Ухвала від 02.06.2025 по справі 947/827/24

Номер провадження: 11-сс/813/1059/25

Справа № 947/827/24 1-кс/947/7207/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.05.2025, якою в межах к/п №12023160000001058 від 25.07.2023 стосовно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Подільськ Одеської обл., громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого двох дітей, ФОП, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №12023160000001058 від 25.07.2023 було частково задоволено клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 та застосовано стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 18.07.2025 включно, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, із покладенням на нього строком до 18.07.2025 певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи своє рішення про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя послався на те, що органом досудового розслідування було доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та наявності в даному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у провадженні, обумовлених тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та можливістю перетину державного кордону, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску; самою процедурою отримання показань свідків, що свідчить про існування такого ризику до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не погодилась із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її постановленою із порушенням процесуальних норм та неповнотою судового розгляду з огляду на наступні обставини:

- поза увагою суду 1-ої інстанції залишилось те, що заявлені органом досудового розслідування ризики не є доведеними, натомість, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, не може бути єдиною підставою для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту; підозрюваний є особою чоловічої статті, 1989 р.н., тобто перетин ним державного кордону в умовах воєнного стану є неможливим; посилання на існування ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей та документів є формальним, натомість, слідчі дії в даному кримінальному провадженні здійснюються з 25.07.2023, тому у органу досудового розслідування було достатньо часу відшукати докази; доказів наявності ризику впливу підозрюваного на свідків не надано, натомість, за два роки досудового розслідування ОСОБА_7 жодного разу не здійснював вплив на свідків; факт того, що стосовно нього розглядається обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 367 КК України не може слугувати підставою для констатації ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, натомість, особа вважається невинуватою доки її провину не буде доведено у встановленому законом порядку, а ОСОБА_7 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, веде добропорядний спосіб життя;

- слідчим суддею не була врахована наявність у підозрюваного ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків, зокрема, останній має постійне місце проживання, одружений та має двох дітей, мати похилого віку, є єдиним годувальником родини, допомагає дружині по господарству у зв`язку із виявленими у неї захворюваннями; підозрюваний з 2021 року має постійне захворювання хребта та періодично проходить стаціонарне лікування; ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем роботи, зарекомендував себе як відповідальний та доброчесний працівник;

- слідчим суддею не обґрунтовано неможливості запобігання встановленим ризикам шляхом застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням того факту, що цілодобовий домашній арешт за своєю суворістю прирівнюється до виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що такий запобіжний захід обмежує можливість підозрюваного здійснювати професійну діяльність, зокрема, технічний нагляд, який передбачає його безпосередню присутність на об`єкті будівництва.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя при постановленні ухвали зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався не у повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, на підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 19.05.2025 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (а.с. 194-206).

Відповідно до приписів ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, зокрема, у тому, що він, будучи інженером технічного, маючи спеціальні знання, в період часу з 10.10.2023 по 19.12.2023, здійснюючи роботи з технічного нагляду на об`єкті будівництва «Поточний ремонт приміщень ПРУ №56529, які розташовані за адресою: вул. Приморська, 19/3 м. Южного Одеського району, Одеської обл.», усвідомлюючи надані йому повноваження та будучи обізнаним про свої права та обов`язки, будучи достовірно обізнаним із порядком здійснення технічного нагляду, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча в силу наявного досвіду та кваліфікаційного рівня мав і міг їх передбачити та маючи реальну можливість виконати їх належним чином, як того вимагають інтереси служби, в порушення п.п. 1.3, 5.2.3 Договору №2023/10/10 на здійснення технічного нагляду та п.п. 5,6 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єктів архітектури, затвердженого Постановою КМУ №903 від 11.07.2007, отримавши первинні облікові документи щодо будівництва, а саме акти приймання виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в, із завищеними в них обсягами та вартістю виконаних ФОП ОСОБА_10 , як Підрядником, будівельних робіт і використаних матеріалів, без здійснення належної перевірки відповідності зазначених в них обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт фактичним, підписав від імені інженера технічного нагляду та завірив своєю печаткою акти виконаних робіт до договору №2023/09/13 від 13.09.2023, до змісту яких включені завищені обсяги фактично понесених підрядником в особі ФОП ОСОБА_10 витрат на суму 1 128280, 19 грн., що призвело до спричинення місцевому бюджету в особі Фонду комунального майна Южненської міської ради Одеського району Одеської обл. матеріальної шкоди на зазначену вище суму.

