Рішення від 28.05.2025 по справі 906/191/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/191/25

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ляхов О.В., ордер серії АМ №1125517 від 14.04.2025;

від третьої особи: не з`явився;

прокурор Степаницька О.М., службове посвідчення №071190 від 01.03.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради

до Приватного підприємства "ЖИТОМИРОБЛДРУКАРНЯ"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ" Житомирської обласної ради

про стягнення 60389,87 грн, розірвання договору оренди та повернення приміщень.

Процесуальні дії по справі.

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради з позовом до Приватного підприємства "ЖИТОМИРОБЛДРУКАРНЯ", у якому просить:

- розірвати договір оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №31 на нежилі приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлі за адресою м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. А), загальною площею 162,26 кв.м.;

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого майна №31 від 25.01.2021 у розмірі 60389, 87 грн;

- зобов`язати відповідача повернути територіальним громадам сіл, селищ, міст Житомирської області в особі уповноваженого органу нежилі приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд А), загальною площею 162,26 кв.м.

Разом із позовною заявою прокурор подав клопотання від 11.02.2025 №51-85-1189Вих-25 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунального підприємства "АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ" Житомирської обласної ради (а.с.42-43).

Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення виявлених недоліків.

17.02.2025 до суду на виконання вимог вказаної ухвали від заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області надійшла заява від 17.02.2025 №51-85-1324Вих-25 (а.с.48-53).

Ухвалою суду від 19.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ" Житомирської обласної ради та призначено підготовче засідання (з урахуванням ухвали від 19.02.2025) на 19.03.2025.

Ухвалою суду від 19.03.2025 відкладено підготовче засідання на 07.04.2025.

Ухвалою суду від 07.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/191/25 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 28.05.2025.

20.05.2025 до суду від Житомирської окружної прокуратури надійшла заява від 20.05.2025 про закриття провадження у справі №906/191/25 в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 60389,87 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, а також вирішення питання щодо повернення Житомирській обласній прокуратурі судового збору в сумі 3028,00 грн, сплаченого за вказану позовну вимогу. Поряд із цим прокурор просив продовжити розгляд позову в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №31 та зобов`язання відповідача повернути нежилі приміщення (а.с.69-79).

Представники позивача і третьої особи у засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином шляхом доставлення ухвали суду від 07.04.2025 в електронній формі до їх електронних кабінетів (а.с.67, 68). Будь-яких заяв із зазначенням причин неявки представників позивача і третьої особи, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходило.

Враховуючи викладене і те, що явка представників позивача і третьої особи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останніх за наявними матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2025 повідомив про те, що заборгованість зі сплати орендної плати за 2024 рік повністю погашена, заборгованість по поточній оренді відсутня, розірвання договору оренди призведе до знищення потенційно перспективного та критично важливого для розвитку культури підприємства і закриття робочих місць, у зв`язку з чим було подано відкрите звернення до начальника Житомирської обласної військової адміністрації щодо збереження ПП "ЖИТОМИРОБЛДРУКАРНЯ". Представник відповідача просив долучити до матеріалів справи копію такого звернення №12 від 25.05.2025 та відкласти судове засідання задля отримання зворотної відповіді.

Суд долучив до матеріалів справи надану представником відповідача копію письмового звернення №12 від 25.05.2025 (а.с.82), однак, відповідно до ст.207 ГПК України, зазначений документ не буде братися до уваги та оцінюватися судом під час дослідження доказів у справі. За наведеного та з огляду на необґрунтованість представником відповідача причин неможливості вчинення відповідних дій у підготовчому провадженні, суд дійшов висновку відмовити останньому у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.

28.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на систематичне порушення відповідачем - ПП "ЖИТОМИРОБЛДРУКАРНЯ" умов договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №31, укладеного між ним та КП "АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ" Житомирської обласної ради, в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за користування нерухомим майном, що належить до комунальної власності, в результаті чого Житомирській обласній раді як власнику цього майна завдано збитки у вигляді ненадходження коштів до обласного бюджету. За таких обставин зазначений договір оренди має бути розірваний, заборгованість з орендної плати - стягнута, а майно - повернуто до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради (а.с.1-7).

