Герб України

Ухвала від 30.05.2025 по справі 132/3804/24

Калинівський районний суд вінницької області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 132/3804/24

1-кп/132/276/25

Ухвала

Іменем України

30 травня 2025 року місто КАЛИНІВКА

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 , підтримане в судовому засіданні прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000259 від 17 травня 2023 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2023 року до Калинівського районного суду Вінницької області згідно ухвали Вінницького апеляційного суду від 25.08.2023 року надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020230000259 від 17 травня 2023 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, та ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 31.08.2023 року, визначено склад суду з розгляду кримінального провадження: головуючого суддю ОСОБА_11 .

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_11 від 04.09.2023 року, кримінальне провадження призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

02.10.2024 року прокурор Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 подала клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000259 від 17 травня 2023 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 02.12.2024 року, оголошено у розшук обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зупинено судове провадження до їх розшуку. Виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

На підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 10.01.2025 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020230000259 від 17 травня 2023 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 30.05.2025 року прокурор Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 підтримала клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020230000259 від 17 травня 2023 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, та просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу /частина третя статті 479-2 КПК України/.

На виконання вимог процесуального закону, судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_8 положення статті 479-2 КПК України, а саме те, що суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 1-2частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що йому положення ст.479-2 КПК України зрозумілі, та він не заперечує проти закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «Дружба Миколаївка» ОСОБА_12 у поданій заяві просив розглянути кримінальне провадження за його відсутності, будь-яких заперечень проти закриття даного кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суду не подав.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_8 будучи обізнаним, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан, дія якого продовжена на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану України» від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 лютого 2023 року №2915-ІХ, з 05год.30хв. 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, - 12 травня 2023 року з 20год.00хв. перебував на території ТОВ «Дружба Миколаївка», розташованої за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Миколаївка, вулиця Миру, будинок № 51, де проходив виробничу практику і підміняв свого батька (різноробочого), під час нічного чергування. В цей же день, до нього підійшла особа, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, який також працював на цьому ж підприємстві різноробочим, та запропонував йому піти з ним та іншою особою, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, до приміщення ферми, не пояснюючи причини, на що він погодився. 12 травня 2023 року близько 22год.00хв. ОСОБА_8 разом з особами, кримінальне провадження відносно яких виділено в окреме провадження, підійшли до дверей молочно-товарної ферми ТОВ «Дружба Миколаївка», які були замкнені на навісний замок. Особа, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, за допомогою заздалегідь приготовленого молотка, збив навісний замок з дверей молочно-товарної ферми. ОСОБА_8 та інша особа, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, зрозумівши, що зазначена особа, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, має намір вчинити крадіжку комбікорму, спочатку відмовились йому допомагати, натомість вподальшому, на його запевнення про те, що вони не будуть викриті, погодились взяти участь у таємному викраденні чужого майна. Діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_8 та особи, кримінальне провадження відносно яких виділене в окреме провадження, зайшли до приміщення молочно-товарної ферми ТОВ «Дружба Миколаївка», де особа, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, допомогла іншій особі, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, та ОСОБА_8 підняти по одному мішку вагою 50кг. комбікорму, виготовленому із 20 відсотків фуражної пшениці, та 80 відсотків кукурудзи, і покласти на спину. Заволодівши таким чином 100кг. комбікорму, ОСОБА_8 та особа, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, винесли викрадений комбікорм з території ТОВ «Дружба Миколаївка», та віднесли до домоволодіння ОСОБА_13 , розташованого за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Миколаївка, вулиця Миру, будинок № 62, де його збули останній. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-23/10711-ТВ від 14.06.2023 року, ринкова вартість одного кілограма фуражного зерна пшениці становить 04грн.63коп., вартість одного кілограму зерна кукурудзи становить 05грн.50коп. Своїми умисними діями, ОСОБА_8 та особи, кримінальне провадження відносно яких виділене в окреме провадження, завдали ТОВ «Дружба Миколаївка», матеріальну шкоду на загальну суму 532грн.60коп. Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням в інше приміщення.

Частиною першою статті 2 КК України визначено, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» від 18.07.2024 № 3886-IX.

