Постанова від 22.05.2025 по справі 420/38546/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/38546/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

17.02.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Недашковської Я.О.

представника апелянта Бєлих О.В.

представника відповідача Хавич Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12 листопада 2024 року №49837/15-32-04-08-20.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Однак, у випадку позивача, Товариство в передбаченому законодавством порядку зверталося до податкового органу із заявою про неможливість своєчасно виконати податковий обов`язок, незважаючи на умови дії форс-мажорних обставин та введення воєнного стану, позивач виконав свій податковий обов`язок щодо сплати до бюджету земельного податку на нерухоме майно за 2022-2023 роки. Тому, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства відбулося не з вини позивача, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок притягнення його до відповідальності. Застосування до позивача штрафу за порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з земельного податку за 2022-2023 роки за вказаних умов покладає на позивача додатковий надмірний тягар в умовах діючого на території України воєнного стану.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що згідно чинного законодавства платник податків звільняється від обов`язку сплати податків у встановлені строки, в тому числі з податку на прибуток підприємств, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Посилання ж позивача на сам факт запровадження воєнного стану в Україні, та зниження ділової активності, не можуть безумовно вважатись поважними причинами для звільнення від відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов`язань, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Водночас, оскільки податковим органом відносно позивача рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку прийнято не було, позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Контролюючий орган правомірно дійшов висновку щодо відсутності підтверджуючих підстав неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, несвоєчасність сплати суми податкових зобов`язань, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що наявність факту порушення податкового законодавства не може бути безумовною підставою для притягнення до фінансової відповідальності платника податку згідно пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України і такий платник повинен мати права та можливість доводити наявність обставин, які унеможливили належне виконання ним податкових обов`язків, в тому числі обставин непереборної сили, як це передбачено підпунктом 112.8.9 пунктом 112.8 статті 112 Податкового кодексу України.

При цьому, контролюючим органом не доведено, що порушення вчинено позивачем умисно або ж платником створено умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне невиконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з цим, у спірному випадку податковим органом відносно позивача не було прийнято рішення про можливість своєчасного виконання податкового обов`язку, а отже не є застосовними положення Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС в Одеській області посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за період березень-грудень 2022 року та січень-липень 2023 року, за результатами якої складено акт від 01.10.2024 року №43151/15-32-04-08-17.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо» граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за період березень-грудень 2022 року та січень-липень 2023 року протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, на загальну суму 505 791,66 гривень.

Так, відповідно до інформаційно-комунікаційної системи ДПС України Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо» порушило терміни сплати узгодженої суми податкового зобов`язання (далі ПЗ) зі сплати земельного податку з юридичних осіб за березень грудень 2022 року та січень липень 2023 року на загальну суму 505791,66 грн., а саме:

- за березень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 03.05.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 426 календарних днів);

- за квітень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 30.05.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 422 календарних днів);

- за травень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 30.06.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 391 календарних днів);

- за червень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 01.08.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 359 календарних днів);

- за липень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 30.08.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 330 календарних днів );

- за серпень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 30.09.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 299 календарних днів);

- за вересень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 31.10.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 268 календарних днів);

- за жовтень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 30.11.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 238 календарних днів);

- за листопад 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 30.12.2022) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 208 календарних днів);

- за грудень 2022 року ПЗ у сумі 28308,27 (термін сплати 30.01.2023) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 28308,27 грн. (затримка 177 календарних днів);

- за січень 2023 року ПЗ у сумі 32554,79 (термін сплати 22.03.2023) сплачено/ погашено 26.07.2023 у сумі 8804,64 грн. (затримка 126 календарних днів ) та 28.07.2023 у сумі 23750,15 грн. (затримка 128 календарних днів);

- за лютий 2023 року ПЗ у сумі 32554,79 (термін сплати 30.03.2023) сплачено/ погашено 28.07.2023 у сумі 6249,85 грн. (затримка 120 календарних днів) та сплачено/погашено 22.08.2023 у сумі 26304,94 грн. (затримка 145 календарних днів);

- за березень 2023 року ПЗ у сумі 32554,79 (термін сплати 01.05.2023) сплачено/ погашено 22.08.2023 у сумі 0,06 грн. (затримка 113 календарних днів) та сплачено/ погашено 21.11.2023 у сумі 1410,88 грн. (затримка 204 календарних днів) та сплачено/погашено 04.12.2023 у сумі 31143,85 грн. (затримка 217 календарних днів);

- за квітень 2023 року ПЗ у сумі 32554,79 (термін сплати 30.05.2023) сплачено/ погашено 04.12.2023 у сумі 32554,79 грн. (затримка 188 календарних днів);

- за травень 2023 року ПЗ у сумі 32554,79 (термін сплати 30.06.2023) сплачено/ погашено 08.05.2024 у сумі 32554,79 грн. (затримка 313 календарних днів);

- за червень 2023 року ПЗ у сумі 32554,79 (термін сплати 31.07.2023) сплачено/ погашено 05.05.2023 у сумі 10833,70 грн. (затримка 282 календарних днів) та сплачено/погашено 23.09.2024 у сумі 21721,09 грн. (затримка 420 календарних днів);

- за липень 2023 року ПЗ у сумі 32554,79 (термін сплати 30.08.2023) частково сплачено/погашено 23.09.2024 у сумі 27380,22 грн. (затримка 390 календарних днів).

