Рішення від 05.06.2025 по справі 916/890/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/890/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія Арбалет-Безпека (вул. Івана Богуна, 68, кв. 51, м. Херсон, 73033)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПДФ (пр. Ушакова, 35-А, м. Херсон, 73003)

про стягнення 55632,00 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія Арбалет-Безпека звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ПДФ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 55632,00 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 24.12.2021 № 24/12/21 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг з охорони майна відповідача у березні 2022 року.

15.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 67-80, т.1), в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з таких підстав: під час окупації м. Херсон збройними формування РФ в березні 2022 року позивач не забезпечив охорону на об`єкті відповідача, чим допустив порушення умов договору та в односторонньому порядку відмовився його виконувати; відповідач наголошує, що у період кінця лютого початку березня 2022 року в будівлі ТРЦ «АДМІРАЛ», за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 35-А, яка знаходиться під адмініструванням ТОВ «ПДФ» та охороною ТОВ «Охоронна компанія «Арбалет безпека», здійснювалися мародерські напади та пограбування, як військових російської федерації так і місцевих жителів-мародерів, проте, у зв`язку з тим, що правоохоронні органи в місті Херсон були відсутні в період окупації міста, зафіксувати такі протиправні дії не було можливості, разом з цим, ці обставини свідчать про те, що охорона об`єктів відповідача в березні 2022 року не забезпечувалась позивачем; як зазначає відповідач, за домовленістю із керівництвом позивача суму послуг за березень 2022 року було заактовано завчасно за наполяганням керівника позивача, при цьому сторони домовились, що вартість цих послуг буде оплачено після закінчення воєнного стану в України, оскільки орендарі приміщень торговельного центру не здійснювали власну господарську діяльність; відповідач вказує, що з березня по 11 листопада 2022 року та під час ведення бойових дій в Херсоні, будь-яка діяльність торговельно-офісних центрів, які знаходяться під адмініструванням ТОВ «ПДФ», обмежена або окупацією міста військами РФ або безпековою ситуацією в центрі міста, відсутністю городян, постійними обстрілами з боку агресора; як зазначає відповідач, за період з 2022 року по 2024 рік господарська діяльність відповідача не є прибутковою, про що свідчать річні фінансові звіти останнього, при цьому, до 01 листопада 2024 року ТОВ «ПДФ» не припиняло договірних відносин з ТОВ «Охоронна компанія «Арбалет безпека», вчасно сплачувало всі рахунки позивача, починаючи з травня 2022 року, а станом на 01 листопада 2024 року борг відповідача становив 55632,00 грн за рахунок, виставлений ТОВ Охоронна компанія «Арбалет безпека» за березень 2022 року; відповідач просить суд врахувати обставину того, що акт виконаних робіт за березень 2022 датований не кінцем повного місяця, а 21 березня 2022 року та має відношення до договору № 24 від 24 грудня 2021 року, а не до дійсно укладеного між сторонами спору договору№ 24/12/21 від 24 грудня 2021 року, а рахунок-фактуру №30 на оплату послуги охорони за березень місяць 2022 року взагалі виставлено позивачем 21.01.2022 року, тобто раніше часу, за який мала б здійснитися послуга охорони за березень місяць, що свідчить про те, що вказані документи виготовлені не в той період часу, за який би мала нараховуватись плата за договором; при цьому акт було підписано після звільнення міста Херсон від окупації російськими військами вже після листопада 2022 року.

