Постанова від 03.06.2025 по справі 160/24622/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24622/24Суддя І інстанції Златін С.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

за участю секретаря судового засідання: Дивнич Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 470/32-00-07-50-02 від 21.05.2024 року.

В обґрунтування позову посилається на протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 470/32-00-07-50-02 від 21.05.2024 року в сумі штрафних санкцій у розмірі 127 195,09 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що ДПС не супроводжує послуги з надання платних програмних забезпечень, які надають платникам податків приватні компанії (у тому числі «M.E.Doc»). Тобто, робота програмного забезпечення, яке встановлюється на комп`ютері користувача, з використанням якого платники податків надсилають/обмінюються електронними документами, відправляють на реєстрацію податкові накладні (електронні документи), не супроводжується та не контролюється ДПС. ПК України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Тобто, в ПК України наявна правова прогалина з цього питання (відповідно до ст. 65 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 року №3354-IX правова прогалина - це повна або часткова відсутність норми права, що не забезпечує завершеність правового регулювання відповідних суспільних відносин). ДПС України у своїх роз`ясненнях з цього питання неодноразово (зокрема, у листах від 08.08.2018 року № 3467/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.08.2023 року №2740/ІПК/99-00-21-03-02-06) зазначала, що, з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при визначенні граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, ДПС рекомендує для розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг визначати такі терміни відповідно до норм абзаців 15 - 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України, а для розрахунків коригування, складених починаючи з 16 січня 2023 року - відповідно до норм абзаців 2-3 пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України. Враховуючи зазначене, при проведенні перевірки ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» Східне МУ визначало граничні терміни реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування відповідно до норм діючого законодавства, що відповідає визначеним ПК України основам оподаткування ПДВ.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» просила відмовити у її задоволенні та залити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що Відповідачем проводилась камеральна перевірка ТОВ «Метал Холдінг Трейд» з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки було складено акт від 10.04.2024 року № 335/32-00-50-02/37412768.

В Акті зазначається, що позивачем допущено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України Податкового кодексу України, а саме: порушення граничних строків реєстрації 654 розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у акті перевірки міститься описка щодо кількості розрахунків коригування).

Щодо всіх без виключення розрахунків коригування відповідачем у акті перевірки визначено в якості дати отримання позивачем розрахунків коригування дату їх виписки, а не дату їх фактичного отримання позивачем, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача, що містяться у відзиві на позовну заяву.

Податкове повідомлення-рішення № 470/32-00-50-02 від 21.05.2024 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 127 229,55 грн. складено відповідачем на підставі акту камеральної перевірки.

Позивач у позовній заяві визнав факт порушення граничних строків реєстрації розрахунку коригування № 3003573 від 30.09.2021 року, кількість днів прострочення реєстрації - 3 дні, розмір штрафу 10%, сума штрафу 34,46 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку - 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем). Разом з тим, ані акт перевірки, ані розрахунок до ППР не містять інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкових накладних покупцем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Надаючи оцінку несвоєчасності подання розрахунків коригування суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

З аналізу цієї статті видно, що розрахунок коригування може передбачати:

- збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника;

- коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Отже, оскільки у спірному випадку розрахунки коригування стосувалися зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, то обов`язок по реєстрації цих розрахунків коригування в ЄРПН покладався на позивача як покупця товару.

Підпунктом 1 пункту 31 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» пункт 201.10 статті 201 ПКУ доповнено нормою, згідно з якою реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абзаци 14-17 пункту 201.10 статті 201 ПКУ).

Пункт 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України Податкового кодексу України передбачає, що:

«Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)».

Отже, ПК України передбачає для реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, окремі строки реєстрації у ЄРПН, які починають свій відлік з моменту отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дати складання таких розрахунків коригування.

Обґрунтовуючи свою позицію у спірному питанні контролюючий орган посилався на індивідуальну податкову консультацію ДСФ України від 21.05.2018 № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, відповідно до якої ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування. Тому з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (УПеревищ), рекомендуємо реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених абзацами 15-16 пункту 201.10 статті 201 ПКУ.

Спростуючи таку позицію контролюючого органу суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до п.4.1.4 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п.56.21 ст. 56 ПК України).

Задля усунення правової невизначеності та мінімізації конфліктних ситуацій щодо неоднакового тлумачення норм права Податковим кодексом України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платників податків.

Так, у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова йде про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких, платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Так, дійсно ПК України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

В той же час у наведеній відповідачем індивідуальній податковій консультації застосований підхід до тлумачення норм ПК України, який не відповідає вимогам п.4.1.4 ст. 4 ПК України та п. 56.21 ст. 56 ПК України, та у ситуації правової невизначеності обраний варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків.

Оскільки Держава України на законодавчому рівні не впровадила процедуру фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то відповідач як орган державної влади не повинен мати можливість отримувати вигоду від даної ситуації та у ситуації правової невизначеності обирати варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків - застосовувати за аналогією абзаци 15-16 пункту 201.10 статті 201 ПКУ та відповідні аналогічні за своїм змістом абзаци пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України Податкового кодексу України.

В той же час, ані Акт перевірки, ані розрахунок до спірного ППР не містить інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкової накладної покупцем.

Отже, ПК України чітко встановлює, що строк у який повинен здійснити дії платник податків обчислюється з моменту отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За таких обставин суд першої інстанції вірно застосував дати, які вказані позивачем та зазначені у протоколах руху документа звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, сформованих постачальником та позивачем стосовно розрахунків коригування, копії яких містяться у матеріалах справи, як початок відліку строку для реєстрації у ЄРПН розрахунків коригування що свідчить про те, що позивач не пропустив строк реєстрації розрахунків коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, у ЄРПН.

При цьому позивачем не заперечується факт порушення граничних строків реєстрації розрахунку коригування № 3003573 від 30.09.2021 року, кількість днів прострочення реєстрації - 3 дні, розмір штрафу 10%, сума штрафу 34,46 грн.

З приводу реєстрації розрахунку коригування від 19.04.2022 року № 1900144, суд першої інстанції виходив з наступного.

З інформації з системи Me.doc вбачається, що позивач отримав вказаний розрахунок 22.06.2022 року, а 24.06.2024 року направив його на реєстрацію.

Однак квитанція про прийняття або про відмову у прийнятті не надійшла, що змусило позивача повторно 18.07.2022 року направити на реєстрацію даний розрахунок коригування.

Застосувавши правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18 суд першої інстанції вірно виходив того, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування ); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган в обґрунтування прийнятого податкового повідомлення-рішення не з`ясував та не взяв до уваги релевантні документи, які є належним підтвердженням дати отримання та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, поданих позивачем, що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню в частині суми штрафу у розмірі 127 195,09 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 04 червня 2025 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун