Рішення від 06.06.2025 по справі 240/4078/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/4078/25

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу в електронній формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФПС Флексіблс Україна» (далі ТОВ «ФПС Флексіблс Україна») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Житомирської митниці (далі Житомирська митниця), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Житомирської митниці за №UA101000202514 від 25.01.2025, яким позивачу збільшено грошові зобов`язання за платежем ПДВ (028 вид платежу) у розмірі 30 079,39 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7 519,85 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Житомирської митниці на користь ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн згідно платіжної інструкції за №164 від 13.02.2025.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Житомирською митницею було протиправно прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.01.2025 за № UA101000202514, яким збільшено грошові зобов`язання. Позивач не погоджується зі спірним податковим-рішенням, оскільки вважає, що відповідачем були порушені процедурні питання під час його прийняття, у зв`язку з чим звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано у відповідача докази по справі та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову зазначив, що Житомирською митницею правомірно проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» вимог законодавства України з питань митної справи, після чого складено Акт від 27.12.2024 № 29/24/7.19-1-19-01/20428705, яким було встановлено порушення вимог пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2025 №UA101000202514 про збільшення сум грошових зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в сумі 30079, 39 грн та штрафні санкції в сумі 7519,85 грн.

Відповідач зауважує, що дії Житомирської митниці при проведенні невиїзної документальної перевірки відповідають нормам законодавства з питань митної справи. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому наполягав на порушенні відповідачем процедури проведення перевірки, внаслідок чого просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач у додаткових поясненнях просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

01.02.2023 між ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» - покупець та компанією «FPS Flexibles Romania S.R.L» (Румунія) постачальник, укладено контракт № 01-02-2023 ІМ RO-UA про продаж продукції для потреб виробництва в подальшому товарів.

Пунктом 1.2. вказаного контракту передбачено, що поставка товару буде виконуватись партіями. Кількість, асортимент та строки поставки кожної партії товару вказуються в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до додаткової угоди від 20.02.2024 № 70 до контракту № 01-02-2023 ІМ RO-UA від 01.02.2023 найменування товару: регранулят поліпропілен (некондиційний для виготовлення нитки) у кількості 17132 кг, відвантажено 20.02.2024, загальна знижка 30% - 5407,20 євро, загальна вартість товару складає 12616,80 євро. У пункті 4 зазначено, що дана додаткова угода набирає силу з моменту підписання сторонами і є невід`ємною частиною контракту № 01-02-2023 ІМ RO-UA від 01.02.2023.

22.02.2024 для митного оформлення товарів декларант подав митну декларацію №24UA101020006731U4 на товар: поліпропілен регранульований (вторинний) в первинних формах, без найменування марки: - Regranulat Polypropylene PCR mix colornon-raffia /REPPMX00001 (Регранулят поліпропілену некондиційний для виготовлення нитки) в гранулах, виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари.

Для визначення митної вартості товару, що імпортувався на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), митна вартість вказана 12616,80 євро.

За митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA101020006731U4 здійснено нарахування митних платежів на загальну суму 110273,80 грн, в тому числі податок на додану вартість 110273,80 грн.

18.03.2024 відповідачем складено повідомлення декларанту про початок здійснення пост-митного контролю за митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA101020006731U4 та зазначено перелік документів, які необхідно надати для здійснення пост-митного контролю, про що 18.03.2024 повідомлено позивачу за допомогою Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 19 травня 2023 року №263, що підтверджується скріншотом сторінки «Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів».

08.04.2024 відповідачем складено повідомлення про результати проведеного пост-митного контролю за митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA101020006731U4, в якому зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару не підтверджена. Митна вартість визначена органом за методом 2 б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів за митною декларацією: 23UA101020049905U8 від 26.12.2023 - поліпропілен регранульований (вторинний) в первинних формах, без найменування марки:- Regranulat polipropilena color / REPPCL00001 в гранулах, індекс текучості 3.5-6.5 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари. В кількості - 4085 кг. Regranulat polipropilena alb (REPPMX00001) в гранулах, індекс текучості 3.5-6.5 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари. Вага нетто - 8276 кг. Умови поставки FCA Negresti Oas 0,94 євро за кілограм з дотриманням принципів і Критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Вказане повідомлення направлено позивачу засобами Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, про що свідчить скріншот сторінки «Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів».

