Рішення від 05.06.2025 по справі 640/12568/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/12568/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» (далі ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» або позивач) 11.08.2022 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м.Києві або відповідач), в якому просить cуд визнати протиправним та скасувати:

- наказ від 27.08.2021 № 6752-п "Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання",

- податкове повідомлення-рішення від 01.11.2021 № 00789310902,

- податкове повідомлення-рішення від 01.11.2021 № 00789290902.

В обґрунтування пред`явленого позову зазначено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 27.08.2021 №6752-п «Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання» була проведена перевірка ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА», за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 20.09.2021 №70419/Ж5/26-15-09-02/39629054.

Згідно акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення позивачем вимог пп. 212.1.15 п.212.1, п.п. 212.3.4, п. 212.3 ст.212, абзацу 2 п.22 Підрозділу 5 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI (змінами та доповненнями) та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

На підставі акта перевірки та листа про розгляд заперечень на адресу позивача були надіслані податкові повідомлення-рішення від 01.11.2021 року №00789310902 форми «С» та від 01.11.2021 року №00789290902 форми «ПС», якими до відповідача застосовано:

штрафну санкцію за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» у розмірі 500 000,00 грн на підставі пп.54.3.3, п.54.3, ст.54 Податкового кодексу України, і абз.9 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями);

штрафну санкцію за платежем «Акцизний податок на пальне» у розмірі 150480,00 грн на підставі пп. 54.3.3, п.54.3, ст.54 і п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з позицією податкового органу та вважає, що фактична перевірка була проведена безпідставно з порушенням норм законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем проігноровано зміст первинно-бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують, що під час спірних господарських операцій передавались саме талони, а не паливо. Перевіркою не встановлено, що позивач користується на праві власності чи оренди автозаправною станцією, що само по собі унеможливлює здійснення операцій з придбання та подальшої реалізації пального.

Представник Головного управління ДПС У м.Києві позов ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» не визнав, 25.04.2025 надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив таке.

Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 27.08.2021 року № 6752-п проведена фактична перевірка господарської одиниці, що належить ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 29, оф. 15.

Перед початком перевірки директора ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» - Глобенко Максима Анатолійовича ознайомлено з направленнями на перевірку, де зазначена особа зробила відмітку (особистий підпис), службовими посвідченнями та вручено копію наказу про проведення перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» від 20.09.2021 № 70419/Ж5/26-15-09-02/39629054.

В ході проведення фактичної перевірки посадові особи ГУ ДПС у м. Києві звернулися до ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» із письмовим запитом від 10.09.2021 року б/н з вимогою надати до перевірки пояснення та документальне підтвердження з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального.

На письмовий запит ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» надано документи, перелік яких відображено в п. 2.1.3 акта перевірки.

В ході перевірки встановлено, що відповідно наданих до перевірки даних бухгалтерського обліку по рахунку 20 за період з 01.01.2021 по 13.09.2021 встановлено оприбуткування та списання ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» підакцизного пального в обсязі 4 000,00 літрів.

До перевірки надано видаткову накладну від 29.06.2021 № 45 на придбання пального, виписану контрагентом-постачальником ТОВ «ЮНІВЕРС ТАЙМ» (ЄДРПОУ: 41187082) з номенклатурою «Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО Талони» (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 4 000, 00 л. на суму 120 400, 00 грн.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» 21.07.2021 виписано та зареєстровано податкову накладну на реалізацію пального на адресу ТОВ «МРП БУД» (ЄДРПОУ: 43756096) з номенклатурою «Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО Талони» (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 4 000,00 л.

На підтвердження операції з реалізації пального, до перевірки надано видаткову накладну від 21.07.2021 року № 141-0000016, виписану ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» на адресу контрагента-покупця «МРП БУД» (ЄДРПОУ: 43756096) з номенклатурою «Дизельне паливо ДП-Л-Свро5-ВО Талони» в кількості 4 000, 00 л. на суму 150 480, 00 грн.

Листом від 13.09.2021 року № 184/21 директором ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» надано наступні пояснення: «За період з 01.01.2021 року по 13.09.2021 рік одноразово придбало талони на дизельне паливо (4 000, 00 л) у ... для використання в господарській діяльності. Але у зв`язку з виникненими обставинами, ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» вирішило реалізувати талони на пальне згідно рахунка № 176 від на ТОВ «МРП БУД». Оплата надійшла 21.07.2021. Була реалізована вся кількість пального».