У відповіді на відзив (а.с. 81-91, т.1) позивач наголосив про таке: починаючи з лютого 2022 року до теперішнього часу відповідач отримує кошти від власника будівель та здійснює адміністрування цих будівель, а отже, провадить свою господарську діяльність, а за період з травня 2022 року та по сьогоднішній день відповідач отримав дохід в розмірі щонайменше 1477143,73 грн; позивач звертає увагу суду, що предмет позову є стягнення виключно основної заборгованості за договором, а тому аргументи відповідача щодо неотримання доходу та незадовільного фінансового стану підприємства не мають значення при вирішенні спору у цій справі, при цьому відповідачем ці обставини не доведені; обставина відсутності будь-яких претензій до позивача щодо неналежного виконання умов договору підтверджується, серед іншого, тим, що договір був припинений з 01.11.2024 за домовленістю сторін; відповідач не надав доказів на підтвердження обставини неналежного виконання позивачем власних зобов`язань; як вказує позивач, починаючи з лютого 2022 року та по теперішній час жодного повідомлення, претензії про неналежне виконання умов договору Відповідач не надсилав позивачу, судові справи між сторонами з цього приводу відсутні; позивач наголошує, що у відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує обставину складання акту виконаних робіт з позивачем та визначення вартості наданих послуг, при цьому, відповідач підтверджує, що станом на 01 листопада 2024 року, борг відповідача перед позивачем становить 55632,00 грн за рахунок, виставлений позивачем за березень 2022 року; позивач наполягає на тому, що відповідачем не додано до відзиву жодного доказу на підтвердження обставини відсутності заборгованості та не спростовано доводи позивача про наявність заборгованості за договором від 24 грудня 2021 року № 24/12/21, а тому, за позицією позивача, аргументи відповідача є безпідставними та недоведеними.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія Арбалет-Безпека було залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія Арбалет-Безпека було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/890/25; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи

24.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія Арбалет-Безпека (далі - охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПДФ (далі - замовник) був укладений договір на охорону об`єкта постами фізичної охорони № 24/12/21 (а.с. 18-20, т.1), згідно з п. 1.1. якого замовник передає, а охорона приймає під охорону відокремлені приміщення (будівлі), майно, що перераховані у дислокації (додаток № 2 до договору) (далі - об`єкт) під охорону постів фізичної охорони, а охорона зобов`язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності та цілісності майна на об`єкті замовника шляхом відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об`єкті та об`єкту, його збереження і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо об`єкта. Замовник зобов`язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату.

За умовами п. 3.1., 3.2. договору ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору). Вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами па підставі дислокації та протоколу (додатки № 1, 2 до договору).

Відповідно до п. 3.6., 3.7. договору оплата за послуги охорони здійснюється замовником до 25-го числа місяця в якому надаються послуги з охорони, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі, визначеному згідно пункту 3.2. договору або готівкою на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг) та наданих охороною рахунків. Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Згідно з п. 9.1. договору він набуває чинності з 1 січня 2022 року і діє до 31 грудня 2022 року.

Додатком № 1 договору є протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (а.с. 21, т.1), згідно з яким сторони погодили вартість послуг у розмірі 55632,00 грн на місяць, починаючи з 01.01.2022.

Додатком № 2 до договору (а.с. 21-зворотна сторінка, т.1) є погоджена сторонами дислокація об`єктів, послуги з охорони яких надаються позивачем за договором. Згідно з дислокацією, об`єкти відповідача, які охороняються позивачем, розташовані за адресою: вул. Преображенська, 3, м. Херсон (приміщення торговельно-офісного центру «Адмірал»); пр. Ушакова, 35-А, м. Херсон (приміщення торговельно-розважального центру з готелем).

Далі, сторони уклали протокол узгодження договірної ціни та здійснення заходів охорони, в якому визначили його застосування до договірних відносин сторін з 15.11.2023, в якому погодили ціну послуг у розмірі 42222,00 грн на місяць (а.с. 38-зворотна сторінка, т.1). Також, до матеріалів справи позивачем долучено дислокацію об`єктів відповідача (а.с. 38, т.1), в якій вказані об`єкти відповідача, що підлягають охороні з 15.11.2023, за адресою: вул. Ушакова, 35 (приміщення ТРЦ «Адмірал).

Обставина укладення вищевказаного договору сторонами не заперечується. При цьому, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у сторін договірних правовідносин за іншими правочинами.

