Рішення від 04.06.2025 по справі 640/35668/21

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2025 року Справа№640/35668/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. розглянув у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративнусправу за позовом Управління соціального захисту населення Білоцерковської міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Костюченко А.П. від 09.11.2021 про накладення штрафу (ВП № 66696673).

В обґрунтування позову зазначено, що штраф у межах виконавчого провадження за невиконання судового рішення може бути накладеним у разі невиконання боржником рішення без поважних причин. За змістом позову під час виконання судового рішення, за невиконання якого відповідачем накладено штраф, управлінням фактично вжито всіх можливих та належних заходів спрямованих на повне виконання рішення суду про виплату стягувачу разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, втім, зарахування такої допомоги на рахунок можливо лише після надходження коштів від Мінсоцполітики відповідно до встановленої пріоритетності та черговості виконання судових рішень згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання судових рішень, затвердженого постановою КМУ № від 26.08.2021 № 902. Посилаючись на правову позицію Верховного суду, наведену в постанові від 21.05.2020 у справі 310/6910/16-а, позивач зауважував, що виконання судового рішення не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого врегулювання такого виконання.

Відповідач відзив на позов не надав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 07.12.2021 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 17.12.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

За п. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом 20 днів після відкриття провадження у справі.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі N 320/12472/20 позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задоволено, зобов`язано управління здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня з урахуванням норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії пx соціального захисту» за 2020 рік.

16.08.2021 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі.

03.09.2021 Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження (ВП 66696673) з виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду у справі 320/12472/20 від 16.08.2021 про зобов`язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради здійснити перерахунок та виплатити гр. ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня з урахуванням норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії пx соціального захисту» за 2020 рік. У постанові зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Того ж дня старшим державним виконавцем відповідача прийнято постанову про стягнення виконавчого збору та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.

Листом від 15.09.2021 № 9620 Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради як боржник у ВП №66696673 повідомило Відділ примусового виконання рішень про те, що Порядок використання коштів , передбачених в державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду у 2021 році, визначений Постановою КМУ № 902 від 26.08.2021. Зазначеним Порядком визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення виконання рішень суду» для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, а також виплати судового збору, виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з положеннями зазначеного порядку розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється у запровадженій ним черговості та встановленої ним пріоритетності. У зв`язку із чим, позивач зауважив, що через встановлення окремого порядку виконання рішень судів, аналогічних рішенню у виконавчому провадженні № 66696673, урядом управління не має можливості виконати рішення від 28.05.2021 у справі 320/12472/20 на власний розсуд. На виконання рішення суду ОСОБА_1 управлінням нараховано недоплачену допомогу до 5 травня 2020 року та зареєстровано її як кредиторську заборгованість в Білоцерківському управління Державної казначейської служби України Київської області 10.06.2021, фінансове зобов`язання № 87. Управлінням зазначено, що матеріальну допомогу буде перераховано на рахунки стягувача у межах виконавчого провадження № 66696673 протягом 3 робочих днів після отримання коштів від Мінсополітики відповідно до визначених пріоритетності та черговості виконання рішень згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.08.2021 № 902.

09.11.2021 Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про накладення штрафу у сумі 5100 грн на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» через невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України.

Разом із цим завершальною стадією судового провадження є примусове виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Частиною 4 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8ст. 19 Закону №1404-VIII).

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 63 цього Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Стаття 75 вказаного Закону визначає відповідальність за невиконання рішення, зокрема, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Водночас, для накладення зазначеного штрафу, необхідно встановити невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормамиЗакону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, але не зробив цього. Поважними, в розумінні наведених нормЗакону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованихКонституцією УкраїнитаКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що підставою для накладення штрафу на позивача слугувало невиконання ним рішення суду у справі №320/12472/20 в частині виплати ОСОБА_1 недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України«Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з статтями23,116 Бюджетного кодексу Українибудь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті, для забезпечення виконання рішень суду, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902(далі - Порядок) визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою«Забезпечення виконання рішень суду», для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, в тому числі про відшкодування моральної шкоди, судових витрат, а також сплати виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України«Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 4, 5 Порядку розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Нацсоцслужба та її територіальні органи, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат.

Бюджетні кошти спрямовуються з дотриманням такої пріоритетності напрямів:

1) забезпечення виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувана, щодо якого винесено рішення, боржниками у виконанні яких визначено Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу, а також виплати судового збору, виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до нормЗакону України «Про виконавче провадження»;

2) забезпечення виконання грошових зобов`язань щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначенихЗаконами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «;Про жертви нацистських переслідувань», боржниками у виконанні яких визначено регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат;

3) забезпечення виконання грошових зобов`язань щодо інших соціальних виплат (крім зазначених у підпункті 2 цього пункту), боржниками у виконанні яких визначено територіальні органи Нацсоцслужби, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат;

4) забезпечення виплати суми судового збору, виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до нормЗакону України «Про виконавче провадження», боржниками у виконанні яких визначено територіальні органи Нацсоцслужби, регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат.

Розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Міністерством соціальної політики України з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Міністерством соціальної політики України, Нацсоцслужбою та регіональними органами соціального захисту населення.

Регіональні органи соціального захисту населення розподіляють бюджетні кошти між районними органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, сформованої відповідно до черговості.

Нацсоцслужба розподіляє бюджетні кошти між територіальними органами з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі за списками, сформованими на підставі рішень.

Отже, виплата нарахованих (перерахованих) сум допомоги за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення суду управління здійснило нарахування недоплаченої грошової допомоги до 5 травня гр. ОСОБА_1 , розмір допомоги після проведеного нарахування становить 9464,00 грн. Нараховану суму зареєстровано як кредиторську заборгованість в Білоцерківському управлінні ДКС України Київської області (фінансове зобов`язання № 87).

Таким чином, боржником вжито визначенихзакономзаходів з метою виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі №320/12472/20.

Суд зазначає, що фактична невиплата суми доплат до пенсії зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є позивач, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.

Тому, через дотримання управлінням встановленого порядку виконання судового рішення, оскаржуване рішення щодо накладення штрафу є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19.05.2015 №21-1044а15 та в постанові від 22.11.2016 у справі №804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18, від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

Оскільки невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі №П/320/12472/20 у встановлений державним виконавцем строк у повному обсязі відбулось не з вини боржника, який у свою чергу вжив всіх визначенихзакономзаходів з метою виконання даного рішення, суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є необґрунтованою.

Згідно з ч. 2ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту ЗО Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування не виконав.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно достатті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи наведене, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», Бюджетного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 250, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління соціального захисту населення Білоцерковської міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.11.2021 про накладання штрафу у сумі 5100 грн в межах виконавчого провадження № 66696673.

Стягнути з бюджетних асигнувань Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апелційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Управління соціального захисту населення Білоцерковської міської ради (позивач) 09117, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03193643;

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (відповідач) 02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43315602.

Суддя А.С. Михайлик