Ухвала від 06.06.2025 по справі 522/3711/25-е

Справа № 522/3711/25-Е

Провадження № 2-н/522/1241/25

УХВАЛА

06 червня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дом комфорт» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дом комфорт» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Згідност. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Приписи п. 3 ч. 1ст. 161 ЦПК Українипередбачають, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно ч. ч. 2-3ст. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» враховуючи, щорозділом II ЦПКпроцедура розгляду заяв у наказному провадженні полягає у видачі судового наказу, не може бути застосовано наступні процесуальні інститути: призначення справи до судового розгляду; забезпечення доказів; призначення експертизи; передача справи до іншого суду за підсудністю; заміна неналежної сторони; зупинення провадження; закриття провадження у справі; залишення заяви без розгляду. Разом із тим,за відсутності урозділі II ЦПКспеціальної норми щодо вирішення певного процесуального питання, суд має право застосувати загальні положення цьогоКодексу, якщо вони не суперечать суті наказного провадження.

Зважаючи на приписи ч. 1 та ч. 2ст. 169 ЦПК України, суд вважає за доцільне застосувати положення ч. 9ст. 10 ЦПК України, згідно якої, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

Згідно ч.1ст.177ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43 цього Кодексу.

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 7ст. 43 ЦПК України).

З огляду на зазначені норми, суд вважає, що у разі подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі, до заяви мають бути додані докази надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про видачу судового наказу надійшла до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а відтак на заявника покладається обов`язок надання доказів на підтвердження направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак в порушення зазначених вимог до заяви не додано доказів, які підтверджують надсилання заявником боржнику копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів.

Таким чином, заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст.ст.43ЦПК України в частині надання суду доказів надсилання заявником боржнику копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, що є підставою для залишення без руху заяви про видачу судового наказу із наданням десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду доказу надсилання боржнику копій поданих до суду документів (заяви про видачу судового наказу з додатками) з урахуванням положеньст. 43 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.43,160,161,165,169,177,185,258-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дом комфорт» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за телекомунікаційні послуги - залишити без руху.

Встановити стягувачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху.

Роз`яснити стягувачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Юлія ЧОРНУХА