21.11.2024 позивач листом за № 1296/7 у відповідь на лист за №7.19-2/19-02/13/9121 від 12.11.2024 року щодо проведення пост-митного контролю за декларацією № 24UA101020006731U4, оформленою 22.02.2024 (відправник FPS Flexibles Romania S.R.L., одержувач ТОВ «ФПС Флексіблс Україна») повідомив відповідачу, що не може погодитися із запропонованим висновком щодо некоректності визначеного коду УКТЗЕД, що можливо призвело до орієнтовної недоплати в розмірі 31 тисяча гривень. Також після проведення перевірки просив направити результат перевірки у формі акта та всі матеріали, які були використані для підготовки висновків за результатами проведення пост-митного контролю у формі акта.

03.12.2024 Житомирською митницею видано наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» вимог законодавства України з питань митної справи.

Також 03.12.2024 відповідачем листом за № 7.19-1/19-01/9676 повідомив позивача про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи з 12.12.2024 тривалістю 5 робочих днів, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

27.12.2024 Житомирською митницею складено Акт № 29/24/7.19-1-19-01/20428705 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» вимог законодавства України питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару за митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA101020006731U4, відповідно до якого встановлено порушення: пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 30079,39 грн, що підтверджується розрахунком податкових зобов`язань, які виникли внаслідок порушення вимог законодавства України з питань митної справи за результатами аналізу митної декларації, митне оформлення якої завершено.

Вказаний акт документальної невиїзної перевірки направлено позивачу листом від 27.12.2024 № 7.19-2/19-01/13/10283 та отримано ним 07.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

14.01.2025 позивач направив відповідачу заперечення до акту «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» вимог законодавства України питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару за митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA101020006731U4.

17.01.2025 відповідачем на заперечення до акту перевірки ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» від 27.12.2024 № 29/24/7.19-1-19-01/20428705 складено висновок № 4, в якому вирішено залишити без змін висновки документальної планової виїзної перевірки (акт від 27.12.2024 № 29/24/7.19-1-01/2042870), а заперечення ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» 14.01.2025 № 10/3 без задоволення.

12.02.2025 позивач листом за № 53/7 звернувся до брокера ФОП ОСОБА_1 із запитом, в якому просив надати інформацію щодо підтвердження отримання запиту з боку митних органів щодо проведення пост-митного аудиту по митній декларації № 24UA101020006731U4 від 22.02.2024 та засвідчити надсилання переліку документів на підтвердження митної вартості у період з 17.03.2024 по 04.04.2024, а також надати інформацію чи повідомляв його митний орган про результати пост-митного контролю в письмовій або електронній формі.

ФОП ОСОБА_1 листом від 13.02.2025 повідомив позивачу, що з боку митних органів на електронну адресу він не отримував запита від 18.03.2024 щодо проведення пост-митного аудиту по митній декларації № 24UA101020006731U4 від 22.04.2024, а також не передавав додаткових документів стосовно митної вартості по митній декларації. Також зазначив, що не отримував жодні повідомлення з боку митних органів щодо проведення та результатів пост-митного контролю ні в письмовому, ні в електронному вигляді.

Як убачається з скріншота сторінки електронної пошти відповідача, наданої відповідачем на виконання ухвали суду, ФОП ОСОБА_1 04.04.2025 о 15 год. 29 хв. надіслав на адресу відповідача документи по митній декларації № 24UA101020006731U4.

20.01.2025 Житомирська митниця прийняла податкове повідомлення-рішення №UA101000202514, яким ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 37 599,24 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 30 079,39 грн та за штрафними санкціями у сумі 7 519,85 грн.

Позивач, не обґрунтовує позов щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, посилається лише на процедурні порушення допущені, на його думку відповідачем, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Згідно із пунктом 41.5. статті 41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Відповідно до п. 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 336 Митного кодексу України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;

9) пост-митний контроль.

