Постанова від 26.05.2025 по справі 904/11028/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/11028/15

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.

представники сторін:

арбітражний керуючий: Носенко Т.С.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Носенко Т.С. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 року у справі № 904/11028/15 (суддя Первушин Ю.Ю.)

за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича, с. Бережинка, Кіровоградська область

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", с.Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровської області,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2024 року до суду від розпорядника майна Тетяни Носенко надійшла заява про скасування арешту майна (грошових коштів боржника).

В обгрунтування заяви розпорядник майна зазначав, що органами державної виконавчої служби накладено арешт на банківські рахунки ТОВ "МІК", відкриті у відділенні АТ "Державний експортний-імпортний банк" (МФО 322313) в м. Кривий Ріг філії в м. Дніпрі та Державній казначейській службі України (м. Київ) (МФО 820172).

На думку розпорядника майна арешти рахунків ТОВ "МІК" перешкоджають здійснити оплату нагальних витрат, пов`язаних з проведенням оцінки майна ТОВ "МІК" в процедурі банкрутства, згідно Договору на проведення оцінки майна № 240320-04 від 20.03.2024 року, укладеного розпорядником майна ТОВ "МІК" Носенко Т.С. з суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бі.Еф.Сі" та Додаткової угоди № 1 від 24.06.2024 року до Договору на проведення оцінки майна № 240320-04 від 20.03.2024 року, об`єктом оцінки за якими є майно ТОВ "МІК" у м. Трускавець по вул. Стебницька, 73 та у м. Кривий Ріг по вулиці Бикова, 10, вулиці Фабрична, 3-А та вулиці Коломойцівська, 3.

В заяві зазначено, що на виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий здійснює оцінку майна боржника та проводить аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлює за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Для здійснення вказаних дій необхідно залучати спеціалістів, а їхні послуги підлягають оплаті за рахунок коштів боржника ТОВ "МІК".

Розпорядником майна боржника було здійснено також пошук аудиторської фірми, мінімальна вартість послуг якої становить 120 000,00 грн, а саме - надання послуги з аналізу фінансово- господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлення за результатами його проведення наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності у відповідності з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, за останні три роки до порушення провадження у справі про банкрутство (за 2013, 2014 та 2015 роки) Оплата цих послуг має бути проведена за рахунок боржника - ТОВ "МІК".

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 12 та 44 КУзПБ, розпорядник майна боржника Носенко Т.С. просила суд скасувати арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 року у цій справі в задоволенні заяви розпорядника майна - арбітражної керуючої Носенко Тетяни Сергіївни про скасування арешту майна (грошових коштів боржника) (вх. суду №30657/24) з урахуванням доповнень до заяви про скасування арешту коштів (вх. суду №41312/24) - відмовлено; в задоволенні клопотання ТОВ "МІК" про скасування обтяжень з майна банкрута та рахунку (вх. суду №41665/24) - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що за змістом наведених розпорядником майна боржника доводів суд не вбачає будь-яких обґрунтувань того, що арешти коштів боржника перешкоджають господарській діяльності боржника. Крім того, ані розпорядником майна, ані керівником ТОВ "МІК" суду не було надано будь- яких відомостей щодо ведення боржником господарської діяльності та не визначено шляхів відновлення платоспроможності боржника.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, арбітражний керуючий Носенко Т.С. звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 року у справі № 904/11028/15, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови у задоволенні заяви розпорядника майна про скасування арешту майна боржника; винести нове рішення, яким заяву про скасування арешту майна (грошових коштів) з урахуванням доповнення, поданого 02.09.2024 року, задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що арешти рахунків ТОВ "МІК" перешкоджають здійснити оплату нагальних витрат, пов`язаних з проведенням оцінки майна ТОВ "МІК" в процедурі банкрутства, згідно Договору на проведення оцінки майна № 240320-04 від 20.03.2024 року, укладеного розпорядником майна ТОВ "МІК" Носенко Т.С. з суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бі.Еф.Сі" та Додаткової угоди № 1 від 24.06.2024 року до Договору на проведення оцінки майна № 240320-04 від 20.03.2024 року, об`єктом оцінки за якими є майно ТОВ "МІК" у м. Трускавець по вул. Стебницька, 73 та у м. Кривий Ріг по вул. Бикова, 10, вул. Фабрична, 3-А та вул. Коломойцівська, 3.

Також вказує, що скаржником було здійснено пошук аудиторської фірми, мінімальна вартість послуг якої становить 120 000, 00 грн, а саме - послуги з аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника.

Апелянт зробив висновок, що на думку суду, арбітражні керуючі спочатку витрачають свої кошти на всі послуги, роботи та інше, а потім уже відшкодовують їх за рахунок боржника, а не залучають спеціалістів за рахунок боржника відразу, а тому на думку суду і не має підстав для скасування арешту коштів для використання їх на оцінку всього майна та проведення фінансового аналізу.