Зазначена підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України обґрунтовується матеріалами провадження, долученими органом досудового розслідування до клопотання, учасниками провадження не оскаржується в апеляційному порядку та на теперішній час не змінювалась, внаслідок чого колегія суддів констатує, що на теперішній час така підозра є обґрунтованою.

Водночас, апеляційний критично оцінює твердження сторони захисту про те, що заявлені органом досудового розслідування ризики є недоведеними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, проаналізувавши матеріали судового провадження, апеляційний суд, погоджуючись із висновками слідчого судді, вважає, що в даному кримінальному провадженні існують ризики можливого переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду та здійснення незаконного впливу на свідків у провадженні, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого; підозрюваний має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами провадження та, як наслідок, із анкетними даними свідків, які підлягають безпосередньому допиту судом під час судового розгляду, що свідчить про існування такого ризику до моменту проведення допиту свідків судом.

Водночас, що стосується посилань сторони захисту на недоведеність в даному кримінальному провадженні існування ризиків знищення, схову або спотворення підозрюваним ОСОБА_7 будь-якої із речей та документів та вчинення іншого кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, не зважаючи на їх відстоювання у клопотанні органу досудового розслідування, вказані ризики були визнані відсутніми.

В свою чергу, колегія суддів наголошує на тому, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.ч. 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Разом із тим, приймаючи до уваги доводи захисника, на переконання колегії суддів, в даному випадку органом досудового розслідування не було доведено обставину, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж досудового розслідування кримінального провадження.

Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В цьому контексті апеляційний суд зауважує на тому, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину не можуть бути єдиною підставою для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який за наслідками та способом застосування прирівнюється до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В даному випадку колегія суддів враховує наявність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного ОСОБА_7 , зокрема, останній має постійне місце проживання (а.с. 221), одружений та має на утриманні двох дітей 2022 та 2024 р.н. (а.с. 216-220), мати похилого віку, з 2021 року має постійне захворювання хребта та періодично проходить стаціонарне лікування (а.с.223-226), позитивно характеризується за місцем роботи (а.с. 222, зворотна сторона).

Окрім того, апеляційний суд також зауважує на специфіці професійної діяльності підозрюваного ОСОБА_7 , який за фахом є інженером та здійснює технічний нагляд під час будівництва, внаслідок чого його присутність на об`єкті будівництва є необхідною умовою виконання ним своїх професійних обов`язків.

Водночас, під час апеляційного розгляду не було надано будь-яких доказів порушення підозрюваним ОСОБА_7 умов застосованого стосовно нього наразі запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, натомість, підозрюваний з`явився за викликом апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги свого захисника.

Отже, апеляційний суд приймає до уваги доводи захисника та вважає їх обґрунтованими, оскільки під час розгляду клопотання органом досудового розслідування не було доведено наявності обставин, які б свідчили про неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого, ніж цілодобовий домашній арешт, запобіжного заходу, на підставі чого висновки слідчого судді в цій частині є необґрунтованими та невмотивованими належним чином.

Підсумовуючи викладене та враховуючи обставини злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , а також характеристику його особи, є достатні підстави вважати, що ризики можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та здійснення незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, на які посилається орган досудового розслідування, є доведеними, проте застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є надмірно суворим, у зв`язку з чим, на переконання апеляційного суду, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби буде достатньо для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання названим вище ризикам.

Частина 1 ст. 181 КПК України передбачає, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відтак, скасовуючи оскаржувану ухвалу, приймаючи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність в кримінальному провадженні доведених ризиків, характеристику особи підозрюваного, колегія суддів доходить висновку про існування підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.07.2025, із покладенням на останнього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, якого буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно доп.2ч.3ст.407КПК України,за наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Згідно ізп.1ч.1ст.411КПК України,судове рішеннявважається таким,що невідповідає фактичнимобставинам кримінальногопровадження,якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги захисника, скасування оскаржуваної ухвали на підставі невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження та постановлення нової ухвали про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за місцем його проживання із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 24, 177-178, 181, 194, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.05.2025, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 18.07.2025 включно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком до 18.07.2025 в період часу з 22 год. по 06 год. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишати житло під час оголошення повітряної тривоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 строком до 18.07.2025 наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками, визначеними слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській обл. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4