Операції з використанням талонів ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» здійснювались з наданням видаткових накладних на пальне та оприбуткуванням/списанням пального на рахунках бухгалтерського обліку, а також випискою податкових накладних на пальне, які реєструвались в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, TOB «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» здійснювало господарські операції, які змінювали активи товариства шляхом, оприбуткування (списання) на/з рахунках/ів бухгалтерського обліку пального, що передбачає передачу права власності па пальне та підпадає під визначення терміну «реалізація пального» п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 ПК України.

Таким чином, за даними первинних документів ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» здійснило операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям пального за допомогою талонів, які отримувались та/або надавались як доповнення до видаткових накладних на пальне, а отже у цьому випадку підприємство є платником акцизного податку в розумінні п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України.

ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за Формою № 1- АКПC до контролюючого органу не подавало та відповідно не реєструвалося в СЕАРП СЕ платником акцизного податку.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» здійснило операції з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку у порядку, передбаченому ПК України, чим порушило вимоги п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212, п.п. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212, абзац 2 п. 22 Підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» Розділу XX Перехідних положень ПК України.

TOB «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» за період з 01.01.2021 по 13.09.2021 реалізовано пального на суму 150 480, 00 грн (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» жодних ліцензій не отримувало.

За результатами перевірки на підставі наданих документів встановлено факт реалізації ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» пального без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 15 Закону № 481, відповідальність передбачена абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481.

Враховуючи вищезазначене, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 01.11.2021 року № 00789310902 та № 00789290902.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 позов залишено без руху.

Ухвалою від 06.10.2022 Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 прийнято зазначену справу до провадження, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 закрито провадження по справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» про визнання протиправним та скасування наказу від 27.08.2021 № 6752-п "Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання".

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» в установленому законом порядку зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 39629054, місцезнаходження юридичної особи: 08500, Київська обл., Фастівський р-н, місто Фастів, вул. Брандта, будинок 4, офіс 4, основний вид діяльності - Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, що вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1421055 від 27.05.2025.

Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 27.08.2021 року № 6752-п, була проведена фактична перевірка господарської одиниці, що належить ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 29, оф. 15.

В ході проведення фактичної перевірки посадові особи ГУ ДПС у м. Києві звернулися до ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» із письмовим запитом від 10.09.2021 року б/н з вимогою надати до перевірки пояснення та документальне підтвердження з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального.

На письмовий запит ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» надано документи, перелік яких відображено в п. 2.1.3 акта перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» від 20.09.2021 № 70419/Ж5/26-15-09-02/39629054, яким встановлено порушення ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» вимог п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212, п.п. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212, абзац 2 п. 22 Підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Позивачем 06.10.2021 за № 222/21 подано відповідачу заперечення до акта перевірки та додаткові документи в порядку 44.7 ст.44 Податкового кодексу Укрваїни.

За результатами розгляду заперечень відповідачем листом про розгляд заперечення від 25.10.2021 р. №31288/1/26-15-09-02-16 повідомлено позивача про залишення висновку, викладеного в акті перевірки, без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акта перевірки відповідачем сформовано та надіслано на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 01.11.2021:

№ 00789310902, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 500 000,00 грн, на підставі пп.54.3.3, п.54.3, ст.54 Податкового кодексу України, і абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями;

№ 00789310902, яким відносно позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 150480,00 грн на підставі підставі п.п. 54.3.3, п.54.3, ст.54 і п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу України.

Позивачем 25.11.2021 за № 278/21 подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 01.11.2021, однак рішенням Державної податкової служби України (ДПС) про результати розгляду скарги від 08.07.2022 №6866/6/99-00-06-03-02-08, спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із процедурою проведення фактичної перевірки та прийнятими за її наслідками податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2021 № 00789310902 та № 00789310902 про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5).

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків законодавства або здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального.

Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» покладені на відповідача.

Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що скільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

У зазначеній постанові суду Судова палата зосередила увагу на тому, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб. Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.

Суд зауважує, що у наказі від 27.08.2021 № 6752-п підставою для призначення перевірки зазначено «п.п. 19-1.1.4, п.п. 19-1.1.14, п.п. 191-1.1.16, п.п. 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 розділу ІІ п. 50-2.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, Тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, зі змінами та доповненнями та іншими нормативними актами, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС. Також вказано, провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно додатками 1 - 13) тривалістю 10 діб. Перевірку провести з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального. Обґрунтування: доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 26. 2021 № 2425/26-15-09-02-12».

