Ухвала від 03.06.2025 по справі 904/1854/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

03.06.2025 м. Дніпро Справа № 904/1854/25

За позовом Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (49000, м. Дніпро, вул. Вокзальна, буд. 5; ідентифікаційний код 39027213)

про стягнення 494 468 грн. 67 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

Секретар судового засідання Сидорова Є.О.

Представники:

від позивача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дніпровська міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1780/25 від 17.04.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" 494 468 грн. 67 коп. - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також просить судові витрати по веденню справи покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відбудеться 06.05.2025 о 16:00 год.

До позовної заяви позивачем було додано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (код ЄДРПОУ: 39027213), а саме: нежитлову будівлю банку літ. Б-2, загальною площею 630,6 кв.м. (РНОНМ 51051112101), розташовану за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 71, в межах суми стягнення в розмірі 494 468 грн. 67 коп., до набрання рішенням по справі законної сили, а також накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (код ЄДРПОУ: 39027213), в межах суми стягнення в розмірі 494 468 грн. 67 коп., до набрання рішенням по справі законної сили.

Вказана заява обґрунтована тим, що:

- Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: просп. Дмитра Яворницького в районі буд. 71 в М.Дніпрі (кадастровий номер 1210100000:02:413:0070) (далі - Земельна ділянка), за результатами якого 09.05.2024 року складено акт обстеження земельної ділянки (далі - Акт);

- цим Актом встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля банку літ. Б-2, загальною площею 630,6 кв.м. (РНОНМ 51051112101), яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (код ЄДРПОУ 39027213);

- відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.05.2024 року № 25330/5/04-36-04-02-11, право власності на Земельну ділянку належить Територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Інформація щодо надання права власності або права користування Земельною ділянкою до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходила. Інформація стосовно укладених між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" договорів оренди землі відсутня; на 2021-2024 роки податкові декларації з плати на землю Товариством з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" не надавались, орендна плата та земельний податок не декларувались та не сплачувались;

- згідно з листом Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 19.11.2024 року № 9/13-267 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" грошові кошти за користування земельною ділянкою не надходили;

- відповідач по теперішній час користується земельною ділянкою, на якій знаходяться належні йому на праві власності об`єкти, без достатньої правової підстави;

- в свою чергу відповідач, з метою затягування розгляду справи, шляхом збільшення кола її учасників може відчужити, передати в іпотеку будівлі і споруди, або вчинити інші дії, у вигляді укладення договорів, зокрема суборенди в короткий проміжок часу та вивести кошти, що знаходяться на відкритих рахунках; тим самим вжити заходів, які в подальшому унеможливлюють виконання рішення суду;

- існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі та не виключається, що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- в свою чергу, можливість відповідача розпоряджатись своїм майном та коштами є беззаперечною; такий факт є очевидним та не потребує доказування зі сторони позивача;

- Дніпровською міською радою встановлено, що відповідач безпідставно користується земельною ділянкою за кадастровим номером - 1210100000:02:413:0070, розташованою за адресою: просп. Дмитра Яворницького в районі буд. 71 в м. Дніпрі, тому останнім безпідставно збережено кошти у розмірі орендної плати за використання вказаної земельної ділянки;

- предметом позову є вимога Дніпровської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" коштів, набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою;

- за відсутності вжиття заходів забезпечення позову об`єкти, розміщені на земельній ділянці можуть бути відчужені на користь третіх осіб, або відповідач може укласти договори оренди, або інші договори; метою таких дій може бути, зокрема штучне збільшення кола учасників судового процесу, що зумовить затягування розгляду справи; - з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №755/3782/17, можливо вчинення перешкод в подальшому виконанні судового рішення шляхом зміни власника будівель та споруд;

- в свою чергу, грошові кошти можуть бути виведені з рахунків відповідача, що в подальшому, за умови задоволення позовної заяви, може ускладнити виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 заяву Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) про забезпечення позову - задоволено; постановлено накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (49000, м. Дніпро, вул. Вокзальна, буд. 5; ідентифікаційний код 39027213), а саме: нежитлову будівлю банку літ. Б-2, загальною площею 630,6 кв.м. (РНОНМ 51051112101), розташовану за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 71, в межах суми стягнення в розмірі 494 468 (чотириста дев`яносто чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 67 коп., до набрання рішенням у справі законної сили; накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (49000, м. Дніпро, вул. Вокзальна, буд. 5; ідентифікаційний код 39027213), в межах суми стягнення в розмірі 494 468 (чотириста дев`яносто чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 67 коп., до набрання рішенням у справі законної сили.

У судове засідання 06.05.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 11.06.2025 о 15:00 год.

Відповідач у клопотанні (вх.№19657/25 від 08.05.2025) про ознайомлення із матеріалами справи та надання додаткового строку для складання відзиву просить надати дозвіл на ознайомлення із матеріалами справи №904/1854/25, а також надати додатковий строк на підготовку відзиву на позовну заяву.

Крім того, відповідач у клопотанні (вх.№19659/25 від 08.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 у справі № 904/1854/25, у відповідності до якої: 1) задоволено заяву ДМР про забезпечення позову; 2) накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "Абсолют Фінанс", а саме: нежитлову будівлю банку літ. Б-2, загальною площею 630,6 кв.м. (РНОНМ 51051112101), розташовану за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 71, в межах суми стягнення в розмірі 494 468 (чотириста дев`яносто чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 67 коп., до набрання рішенням у справі законної сили; 3) накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ "Абсолют Фінанс" в межах суми стягнення в розмірі 494 468 (чотириста дев`яносто чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 67 коп., до набрання рішенням у справі законної сили

Клопотання обґрунтовано тим, що:

- предметом позовних вимог у справі є стягнення грошових коштів, водночас позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, яке не є спірним; тобто в цьому випадку відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги у справі, оскільки накладення арешту на майно має стосуватися майна, яке належить до предмета спору;

- позивачем не подано доказів на підтвердження відсутності грошових коштів на банківських рахунках відповідача станом на момент звернення із заявою про забезпечення позову;

- з метою накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках відповідача в межах суми стягнення, судом має бути перевірено суму стягнення, а не безапеляційно її використано для накладення в межах цих сум забезпечення, з метою не нашкодення праву власності відповідача;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про накладення арешту і на грошові кошти в межах спірної суми стягнення, і на майно відповідача у такому ж обсязі, тобто фактично арештував грошові кошти і майно на загальну суму, що удвічі перевищує ціну позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" про ознайомлення із матеріалами справи та надання додаткового строку для складання відзиву, продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" строк для подання відзиву на позовну заяву до 23.05.2025 включно.

Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (вх.№19659/25 від 08.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову прийнято до розгляду та призначено його розгляд у судовому засіданні на 03.06.2025 о 16:30 год.

У судове засідання 03.06.2025 представники сторін не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (вх.№19659/25 від 08.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Водночас, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (частина четверта та п`ята статті 145 Господарського процесуального кодексу України).

В залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду або його обов`язком.

Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частиною дев`ятою та тринадцятою статті 145 Господарського процесуального кодексу України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.

Натомість, скасування заходів забезпечення позову в порядку частини першої статті 145 Господарського процесуального кодексу України має оціночний характер, дослідження якого потребує з`ясування існування визначених частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України критеріїв, які зумовили вжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову. Тобто до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

У постанові від 15.08.2019 по справі №15/155-б Верховний Суд наголосив, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

За змістом статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається, клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову обґрунтовано тим, що:

- предметом позовних вимог у справі є стягнення грошових коштів, водночас позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, яке не є спірним; тобто в цьому випадку відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги у справі, оскільки накладення арешту на майно має стосуватися майна, яке належить до предмета спору;

- позивачем не подано доказів на підтвердження відсутності грошових коштів на банківських рахунках відповідача станом на момент звернення із заявою про забезпечення позову;

- з метою накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках відповідача в межах суми стягнення, судом має бути перевірено суму стягнення, а не безапеляційно її використано для накладення в межах цих сум забезпечення, з метою не нашкодення праву власності відповідача;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про накладення арешту і на грошові кошти в межах спірної суми стягнення, і на майно відповідача у такому ж обсязі, тобто фактично арештував грошові кошти і майно на загальну суму, що удвічі перевищує ціну позову.

З цього приводу суд зауважує, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Отже, вжиття господарським судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача в межах суми стягнення в розмірі 494 468 грн. 67 коп., до набрання рішенням у справі законної сили, є правомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі №904/5626/24.

При цьому відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/5626/24 задоволено частково заяву заявника про забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках відповідачів-1, -2 (боржників-1, -2) в межах суми позовних вимог, в решті вимог за заявою (про накладення арешту на майно) - відмовлено.

В подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі №904/5626/24 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/5626/24 в частині відмови у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно відповідача-1 (боржника-1) в межах суми позовних вимог до набрання рішенням по справі законної сили; заяву заявника про забезпечення позову - задоволено; накладено арешт на нерухоме майно відповідача-1 (боржника-1) в межах суми позовних вимог до набрання рішенням по справі законної сили; в іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/5626/24 - залишено без змін.

Таким чином, в цілому у справі №904/5626/24 накладено арешт на грошові кошти відповідачів-1, -2 (боржників-1, -2) в межах суми позовних вимог та накладено арешт на нерухоме майно відповідача-1 (боржника-1) також в межах суми позовних вимог до відповідача-1 (боржника-1).

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що обґрунтовуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заявник посилається на обставини, які не вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення, підстави для задоволення такого клопотання у суду відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Фінанс" (вх.№19659/25 від 08.05.2025) про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано - 09.06.2025.

Суддя Т.В. Загинайко