Відповідно до абзацу 1, 2, 4, 7 - 9 частини першої статті 337-1 Митного кодексу України для цілей пост-митного контролю митні органи мають право перевіряти точність і повноту інформації, що міститься у митній декларації, загальній декларації прибуття, та наявність, точність і правильність документів, на підставі яких здійснено випуск товарів, у тому числі достовірність інформації, викладеної в заяві декларанта або уповноваженої ним особи до митної декларації, про те, що задекларовані товари за своєю характеристикою та фізико-хімічними властивостями не належать до культурних цінностей, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до ввезення та застосування на території України, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, небезпечних відходів, агрохімікатів та пестицидів, що підлягають державній реєстрації, об`єктів, торгівля якими підпадає під регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, генетично модифікованими організмами або продукцією, виробленою із застосуванням генетично модифікованих організмів, не містять озоноруйнівних речовин. Пост митний контроль здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками та може бути ініційований під час митного оформлення або протягом 30 календарних днів з дня випуску товарів. Митний орган надсилає декларанту в електронній формі повідомлення з переліком документів, які необхідно надати для здійснення пост-митного контролю. Відомості про перелік документів, зазначених у повідомленні декларанту для здійснення пост-митного контролю, та про результати його здійснення вносяться до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів. Про результати пост-митного контролю митний орган повідомляє декларанта в письмовій або електронній формі. Результати пост-митного контролю підприємства враховуються системою управління ризиками, що застосовується митними органами, та під час планування і проведення документальних перевірок.

Згідно зі частиною першою статті 344-1 Митного кодексу Українидля цілей пост-митного контролю митні органи мають право перевіряти:

правильність, точність, повноту та достовірність інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено;

наявність, точність, правильність і достовірність документів, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також існування, справжність, правильність і дійсність будь-якого підтвердного документа, у тому числі шляхом перевірки облікових записів підприємства та іншої документації щодо операцій із відповідними товарами або щодо попередніх та/або наступних комерційних операцій із такими товарами після їх випуску;

законність ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України;

своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до частини другої статті 344-1 Митного кодексу України Пост-митний контроль здійснюється шляхом проведення:

доперевірочного аналізу митних декларацій, митне оформлення яких завершено;

документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що митний орган після завершення митного оформлення має право перевіряти точність і повноту інформації, що міститься у митній декларації, загальній декларації прибуття, та наявність, точність і правильність документів, на підставі яких здійснено випуск товарів.

Таким чином суд вважає необґрунтованими твердження позивача про відсутність у відповідача права на проведення пост-митного контролю після завершення митного оформлення.

Щодо твердження позивача про те, що відповідачем не направлялось жодного документа про проведення пост-митного контролю, спростовується матеріалами справи, наданими відповідачем на виконання ухвали суду, а саме наданими скріншотами сторінки «Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів».

Так, зі скріншоту сторінки «Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів» встановлено, що за результатом перевірки по митній декларації № 24UA101020006731U4 в графі «результат» зазначено: «Доперевірочний аналіз завершено. Відомості, заявлені у МД не підтверджено».

Таким чином посилання позивача в цій частині на процедурні порушення є необґрунтованими.

Щодо тверджень позивача про те, що повідомлення декларанту про початок пост-митного контролю та повідомлення про результати пост-митного контролю не зареєстровані, як того вимагає Інструкція за №747 від 28.12.2002 з діловодства в митній службі України, суд також вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Пунктом 19-1 частини першої статті 4 Митного кодексу України визначено, що механізм "єдиного вікна" - механізм взаємодії декларантів, їх представників та інших заінтересованих осіб з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, який забезпечує можливість одноразового подання в електронному вигляді через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" документів та/або відомостей з метою дотримання вимог щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, передбачених цим Кодексом, іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правовими актами, виданими на основі та на виконання цього Кодексу та інших законів України.

Порядок взаємодії між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 21.10.2020 №971 (далі - Порядок №971).

Згідно з п. 9 Порядку № 971 Для забезпечення взаємодії між декларантами, Держпродспоживслужбою та митними органами під час здійснення заходів офіційного контролю, попереднього документального контролю використовується набір даних в електронній формі (далі - електронна справа). Кожній електронній справі після її створення автоматично присвоюється оригінальний номер. Структура номера визначається Держмитслужбою.

В електронній справі у процесі здійснення заходів офіційного контролю, попереднього документального контролю накопичується інформація, внесена декларантами, посадовими особами Держпродспоживслужби, митних органів та у випадках, визначенихКодексом, в автоматичному режимі автоматизованою системою митного оформлення, у тому числі:

електронні повідомлення декларантів, посадових осіб Держпродспоживслужби та митних органів, автоматизованої системи митного оформлення;

документи та/або відомості, на підставі яких проводились заходи офіційного контролю, попередній документальний контроль;

дані про осіб Держпродспоживслужби, митних органів, які проводили відповідно заходи офіційного контролю, попередній документальний контроль.

