Рішення від 06.06.2025 по справі 570/1776/25

Справа № 570/1776/25

Номер провадження 2-о/570/130/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

заявника ОСОБА_1

представника заявника - адвоката Ващишина О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області про встановлення факту, який має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що є спадкоємцем майна після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дружина мала право на оформлення спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак заявник не може оформити спадкові права щодо майна, оскільки у сертифікаті на земельну частку (пай) власником значиться « ОСОБА_4 ». Тобто наявні розбіжності в написанні по батькові спадкодавці. Через ці розбіжності нотаріус не може встановити родинну лінію. Тому заявник звернувся до суду з заяво, та просять суд встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Заявник підтримав заяву.

Представник заявника заяву підтримав. Пояснив про обставини, що описані вище. Просить суд встановити факт, що сертифікат на земельну частку (пай) серії РВ№0051623, виданий на ім`я ОСОБА_4 належить ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник заінтересованої особи на розгляд справи не з`явився. Згідно до поданої заяви просять справу розглядати без їх участі.

Суд зазначає, що ЦПК України передбачає можливість розгляду справи без участі заявника чи заінтересованої особи.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи суд вважає, що немає підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

Заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 22.11.1984 року. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 » (копія 11 сторінки паспорта на а.с.7, свідоцтво про укладення шлюбу на а.с. 13).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про смерть на а.с. 10).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про смерть на а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа (витяг на а.с. 12).

Згідно сертифіката на земельну частку (пай) серії РВ№0051623, ОСОБА_4 належить земельна частка (пай) розміром 2,22 умовних кадастрових гектара (копія сертифіката на а.с. 17).

При прийнятті рішення суд зважає на наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно постанови Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.12.2023 року у справі № 761/16555/23 зазначено наступне. Відповідно дочастини першої статті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Отже, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що й було зроблено заявником.

Необхідність встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідне для реалізації спадкових прав.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Участинах першій,другійтап`ятій статті 263 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд зазначає про необхідність у застосуванні принципу «балансу ймовірностей», зокрема, про це зазначено у постановах від 23.10.2019 року по справі №917/1307/18, від 10.09.2019 року по справі №916/2403/18, від 02.10.2018 року по справі №910/18036/17, від 14.08.2018 року по справі №905/2382/17. Цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

З наданих заявником документів не можна зробити однозначний висновок про те, що сертифікат на земельну частку (пай) серії РВ№0051623, що виданий ім`я ОСОБА_4 , належить ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявником чи його представником не були надані докази того, що ОСОБА_4 була єдиною особою з такими анкетними даними, хто працював в КСП ім. Лесі України. Для цього суду слід було б надати списки осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю), який додавався Державного акту на право колективної власності на землю.

Також можна було б надати суду трудову книжку колгоспника, у якій зазначалися дані щодо ОСОБА_4 , зокрема, рік народження працівника.

Також суд міг би допитати свідків, які могли б надати свідчення щодо тих обставин, про які зазначає заявник, проте таке клопотання не було заявлене ні заявником, ні його представником.

Тобто суд мав пересвідчитися у тому, що викладені заявниками у заяві обставини відповідають фактичним обставинам.

Суд, досить ретельно розглянувши справу, повно і всебічно з`ясував обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог; дослідивши докази, що були надані заявником з урахуванням принципу реалізації стандарту більшої переконливості не знайшов підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області про встановлення факту, який має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області (вул. Свято-Преображенська, 66, с. Олександрія Рівненського району Рівненської області).

Суддя: Красовський О.О.