Ухвала від 05.06.2025 по справі 947/6530/25

Справа № 947/6530/25

Провадження № 1-кс/947/7955/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001476 від 17.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000001476 від 17.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42023164110000010 від 04.05.2023 встановлено, що керівник БФ «АДЖАЛИК» (ЄДРПОУ 40554972) набув майно, а саме грошові кошти, щодо яких фактичні обставини свідчать про одержання їх злочинним шляхом.

Протоколом №1 установчих зборівзасновників БФ «Аджалик» (далі благодійний фонд) від 09.06.2016 вказаний благодійний фонд створено засновником ОСОБА_4 , в якому останнього обрано керівником та призначено наказом №01 від 26.04.2013.

Так, благодійний фонд «Аджалик» код ЄДРПОУ 40554972 внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій, згідно з рішенням від 11.07.2016 №1615174600114 про присвоєння благодійному фонду ознак неприбутковості 0005благодійні фонди (організації).

У свою чергу звіти про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації БФ «Аджалик» за 2022 та 2023 роки до контролюючого органу у встановленому порядку та строки, не подавалась, а також інформація щодо нарахування доходів фізичним особам, в тому числі, у вигляді заробітної плати, а також будь-яка звітність, подання якої передбачене чинним законодавством в період з 24.02.2022 по 15.05.2024 також не подавалась.

Згідно з п.1 ст. 3 Закону №5073-VI, цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах;

Пунктом 1 ст. 1 Закону №5073-VI, метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій;

Пунктом 1 ст. 6 Закону №5073-VI, благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону;

Згідно з п. 2ст. 16 Закону №5073-VI, використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

У свою чергу, відповідно до п.7.9.5. розділу VIІ статуту Благодійного фонду «Аджалик», доходи (прибутки) Організації використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямків діяльності;

Пунктом 7.10.3. Статуту визначено, надходження Організації від фінансової діяльності спрямовуються виключно на благодійництво і забезпечення діяльності Організації у розмірах та порядку, передбачених чинним законодавством.

За результатами аналізу інформації та документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження наданих спеціалістам відділу аналітичної роботи та координації управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області, для проведення аналітичного дослідження, виявлено фінансові операції з коштами, що могли бути одержаними внаслідок вчинення злочину (прямо чи опосередковано), а саме використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, а також вчинення дій, спрямованих на переміщення, зміну їх форми (перетворення) та пов`язані з набуттям, володінням, а також використанням доходів, одержаних внаслідок вчинення протиправних діянь.

Вказані дії посадових (службових) осіб Благодійного фонду "АДЖАЛИК" (код ЄДРПОУ 40554972), за участю інших осібможуть містити ознаки набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто, вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 209 Особливої частини Кримінального кодексу України від 05.04.2001 №2341-III (із змінами та доповненнями).

Зокрема, встановлено, що відповідно до руху грошових коштів БФ «Аджалик» були здійснені фінансові операції за постачання товарів та послуг до БФ «Аджалик» на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що відповідно до висновку аналітичного дослідження мають ознаки фіктивності.

Встановлено, що ОСОБА_4 здійснював перекази грошових коштів з банківського рахунку БФ «Аджалик» на банківський рахунок ОСОБА_5 начебто за постачання товарів, після чого останній одразу ж здійснював грошові перекази на особистий банківський рахунок ОСОБА_4

27.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2025 проведено обшук за адресою мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 в ході якого вилучено мобільний телефон марки XiaomiRedmiNote 13 Pro+, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 в корпусі чорного кольору із чохлом чорного кольору.

27.05.2025 на підставі постанови слідчого вилучене майно визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що у ході проведення огляду встановлено, що вилучені речі містять на собі сліди вчиненого злочину, з метою фіксування останніх їх буде оглянуто та проведено ряд експертних досліджень, шляхом призначення експертиз.

Інформація, яка міститься на вказаних речах та предметах має значення для вказаного кримінального провадження, однак в ході обшуку встановлено, що виявлені речі та предмети являються беззаперечними доказами вчинення протиправних дій, та потребують дослідження шляхом проведення експертизи, в подальшому слугуватимуть доказами для притягнення винних осіб до відповідальності.

З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор на адресу суду звернувся із завою про розгляд клопотання за його відсутності, в якій зазначив, що клопотання підтримує та просить задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 також скерував заяву, згідно змісту якої вбачається, що останній просить повернути вилучений мобільний телефон, оскільки зі слів слідчого у ньому не було виявлено листування з конкретною особою. Крім того, мобільний телефон містить інформацію, яка не підлягає розголошенню, а також фото з медичними даними батька.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи заяви сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Досудове розслідування кримінального провадження наразі триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.

27.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2025 проведено обшук за адресою мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 в ході якого вилучено мобільний телефон марки XiaomiRedmiNote 13 Pro+, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 в корпусі чорного кольору із чохлом чорного кольору.

Слідчий суддя враховує доводи слідчого у клопотанні та приходить до переконання, що вилучений мобільний телефон може містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, зв`язків власника такого технічного пристрою з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, особами.

У зв`язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 27.05.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.

Як вбачається з клопотання, зокрема протоколу обшуку від 27.05.2025 (а.к. 17-39) слідчим було проведено огляду даного технічного пристрою.

Водночас, слдічий суддя зауважує, що з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі й існує необхідність в його додатковому дослідженні, у тому числі на предмет видалених файлів/даних. Результати проведення такого експертного дослідження можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити робочу наразі версію сторони обвинувачення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170КПК України).

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеськоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Південногорегіону ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене в ході проведення обшуку квартириза адресою мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки XiaomiRedmiNote 13 Pro+, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 в корпусі чорного кольору із чохлом чорного кольору.

Виконання ухвалипокласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1