Вказаним Законом внесені зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому положення частини третьої статті 3 КК України визначають, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно із частиною другою статті 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

За пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, суд роз`яснив обвинуваченому положення статті 479-2 КПК України, його право не надавати згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, наявність в нього права за судовий розгляд на загальних підставах, в ході якого сторона обвинувачення буде зобов`язана довести обґрунтованість обвинувачення, а обвинувачений буде мати всю сукупність прав, визначених Конституцією та КПК України. Судом роз`яснено обвинуваченому суть поняття «декриміналізація діяння», відмінність між закриттям з підстав декриміналізації та за відсутності події кримінального правопорушення, відмінність такого виду судового рішення від виправдувального вироку.

Обвинувачений надав суду добровільну згоду на закриття, зазначивши, що вказані положення йому зрозумілі.

Також при вирішенні клопотання, судом враховано правову позицію Об`єднаної палати Верховного Суду від 07.10.2024 року з вказаного питання. Так, Верховний Суд визначив, що частиною другою статті 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (НМДГ). Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила від 0,5 до 2 НМДГ.

Як зазначив Верховний Суд, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 НМДГ.

Положеннями частини першої статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина шоста статті 3 КК України).

Згідно з пунктом 5 підрозділу І Перехідних положень Податкового кодексу України (даліПК), у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК, з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 підрозділу І Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 01 січня 2023 року становив 2684грн.00коп. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2023 році для кримінально-правової кваліфікації становив 1342грн.00коп.

Отже, для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення або ж складу адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи перевищує вартість майна, що стало предметом посягання, 2 НМДГ, тобто 2684грн.00коп.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та вартість викраденого ним майна є меншою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність, а саме 2684грн.00коп.

Диспозиція частини 1 статті 162 КК України передбачає настання кримінальної відповідальності за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.

Об`єктом цього кримінального правопорушення є право людини на недоторканність житла та іншого володіння. Його предметом може бути житло або інше володіння особи.

У контексті цієї норми закону житлом фізичної особи слід визнавати житловий будинок, квартиру, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Інше, крім житла, володіння особи - це земельні ділянки, гаражі, погреби, інші будівлі господарського, у тому числі виробничого призначення, відокремлені від житлових будівель, будь-які інші об`єкти, щодо яких фізична особа здійснює право володіння (наприклад, транспортний засіб).

Потерпілим від цього кримінального правопорушення може бути тільки фізична особа - громадянин України, особа без громадянства або іноземець.

Порушення встановленого законом порядку проникнення до приміщення, яке належить на праві власності юридичній особі, не утворює склад кримінального правопорушення, передбачений статтею 162 КК України. Такі дії за наявності для того підстав можуть розцінюватись як самоправство, перевищення влади чи службових повноважень або інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі встановленими обставинами даного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_8 проник до приміщення молочно-товарної ферми ТОВ «Дружба Миколаївка», у якому, маючи умисел на заволодіння чужим майном, таємно викрав 100кг. комбікорму, який належить ТОВ «Дружба Миколаївка», тобто викрав майно належне юридичній особі, а тому такі дії обвинуваченого не можуть бути кваліфіковані за статтею 162КК України.

З урахуванням наведеного, наявність згоди обвинуваченого в сукупності з наведеними нормами Конституції та КК України, висновками Об`єднаної палати Верховного Суду у наведеній вище постанові, є підставою для закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

У будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20).

Оскільки, на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 02.12.2024 року, судове провадження відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке вони скоїли за попередньою змовою із ОСОБА_8 , було зупинено до їх розшуку та виділене в окреме провадження, а матеріали кримінального провадження № 12023020230000259 від 17 травня 2023 року містять одні й ті самі речові докази та процесуальні витрати, які згідно до положень статті 100 КПК України, повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили, яким закінчується кримінальне провадження, а тому питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат підлягає вирішенню за наслідками розгляду відокремленого кримінального провадження відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 371, 479-2 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 , підтримане в судовому засіданні прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000259 від 17 травня 2023 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000259 від 17 травня 2023 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Копію даної ухвали, після набрання нею законної сили, невідкладно направити до Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, для вирішення питання про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності заст.51 КУпАП,за вчинення діяння, кримінальне провадження щодо якого закрито на підставі п.4-1 ч.1ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя

СудКалинівський районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення30.05.2025
Оприлюднено09.06.2025
Номер документу127931379
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Крадіжка

Судовий реєстр по справі —132/3804/24

Ухвала від 30.05.2025

Кримінальне

Калинівський районний суд Вінницької області

Сєлін Є. В.

Ухвала від 10.02.2025

Кримінальне

Калинівський районний суд Вінницької області

Сєлін Є. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні