Ухвала від 29.05.2025 по справі 359/6169/25

Провадження № 2-з/359/84/2025

Справа № 359/6169/25

УХВАЛА

Іменем України

29травня 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ :

27 травня 2025 року від представника позивача адвоката Цирулевського Р.О. до Бориспіль-ського міськрайонного суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову, якою просить суд вжити заходизабезпечення позовушляхом накладенняарешту намайно,що належить ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ,а самена транспортнийзасіб маркиMitsubishiOutlander20117року випуску,коричневого кольору,об`ємом двигуна2360куб.см,номер кузова НОМЕР_2 ,державний номер НОМЕР_3 .Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на100%частки ОСОБА_2 ,у статутномукапіталі Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КОРСЕРВІС ПЛЮС»,код заСДРПОУ:39361697.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 100% частки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,у статутномукапіталі Товаристваз обмеженоювідповідальністю «БОРИСПІЛЬСЬКА9»,код заЄДРІІОУ:43184274.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 100% частки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,у статутномукапіталі Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВЕСТЕРА.Б.В.»,код заЄДРПОУ:43705921.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 100% частки ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ,у статутномукапіталі Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВЕСТЕРГАРАНТ»,код заСДРПОУ:43705942.Вжити заходизабезпечення позовушляхом накладення:арешту на100%частки ОСОБА_2 ,РНОКПП - НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ,у статутномукапіталі Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВЕСТЕРЮКАНТ»,код заЄДРПОУ:43705958.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 100% частки ОСОБА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 .у статутномукапіталі Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВЕСТЕРЛАН»,код заЄДРПОУ:43705979.Вжити заходизабезпечення позовушляхом накладенняарешту на100%частки ОСОБА_2 ,РНОКПП - НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 .У статутномукапіталі Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВЕСТЕРКП»,код заЄДРПОУ:43886583.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 100% частки ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ+», код за ЄДРПОУ: 45686367. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешт) на 100% частки ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД+», код за ЄДРПОУ: 45770023.

Заяву обґрунтованотим,що доБориспільського районногосуду Київськоїобласті звернулась ОСОБА_1 зпозовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,третя особаТовариство зобмеженою відповідальністю«Компанія «ФОРТУНА»про визнаннянедійсним шлюбногодоговору.В обґрунтуванняпозовних вимогзазначено,що 27травня 2015року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Публічнимакціонерним товариством«Український професійнийбанк» булоукладено Договірвідступлення прававимоги №1від27 травня 2015 року відповідноякого, ОСОБА_1 відступила (відчужила)на користь ОСОБА_3 належне їйна підставідоговору банківськоговкладу «Довіра»№ 331189від06 березня 2015 року правовимоги доПублічного акціонерноготовариства «Українськийпрофесійний банк»щодо поверненнягрошових коштівв сумі80000,00доларів СІЛАіз процентноюставкою повкладу врозмірі 10%річних,а всьогоразом ізнесплаченими відсотками81326,45дол.США.Натомість,на виконаннядосягнутих домовленостей, ОСОБА_3 сплатив лишечастину коштів,у розмірі30000дол.США,зобов`язання віншій частині,щодо оплати51326,45дол.США ОСОБА_3 не виконав,у зв`язкуз чим ОСОБА_1 у серпні2018року звернуласьдо Баришівськогорайонного судуКиївської областіз позовпро стягненнязаборгованості.14лютого 2019року Баришівськимрайонним судомКиївської областіухвалив рішенняу справі№ 355/1269/18,яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовільнив,стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість заДоговором відступленняправа вимоги№ 1від 27травня 2015року врозмірі 51326,45доларів СШАта 8810,00грн.сплаченого судовогозбору.У подальшому02травня 2019року Баришівськимрайонним судомКиївської областівидано виконавчийлист №355/1269/18про стягненняз ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості врозмірі 51326,45доларів СШАта 8810,00гривень.Вказаний лист пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Олефіру О.О., про що винесено відповідну постанову про відкриття ВП № 60260821. 19 лютого 2024 року, на підставі заяви стягувана - ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу, винесено постанову № 60260821 про повернення виконавчого документу стягувачу. 20 лютого 2024 року виконавчий лист № 355/1269/18 від 02 травня 2019 року прийнято до примусового виконання приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Солонько Миколою Миколайовичем, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74225402. В ході примусового виконання рішення суду, з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про шлюб, стало відомо, що між боржником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований шлюб. Оскільки дружині боржника ОСОБА_2 , належить рухоме майно, а саме : транспортний засіб марки Mitsubishi Outlander, 2017 року випуску, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Солонько Микола Миколайович звернувся до Баришівського районного суду Київської області з поданням, яким просив визначити частку майна боржника ОСОБА_3 у майні, яким він володіє спільно зі своєю дружиною ОСОБА_2 , а саме : 1/2 частку транспортного засобу марки Mitsubishi Outlander, 2017 року випуску, коричневого кольору, об`єм двигуна 2360 куб.см., номер кузова НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , оскільки таке майно знаходиться у спільній сумісній власності. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року у справі № 355/1269/18, подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько Миколи Миколайовича задоволено, визнано частку майна боржника ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 на транспортний засіб марки Mitsubishi Outlander 2017 року випуску, коричневого кольору, об`ємом двигуна 2360 куб.см, номер кузова НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , що належить дружині ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 28 вересня 2021 року серія НОМЕР_5 - у розмірі 1/2 частки. Ухвалено звернути стягнення на виділену частку майна боржника ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ,) ІНФОРМАЦІЯ_1 на транспортний засіб марки Mitsubishi Outlander 2017 року випуску, коричневого кольору, об`ємом двигуна 2360 куб.см номер кузова НОМЕР_2 державний номер НОМЕР_3 . Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, обґрунтовуючи неможливість звернення стягнення на спільну сумісну власність укладанням між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 09 лютого 2017 року шлюбного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Шевчук В.О., за реєстровим номером 130. На переконання позивача подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із порушенням принципу добросовісності, зловживаючи своїми правами стосовно кредитора, та з метою уникнення у майбутньому сплати грошового зобов`язання (яке виникло задовго до укладання шлюбного договору) і подальшого ускладнення, або неможливості виконання майбутнього судового рішення яро стягнення коштів із ОСОБА_3 , вчинено дії, спрямовані на зміну правового статусу спільного майна подружжя, а також будь якого іншого майна придбаного у майбутньому, зі спільної сумісної власності на особисту власність дружини. Тобто Відповідачами всупереч майнових інтересів кредиторів укладено шлюбний договір, який порушує вимоги чинного законодавства України та який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а навпаки, спрямований на фіктивний перехід права власності на частину майна Відповідача 1 у праві спільної сумісної власності до його дружини Відповідача 2, та з метою приховати у майбутньому їх спільне майно, від здійснення в майбутньому заходів примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження про стягнення коштів на користь позивача, чи будь яких інших кредиторів. Оскільки предмет даного позову є визнанім недійсним шлюбного договору, за яким ОСОБА_2 на власний розсуд, без згоди чоловіка може здійснювати відчуження будь якого належного їй на праві власності майна, існує обґрунтований та великий ризик того, що ОСОБА_2 здійснить переоформлення належного їй майна з метою його приховання та унеможливлення у разі задоволення позову звернення стягнення на останнє як частку у праві спільної сумісної власності з Відповідачем

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів, наданої приватному виконавцю, ОСОБА_2 , належить - транспортний засіб марки Mitsubishi Outlander 2017 року випуску, коричневого кольору,об`ємом двигуна2360куб.см,номер кузова. НОМЕР_6 ,державний номер НОМЕР_3 .Також,як вбачаєтьсяз Єдиногодержавного реєструюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань, ОСОБА_2 ,станом насьогоднішній день, являється засновником ряду юридичних осіб., а тому їй належить частка в статутному капіталі:

-Товариства з обмеженою відповідальністю «КОР СЕРВІС ПЛЮС», код за СДРПОУ: 39361697 - розмір частки 100%;

-Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬСЬКА 9», код за СДРПОУ: 43184274 - розмір частки 100%;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР А.Б.В.", код за СДРПОУ: 43705921 - розмір частки 100%;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР ГАРАНТ", код за СДРПОУ: 43705942 - розмір частки 100%;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР ЮКАНТ", код за СДРПОУ: 43705958 - розмір частки 100%;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР ЛАН", код за СДРПОУ: 43705979 - розмір частки 100%;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР КП", код за СДРПОУ: 43886583 - розмір частки 100%;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМЕНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ+", код за СДРПОУ: 45686367 - розмір частки 100%;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД+", код за СДРПОУ: 45770023 - розмір частки 100%, які не обтяжені жодними заборонами та/або будь якими обтяженнями, а тому зареєстроване за ОСОБА_2 майно, у тому числі частка в статутному капіталі, у будь який момент можуть бути перереєстровані на інших осіб, що як наслідок призведе до неможливості виконаний можливого рішення суду та задоволення кредиторських вимог, а також призведе до ттоттальтіптх судових спорів та порушення прав третіх осіб, які придбають у власність майно, або частку в статутному капіталі (у разі їх продажу/відчуження Відповідачем).

Згідно положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №9від 22грудня 2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядісправ прозабезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ФОРТУНА» про визнання недійсним шлюбного договору. Провадження у даній справі на момент розгляду даної заяви не відкрито.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6Конвенції Прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Судом встановлено, що у сторін існує спір щодо стягнення боргу за договором про відступлення права вимоги. Проте, представник позивача належним чином не обґрунтував заяву про забезпечення позову в частині існування ризику реалізації вказаного майна під час розгляду справи та не надав суду жодних доказів на підтвердження вказаних доводів.

При цьому, із вказаної заяви не вбачається ризиків здійснення відповідачем-2 будь-яких дій, направлених на відчуження рухомого майна та часток в статутному капіталі, зареєстрованих на ім`я ОСОБА_2 та не приєднано доказів на підтвердження даних тверджень.

Крім того, заходи забезпечення позову, які просить позивач вжити є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

З врахуванням наведеного суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Відповідно ч.10,11ст.153ЦПК Україниухвалу прозабезпечення позовуабо провідмову узабезпеченні позовуможе бутиоскаржено.Оскарження ухвалипро забезпеченняпозову незупиняє їївиконання,а такожне перешкоджаєподальшому розглядусправи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 149 153, 258- 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Яковлєва Л.В.