Ухвала від 04.06.2025 по справі 420/35493/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35493/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бойка А.В., суддів Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. у справі №420/35493/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолом» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 року було повернуто апелянту через неусунення недоліків апеляційної скарги.

Електронний примірник ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 року було отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області у підсистемі Електронний суд.

30.05.2025 року Головне управління ДПС в Одеській області засобами підсистеми Електронний суд повторно подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. у справі №420/35493/24. Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що невиконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху відбулось не з вини податкового органу. Апелянт посилався на те, що надати платіжне доручення у строк не було можливості у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати потрібної суми судового збору.

Як зазначено у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було повернуто апелянту 11.04.2025 року, тоді як з повторною апеляційною скаргою контролюючий орган звертається лише 30.05.2025 року.

Апелянт вважає, що він не знехтував своєю процесуальною поведінкою, а вчинив всі можливі дії для оскарження рішення суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів доходить наступного:

Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 17 лютого 2025 р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Вперше апеляційну скаргу подано відповідачем з дотриманням вимог ст. 295 КАС України. Водночас ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 року первинно подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не надано документу про сплату судового збору.

З повторною апеляційною скаргою Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду апеляційної інстанції лише 30.05.2025 року, тобто через один місяць і сімнадцять днів після повернення первинно поданої апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору.

Однак відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання у реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема, права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Однак як вбачається в даному випадку відповідач повторно з апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції через один місяць і сімнадцять днів після після повернення первинно поданої апеляційної скарги, про що йому було достеменно відомо, перевищивши встановлений ст. 295 КАС України тридцятиденний строк звернення з апеляційною скаргою, тобто допустив невиправдане зволікання у реалізації свого права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

У справі, яка розглядається, Головне управління ДПС в Одеській області при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилалось лише на те, що строк апеляційного оскарження було пропущено у зв`язку з затримкою фінансування. При цьому скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином колегія суддів вважає, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не свідчать про наявність об`єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою.

Також, судова колегія судів встановила, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду юридичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В свою чергу, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024р. на рівні 3028 грн.

З огляду на те, що позивачем у позові заявлено 12 вимог немайнового характеру, шість з яких є похідними від інших, розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, складає 21801,60 грн. (3028 грн. х 6 х 150%) х 08.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано (сплачено) за наступними реквізитами:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998

код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»

відомча ознака « 81» (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA678999980313101206081015758,

отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. у справі №420/35493/24, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 р. у справі №420/35493/24 із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в частині строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, відповідно до ст.169 КАС України

В порядку ч. 3 ст. 300 КАС України витребувати адміністративну справу №420/35493/24 з Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді О.А. Шевчук О.В. Єщенко