Ухвала від 06.06.2025 по справі 520/10413/25

Справа №520/10413/25 Провадження № 2-а/613/116/25

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

06 червня 2025 року

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Богодухівського відділу Державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Богодухівського відділу Державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить суд:поновити строк звернення до адміністративного суду, щодо оскарження постанови Богодухівського ВДВС від 15 червня 2021 року про закінчення ВП № 57629967, визнати протиправною та скасувати постанову Богодухівського ВДВС від 15 червня 2021 року про закінчення ВП № 57629967.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду, адміністративний позов ОСОБА_1 до Богодухівського відділу Державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, передано за підсудністю до Богодухівського районного суду Харківської області.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивачка зазначає, що за її заявою 18 жовтня 2018 року було відкрито виконавче провадження № 57629967 щодо виконання рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловою квартирою АДРЕСА_1 у спосіб надання ключів від дверей квартири. До даного часу жодної інформації від ДВС вона не отримувала в тому числі і відомостей про його закриття. 17 квітня 2025 року вона отримала рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 19 серпня 2024 року по справі №613/1030/23, з якого їй стало відомо, що постановою від 15 червня 2021 року виконавче провадження № 57629967 закінчено на підставі ст. 39 п. 9 ч. 1, ст. 40 Закону України « Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положеннями ч. 1 ст.287КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» .

Згідно зі ст. 1 Закону України « Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України « Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження;8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 25 Закону України « Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження», виконавче провадженняпідлягає закінченнюу разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що за заявою позивачки 18 жовтня 2018 року було відкрито виконавче провадження № 57629967 щодо виконання рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловою квартирою АДРЕСА_1 у спосіб надання ключів від дверей квартири. ОСОБА_1 , стороні виконавчого провадження, не було відомо про його закриття, на даний час вона не погоджується з рішенням державного виконавця та просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ст. 4471 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

При цьому для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду.

Так, у пункті 27 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №340/25/19 від 22 січня 2020 року суд зазначив, що для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, судом вбачається, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, за її заявою було відкрито виконавче провадження № 57629967 щодо виконання рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року.

Частина 1 ст.2КАС України визначає завдання адміністративного судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Позовні вимоги дозволяють суду зробити висновок, що вимоги позивача пов`язані із визнанням неправомірною постанови державного виконавця Богодухівського відділу Державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15 червня 2021 року про закінчення виконавчого провадження № 57629967 на підставі ст. 39 п. 9 ч. 1, ст. 40 Закону України « Про виконавче провадження».

Таким чином, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, обов`язків та інтересів не відповідає можливим способам захисту в адміністративному судочинстві.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: Богодухівська міська рада Харківської області, Служба у справах дітей Богодухівської районної державної адміністрації «про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням» - задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 житловою квартирою АДРЕСА_1 , шляхом надання ключів від замків вхідних дверей цієї квартири.

Виконавче провадження № 57629967 було відкрито за заявою позивачки щодо виконання рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року, яке ухвалено в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 4471 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 47, 170, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Богодухівського відділу Державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