Під час судового розгляду справи прокурор подав заяву про закриття провадження у справі №906/191/25 від 20.05.2025, у якій повідомив, що відповідач після подання позовної заяви здійснив оплату заборгованості за оренду приміщення згідно договору №31 від 25.01.2021 у повному обсязі на суму 60389,87 грн, а відтак провадження у справі в цій частині підлягає закриттю за відсутністю предмета спору, інші позовні вимоги - подальшому розгляду (а.с.69-70).

Позивач письмових пояснень по суті спору не надав.

Відповідач правом подання письмового відзиву на позовну заяву відповідно до ст.165 ГПК України не скористався.

Третя особа пояснень щодо позову в порядку ст.168 ГПК України не направила.

Під час розгляду справи по суті прокурор просив закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати згідно заяви від 20.05.2025 та задовольнити решту позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

25.01.2021 між Комунальним підприємством "АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ" Житомирської обласної ради (орендодавець, третя особа), Комунальним підприємством по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (балансоутримувач) та Приватним підприємством "ЖИТОМИРОБЛДРУКАРНЯ" (орендар, відповідач) укладено договір оренди №31 (далі - договір) (а.с.15-20).

Відповідно до п.1.1 Основних умов договору, орендодавець і балансоутримувач передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно - нежилі приміщення на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. А) загальною площею 188,80 кв.м., вартість якого становить 1185928,00 грн без ПДВ.

Процедура, у результаті якої майно отримано в оренду, - без аукціону (пп.5.1 п.5 Змінюваних умов договору).

Згідно з п.2.1 Основних умов договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Орендна плата становить суму, визначену у п.9 Змінюваних умов договору, а саме розмір орендної плати за базовий місяць листопад, визначений відповідно до Методики розрахунку орендної плати, становить 3953,09 грн без ПДВ (4% від ринкової вартості об`єкта оренди, яка становить 1185928,00грн без ПДВ згідно звіту про оцінку майна станом на 30.11.2020). Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.1 Основних умов договору).

Пунктами 3.3, 3.4 договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця згідно наданого рахунку до 15 числа, що зростає за поточним місяцем оренди. Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Відповідальність у разі отримання та/або неотримання рахунків несе орендар.

Згідно з п.3.5 Основних умов договору, в день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує дві місячні орендні плати у розмірі 7906,18 грн без ПДВ (п.10 Змінюваних умов договору) (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у п.3.6 цього договору.

Відповідно до п.3.8 Основних умов договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем. Орендодавець може звернутись із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість.

Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п.3.11 Основних умов договору).

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п.4.3, п.12.12 Основних умов договору).

Згідно з п.12.1 Основних умов договору, цей договір діє 2 роки 11 місяців з дати набрання ним чинності (з 25.01.2021 по 24.12.2023). Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної слати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (пп.12.7.1 п.12.7 Основних умов договору).

Відповідно до акта приймання-передачі від 25.01.2021, балансоутримувач передав, а орендар прийняв відповідно до договору оренди №31 від 25.01.2021 в строкове платне користування нежилі приміщення на першому поверсі (інв. №1-17,1-24,1-25,1-26,1-27,1-28,1-37,1-38 корисною площею 108,2 кв. м., та частину приміщення інв. №1-5, корисною площею 17,70 кв.м.) загальною площею 188,80 кв.м., під розміщення редакції державних і комунальних періодичних видань, державні видавництва, підприємства книгорозповсюдження, вітчизняні видавництва та підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (або) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру), в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17 (буд. А), що знаходяться на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і станом на 30.11.2020 становить 1185928,00 грн, без ПДВ (а.с.21).

Відповідно до акта повернення майна від 25.04.2023, балансоутримувач прийняв, а орендар передав відповідно до договору оренди №31 від 25.01.2021 частину нежилого приміщення на першому поверсі (інв. №1-5; корисною площею 17,70 кв.м.) в будівлі (буд.А) за адресою: м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17 загальною площею 26,54 кв.м., що знаходяться на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і станом на 30.11.2020 становить 166708,36 грн, без ПДВ. Стан орендованого майна задовільний (а.с.22).

