Ухвала від 05.06.2025 по справі 440/12851/24

УХВАЛА

05 червня 2025 року

м. Київ

справа №440/12851/24

адміністративне провадження № К/990/23449/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Желтобрюх І. Л, Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року по справі № 440/12851/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬБРУС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області:

№11511612/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 6 від 15.03.2023 на суму 17863156,29 грн., у т.ч. ПДВ 20% 131052,55 грн.

№11511613/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 7 від 15.03.2023 на суму 40416,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 6736,00 грн;

№11511614/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 8 від 15.03.2023 на суму 29982,96 грн., у т.ч. ПДВ 20% 4997,16 грн;

№11511615/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 15 від 15.03.2023 на суму 58551,96 грн., у т.ч. ПДВ 20% 9758,66 грн;

№11511617/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 16 від 15.03.2023 на суму 22848,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3080,00 грн;

№11511617/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 33 від 15.03.2023 на суму 114896,18 грн., у т.ч. ПДВ 20% 19149,36 грн;

№11511624/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 34 від 15.03.2023 на суму 22625,52 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3770,92 грн;

№11511619/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 38 від 27.03.2023 на суму 10142,68 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1690,45 грн;

№11511620/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 43 від 27.03.2023 на суму 63834,32 грн., у т.ч. ПДВ 20% 10639,05 грн;

№11511622/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 44 від 27.03.2023 на суму 19713,60 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3285,60 грн;

№11511621/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 45 від 27.03.2023 на суму 20208,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3368,00 грн;

№11511618/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 46 від 27.03.2023 на суму 5258,77 грн., у т.ч. ПДВ 20% 876,46 грн.

№11511623/31431036 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 47 від 27.03.2023 на суму 14149,51 грн., у т.ч. ПДВ 20% 2358,25 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати подані ТОВ "ЕЛЬБРУС" податкові накладні:

№6 від 15.03.2023 датою її подання;

№7 від 15.03.2023 датою її подання;

№8 від 15.03.2023 датою її подання;

№15 від 15.03.2023 датою її подання;

№16 від 15.03.2023 датою її подання;

№33 від 15.03.2023 датою її подання;

№34 від 15.03.2023 датою її подання;

№38 від 27.03.2023 датою її подання;

№43 від 27.03.2023 датою її подання;

№44 від 27.03.2023 датою її подання;

№45 від 27.03.2023 датою її подання;

№46 від 27.03.2023 датою її подання;

№47 від 27.03.2023 датою її подання.

Ухвалою було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову є скасування рішення.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, не вбачається.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 КАС України, відсутні.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ВСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року по справі № 440/12851/24.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. Л. Желтобрюх

О. О. Шишов