Ухвала від 05.06.2025 по справі 904/2913/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

05.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2913/25

за заявою Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 26510514

до особи, яка може отримати статус учасника справи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд", 49033, м.Дніпро, просп.Богдана Хмельницького, буд.122, код ЄДРПОУ 40367160

про забезпечення позову до його подання

Суддя Перова О.В.

ВСТАНОВИВ:

03.06.2025 Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення, в якій просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд" (код ЄДРПОУ 40367160), а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1192509412101, номер відомостей про речове право 19377999), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 30, в межах суми позовних вимог у розмірі 4 888 824 гривень 70 копійок, до набрання рішенням по справі законної сили, та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Жасмі-Трейд» (код ЄДРПОУ40367160) у розмірі 4 888 824 гривень 70 копійок, до набрання рішенням у справі законної сили.

Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову буде вимога про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: вул.Космічна, 30 (кадастровий номер 1210100000:03:074:0041) без належних на те правових підстав за період з 01.01.2022 року по 29.05.2025 року.

Наведена заява позивача обґрунтована тим, що між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів у розмірі 4 888 824,70грн, а виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості.

Розглянувши заяву про забезпечення позову до його подання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову до його подання з огляду на таке.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи із системного тлумачення зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина третя статті 137 ГПК України).

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд" з 2017 та по теперішній час користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:074:0041, на якій знаходяться належні йому на праві власності об`єкти нерухомості, а тому предметом майбутнього позову буде вимога про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 30 без належних на те правових підстав.

Положеннями частини першої статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до частин першої та другої статті 139 Господарського кодексу України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, надасть змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23, від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 та від 07.11.2024 у справі № 915/538/24.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 виснувала, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23.

Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Оскільки предметом майбутнього позову є вимога про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, тобто позовні вимоги майнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Дніпровська міська рада просить суд накласти арешт на нерухоме майно в межах суми позовних вимог у розмірі 4 888 824,70грн та грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд" (код ЄДРПОУ 40367160) у межах суми стягнення у розмірі 4 888 824,70грн до набрання рішенням у справі законної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми стягнення у майбутній справі співвідноситься з предметом позову про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави. Крім того, існує зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, а тому вжиття судом такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити фактичне виконання рішення суду майбутній справі у разі задоволення позову.

Однак одночасне накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача у повній сумі спору (по 4 888 824,70грн) матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 4 888 824,70грн, господарський суд дійшов до висновку про доцільність накладення арешту на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Верховний Суд у постанові №918/124/23 від 29.06.2023 звернув увагу, що забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).

З огляду на викладене, ураховуючи характер спірних правовідносин, суд доходить висновку, що спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд" та грошові кошти в межах суми позову у розмірі 4 888 824,70грн не призведе до невиправданого обмеження майнових прав боржника.

Суд убачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і вказаним заявником предметом майбутнього позову, співмірність заходу із вказаними позовними вимогами.

Ураховуючи зазначене, заява Дніпровської міської ради про забезпечення позову до подачі позовної заяви підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача у межах суми стягнення у розмірі 4 888 824,70грн.

Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може унеможливити виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача.

За приписами частин шостої, восьмої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

На підставі частини першої статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 86, 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд" (код ЄДРПОУ 40367160), а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1192509412101, номер відомостей про речове право 19377999), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 30 та на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Жасмі-Трейд» (код ЄДРПОУ40367160) у межах суми стягнення у розмірі 4 888 824,70грн (чотири мільйона вісімсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 70 копійок) до набрання рішенням у справі законної сили.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Стягувач: Дніпровська міська рада, 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 26510514

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Жасмі-Трейд", 49033, м.Дніпро, просп.Богдана Хмельницького, буд.122, код ЄДРПОУ 40367160

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання 05.06.2025.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання у строк до 06.06.2028 включно.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В. Перова