На переконання скаржника, вказане судом не відповідає нормам Кодексу України з процедур банкрутства та завданням судочинства під час розгляду справ про банкрутство.

Учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.11.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.05.2025 року на 09:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 року у зв`язку з запланованою відпусткою доповідача по даній справі та неможливістю розгляду справи у раніше визначену дату розгляд справи відкладено на 26.05.2025 року о 9:15.

У судовому засіданні 26.05.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/11028/15 за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149).

Справа перебуває на стадії розпорядження майном, повноваження розпорядника майна згідно ухвали суду від 04.09.2023 року покладено на арбітражну керуючу Носенко Тетяну Сергіївну (свідоцтво №1387 від 23.07.2013 року).

Як зазначено вище, розпорядник майна арбітражний керуючий Носенко Тетяна Сергіївна звернулась до суду із заявою про скасування арештів з грошових коштів на рахунку боржника.

Матеріали справи свідчать, що грошові активи боржника, які знаходяться на рахунках ТОВ "МІК", було заарештовано в результаті виконавчих дій у період 2014-2015 роки Трускавецьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

На підтвердження даних обставин до матеріалів справи розпорядник майна боржника надав копію довідки АТ "Укрексімбанк" та копії постанов про арешт коштів боржника.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Приписами ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ч. 6 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Частинами 2, 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно ч.ч. 1, 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 року №163 (далі - Інструкція), розробленої відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні послуги" (далі - Закон про платіжні послуги), Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, іншого законодавства України, визначено 1) порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг (далі - користувач), які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг); 2) обов`язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення; 3) порядок виконання.

Згідно ч. 29 розділу I. Загальні положення Інструкції надавач платіжних послуг платника в разі порушення судом провадження у справі про банкрутство платника: 1) повертає без виконання судові рішення/постанови державного/приватного виконавця про арешт коштів на рахунках платника, крім судових рішень господарського суду в межах провадження у справі про банкрутство, які надходитимуть до надавача платіжних послуг після отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка надійшла від суду або арбітражного керуючого; 2) на час уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства відмовляє у виконанні платіжних інструкцій стягувачів (у порядку, установленому в пунктах 12 та 27 розділу I цієї Інструкції), крім платіжних інструкцій, на які згідно з Кодексом України з процедур банкрутства не поширюється дія мораторію.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як зазначено вище, розпорядник майна боржника Носенко Т.С. вважає за необхідне отримати доступ до грошових коштів боржника з метою забезпечення оплати фахівців для проведення аналізу фінансово- господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлення за результатами його проведення наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності у відповідності.

Також арбітражний керуючий вважає, що арешти рахунків ТОВ "МІК" перешкоджають здійснити оплату нагальних витрат, пов`язаних з проведенням оцінки майна ТОВ "МІК" в процедурі банкрутства, згідно Договору на проведення оцінки майна № 240320-04 від 20.03.2024 року, укладеного розпорядником майна ТОВ "МІК" Носенко Т.С. з суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Бі.Еф.Сі" та Додаткової угоди № 1 від 24.06.2024 року до Договору на проведення оцінки майна № 240320-04 від 20.03.2024 року, об`єктом оцінки за якими є майно ТОВ "МІК" у м. Трускавець по вул. Стебницька, 73 та у м. Кривий Ріг по вул. Бикова, 10, вул. Фабрична, 3-А та вул. Коломойцівська, 3.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, за змістом наведених розпорядником майна боржника доводів відсутні будь-які обґрунтування того, що арешти коштів боржника перешкоджають господарській діяльності боржника.

Розпорядник майна боржника не надав суду відомостей щодо ведення господарської діяльності підприємства та не вказав на обставини, які є підставою для скасування арештів рахунків ТОВ "МІК" в розумінні ч. 6 ст.44 КУзПБ, зокрема, щодо скасування арештів, накладених в межах виконавчих проваджень Трускавецьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Більш того, зазначені вище витрати не відносяться до витрат, пов`язаних із господарською діяльністю боржника.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що КУзПБ не передбачає можливості виконання розпорядником майна своїх обов`язків, передбачених ст. 44 КУзПБ, саме за рахунок коштів боржника - ТОВ "МІК".

Процедура розпорядження майном боржника передбачає обов`язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства саме розпорядником майна боржника із подальшим відшкодуванням таких витрат.

За змістом доводів апеляційної скарги, апелянт не вказує, в чому полягають порушення суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали та в цілому такі доводи зводяться до незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі.

Ухвала в частині відмови в задоволенні заяви керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про скасування обтяжень з майна банкрута та рахунку не оскаржується, а тому не переглядається судом в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - зміні або скасуванню.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 року у справі № 904/11028/15 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 06.06.2025 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков