Рішення від 23.04.2025 по справі 760/11064/24

Справа №760/11064/24 2/760/5711/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., представника позивача Шевченко І.Є., представника відповідача Павлова І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі,

В С Т А Н О В И В :

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 29.03.2018 Державна архітектурно-будівельна інспекція у місті Києві зареєструвала повідомлення про початок виконання будівельних робіт № 061180880718 за адресою: АДРЕСА_1 .

Об`єктом визначено будівництво житлового будинку (садибного типу), клас наслідків - СС1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, з 03.04.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:169:0023 належить на праві власності відповідачу. Підставою для державної реєстрації права власності є договір купівлі-продажу, серія та номер: 456, виданий 03.04.2017.

Враховуючи те, що будівельні роботи житлового будинку розпочались у 2018 році, станом на 01.01.2020 вказаний об`єкт не було введено в експлуатацію та договір про сплату пайової участі не було укладено, на відповідача було покладено обов`язок звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 днів після 01.01.2020, проте відповідач свій обов`язок не виконав, чим порушив вимоги підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону.

Отже, відповідач не виконала покладені на неї обов`язки, а саме: протягом встановленого строку не звернулась до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі та до прийняття об`єкта в експлуатацію не сплатила пайовий внесок.

Так, законодавцем передбачено обов`язок відповідача сплатити пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 204 183,76 грн., однак відповідач умисно ухиляється від виконання цього обов`язку. У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у даному розмірі та стягнути судові витрати.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.06.2024 року від відповідача надійшов відзив у якому остання зазначила, що розрахунок пайової участі розрахований невірно, просила відмовити у задоволенні позову.

09.07.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначено, що розмір пайової участі розрахований вірно, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

27.08.2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.03.2018 Державна архітектурно-будівельна інспекція у місті Києві зареєструвала повідомлення про початок виконання будівельних робіт № 061180880718 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до повідомлення про початок будівництва, об`єктом є будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Пунктом 2 Порядку № 466 передбачено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Таким чином, відповідач розпочав будівництво житлового будинку у квітні 2017 року на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:169:0023.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 349608366, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:169:0023 належить на праві власності відповідачу.

Абзацом 2 пункту 4.1 Порядку зазначено, що замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі та порядку, передбаченому Законом.

Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 зазначає, що передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Пунктом 2 Порядку № 466 передбачено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до пункту 3.4. Порядку Департамент економіки та інвестицій є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь.

Враховуючи те, що будівельні роботи житлового будинку розпочались у 2017 році, на відповідача було покладено обов`язок на підставі підпункту 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та абзацу 2 пункту 4.1, пункту 3.4 Порядку звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01 вересня 2020 року.

Отже, обов`язок відповідача звернутись до Департаменту економіки та інвестицій протягом 10 робочих днів після початку будівництва із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та обов`язок сплатити пайовий внесок до дати реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта передбачений Законом та Порядком.

11.05.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № КВ101210511971, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:169:0023.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 349608366 відповідач зареєстрував право власності на житловий будинок, загальною площею 405,40 кв. м, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:169:0023. Документами, поданими для державної реєстрації є, зокрема, декларація про готовність об`єкта до експлуатації, технічний паспорт, виданий 11.09.2020.

За інформацією, що міститься в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, замовником визначено фізичну особу, інформація про яку є конфіденційною, об`єктом - будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку (спосіб будівництва - господарський, будую власними силами), клас наслідків - СС1.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі № 916/1740/18 зазначив, що невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Аналогічна позиція викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 922/3693/18 та від 30.07.2020 у справі № 909/1135/19.

Відповідно до письмових матеріалів справи, відповідачу була направлена вимога щодо направлення розрахунку та пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва 10.11.2023 року за №050/08-1413, однак вказана вимога залишена без реагування.

На дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об`єкта, а саме житлового будинку площею 405,40 кв.м., відповідач не звернувся із заявою про визначення пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва.

Відповідно до ч.2 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ч. 3 ст. ст. 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч. 5 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

З 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 (далі - Закон № 132-IX) (пункти 10-13), якими виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка встановлювала обов`язок про укладення договору. Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту. Згідно з підпунктом 3 пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь перестав існувати. Визначений Порядком обов`язок замовника будівництва сплати пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у визначеному Законом України № 132-IX розмірі та порядку. Передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

- об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

- об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році. Аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

Частиною 1 статті 516 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 пункту 4.3. Порядку передбачено, що прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Таким чином, враховуючи те, що 29.03.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією у місті Києві зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, проте на дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об`єкта відповідач не уклав договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Києва, суд приходить до висновку, що у позивача виникає право вимагати стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 14.12.2021 року № 643/21744/19, провадження № 14-175цс21.

Щодо визначення розміру пайового внеску, який підлягає стягненню, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно із пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку замовником є фізична або юридична особа, яка здійснює, має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин).

Відповідно до підпункту 5.1.1 розділу V Порядку підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладання договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

Згідно із підпунктом 5.1.9. розділу V Порядку, розрахунок розміру пайової участі здійснюється відповідно до методики розрахунку пайової участі, визначеної в розділі VI цього Порядку.

Відповідно до підпункту 6.4.3. пункту 6.4 розділу VI Порядку для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями:

РПУ = S об`єкта х N інд х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн.);

S об`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

N інд - норматив одиниці створеної потужності для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м будинків садибного типу з госпбудівлями, яка визначена Міністерством розвитку громад та територій України в установленому порядку і діє на дату здійснення розрахунку (грн/ кв. м).

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного суду у справі № 910/6226/23 від 03.12.2024 року, застосування позивачем при здійсненні розрахунку розміру пайової участі на підставі нормативів, які не діяли станом на момент виникнення у відповідача обов`язку на його сплату, прямо суперечить статті 5 ЦК України.

Адже, станом на момент виникнення між сторонами спірних відносин за приписами підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ було чітко визначено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відтак, пайовий внесок замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Отже, станом на момент введення об`єкту в експлуатацію 11.05.2021 року, діяв норматив, визначений Наказом Міністерства розвитку громад та території України «Про показники опосередкованої вартості житла за регіонами України» № 311 від 16.12.2020 року.

Згідно наказу Міністерства розвитку громад та території України «Про показники опосередкованої вартості житла за регіонами України» № 311 від 16.12.2020 року норматив одиниці створеної потужності для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м будинків садибного типу з госпбудівлями становить 15 465.

Отже, розрахунок пайової участі здійснюється наступним чином:

Об`єкт

Площа*,кв. м

Норматив**, грн

Ставка, %

Розрахункова сума, грн

Загальна площа індивідуального (садибного) житлового будинку 389,50 кв.м.

Загальна сума, що підлягає сплаті

405,40

15 465

2

125 390,22

Всього розмір пайового внеску 125 390,22.

Отже, за розрахунком загальна сума пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яку відповідач зобов`язаний сплатити, становить 125 390,22 грн. (без ПДВ).

При цьому, суд приймає до уваги твердження представника відповідача що розрахунок не відповідає даті, станом на яку він повинен був бути зроблений (розраховує вартість, за нормативом одиниці створеної потужності для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями, який визначений Наказом міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України».

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в рахунок стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва щодо об`єкту будівництва - будинку АДРЕСА_1 у розмірі 125 390 (сто двадцять п`ять тисяч триста девяносто) гривень 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 1 504 (одна тисяча п`ятсот чотири) гривні 67 копійок.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Повне найменування сторін:

позивач - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 04633423);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Верещінська