Тобто, вказаним Порядком №971 передбачено надсилання інформації та повідомлень в автоматичному режимі в електронній формі через портал «Єдине вікно», що і було зроблено відповідачем, що підтверджується доказами, тому суд не приймає посилання позивача на обов`язкову реєстрацію документів відповідно до Інструкції за №747 від 28.12.2002 з діловодства в митній службі України.

Щодо доводів позивача про порушення процедури проведення невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно із частиною першою статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною третьою статті 345 Митного кодексу України визначено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Положеннями частини шостої статті 345 Митного кодексу України встановлено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно із частиною першою статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

При цьому, нормами п. 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Частиною третьою статті 351 Митного кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Матеріалами справи встановлено, що наказ про проведення перевірки від 03.12.2024 № 173 містить визначені частиною другою статті 351 Митного кодексу України підстави для її проведення, оскільки підставою для призначення перевірки позивача стало виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, як передбачено пунктом 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Позивачу направлялось повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 03.12.2024 № 7.19-1/1/-01/9676, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Положеннями частини п`ятої статті 351 Митного кодексу України визначено, що присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Згідно із положеннями статті 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 354 Митного кодексу України акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою, сьомою статті 354 Митного кодексу України керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов`язані повернути митному органу підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві.

За результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару за митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA101020006731U4 Житомирською митницею складено Акт № 29/24/7.19-1-19-01/20428705, відповідно до якого встановлено порушення: пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 30079,39 грн, що підтверджується розрахунком податкових зобов`язань, які виникли внаслідок порушення вимог законодавства України з питань митної справи за результатами аналізу митної декларації, митне оформлення якої завершено.

Вказаний Акт направлений позивачу, яким, в свою чергу, подано до митного органу заперечення.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено вимог митного законодавства та правомірно проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» вимог законодавства України з питань митної справи.

Щодо доводів позивача про незазначення відповідачем в Акті перевірки методу визначення митної вартості, суд зауважує, що вказане твердження спростовується пунктом 3.2 самого Акту, тому суд вважає ці доводи необґрунтованими.

Суд зазначає, що у питаннях дотримання митними органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення декларантам (уповноваженим посадовим особам підприємства або громадянину, що перевіряється) можливості реалізувати їх права, передбачені статтею 350 Митного кодексу України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.

Правова позиція Верховного Суду у питанні обрання наслідків допущених контролюючими органами порушень процедури призначення і проведення перевірки є сформованою і усталеною (постанова Верховного Суду, ухвалена у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18). Верховний Суд послідовно дотримується позиції, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень; таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Тобто порушення процедури призначення і проведення перевірки можуть бути самостійною підставою для скасування рішень, прийнятих за наслідками проведеної перевірки, якщо суд оцінить їх такими, що тягнуть за собою протиправність останніх.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17сформулювала висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Разом з тим, вказана постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про допущені контролюючим органом процедурні порушення, на обґрунтування позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та об`єктивно не вплинули на висновки, здійснені під час проведення перевірки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 640/9782/21.

Ураховуючи викладене, що при проведенні невиїзної документальної перевірки відповідачем не було порушено вимоги Митного кодексу України, за результатами якої складено Акт № 29/24/7.19-1-19-01/20428705 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ФПС Флексіблс Україна» вимог законодавства України питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару за митною декларацією від 22.02.2024 № 24UA101020006731U4, та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2025 №UA101000202514 про збільшення сум грошових зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в сумі 30079, 39 грн та штрафні санкції в сумі 7519,85 грн, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2025 № UA101000202514.

Разом з цим, суд зазначає, що у позовній заяві позивачем не обґрунтовано позов щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, тому суд не надає оцінку по суті встановлених порушень.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У контексті встановлених обставин справи та правового регулювання суд доходить висновку, що відповідач діяв з дотриманням вимог діючого законодавства, що не призвело до порушення прав позивача, тому відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українирозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9,14,73,74,75,76,77,78,90,143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПС Флексіблс Україна» (вул. Промислова, 1/154, м. Житомир, Житомирська область, 10025, ЄДРПОУ: 20428705) до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська область, 10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 06 червня 2025 р.

Суддя Т.О. Шувалова