Рішення від 26.05.2025 по справі 357/18865/24

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 357/18865/24

Провадження №: 2/332/1137/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

26 травня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ковбасюк-Бобрової Альони Іванівни, до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Величко Оксана Леонідівна, про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ковбасюк-Бобрової Альони Іванівни звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті залишилось майно, що входить до складу спадщини, а саме: земельна ділянка площею 5,9863га, кадастровий номер земельної ділянки 2321881000:07:007:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ДП № 53; п. 393 Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, яка належала померлій ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.09.2004 року № 318.

У відповідності до Заповіту від 20.08.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Гуляйпільського нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіла належну їй на праві приватної власності земельну ділянку 2321881000:07:007:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ДП № 53; п. 393 Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім ОСОБА_1 є інші спадкоємці: дочка спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області, Оксани Величко, та дізналася, що фактично пропустила строки прийняття спадщини, також їй було повідомлено, що терміни для подачі заяви про прийняття спадщини можливо продовжити лише в судовому порядку.

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. В цілях своєї безпеки, вона вимушена була з виїхати за кордон. Перебуваючи у Польській Республіці, а в подальшому в Федеративній Республіці Німеччина, ОСОБА_1 була об`єктивно позбавлена можливості вирішувати свої спадкові права.

Позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки повернулася до України лише у жовтні 2024 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2025 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.05.2025 було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, через електронну пошту суду, від представника позивача адвоката Ковбасюк-БобровоїА.І.надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, засобами поштового зв`язку надала суду заяву про визнання позову та просила справу розглядати без її участі.

Третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Величко Оксана Леонідівна у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а в силу ч. 3 ст. 211 цього Кодексу особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане 06.11.2021 Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), серія НОМЕР_1 ( а.с. 16).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 5,9863га, кадастровий номер земельної ділянки 2321881000:07:007:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ДП № 53; п. 393 Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, яка належала померлій ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.09.2004 року № 318 (а.с.28).

20.08.2015 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений, приватним нотаріусом Гуляйпільського нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М., згідно якого земельну ділянку 2321881000:07:007:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ДП № 53; п. 393 Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується заповітом від 20.08.2015, реєстровий №1111, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 20.08.2015, №41272974 ( а.с. 29,30).

Позивач є дочкою ОСОБА_3 . Факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с. 11).

Відповідно копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_7 та змінила прізвище на - « ОСОБА_8 » (а.с.12).

10 грудня 1998 року шлюб було розірвано, дружина лишила собі прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.13).

Крім ОСОБА_1 також інші спадкоємці:

- Дочка спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Син спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіональному управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.06.2023 року (а.с.25).

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи наведені приписи, граничним строком для подання заяви про прийняття спадщини було 05.05.2022 року, або ж у відповідності до норм вищезазначеної постанови КМ України від 28.02.2022 року, до 05.09.2022 року.

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, вона вимушена була виїхати за межі України, тому була об`єктивно позбавлена можливості вирішувати свої спадкові права.

Факт виїзду ОСОБА_1 за межі України підтверджується відміткою у закордонному паспорті позивачки № НОМЕР_3 (а.с. 26).

Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Величко О.Л. від 15.10.2024 №232/01-16, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини ( а.с. 31).

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

З наданих приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Величко О.Л. повідомлення від 02.05.2025 №123/01-16, та Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81033445, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилась (а.с. 84,85).

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2020 у справі №314/2550/17, провадження № 61-41480св18.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає її вимушений виїзд за кордон зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. (був виключений постановою КМУ від 9 травня 2023 р. № 469).

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив наступний висновок, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, виходячи із вказаної правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивач, звернувшись 15.10.2024 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропустила шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини, з поважних причин і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Введення воєнного стану на території України та тривале перебування позивача поза межами України, слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявність цих обставин свідчить про те, що у неї були поважні причини, пов`язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Величко Оксана Леонідівна, про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строкуподання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постановисуду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 червня 2025 року.

Суддя Ю.І. Ретинська