Ухвала від 28.05.2025 по справі 757/57721/23-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57721/23-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

кримінальне провадження № 12020110000000753 відомості про яке 26.06.2020 внесено до ЄРДР за обвинуваченням,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стецівка, Звенигородського району, Черкаської області, громадянки України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ; захисники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; обвинувачена ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 клопотали про зміну запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складало 805 200 гривень на особисте зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Клопотання захисники обґрунтували тим, що строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ухвалою від 15.08.2023 у справі № 758/7368/23закінчився 08.12.2023, стороною обвинувачення питання щодо їх продовження не ініційовувалось. Водночас, за період дії запобіжного заходу у вигляді застави обвинувачена довела своєю поведінкою належне виконання покладених на неї обов`язків.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання захисників.

Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що саме ризик втрати застави у значному розмірі спонукає обвинувачену до належної процесуальної поведінки.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання, оцінивши ступінь його обґрунтованості та дослідивши додані до нього документи, суд дійшов такого висновку.

У кримінальному провадженні № 12020110000000753 від 26.06.2020 до обвинуваченої ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді застави та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строк яких сплив 08.12.2023, у зв`язку із відсутністю клопотань сторони обвинувачення з цього приводу.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого судуклопотання про зміну запобіжного заходу.

Як убачається, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ухвалою від 15.08.2023 у справі № 758/7368/23 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складало 805 200 гривень, а також із покладенням в разі її внесення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Підставами для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу було визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.

Водночас, у зв`язку із внесенням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застави у визначеному розмірі, ОСОБА_3 17.08.2023звільнено з-під варти, а тому вона вважається такою, до якої застосований запобіжний захід у виді застави.

Так, ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що саме по собі може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченої переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

За такого, суд вважає, що на даний час ризик переховування ОСОБА_3 від суду продовжує існувати, хоча і в меншому обсязі, ніж на час застосування запобіжного заходу.

Водночас, суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, оскільки наразі свідки не допитані, розпочато судовий розгляд.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Ураховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд дійшов висновку, що ризики переховування ОСОБА_3 від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальними, хоча перший із них існує на нижчому рівні.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на відсутність доказів на підтвердження спроб ОСОБА_3 переховуватись від суду, а також впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

На переконання суду, одним із факторів, які стимулюють обвинувачену дотримуватись належної процесуальної поведінки, з урахуванням положень ч. 8 ст. 182 КПК України, є застосування до неї такого запобіжного заходу як застава у значному розмірі.

Більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.

Водночас, певною мірою суд погоджується із твердженням сторони захисту, що не ініціювання прокурором продовження строку дії обов`язків можна розцінювати як зменшення ризиків.

Також, суд погоджується із твердженням сторони захисту, що зі спливом часу ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу, зменшуються. Це свідчить про те, що ризики, існування яких було встановлено під час застосування запобіжного заходу, тобто 15.08.2023, очевидно дещо знизились а тому, ця обставина є новою і, відповідно, є підставою для зміни запобіжного заходу - зменшення розміру застави.

Водночас, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на зміну якого наполягає сторона захисту буде недостатнім для нівелювання ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_3 .

Ураховуючи наведені мотиви і положення закону, суд дійшов висновку, що визначений розмір застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становив 805 200 гривень, належить зменшити до 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень, що на переконання суду буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_3 та запобігатиме існуючим ризикам. Суму, на яку застава підлягає зменшенню слід повернути застоводавцям ОСОБА_5 в розмірі 345 200 (триста сорок п`ять тисяч двісті) гривень та ОСОБА_6 в розмірі 278 320 (двісті сімдесят вісім тисяч триста двадцять) гривень.

За такого, клопотання захисників про зміну запобіжного заходу підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 182, 194, 201, 372, 376, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Визначений слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва ухвалою від 15.08.2023 у справі № 758/7368/23 розмір застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становив 805 200 гривень, зменшити до 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень.

Повернути заставодавцю ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину застави внесеної за ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020110000000753, на депозитний рахунок ДКСУ м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 26268059, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, номер рахунку IBAN НОМЕР_2 (згідно квитанції № ПН166 від 16.08.2023 року, банк платника АТ «КОМІНБАНК», номер рахунку НОМЕР_3 ) - в сумі 345 200 (триста сорок п`ять тисяч двісті) гривень.

Повернути заставодацю ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) частину застави внесеної за ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020110000000753, на депозитний рахунок ДКСУ м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 26268059, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, номер рахунку IBAN НОМЕР_2 , згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 102 від 16.08.2023 року, банк платника АТ «КОМІНБАНК», номер рахунку НОМЕР_3 - в сумі 278 320 (двісті сімдесят вісім тисяч триста двадцять) гривень.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1