26.04.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, якою змінено умови даного договору таким чином: п.4.1 Змінюваних умов договору викладено у такій редакції: «Нежитлові приміщення, на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. А), загальною площею 162,26 кв.м.»; п.6.1 Змінюваних умов договору викладено у редакції: «Ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку Майна (частина четверта статті 8 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" - 1019219,69грн без ПДВ»; п.6.2.1 Змінюваних умов договору викладено у редакції: «Сума, яка дорівнює визначеній у пункті 6.1 Умов» - 1019219,69грн без ПДВ». Усі інші умови договору залишено чинними та без змін. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди нерухомого майна №31 від 25.01.2021, набирає чинності з дати її підписання і діє до закінчення дії договору, або до внесення відповідних змін чи доповнень (а.с.23).

За даними Комунального підприємства "АГЕНЦІЯ З ПИТАНЬ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ" Житомирської обласної ради, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна №31 від 25.01.2021 упродовж 13 місяців за ним утворилась заборгованість на суму 60389,87 грн (а.с.24).

Як встановлено судом, після відкриття провадження у даній справі відповідач сплатив заборгованість за оренду приміщення згідно договору №31 від 25.01.2021 у повному обсязі, про що свідчить платіжна інструкція №72772434 від 11.04.2025 на суму 60389,87 грн (а.с.71).

Поряд із цим у листі Житомирської обласної ради від 15.05.2025 №р-5-21/389 повідомлено, що, незважаючи на проведення розрахунків ПП "ЖИТОМИРОБЛДРУКАРНЯ", орендна плата сплачується невчасно, з порушенням термінів оплати, визначених договором оренди, у зв`язку з цим знову виникає заборгованість, що свідчить про недобросовісність орендаря. Оскільки Житомирська обласна рада не є стороною вищевказаного договору оренди, інформацію щодо розрахунків між сторонами надано третьою особою у справі (а.с.72-74).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір, на підставі якого виникли спірні правовідносини, є договором оренди комунального майна, який, відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», є таким, що діє.

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1-2, ч.5 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч.1, 4 ст.286 ГК України).

За положеннями ч.4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на момент укладення договору), орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт користування відповідачем приміщенням на підставі договору оренди нерухомого майна №31 від 25.01.2021 та порушення ним взятих на себе договірних зобов`язань зі сплати орендної плати, внаслідок чого упродовж 13 місяців за ним утворилась заборгованість на суму 60389,87 грн (а.с.24), яку після відкриття провадження у даній справі відповідач сплатив у повному обсязі (а.с.71).

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене та погашення відповідачем заборгованості з орендної плати у розмірі 60389,87 грн після подання даного позову до суду, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Разом із тим прокурор, звертаючись до суду з позовом у цій справі в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, пред`явив до ПП "ЖИТОМИРОБЛДРУКАРНЯ" вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №31 на нежилі приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлі за адресою м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. А), загальною площею 162,26 кв.м., та їх повернення територіальним громадам сіл, селищ, міст Житомирської області в особі уповноваженого органу.

Згідно з положеннями ст.ст.2, 4, 5 ГПК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

При цьому під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (подібні правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

За змістом ст.16 ЦК України, розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому вищенаведені приписи ч.2 ст.651 ЦК України є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а також в інших випадках, установлених договором або законом.

Таким чином законодавець встановлює чіткий, певний, конкретно визначений та обов`язковий перелік складових у їх сукупності для можливого застосування судами ч.2 ст.651 ЦК України, а саме: 1) наявність вимоги про розірвання договору однієї зі сторін такого договору; 2) наявність встановлення саме істотного порушення такого договору; 3) або настання обставин, визначених/установлених таким договором або законом для його розірвання.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №923/494/18, за імперативними приписами статті 188 Господарського кодексу України і статті 651 ЦК України, зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому право на передачу спору на вирішення суду належить виключно стороні договору.

Відповідно до пп.12.6 договору оренди нерухомого майна №31 від 25.01.2021, даний договір припиняється, зокрема, на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством. Відповідно до пп.12.7 договору, даний договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Отже, виходячи з вищенаведених приписів чинного законодавства України, а також положень спірного договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №31, розірвання такого договору можливе лише на вимогу сторони договору і за певними обставинами.