Таким чином, у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.05.2025 у справі № 320/28423/23.

Таким чином, доводи ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ Україна» щодо безпідставності фактичної перевірки суд вважає такими, що ґрунтуються на помилковому розумінні законодавства.

Щодо спірних податкових-повідомлень рішень від 01.11.2021 №00789310902 та № 00789290902, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

За визначенням підпункту 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі - Закон № 1791-VIII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесені зміни до Податкового кодексу України у частині акцизного податку.

Так, зокрема, підпунктом 2 пункту 1 розділу І Закону № 1791-VIII у підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України із визначенням терміну «реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» вилучено положення щодо реалізації пального, як фізичного відпуску з автозаправної станції (АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (АГЗС) незалежно від форми розрахунків.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.

Суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені підпунктом 14.1.212 пунктом 14.1. статті 14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього ж Кодексу є платником акцизного податку.

Об`єктами оподаткування є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункт 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України).

Згідно з підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Отже, особа (платник податку), яка планує здійснювати будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені в абз. 2 підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації.

Відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах, встановлена статтею 117 ПК України.

Згідно із пунктом 117.3 статті 117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Як вбачається з акта перевірки від 20.09.2021 №70419/Ж5/26-15-09-02/39629054, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» за період з 01.01.2021 по 13.09.2021 реалізовано пального на суму 150 480,00 грн (з урахуванням ПІДВ).

Виходячи з системного аналізу вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні даної справи визначальним є встановлення і дослідження обставин щодо здійснення/нездійснення ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» реалізації палива.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» (продавець) та ТОВ «МРП-БУД» (покупець) 20.07.2021 укладено договір купівлі-продажу № 2007, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити й передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію в асортименті товар, а саме талон паливний 20 літрів мережі АЗК «WOG» на Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 4000л. Дані талони являються документами, встановленої форми, який надає покупцеві лише право отримати Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 4000 л., в мережі АЗК «WOG» (пункт 1.1 договору).

Характеристики, кількість, номенклатура, ціна і загальна вартість товару, що поставляється по даному договору, зазначається сторонами в специфікації до договору (пункт 1.2 договору). Відповідно до пункту 2.1 договору право власності на товар, переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару покупцеві або уповноваженої ним особі та оформлення (підписання) сторонами видаткової накладної. Передача товару покупцю здійснюється з використанням талонів. Талон на пальне є товарно-розпорядчим документом на Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО, на підставі якого здійснюється видача (повернення) Дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО за місцем його зберігання АЗК «WOG».

Отже, договором купівлі-продажу № 2007 від 20.07.2021 встановлено права та обов`язки сторін, які регулюють купівлю-продаж саме талонів на пальне і умовами цього договору не передбачено передачу (відпуск, відвантаження) пального позивачем.

Надані позивачем первинні документи на виконання договору: специфікація №1 до договору № 2007 від 20.07.2021, рахунок-фактура № СФ-0000176 від 21.07.2021, видаткова накладна № РН-0000016 від 21.07.2021, свідчать про реалізацію від продавця покупцю саме талонів на Дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 4000 л., за яке позивачем отримано оплату 21.07.2021 згідно платіжного доручення №147.

Наведене свідчить, що підприємство позивача не здійснювало будь-яких операцій з підакцизним товаром, зокрема пальним, а здійснювало операції з талонами на дизельне паливо.

Реалізовані на адресу ТОВ «МРП-БУД» талони на дизельне паливо у кількості 4000 л. були придбані позивачем у ТОВ «ЮНІВЕРС ТАЙМ» згідно рахунку №45 від 29.06.2021, на що виписано видаткову накладну №45 від 29.06.2021. Оплата надійшла 29.06.2021 платіжним дорученням №102, що підтверджується банківською випискою за 29.06.2021 та оборотно сальдовою відомістю по рахункам 631 та 20.

Із наданих позивачем документів убачається, що ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» у червні 2021 року придбало у ТОВ «ЮНІВЕРС ТАЙМ» саме талони на дизельне паливо (тобто право на отримання пального), а не пальне, отже, тільки талони могли бути в подальшому продані позивачем.

