Рішення від 22.05.2025 по справі 914/3104/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 Справа № 914/3104/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Жук Марії Іванівни

до відповідача Мостиської міської ради Львівської області

про визнання незаконною бездіяльності Мостиської міської ради Львівської області та зобов`язання виконати рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області від 05.08.2019

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі №914/3104/24 позов задоволено частково.

Представник позивача до закінчення судових дебатів заявив клопотання про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши при цьому, що докази на підтвердження їх розміру будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи зазначене рішенням суду від 08.05.2025 також було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 22.05.2025, позивачу було надано строк до 13.05.2025 (включно) для подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

13.05.2025 представником Фізичної особи-підприємця Жук Марії Іванівни через підсистему «Електронний суд» подано заяву (вх.№2036/25) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43000,00 грн.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з орієнтовним (попереднім) розрахунком судових витрат позивача сума судових витрат, які позивач поніс в першій інстанції становить 20000,00 грн, сума судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в першій інстанції 26000,00 грн.

Належить зазначити, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із поданих матеріалів, 13.07.2023 Куля Володимир Сергійович (адвокат) і Жук Марія Іванівна (клієнт) уклали договір №130723-38В про надання правової допомоги, відповідно до пунктів 1.1., 1.3. адвокат зобов`язується ознайомитися з матеріалами справи, сформувати правову позицію, написати та подати до суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування Рішення №29 «Про відміну Мостиської міської ради №15 від 05 серпня 2019 року. Про затвердження Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Годині по вул. Сагайдачного 9А» XLIII-Позачергової сесії VIII-го скликання Мостиської міської ради Львівської обласної ради від 26 травня 2023 р. та зобов`язання вчинити певні дії. Подавати необхідні заяви по суті справи (відповідь на відзив; заперечення) та клопотання. Повноваження адвоката видаються без обмежень.

Відповідно до пункту 3 договору про надання правової допомоги вартість послуг адвоката та різноманітних витрат, пов`язаних з виконанням договору регулюється додатковою угодою.

Додатковою угодою №3 до договору про надання правової допомоги №130723-38В від 13.07.2023 адвокат Куля Володимир Сергійович та клієнт Жук Марія Іванівна обумовили вартість надання наступних юридичних послуг:

1. Ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання, підготовка, відправка сторонам та подання до суду позовної заяви про визнання незаконною бездіяльність Мостиської міської ради Львівської області щодо невиконання Рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії УІІ-го скликання від 05 серпня 2019 року, чим порушується суб`єктивне цивільне право Жук М.І. на набуття земельної ділянки у власність. Зобов`язання Мостиської міської ради Львівської області виконати Рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії УІІ-го скликання від 05 серпня 2019 року в частині, що стосується її обов`язків 20000,00 грн один документ/вісім годин;

2. Написання, підготовка, відправка сторонам та подача до суду відповіді на відзив 8000,00 грн один документ/чотири години;

3. Участь та представництво інтересів позивача у судових засіданнях 5000,00 грн за одне судове засідання;

4. Написання заяв, пояснень, заперечень 3000,00 грн за один документ/дві години.

09.05.2025 Куля Володимир Сергійович (адвокат) і Жук Марія Іванівна (клієнт) підписали акт-прийому-передачі (юридичних послуг) із зазначенням у ньому назв виконаних робіт (послуг) та їх вартості, відповідно до якого на виконання Договору про надання правової допомоги №130723-38В від 13.07.2023, адвокатом було передано, а клієнтом прийнято та здійснено оплату за наступні адвокатські послуги:

- Ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання, підготовка, відправка сторонам та подання до суду позовної заяви про визнання незаконною бездіяльність Мостиської міської ради Львівської області щодо невиконання Рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії УІІ-го скликання від 05 серпня 2019 року, чим порушується суб`єктивне цивільне право Жук М.І. на набуття земельної ділянки у власність; зобов`язання Мостиської міської ради Львівської області виконати Рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії УІІ-го скликання від 05 серпня 2019 року в частині, що стосується її обов`язків 20000,00 грн;

- Участь та представництво інтересів позивача у судових засіданнях 20000,00 грн;

- Написання додаткових пояснень щодо дотримання стандарту ефективності 3000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом з тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Однак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі №915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, як вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Поряд з цим не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Як встановлено судом, адвокат Куля Володимир Сергійович та клієнт Жук Марія Іванівна, 25.11.2024 уклали додаткову году №3 до Договору про надання правової допомоги №130723-38В від 13.07.2023, у якій обумовили вартість наданих юридичних послуг із зазначенням назви кожної послуги та кількість годин, витрачених на її виконання.

До того ж, судом встановлено, що 09.05.2025 Куля Володимир Сергійович (адвокат) і Жук Марія Іванівна (клієнт) підписали акт-прийому-передачі (юридичних послуг), відповідно до якого на виконання Договору про надання правової допомоги №130723-38В від 13.07.2023, адвокатом було передано, а клієнтом прийнято та здійснено оплату за наступні адвокатські послуги:

- Ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання, підготовка, відправка сторонам та подання до суду позовної заяви про визнання незаконною бездіяльність Мостиської міської ради Львівської області щодо невиконання Рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії УІІ-го скликання від 05 серпня 2019 року, чим порушується суб`єктивне цивільне право Жук М.І. на набуття земельної ділянки у власність; зобов`язання Мостиської міської ради Львівської області виконати Рішення №15 Мостиської міської ради Львівської області ХІ-сесії УІІ-го скликання від 05 серпня 2019 року в частині, що стосується її обов`язків 20000,00 грн (витрачений час 8 годин);

- Участь та представництво інтересів позивача у судових засіданнях 20000,00 грн (витрачений час 4 судових засідання);

- Написання додаткових пояснень щодо дотримання стандарту ефективності 3000,00 грн (витрачений час 2 години).

Оцінюючи заявлені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в контексті розумності їхнього розміру з урахування складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що достатньо обґрунтованим розміром вартості наданих послуг є 21000,00 грн, з яких 8000,00 грн участь представника позивача у чотирьох судових засіданнях, 3000,00 грн написання додаткових пояснень у справі №914/3104/24, 10000,00 грн ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання, підготовка, відправка сторонам та подання до суду позовної заяви.

При цьому судом береться до уваги, що при складанні позовної заяви правова позиція практично вже була сформована, враховуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/18340/23, що на думку суду впливає на рівень складності при написанні та підготовці позовної заяви.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, зважаючи на вказане, беручи до уваги те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення, враховуючи при цьому критерії реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку задовольнити частково заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути на його користь з відповідача 21000,00 грн. Зважаючи на категорію та складність справи, характер спірних правовідносин та вид наданих адвокатом послуг, суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим в даному випадку.

Керуючись статтями 74, 123, 126, 127, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Жук Марії Іванівни про стягнення судових витрат у справі №914/3104/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Мостиської міської ради Львівської області (81300, Львівська область, Яворівський район, місто Мостиська, вулиця Грушевського М., будинок 6, ідентифікаційний код 26307500) на користь Фізичної особи-підприємця Жук Марії Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21000,00 грн.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 05.06.2025.

Суддя Петрашко М.М.