У свою чергу ані прокурор, ані Житомирська обласна рада не є сторонами за спірним договором оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №31 та, відповідно, не наділені правом на звернення до суду з вимогою про розірвання такого договору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 4 ст.53 ГПК України унормовано, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.09.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, 06.07.2021 у справі №911/2169/20, 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 виснувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.

Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Як зазначено у позовній заяві, звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання своєчасного надходження коштів до місцевого бюджету за оренду комунального майна, що підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно зі ст.7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування. При укладенні договору оренди комунального майна №31 від 25.01.2021 Житомирська обласна рада розраховувала на поповнення обласного бюджету шляхом отримання плати за оренду нежитлових приміщень, натомість безоплатне використання суб`єктом підприємницької діяльності комунального майна завдає значної шкоди інтересам держави у вигляді ненадходжень значних коштів до обласного бюджету, що ускладнює виконання обласною радою завдань, покладених на неї Конституцією України та іншими законами України.

Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №410636139 від 30.01.2025), власником нерухомого майна - цілісного майнового комплексу «Житомирська обласна друкарня» загальною площею 10365,6 кв.м. за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, буд. 17, є територіальні громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради. Правовстановлюючим документом на приміщення є свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Житомирської міської ради 01.12.2008. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 767010418101, номер запису про право власності 11891701 (а.с.13-14).

Згідно зі ст.172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні», обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

За приписами ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1). Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад (ч.4). Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (ч.5). Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч.7).

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно з п.28 ч.1 ст.66 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду обласних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

З матеріалів справи слідує, що Житомирська окружна прокуратура звернулась до Житомирської обласної ради як власника оспорюваного нерухомого майна, що належить до комунальної власності, з повідомленням в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 16.01.2025 №51-85-325вих-25 про виявлені порушення інтересів держави та просила повідомити про вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди та повернення комунального приміщення, а також зазначила, що у разі неможливості вжиття відповідних заходів та подальшої бездіяльності Житомирською окружною прокуратурою буде самостійно скеровано позовну заяву в інтересах держави в її особі (а.с.27-31).

У відповідь на повідомлення прокуратури Житомирська обласна рада надіслала лист №р-5-21/85 від 30.01.2025, у якому зазначила, що не є стороною договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №31, а відтак відсутні правові підстави для вжиття відповідних заходів представницького характеру (а.с.32-33).

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Житомирської обласної ради за поданим позовом в частині стягнення коштів, зважаючи на бездіяльність компетентного органу.

Однак заявлення прокурором вимоги про розірвання договору в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради - особи, яка не є стороною такого договору, суперечить приписам ст.651 ЦК України.

Аналогічний висновок про те, що правом на звернення до суду з позовом про розірвання договору наділені лише сторони цього договору викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2025 у справі №916/378/24.

З підстав наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №31, а також і вимоги про зобов`язання повернути майно, яка є похідною від вимоги про розірвання договору.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подання до господарського суду даного позову Житомирською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі в сумі 9084,00 грн (а.с.8).

Враховуючи висновок суду про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення 60389,87 грн заборгованості за відсутністю предмета спору, суд вважає за доцільне на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повернути Житомирській обласній прокуратурі за заявою (а.с.69-70) з Державного бюджету України 3028,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №208 від 10.02.2025, про що після набрання даним рішенням законної сили винести відповідну ухвалу.

Поряд із цим, враховуючи приписи ст.129 ГПК України та висновок суду про відмову у задоволенні решти позовних вимог, судовий збір в сумі 6056,00 грн покладається на Житомирську обласну прокуратуру.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №906/191/25 за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Приватного підприємства "ЖИТОМИРОБЛДРУКАРНЯ" в частині вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 60389,87 грн.

2. У задоволенні позову в частині вимог про розірвання договору та повернення приміщень відмовити повністю.

3. Повернути Житомирській обласній прокуратурі (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, код ЄДРПОУ 02909950) з Державного бюджету України 3028,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №208 від 10.02.2025, про що винести відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.06.25

Суддя Прядко О.В.

Друк: 1 - у справу;

- заступнику керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області та Житомирській обласній прокуратурі (до ел.каб.);

- позивачу , представнику відповідача і третій особі (до ел.каб.);

- відповідачу на ел.пошту: 15122015@ukr.net.