Ухвала від 09.06.2025 по справі 909/499/25

Справа № 909/499/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.06.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., розглянувши заяву ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про відвід судді у справі

за позовом: ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", пр. Гузара Любомира, буд. 44, м. Київ, 03065,

до відповідача: ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад", вул. Академіка Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76000,

про стягнення 1 048 212,66 грн- пені ; 398 958,27 грн - штрафу та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення штрафних санкцій у сумі 1 447 170,93 грн, з яких пеня у розмірі 1 048 212,66 грн, штраф у розмірі 398 958,27 грн та судових витрат.

За наслідками розгляду позову, суд (суддя Скапровська І.М.) відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 21.05.2025.

21.05.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.06.2025.

20.05.2025, представник відповідача подав клопотання про визнання відсутніми підстав для відмови позивача від надання відповідей на запитання поставлені відповідачем у відзиві, зобов`язання позивача надати відповіді на всі запитання, відкладення розгляду справи з метою досягнення можливого врегулювання спору, встановлення фактичних характеру та обсягу завданої позивачу шкоди.

Суд відхилив зазначені клопотання та вказав на те, що оскільки суду не доведено того, що дані, які на думку відповідача містяться у витребуваних документах є даними, на підставі яких суд встановить наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Предметом позову є стягнення пені та штрафу, підставою - несвоєчасне виконання зобов`язання, доведенню підлягають обставини на підставі яких суд встановить наявність чи відсутність обставин за яких суд прийде до висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість вимог про застосування такої міри відповідальності (про що зазначив у протоколі судового засідання).

29.05.2025, представник відповідача подав заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" .

В обґрунтування заяви послався на вимоги ст. 110-111 ГПК України та на те, що протокольною ухвалою від 21.05.2025 суд у витребуванні доказів відмовив, проте, на думку відповідача, судом передчасно відмовлено у витребуванні доказів (без надання їм належної, неупередженої та об`єктивної оцінки у сукупності з іншими доказами у справі, більшість з яких на даний момент надані позивачем), про витребування яких просить відповідач. Дії та бездіяльність позивача очевидно вказують на ризик можливої безповоротної втрати інформації та документів (їх копій), які запитувалися запитом, зокрема, внаслідок їх знищення (умисного або внаслідок закінчення строків зберігання), приховування, спотворення тощо. Отже, вбачаються підстави для забезпечення таких доказів судом.

04.06.2025, суд, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, відмовив в її задоволенні.

05.06.2025, представник відповідача подав заяву про відвід судді І. М. Скапровської. 06.06.2025 за наслідками розгляду вищевказаної заяви Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М. постановив ухвалу, відповідно до якої дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передав справу для вирішення питання про відвід судді Скапровської І.М. у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025, справу № 909/499/25 в частині вирішення питання про відвід судді Скапровської І.М. передано на розгляд судді Шкіндеру П.А.

Заява про відвід судді мотивована тим, що суддя Скапровська І.М. відмовила в задоволенні заяви про витребування доказів та зобов`язанні позивача надати відповіді на запитання, поставлені відповідачем у відзиві, що на думку заявника очевидно порушує принцип змагальності сторін, адже за інших умов (повного або частково задоволення вищезазначених клопотань) такий принцип не був би порушеним, оскільки суд міг би дослідити усі надані сторонами та витребувані судом докази, надати їм належну, об`єктивну та неупереджену оцінку при ухваленні рішення, а відтак, наведені обставини у їх сукупності викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У пункті 81 рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (заява №65518/01) зазначено, що "неупередженість" у сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою (на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження) та об`єктивною оцінкою (чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до норм статті 35, частини третьої статті 38, частини другої статті 39 ГПК як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.

Отже, суддя, вирішуючи питання про відвід або самовідвід, не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявами сторони про недовіру.

Згідно з ч.4 ст.35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Незгода заявника з судовим рішенням, ухваленим суддею, в якому суддя висловив свою правову позицію, не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеним суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні таких судових рішень на користь однієї зі сторін.

З огляду на викладене, заявником не доведено, а судом не встановлено обставин, які викликали б сумнів у неупередженості та необ`єктивності судді Скапровської І.М. при розгляді справи №909/499/25, доводи заявника є його припущеннями та зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, що в силу імперативного припису частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

Таким чином, в задоволенні заяви ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про відвід судді Скапровської І.М. від розгляду справи № 909/499/25 належить відмовити.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" про відвід судді Скапровської І.М. від розгляду справи № 909/499/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкіндер П.А.