Так, на підтвердження обставини надання відповідачу послуг за договором у березні 2022 року на суму 55632,00 грн позивачем до матеріалів справи було долучено підписаний між сторонами акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.03.2022 № 30 (а.с. 8, т.1). Обставина підписання цього акту відповідачем не заперечується. Для здійснення оплати послуг позивачем був виставлений відповідачу рахунок від 21.01.2022 № 30 (а.с. 27, т.1).

21.10.2024 засобами поштового зв`язку позивач направив на адресу відповідача претензію від 15.10.2024 № 15 (а.с. 24-25, т.1), в якій вимагав погасити заборгованість за договором у розмірі 55632,00 грн.

Листом від 05.11.2024 № 05/11-24 відповідач звернувся до позивача з повідомленням про розірвання договору, при цьому відповідач не заперечив щодо припинення договірних відносин сторін з 01.11.2024 (а.с. 23, т.1).

У відповіді на вищевказаний лист позивач просив відповідача конкретизувати дату розірвання договору та направити повторно примірник відповідної додаткової угоди з актом звірки (а.с. 22, т.1).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня додаткова угода сторін про розірвання договору, при цьому, з викладених пояснень у заявах по суті спору вбачається, що сторони притримуються позиції про припинення дії договору з 01.11.2024.

Так, з пояснень сторін та поданого позивачем до матеріалів справи акту звірки вбачається (а.с. 9-10, т.1), що сторони до 01.11.2024 виконували умови договору, проте між ними виник спір саме щодо оплати послуг за березень 2022 року. Відповідач наголошує на тому, що послуги у спірному місяці позивачем не надавались, в цей же час, за твердженням відповідача, сторони домовились про відтермінування погашення цієї заборгованості до скасування в Україні воєнного стану. Також, відповідач посилається на скрутне фінансове становище ТОВ «ПДФ» та долучив до матеріалів справи фінансову звітність товариства за 2022-2024 роки (а.с. 73-78, т.1). Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні письмові докази щодо погодження сторонами відтермінування оплати послуг за березень 2022 року, а також докази щодо неналежного виконання чи відмови позивачем від виконання умов договору.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні правовідносини, згідно з якими позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався сплачувати отримані послуги в розмірі та в порядку, які погоджені умовами договору на охорону об`єктами постами фізичної охорони від 24.12.2021 № 24/12/21.

Так, на підтвердження обставини виконання договору в частині надання послуг за договором у березні 2022 року позивачем до матеріалів справи долучений підписаний обома сторонами акт прийому-передачі виконаних робіт на суму 55632,00 грн. Як встановлено судом, відповідачем обставина укладення договору та підписання вищевказаного акту не заперечена. В цей же час, на спростування обставини надання позивачем послуг на спірну суму, а також щодо погодження сторонами відтермінування оплати цих послуг відповідачем жодних доказів суду не подано. За цих обставин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати послуг відповідачем на спірну суму, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 55632,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Між цим, суд зауважує, що в межах цієї справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача лише основну заборгованість, а тому фінансовий стан відповідача не впливає на обов`язок відповідача, який здійснює господарську діяльність на власний ризик, погасити борг перед позивачем.

В цей же час, при вирішенні спору у справі суд також враховує принцип добросовісної поведінки, яка передбачає повагу до інтересів і прав іншої сторони або відповідного правовідношення та доктрину contra factum proprium, яка, зокрема, полягає в забороні дій, що не відповідають попереднім заявам або поведінці.

При цьому, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі Серявін та інші проти України, які зводяться до того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія Арбалет-Безпека до Товариства з обмеженою відповідальністю ПДФ слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 55632,00 грн.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов позивачем поданий в електронній формі через систему «Електронний суд», судовий збір з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПДФ (пр. Ушакова, 35-А, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 37558825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія Арбалет-Безпека (вул. Івана Богуна, 68, кв. 51, м. Херсон, 73033, код ЄДРПОУ 43586918) борг в сумі 55632 грн 00 коп та судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05 червня 2025 р.

Суддя Д.О. Бездоля