Вирок від 05.06.2025 по справі 521/7238/25

521/7238/25

1-кп/521/1501/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150020001265 від 27.07.2024 року за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Борщів Борщівськогорайону Тернопільськоїобласті,громадянина України,раніше несудимого,зареєстрованого тафактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 ,з вищоюосвітою,одруженого,РНОКПП НОМЕР_1 ,військовослужбовця військовоїслужби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді начальника служби безпілотних літальних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, у військовому званні «підполковник»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді начальника служби безпілотних літальних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 НГУ, у військовому званні «підполковник», будучи обізнаним з діючими нормативно-правовими актами та вимогами законодавства, шляхом ознайомлення зі своїми функціональними обов`язками, основними положенням Закону України «Про запобігання корупції», та повідомленнями про ознайомлення з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» в частині електронного декларування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою приховування наявності в нього прав на об`єкти нерухомості та транспортні засоби, які перебували у його приватній власності та на праві спільної часткової власності у період 2022 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у військовій частині НОМЕР_2 НГУ, 19.01.2024 о 13:22 год. з використанням електронного пристрою, що має доступ до мережі Інтернет, здійснивши вихід у мережу з ІР-адреси НОМЕР_3 та заповнивши на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://portal.nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, виданого в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, та незважаючи на обов`язок відображення повної та достовірної інформації у даній декларації, умисно не відобразив відомості про наявні у нього об`єкти нерухомого майна та транспортні засоби, які у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 перебували у його приватній власності та на праві спільної часткової власності, тим самим умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", які відрізняються від достовірних на загальну суму 2891056,49 гривень, тобто на суму, що перевищує 500, але не більше 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді начальника служби безпілотних літальних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 НГУ, у військовому званні «підполковник», будучи обізнаним з діючими нормативно-правовими актами та вимогами законодавства, шляхом ознайомлення зі своїми функціональними обов`язками, основними положенням Закону України «Про запобігання корупції», та повідомленнями про ознайомлення з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» в частині електронного декларування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою приховування наявності в нього прав на об`єкти нерухомості, які перебували у його приватній власності та на праві спільної часткової власності у період 2023 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 22, у військовій частині НОМЕР_4 , 19.01.2024 року о 16:15 год. з використанням електронного пристрою, що має доступ до мережі Інтернет, здійснивши вихід у мережу з ІР-адреси НОМЕР_3 та заповнивши на офіційному веб-сайті НАЗК за URL-адресою https://portal.nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, виданого в АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, та незважаючи на обов`язок відображення повної та достовірної інформації у даній декларації, повторно, умисно не відобразив відомості про наявні у нього об`єкти нерухомого майна, які у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 перебували у його приватній власності та на праві спільної часткової власності, тим самим умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", які відрізняються від достовірних на загальну суму 2046472,67 гривень, тобто на суму, що перевищує 500, але не більше 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав, розкаявся та суду пояснив, що згоден з викладеними в обвинуваченні фактами. Підтвердив фактичні обставини справи, не оспорював часу, місця та способу вчинення ним кримінального правопорушення.

Прокурор під час судового розгляду просив обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують його особу та, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти запропонованого прокурором порядку та обсягу дослідження доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що саме він вчинив кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставинах. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, надав аналогічні показання і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 366-2 КК України умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину повторно.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, особу ОСОБА_4 , його вік (47 років) та соціальне положення (одружений, неповнолітніх осіб на утриманні не має); те, що особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває; зі слів: наявність статусу учасника бойових дій, є особою з інвалідністю внаслідок війни; нагороджений орденом ОСОБА_6 УказомПрезидента України№ 351/2025від 26.05.2025; раніше не судимий, відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні; повне визнання вини у вчиненому та щире каяття, яке полягає у відвертому осуді ОСОБА_4 своєї протиправної поведінки; наявність обставини, що пом`якшує покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 366-2 КК України у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, крім того у з`єднаннях, військових частинах і підрозділах Збройних Сил України строком на 1 рік.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого не обирався та ураховуючи приписи ст.374КПК України та відсутність жодних клопотань зі сторони учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили не застосовувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366-2 КК України.

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді у виді штрафу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, також у з`єднаннях, військових частинах і підрозділах Збройних Сил України строком на 1 (один) рік.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1