Ухвала від 02.04.2025 по справі 757/4659/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4659/25-к

пр. 1-кс-6328/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 22023000000000209 від 02.03.2023,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку, проведеного 23.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/840/25-к від 20 січня 2025 року, за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на мобільний телефон марки «Iphone 15» imei: НОМЕР_1 , з сім-картою та абонентським номером НОМЕР_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Власник майна в судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з`явились.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Правове обґрунтування

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Печерською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженню №22023000000000209 від 02 березня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що ОСОБА_5 , на підставі наказу тимчасово здійснюючого повноваження генерального директора ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 00480247) (далі ПрАТ «КЕВРЗ») ОСОБА_6 від 1225-к від 23.12.2022, прийнятий на посаду заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання ПрАТ «Київський електровагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця»(код ЄДРПОУ 00480247).

Приватне акціонерне товариство «Київський електровагоноремонтний завод», зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Січеславська, 2, діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням акціонера приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод» від 03.07.2020 №27/2020-4/3 (за редакцією 2020 року), відповідно до п. 2.3. має право від свого імені укладати правочини, зокрема договори дарування й пожертви, набувати майнові та немайнові права, нести зобов?язання. Товариство має право виступати заявником, відповідачем, третьою особою у судах загальної позивачем, юрисдикції, судах конституційної юрисдикції, міжнародних комерційних та інших судах (зокрема в судах іноземних держав та у міжнародних організаціях, уповноважених розглядати спори), а також мати інші права та обов?язки, що надаються юридичній особі, та п. 2.4. має самостійний баланс, може мати печатки і штампи, має право відкривати поточні, валютні, депозитні та інші рахунки в кредитних, фінансових та депозитарних установах як на території України, так і за її межами, у порядку, визначеному застосовним законодавством.

Кримінальним провадженням встановлено, що за невстановлених органом досудового розслідування обставин, але не пізніше 01.01.2023 у заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання ПрАТ «КЕВРЗ» ОСОБА_5 , за попередньою змовою із невстановленими особами, та службовими особами ТОВ «ЕЛПО УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36301549), зокрема ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який перебуває на посаді головного інженера, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на посаді керівника з виробництва, виник загальний злочинний умисел направлений на привласнення бюджетних грошових коштів, що належать ПрАТ «КЕВРЗ» шляхом зловживання своїм службовим становищем в умовах воєнного стану, в результаті проведення тендерних закупівель та подальшого приймання поставлених ТОВ «ЕЛПО УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36301549) товарів (приладів та устаткування) залізничного призначення а саме:

- систем охолодження кабіни машиніста ЕТ-583.002-02 в кількості 10 шт., які за технічними параметрами виробів не відповідають вимогам технічних характеристик визначених паспортом ЕТ-583.00.000-02 «Система охолодження кабіни машиніста ЕТ-583.00-02», внаслідок чого завдано матеріального збитку державному бюджету на загальну суму 2 850 000 грн;

- світильників 220В (основного освітлення) ЕТ.107.00.000-15-07 креслення, у загальній кількості 104 шт., та світильників 110/220В (для тамбурів) ЕТ.107.00.000-15-10 креслення, у кількості 42 шт., які знаходяться у непрацездатному стані у зв`язку з невідповідністю частини технічних параметрів вимогам ДСТУ 2860-94, внаслідок чого завдано матеріального збитку державному бюджету на загальну суму 1 066 480 грн.

У межах вказаного кримінального провадження, встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень, можуть бути, до всього, причетні інші особи.

23.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/776/25-к від 20.01.2025 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 ,

У ході проведення вказаного обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 15» imei: НОМЕР_1 , з сім-картою та абонентським номером НОМЕР_2 .

Постановою слідчого від 23.01.2025 вилучені речі були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Клопотання про арешт майна направлено суду рекомендованим листом 24.01.2025, тобто у строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України.

Мотиви слідчого судді

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.

Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.

При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Щодо вилученого мобільного телефону, то дозвіл на його виявлення, відшукання та вилучення був наданий ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

На даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування та дослідження доказів - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

При цьому, власник майна не позбавлений в подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає ознакам речових доказів, тому підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Клопотання є мотивованим, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22023000000000209 від 02.03.2023 на майно, вилучене в ході обшуку, проведеного 23.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/840/25-к від 20 січня 2025 року, за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-на мобільний телефон марки «Iphone 15» imei: НОМЕР_1 , з сім-картою та абонентським номером НОМЕР_2 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1