рішення у разі його оскарження в адміністративному або судовому порядку, разом із тим судом не встановлено факту відповідного оскарження.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Згідно з вимогами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги наведене вище, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме - у частині стягнення 11 088, 80 грн. податкового боргу.

За положеннями частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки податковий орган звільнений від сплати збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) - задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків «Рунікор Строй» (код ЄДРПОУ: 41989867; місцезнаходження: 03194, м. Київ, Святошинський район, бульвар Кольцова, буд. 14-Д, кв. (офіс) 610) податковий борг у сумі 11088, 80 (одинадцять тисяч вісімдесят вісім гривень 80 копійок) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.