У свою чергу, 13.09.2021 ТОВ «МРП - БУД» було повернуто талони в кількості 4000 л. на дизельне паливо ДП-Л-Євро 5-ВО, що підтверджується видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 від 13.09.2021 та розрахунком коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 13.09.2021 до податкової накладної №15 від 21.07.2021 (реєстраційний номер документа: 9274659428).

При цьому, Суд звертає увагу, що спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Так, відповідно до пункту 1 Інструкції, її вимоги є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

В пункті 3 Інструкції наведені терміни, які мають визначення в цій Інструкції, зокрема, термін «талон» має таке значення це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Також підпунктом 10.3.3.2 пунктом 10.3.3 Інструкції передбачений відпуск нафтопродуктів за талонами, а заправлення за талонами відображається у відповідному звіті АЗС за формою N 17-НП.

На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП (пункт 10.4.1 вказаної Інструкції).

Також, Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила № 1442), які визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров`я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування (пункт 1).

За змістом пункту 2 зазначеного Правила роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Продаж нафтопродуктів (крім бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу) у дрібній розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що продають товари господарського вжитку (далі - спеціалізовані магазини).

Відповідно до пункту 10 Правил № 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

Особливості порядку продажу нафтопродуктів за готівку та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) встановлюються інструкцією, яка затверджується спільним наказом Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури.

При цьому, заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Відпуск бензину в тару з полімерних матеріалів і в скляну тару забороняється (пункт 34 Правил № 1442).

З урахуванням зазначених норм, обов`язковою умовою для фізичної реалізації палива за талонами (одноразовим відомостям) потрібна наявність самої автозаправочної станції (АЗС), так як учасником операції з реалізації пального є АЗС (а не продавець карток на пальне, зокрема, талонів).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 440/1971/20 та постанові Верховного Суду від 10.08.2022 у справі № 816/1054/18.

Перевіркою не встановлено, що позивач користується на праві власності чи оренди автозаправочною станцією, що само по собі унеможливлює здійснення операцій з придбання та подальшої реалізації пального.

У цьому випадку предметом договору була передача талонів на паливно встановленої форми, який надає покупцеві лише право отримати Дизельне паливо ДП-Л- Євро5-ВО у кількості 4000 л., в мережі АЗК «WOG», за таких обставин позивач по спірним операціям здійснював фактично операції по реалізації талонів на пальне, попередньо придбавши їх у ТОВ «ЮНІВЕРС ТАЙМ».

Як вже було зазначено вище, згідно з пунктом 3 Інструкції талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Факт передачі талонів на пальне підтверджується відповідними видатковими накладними, що перебувають в матеріалах справи та не спростовано відповідачем.

Доводи контролюючого органу, викладені в акті перевірки стосовно того, що ТОВ «БК «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» здійснювало господарські операції, які змінювали активи товариства шляхом оприбуткування (списання) на/з рахунках/ів бухгалтерського обліку пального, що передбачає передачу права власності на пальне та підпадає під визначення терміну «реалізація пального» п.п.14.1.212 п. 14.1 ст. 14 1КУ, не спростовують факту відсутності фізичного відпуску палива, тобто його відвантаження не відбувалося.

Суд вважає за доцільне зазначити, що за своєю суттю талони на пальне є технічним засобом фіксування права на отримання пального її власником, реалізація пального буде мати місце лише у разі пред`явлення такого талону на АЗС. При цьому підтвердженням фізичного відпуску пального будуть видаткові накладні або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального на АЗС. Отже, сама по собі реалізація талонів на пальне юридичним особам та фізичним особам-підприємцям не відноситься до безпосередньої реалізації суб`єктами господарювання пального.

Враховуючи те, що позивачем здійснювалися лише операції з реалізації талонів на пальне, за якими пальне отримувалось в пунктах реалізації, що належать іншим суб`єктам господарювання, у нього не виникло і обов`язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред`явленні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 9757,20 грн згідно платіжного доручення № 279 від 03.08.2022.

Оскільки позов підлягає задоволенню, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9757,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39629054, місцезнаходження юридичної особи: 08500, Київська обл., Фастівський р-н, місто Фастів, вул. Брандта, будинок 4, офіс 4) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.11.2021 № 00789310902 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 500 000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.11.2021 № 00789290902 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» штрафних (фінансових) санкції (штрафів) в сумі 150 408,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОВЕРХОЛ УКРАЇНА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9757,20 грн (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя К.Є. Петросян