Постанова від 05.06.2025 по справі 400/12411/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/12411/23

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаШляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі № 400/12411/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 , про стягнення податкового боргу у сумі 698,98 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2023 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулись до суду з адміністративним позовом у якому просили:

- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 9086,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, що залишається непогашеним.

Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що ним податковий борг сплачено у повному обсязі.

02.01.2024 позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог у такій редакції: стягнути з відповідача 698,98 грн податкового боргу з військового збору за 2020 рік (11011001) на користь Держави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 17.03.2025 у справі № 400/12411/23 у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління ДПС у Миколаївській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що Відповідач не сплатив податковий борг з військового збору у сумі 698,98 грн. який був самостійно визначений у податковій декларації про майновий стан і доходи від 09.02.2021 №10868 на відповідний розрахунковий рахунок (IBAN-код): НОМЕР_1 .

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, за відповідачем рахується податковий борг в сумі 9086,71 грн.

У зв`язку із наявністю податкового боргу Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з адміністративним про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач) податкового боргу в сумі 9086,71 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем до відзиву надано квитанцію до платіжної інструкції № 19710-1051-77272104 від 19.12.2023 на суму 9182,14 грн. Призначення платежу: 101 Погашення податкового боргу з податку на дохід фізичних осіб та військового збору НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Разом з цим суд звернув увагу, що податковий борг позивачем погашено одним платежем, на підставі платіжної інструкції № 19710-1051-77272104 від 19.12.2023.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою в установленому законодавством порядку, надсилання платнику податків вимоги про сплату боргу.

За висновками Верховного Суду, у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 року у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 року у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 року у справі №160/7345/20 та інших.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до розрахунку податкової заборгованості, податковий борг відповідача складався з: 1. Податок на доходи з фізичних осіб у сумі 8 387,72 грн: Податкова декларація про майновий стан і доходи від 09.02.2021 №10868 за період 2020 року у сумі 8 387,72 грн., строк сплати 19.02.2021. 2. Військовий збір у сумі 698,98 грн.: Податкова декларація про майновий стан і доходи від 09.02.2021 №10868 за період 2020 року у сумі 698,98 грн., строк сплати 19.02.2021.

Відповідачем було надіслано до суду відзив до якого додано квитанцію № 19710-1051- 77272104 від 19.12.2023 на суму 9182,14 грн. Призначення платежу: 101 Погашення податкового боргу з податку на доход фізосіб та військового збору НОМЕР_2 ОСОБА_1 якою сплачено на розрахунковий рахунок (IBAN-код) : НОМЕР_3 .

ГУ ДПС у Миколаївській області - 02.01.2024 надіслало до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, у якій просив розглядати справу з урахуванням наступних позовних вимог: стягнути з відповідача 698,98 грн податкового боргу з військового збору за 2020 рік (11011001) на користь Держави. (ІКП з розрахунком було додано разом із заявою про уточнення позовних вимог.)

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів № 148 від 22.03.2023, під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/ єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 цього розділу, такі поля: «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису». У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку; у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Отже, платники податків, які мають податковий борг або заборгованість при заповнені реквізитів розрахункового документа у полі «Призначення платежу» мають зазначати код виду сплати та додаткову інформацію.

Так, 19 грудня 2023 року ОСОБА_1 сплачено податковий борг на суму 9182,14 гривень згідно квитанції № 19710-1051-77272104 від 19.12.2023. В призначені платежу зазначено: 101 Погашення податкового боргу з податку на дохід фізичних осіб та військового збору НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Таким чином податковий борг позивачем погашено одним платежем, на підставі платіжної інструкції № 19710-1051-77272104 від 19.12.2023.

З огляду на викладене у сукупності, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що враховуючи погашення відповідачем податкового боргу у повному обсязі, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, відповідач що не сплатив податковий борг з військового збору у сумі 698,98 грн. який був самостійно визначений у податковій декларації про майновий стан і доходи від 09.02.2021 №10868 на відповідний розрахунковий рахунок (IBAN-код): НОМЕР_1 .

Оцінюючи означені доводи апелянта колегія суддів виходить з такого.

Міністерством фінансів України наказом від 22.03.2023 № 148 (далі наказ №148) затверджено новий Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення.

Головною метою наказу №148 є, зокрема, спрощення алгоритму заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції платниками та органами виконавчої влади шляхом скорочення кількості його обов`язкових полів.

Так, кількість обов`язкових полів, які заповнюються платниками у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, зменшено до 2 полів для платників на бюджетні/небюджетні/депозитний рахунки («Код виду сплати», «Додаткова інформація запису») .

Згідно квитанції № 19710-1051-77272104 від 19.12.2023 податковий борг позивачем погашено одним платежем. В призначені платежу зазначено: 101 Погашення податкового боргу з податку на дохід фізичних осіб та військового збору 3158720257 ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач в заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог, у якій останній просив розглядати справу з урахуванням таких позовних вимог: стягнути з відповідача 698,98 грн податкового боргу з військового збору за 2020 рік (11011001) на користь Держави помилково вказав, що відповідачем було погашено частину податкового боргу у розмірі 8 387,72 грн, при цьому сума сплати заборгованості становить 9182,14 грн.

Ба більше, заява про уточнення (зменшення) позовних вимог заперечення також не містить заперечення, що на розрахунковий рахунок (IBAN-код): НОМЕР_3 не підлягає сплата податкового боргу з військового збору за 2020 рік.

Позивач в апеляційній скарзі лише вказує на те, що відповідач не сплатив податковий борг з військового збору у сумі 698,98 грн. який був самостійно визначений у податковій декларації про майновий стан і доходи від 09.02.2021 №10868 саме на відповідний розрахунковий рахунок (IBAN-код): НОМЕР_1 .

При цьому апелянтом не враховано, що сплата податкового боргу позивачем була проведена у відповідності до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, який затверджений Наказом №148 з урахуванням всіх необхідних реквізитів. (квитанція № 19710-1051-77272104 від 19.12.2023).

Отже, вищевказані аргументи апелянта є необґрунтованими.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі № 400/12411/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк