Рішення від 29.05.2025 по справі 902/421/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2025 р. Cправа № 902/421/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

прокурора - Суходолі М.В.,

представника відповідача - Антощука В.Д.,

у відсутності представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради (вул. Освітянська, буд. 4, селище Маневичі, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44601)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фінанс" (вул. Героїв Крут, буд. 4а, кв. 4, м. Вінниця, 21001)

за участю у розгляді справи Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) на стороні позивача

про стягнення 640 332 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фінанс" 640 332 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №785 від 26.09.2024 в частині своєчасної поставки обумовленого обладнання, внаслідок чого Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фінанс" 640 332 грн, з яких: 407 484 грн - пені та 232 848 грн - штрафу.

Ухвалою суду від 08.04.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/421/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.05.2025 о 10:00 год.

За результатами слухання справи 06.05.2025 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.05.2025 об 11:00 год., про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

За клопотанням Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вх. №01-34/5431/25 від 21.05.2025) до участі в справі № 902/421/25 залучено Вінницьку обласну прокуратуру на стороні позивача в порядку ст. 53 ГПК України.

У судовому засіданні 22.05.2025 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 09:30 год. 29.05.2025, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 29.05.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача, які підтримали викладені письмово позиції по суті спору.

Відповідач висловив свою позицію по суті спору, шляхом подання клопотання про зменшення розміру пені на 95% та зменшення розміру штрафу на 90%, вказуючи на неспівмірність та невиправданість заявленого розміру штрафних санкцій (сума санкцій становить 55% ціни Договору), оскільки:

- позивач не зазнав жодних збитків внаслідок несвоєчасної поставки Товару;

- відповідач забезпечив поставку Товару належної якості з покращеними характеристиками і в повному обсязі, що не заперечується позивачем;

- комерційна пропозиція відповідача дозволила позивачу додатково заощадити понад 600 тисяч гривень в порівнянні з очікуваною вартістю предмета закупівлі;

- відповідачем вживалися вичерпні заходи спрямовані на своєчасне виконання зобов`язань і більша частина Товару поставлена з простроченням 1 календарний день, тобто 21.11.2024 року, замість 20.11.2024 року, а несвоєчасна поставка є наслідком обставин, що не залежали від волі відповідача.

Прокурор у поданому поясненні в порядку ст. 42 ГПК України заперечує що зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема вказує, що несвоєчасним постачанням товару, яке відбулось у зв`язку з порушенням ТОВ "Поділля Фінанс" взятих на себе зобов`язань завдано збитків як позивачу, та і державним інтересам, інтересам дітей, які у зв`язку з несвоєчасним постачанням обладнання не мали змоги отримати здобуття якісної освіти з урахуванням сучасних технологій та інноваційних інструментів.

Позивач правом участі у судовому засіданні не скористався. Поряд з цим Відділом освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради заявлено про підтримання позову у повному обсязі та про розгляд справи без участі позивача (вх. № 01-34/4701/25 від 02.05.2025).

Крім того, позивачем подано заперечення щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. № 01-34/5284/25 від 19.05.2025), мотивоване тим, що недотримання строків постачання має наслідком порушення гарантованого державою права дітей на освіту, зрив навчально-виховного процесу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

26.09.2024 між Відділом освіти, молоді та спорту, Маневицької селищної ради (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Фінанс" (Постачальник, відповідач) укладено Договір № 785 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника товар: НУШ Комплект мультимедійного обладнання. Тип 3: Інтерактивна панель - ДК:02162015-32320000-2-телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1) до Договору, що є його невід`ємною частиною, а Замовник зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Сума Договору становить 1 164 240,00 грн з ПДВ (п. 3.3. Договору).

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що поставка Товару здійснюється в робочі дні та години. Крім вихідних до 31 жовтня 2024 року. Адреса поставки: 44601, Волинська область. Камінь-Каширський район, сел. Маневичі, вул. Освітянська, 4.

Згідно із п. 5.2. Договору датою поставки Товару вважається дата підписання Замовником видаткової накладної.

Перехід права власності на Товар відбувається після її фактичної передачі на підставі належно оформлених первинних документів (товарно-транспортної накладної видаткової накладної) на адресу Покупця (п. 5.6. Договору).

За умовами п.п. 8.3., 8.4. Договору сторони погодили, що у разі затримки поставки Товару понад встановлений термін або поставки не в повному обсязі Товару, заявленого Замовником, Постачальник сплачує пеню у розмірі 1% від вартості невчасно поставленого Товару за кожний день прострочення. За несвоєчасну поставку Товару Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк Товару.

Сплата винною Стороною штрафних санкцій або інших збитків, завданих порушенням умов цього Договору, не звільняє її від обов`язку виконати цей Договір в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України (п. 8.7. Договору).

Згідно із п. 13.1. Договору останній набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами договірних зобов`язань.

31.10.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої п. 5.1. Договору викладено в новій редакції, визначено, що поставка Товару здійснюється до 20 листопада 2024 року.

Найменування Товару визначено у Специфікації до Договору, що складається з: Комплекту мультимедійного обладнання. Тип 3 у складі: - Інтерактивна панель STARBOARD TE YL-65 (IFPD-YL-65AOC); OPS PC i5/12Gen/8G+512G (артикул OPS PC i5/12Gen/8G+512G); Операційна система ПЗ Microsoft Windows 11 Pro укр, ОЕМ на DVD носії (FQC-10557); Мобільна стійка SECTOR T7 (сектор Т7 Black).

У листі адресованому відповідачу листі Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради вих. №622/01-16/2-24 від 18.12.2024 (а.с. 15, т. 1) позивач засвідчує, що станом на 17 грудня 2024 року до Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради поставлено тільки Інтерактивні панелі STARBOARD TE-YL5-65 (IFPD - YL5-65AOS).

У цьому ж листі позивач виклав відповідачу вимогу про сплату штрафних санкцій внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Фінанс" своїх зобов`язань за Договором щодо повної та своєчасної поставки Товару. Реагування відповідача на таку вимогу матеріали справи не містять.

Зокрема, у матеріалах справи міститься копія товарно-транспортної накладної № 17261125 від 21.11.2024 про доставку офісної техніки на загальну суму 501 227,55 грн з ПДВ до населеного пункту позивача (який визначено в адресі доставки за Договором), Замовником якої визначено відповідача (а.с. 33, т. 1).

Поставка відповідачу повної комплектності Товару за Договором відбулася 25.12.2024 відповідно до видаткової накладної від 25.12.2024 року № 543, що сторонами не заперечується.

Вартість поставки сплачено позивачем в повному обсязі в сумі 1 164 240,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями № 1 від 25.12.2024 на суму 116 424 грн та №13 від 25.12.2024 на суму 1 047 816 грн.

Внаслідок прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Фінанс" своїх зобов`язань за Договором щодо повної та своєчасної поставки Товару, Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради звернувся із відповідним позовом до суду про стягнення з Постачальника обумовлених Договором штрафних санкцій, з яких: 407 484 грн - пені та 232 848 грн - штрафу.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір про закупівлю №430 від 23.08.2023.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п. 5.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 31.10.2024 визначено, що поставка Товару здійснюється до 20 листопада 2024 року.

Отже, кінцевою датою поставки товару за Договором є 20.11.2024 та з 21.11.2024 відповідач вважається боржником, що прострочив виконання зобов`язання щодо обумовленої поставки.

Поставка Товару відповідачем позивачу відбулася поетапно, у повній комплектності Товар поставлено 25.12.2024, що підтверджується видатковою накладною № 543 від вказаної дати.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що у разі затримки поставки Товару понад встановлений термін або поставки не в повному обсязі Товару, заявленого Замовником, Постачальник сплачує пеню у розмірі 1% від вартості невчасно поставленого Товару за кожний день прострочення.

Крім того, згідно із п. 8.4. Договору за несвоєчасну поставку Товару Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк Товару.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок пені за період прострочення з 21.11.2024 до 25.12.2024 на суму 1 164 240 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача відповідає розрахунку суду.

Арифметичною перевіркою правильності нарахування штрафу в силу п. 8.4. Договору помилок не виявлено (1 164 240 грн х 20% = 232 848 грн).

Поряд з цим суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із положеннями статті 233 ГК України, які також кореспондують зі змістом статті 551 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто, з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, суд бере до уваги такі обставини:

- пеня та штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі;

- прострочення виконання зобов`язання було короткостроковим, часткова поставка обладнання відбулася уже 21.11.2024 (спочатку було поставлено Інтерактивні панелі, що позивачем не заперечується);

- відсутність підстав вважати, що порушення зобов`язання відповідачем потягло за собою збитки для позивача, матеріали справи не містять доказів того, що погоджений сторонами Товар мав використовуватися в освітньому процесі саме з 20.11.2024, а не в більш пізній термін;

- очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум штрафу та пені, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання (слушними є доводи відповідача, що сума санкцій становить 55% ціни Договору).

Крім того, суд враховує правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Правовий висновок, що неустойка не може бути непомірним тягарем боржникові і джерелом отримання додаткових прибутків кредиторові підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відповідно до постанови від 08.04.2020 у справі №924/570/19.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на 85%, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, №924/754/18 від 18.06.2019, №912/1703/18 від 27.03.2019.

Таким чином, із заявлених позивачем 407 484 грн - пені та 232 848 грн - штрафу, стягненню підлягають пеня в розмірі 61 122,6 грн та штраф в розмірі 34 927,2 грн. В решті стягнення з відповідача 346 361,4 грн - пені та 197 920,8 грн - штрафу слід відмовити.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням зменшення розміру пені та штрафу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Поряд з цим витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України із покладенням витрат по сплаті судового збору і в частині вимоги, за якою відмовлено у позові у зв`язку із зменшенням пені та штрафу. Так, суд враховує викладене в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною), у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на судовий збір за подання позовної заяви в сумі 7 683,99 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фінанс" (вул. Героїв Крут, буд. 4а, кв. 4, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 40098570) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради (вул. Освітянська, буд. 4, селище Маневичі, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44601, код ЄДРПОУ 44104446) 61 122,6 грн - пені; 34 927,2 грн - штрафу та 7 683,99 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні з відповідача 346 361,4 грн - пені та 197 920,8 грн - штрафу відмовити.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 09 червня 2025 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.