Рішення від 06.06.2025 по справі 904/143/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2025Справа № 904/143/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕНЕНД»

про стягнення 193920 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕНЕНД» про стягнення 193920 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки №434 від 26.08.2024 в частині поставки товару в повному обсязі, внаслідок чого позивачем нараховано пеню у розмірі 167040 грн та штраф у розмірі 26880 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Зазначена ухвала була отримана відповідачем 21.02.2025, що підтверджується Повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕНЕНД».

Проте ТОВ «ЕСТЕНЕНД» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.08.2024 між Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Маркет КР» (після зміни найменування - ТОВ «ЕСТЕНЕНД») (далі - Постачальник) укладено Договір №434 (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник приймає на себе зобов`язання поставити: Картопля рання, картопля пізня (далі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти поставлений Товар і оплатити його в терміни і на умовах, передбачених цим Договором. (п.1.1. Договору)

Найменування, номенклатура, асортимент, кількість, ціна, умови поставки Товару, якісні характеристики, а також інші вимоги до Товару вказуються сторонами в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. (п.1.2. Договору)

Згідно з п.2.2. Договору загальна сума Договору становить 591000 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 98500 грн.

Відповідно до п.6.2. Договору у разі порушення Постачальником передбачених цим Договором термінів постачання товару (партії товару), а також термінів усунення дефектів, Покупець має право вимагати від Постачальника сплати неустойки в розмірі 0,5% від вартості товару (з урахуванням ПДВ), поставка якої прострочена, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Специфікацією до Договору сторони визначили, найменування товарів; їх кількість та вартість, зокрема:

- картопля рання у кількості 15000 кг на суму 172500 грн без ПДВ;

- картопля пізня у кількості 40000 кг на суму 320000 грн без ПДВ.

Загальну вартість товарів становить 591000 грн, в т.ч. ПДВ 98500 грн.

Строк поставки: в повному обсязі або окремими партіями, протягом 3-х календарних днів з моменту отримання заявки від Замовника, але не пізніше 24.12.2024. (п.3. Специфікації)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем поставлено позивачу товар - картопля рання на загальну суму 207000 грн, в т.ч. ПДВ 34500 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №1318 від 26.08.2024, №1340 від 04.09.2024, №1359 від 04.09.2024.

В той же час, доказів поставки відповідачем товару - картопля пізня на суму 384000 грн, з урахуванням суми ПДВ - 64000 грн, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що строк виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товарів, є таким, що настав.

Поряд з цим, суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що заявка на постачання картоплі пізньої була зроблена відповідачу в телефонному режимі 23.09.2024, а відтак період прострочення зобов`язання починається з 27.09.2024 та лист відповідача №11-22 від 25.09.2024 є реакцією на телефонну заявку, з огляду на таке.

Листом №11-22 від 25.09.2024 відповідач у зв`язку з неможливістю подальшого постачання просив позивача розірвати Договір та укласти відповідну додатку угоду.

Як вбачається з матеріалів справи. 10.10.2024 позивачем було оформлено заявку на поставку товару - картопля пізня, що підтверджується листом позивача №327/7105 від 10.10.2024 та відповідним записом у журналі реєстрації вихідних документів №3.

Листом №11-22 від 10.10.2024 відповідач просив розірвати Договір шляхом укладення додаткової угоди, у зв`язку з різким підвищенням ціни на товар та неможливістю постачати товар за умовами Договору.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані позивачем листи відповідача №11-22 від 25.09.2024 та №11-22 від 10.10.2024 не містять жодних посилань (згадувань) щодо листів/заявок позивача.

Належних та допустимих доказів на підтвердження оформлення та передачі, в т.ч. в телефонному режимі відповідачу заявки на постачання товарів від 23.09.2024 матеріали справи не містять.

При цьому, суд звертає увагу на те, що на підтвердження оформлення заявки на поставку товарів від 10.10.2024, позивачем до матеріалів справи долучено лист позивача №327/7105 від 10.10.2024 та журнал реєстрації вихідних документів №3 із відповідним записом від 10.10.2024.

Так, враховуючи п.3. Специфікації та оформлену заявку позивача на поставку товарів від 10.10.2024, суд приходить до висновку, що останнім днем щодо виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару було 13.10.2024, а першим днем прострочення такого зобов`язання є 14.10.2024.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, враховуючи, що вірною датою початку прострочення зобов`язання відповідача є 14.10.2024, суд здійснивши власний розрахунок пені, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 136320 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 26880 грн, суд встановив його правильність та арифметичну вірність.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕНЕНД» (01000, м. Київ, вул. Солом`янська, 33; ідентифікаційний код 45196061) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) пеню у розмірі 136320 (сто тридцять шість тисяч триста двадцять) грн та штраф у розмірі 26880 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2548 (дві тисячі п`ятсот сорок вісім) грн 31 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 06.06.2025.

Суддя Я.В. Маринченко