24.10.2024 року ТОВ «Завод Металіст-Шабо» подало заперечення на акт перевірки з посиланням на те, що пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення підпункту 69.1 пункту 9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та змінами, внесеними до пункту 129.9 статті 129 Кодексу, згідно яких пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

В запереченнях на акт ТОВ «Завод Металіст-Шабо» просило звільнити від санкцій за податкове порушення та врахувати ту обставину, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану в Україні, військовими діями в Україні, вторгненням військ російської федерації на територію України, істотно змінилися обставини, якими керувалося Товариство в своїй фінансово-господарській діяльності до виникнення воєнного стану.

Розглянувши подані заперечення, ГУДПС залишило вимоги платника без задоволення, висновки без змін, а на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 12.11.2024 року № 49837/15-32-04-08-20 про застосування штрафних санкцій в розмірі 50 579,21 гривень.

Також, судом встановлено, що заява про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №255, від Товариства до Головного управління ДПС в Одеській області не надходила.

При цьому, позивач зазначає, що від ГУДПС не отримано відповіді на заяву ТОВ від 27.06.2023 року № 11, в якій зазначалися підстави щодо неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, що з лютого 2023 року нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці, безоплатно передані в користування для державних потреб, внаслідок чого ТОВ просило врахувати реальні умови провадження діяльності, яка ведеться в умовах війни, тобто щоденної загрози ракетних обстрілів та бойових дій.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, посилаючись на його необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом.

За визначенням, наведеним у пп. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу обов`язків, закріплених у ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) па користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (підпункт 46.1 статті 46 ПК України).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України).

Згідно пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення термінів сплати грошових зобов`язань самостійно визначених платником податків.

Слід враховувати, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі Постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України неодноразово продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року.

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX.

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо сплати податків.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

В той же час, Законом України від 12.05.2022 за № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.

Згідно з підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

29.07.2022 року Наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з п. 1, п. 2 розділу І Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків фізичних осіб резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків та спосіб інформування контролюючих органів передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225 до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за формою, що додається.

Аналіз наведених правових норм показав, що у разі подання заяви, в якій конкретно визначено підстави неможливості виконання платником податків податкових обов`язків, саме контролюючий орган зобов`язаний встановити наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, які унеможливлюють виконання платником податкових обов`язків, що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації та можливістю виконувати свої податкові обов`язки.

Згідно з приписами чинного законодавства платник податків звільняється від обов`язку сплати податків у встановлені строки, в тому числі з податку на прибуток підприємств, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Повертаючись до обставин справи, слід враховувати, що в підтвердження неможливості виконання свого обов`язку зі сплати земельного податку з юридичних осіб позивач зазначає про те, що ТОВ «ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО» подало заяву від 27.06.2023 року № 11 до ГУ ДПС в Одеській області, на яку від відповідача не отримано відповіді. У заяві зазначалися підстави щодо неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, з огляду на те, що з лютого 2023 року нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці, безоплатно передані в користування для державних потреб, внаслідок чого ТОВ просило врахувати реальні умови провадження діяльності, яка ведеться в умовах війни, тобто щоденної загрози ракетних обстрілів та бойових дій.

В контексті наведених обставин, судом першої інстанції правильно зазначено, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні та зниження ділової активності, не можуть безумовно вважатись поважними причинами для звільнення від відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов`язань, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Оскільки податковим органом відносно позивача рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку прийнято не було, позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

При цьому, згідно з п. 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

У постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду зводиться до того, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Суд першої інстанції правильно враховано, що одним із принципів податкового законодавства є принцип стабільності - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Отже, позивачем у порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з порушенням граничного терміну, що ним (позивачем) фактично не заперечується.

Згідно підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)

Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону «Про Торгово - промислові палати в Україні»).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Разом з цим, лист ТПП від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, на який посилається позивач в якості обставини для звільнення його від фінансової відповідальності, не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Враховуючи викладене та те, що контролюючий орган правомірно прийшов висновку щодо відсутності підтверджуючих підстав неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, несвоєчасність сплати суми податкових зобов`язань, зі сплати земельного податку з юридичних осіб за березень грудень 2022 року та січень липень 2023 року на загальну суму 505791,66 грн., а саме: зазначених у поданих ним податкових деклараціях, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання ж позивача (апелянта) на масовані ракетні атаки, відключення електроенергії тощо саме по собі не доводить існування дійсних перешкод своєчасного виконання обов`язку зі сплати задекларованих податкових зобов`язань. Жодних конкретних, а не загальних, перешкод, що вплинули на можливість дотриматися норм чинного законодавства, Товариством не наведено. Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган мав можливість застосувати штрафні санкції, встановлені ст. 124 ПК України за результатами проведення камеральної перевірки. Будь-яких порушень з боку контролюючого органу при оформленні результатів камеральної перевірки та прийнятті за її результатами податкового повідомлення-рішення судом не встановлено.

З огляду на викладене, оскільки висновки суду відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2025 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв