Господарський суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2025Справа № 910/3082/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» (04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 28, ідентифікаційний код юридичної особи 30979427) стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 064 889 грн. 60 коп.Представники: без повідомлення представників сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 064 889 грн. 60 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 року відкрито провадження у справі № 910/3082/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
08.04.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
08.04.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
08.04.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про дослідження електронних доказів.
08.04.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» про розгляд справи №910/3082/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
15.04.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.
22.04.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.03.2025 року направлена до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Сторін.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ
11.07.2024 року між Акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю товарів №2407000036, умовами якого передбачено, що Постачальник зобов?язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця «Легкові автомобілі (Мікроавтобуси)» (далі - Товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов?язується прийняти і оплатити такі Товари. (а.с.12-16)
Згідно з п.3.1 Договору ціна цього Договору становить 7 195 200.00 грн (сім мільйонів сто дев?яносто п?ять тисяч двісті гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ - 1 199 200,00 грн (один мільйон сто дев?яносто дев?ять тисяч двісті гривень 00 коп.).
Поставка Товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі силатою мита» (місце поставки визначається у Специфікації). ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1 цього Договору. (п.5.3 Договору)
Відповідно до п. 5.6 Договору право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товарів Постачальником Покупцю за видатковою накладною в місці поставки.
Умовами пункту 5.8 Договору передбачено, що датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього Договору та одночасна передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:
5.8.1. Видаткової накладної;
5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури;
5.8.3. Товарно-транспортної накладної:
5.8.4. Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) Товарів:
5.8.5. Документу про підтвердження гарантійних зобов?язань виробника на Товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на Товар):
5.8.6. Інструкції з експлуатації (або іншого аналогічного документу у разі його складанні виробником Товарів):
5.8.7. Повний пакет документів для реєстрації в СЦ МВС України.
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0.1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення. а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов?язань за цим Договором.
Згідно з п.8.2 Договору Сторона, що не може виконувати зобов?язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). повинна не пізніше. ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх лії с відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема, документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.. (п. 8.3 Договору)
Відповідно до п.8.4 Договору у випадку невиконання вимог пунктів 8.2. 8.3 Договору Сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину). як на таку, що виключає її відповідальність.
Згідно з п.8.5 Договору у разі коли строк дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) продовжується більше ніж 20 (двадцять) календарних днів, Покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір. У такому випадку до дня розірвання цього Договору Постачальник повертає Покупцю суму/невикористану суму авансового платежу за Товари, у разі його здійснення Покупцем.
Специфікацією до Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року Сторони погодили найменування товару, у кількості 4 шт, ціну, строк поставки - 120 календарних днів з дати укладення Договору, загальну суму в розмірі 7 195 200 грн. 00 коп. з ПДВ. (а.с.17)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року Відповідач поставив товар, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар на загальну суму в розмірі 7 195 200 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №ПА0000000170 від 27.12.2024 року, товарно - транспортною накладною №27/12/24 від 27.12.2024 р., Актами №№2-5 приймання продукції за кількістю та якістю від 27.12.2024 р. (а.с.25-30)
Листом №206 від 24.10.2024 року Відповідач повідомив Позивача про наявність обставин, що впливають на строки поставки товарів .(а.с.31)
Листом №1001ВИХ-24-6802 від 08.11.2024 року Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» відмовило Відповідачу у продовженні строку поставки товару. (а.с.32)
Претензією №1001ВИХ-25-388 від 20.01.2025 р. Позивач вимагав від Відповідача сплатити штрафні санкції, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 21.01.2025 р., накладної, фіскального чеку. (а.с.33-36)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив поставку товару у строк, визначений умовами Договору. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» пеню у розмірі 345 369 грн. 60 коп. та штраф у розмірі 719 520 грн. 00 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що в жовтні 2024 року Відповідачу стало відомо, що заводом-виробником автомобілів марки FIAT, здійснюється оновлення модельного ряду (версії моделі) замовлених автомобілів марки FIAT, торгове найменування Ulysse версії Scudo 2,0 Combi, 9 місць до MY2025, у зв`язку з чим відбувається затримка у виробництві оновленої версії моделі та збільшиться вартість замовлених Товарів. 23 жовтня 2024 року у зв`язку з наближенням, погодженої сторонами Договору №2407000036 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), дати поставки транспортних засобів, Відповідач звернувся до імпортера, з листом в якому просив повідомити дату поставки Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» замовлених та частково оплачених 4 (чотирьох) транспортних засобів - FIAT Ulysse. 23 жовтня 2024 року ТОВ «АВТОТОРІНО» листом №23 від 23.10.2024р. повідомило Відповідача, що АВТОМОБІЛІ марки FIAT торгове найменування Ulysse версії Scudo 2,0 Combi 9 місць L3H1 MY2024 код 506-4QV-3 не були вироблені в заздалегідь підтверджену дату, а саме 39 тиждень 2024 року - з 23.09.2024 по 29.09.2024 року через нестачу комплектуючих на складі заводу виробника та про те, що автомобілі в кількості 4 одиниць будуть зроблені в грудні 2024, з як можна швидшим постачанням в Україну та не пізніше 31.01.2025 року. 24 жовтня 2024 року, на виконання п. 6.3.6. Договору, Відповідачем було надіслано Позивачу (на електронну адресу представника - Талімончук Дмитро Миколайович ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повідомлення (вих. №206 від 24.10.2024) про наявність обставин, що впливають на строки поставки Товарів з копією листа імпортера, вих. №23 від 23.20.2024. 31 жовтня 2024 року Відповідачем було надіслано Позивачу (на електронні адреси представників - Талімончука Дмитра Миколайовича ІНФОРМАЦІЯ_1 та Косяченка Володимира kosiachenko-vv@utg.ua) листа (вих.№210 від 31.10.2024) з пропозицією, на виконання п. 13.2. Договору, продовжити строки поставки Товарів та внести зміни до укладеного Сторонами Договору № 2407000036 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.07.2024, шляхом укладання Додаткової угоди №1 до Договору та проект відповідної Додаткової угоди №1 від 31.10.2024 до Договору №2407000036 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11 липня 2024 року з специфікацією. 23 грудня 2024 року Товар поступив на склад Постачальника (що підтверджується копіями Актів приймання-передачі від 23 грудня 2024 року). Таким чином: 1. Відповідач, під час приєднання до запропонованого Позивачем Договору, позбавлений можливості запропонувати свої умови; 2. умови Договору явно обтяжливі для Відповідача, який намагався добросовісно та своєчасно виконати взяті на себе зобов`язання. 3. на свої неодноразові звернення, щодо зміни умов (продовження терміну поставки) Відповідач відповіді (відмови, як того вимагає ст. 634 ЦКУ) не отримував. Просив суд зменшити розмір пені та штрафу до 5% від нарахованих Позивачем.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року Відповідач поставив товар, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар на загальну суму в розмірі 7 195 200 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №ПА0000000170 від 27.12.2024 року, товарно - транспортною накладною №27/12/24 від 27.12.2024 р., Актами №№2-5 приймання продукції за кількістю та якістю від 27.12.2024 р., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печаткою підприємства Відповідача без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.25-30)
Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.
Поставка Товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі силатою мита» (місце поставки визначається у Специфікації). ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1 цього Договору. (п.5.3 Договору)
Відповідно до п. 5.6 Договору право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товарів Постачальником Покупцю за видатковою накладною в місці поставки.
Умовами пункту 5.8 Договору передбачено, що датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього Договору та одночасна передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:
5.8.1. Видаткової накладної;
5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури;
5.8.3. Товарно-транспортної накладної:
5.8.4. Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) Товарів:
5.8.5. Документу про підтвердження гарантійних зобов?язань виробника на Товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на Товар):
5.8.6. Інструкції з експлуатації (або іншого аналогічного документу у разі його складанні виробником Товарів):
5.8.7. Повний пакет документів для реєстрації в СЦ МВС України.
Специфікацією до Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року Сторони погодили найменування товару, у кількості 4 шт, ціну, строк поставки - 120 календарних днів з дати укладення Договору, загальну суму в розмірі 7 195 200 грн. 00 коп. з ПДВ. (а.с.17)
Таким чином, враховуючи умови Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року, граничний строк поставки товару на загальну суму в розмірі 7 195 200 грн. 00 коп. з ПДВ Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» - 08.11.2024 року.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Проте, в порушення умов Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року, Відповідач здійснив поставку товару з простроченням поставки, що підтверджується видатковою накладною №ПА0000000170 від 27.12.2024 року, товарно - транспортною накладною №27/12/24 від 27.12.2024 р., Актами №№2-5 приймання продукції за кількістю та якістю від 27.12.2024 р.
Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем всупереч вимог чинного законодавства України та умов Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року не був поставлений Позивачу товар на загальну суму в розмірі 7 195 200 грн. 00 коп. у строк по 08.11.2024 року.
Листом №206 від 24.10.2024 року Відповідач повідомив Позивача про наявність обставин, що впливають на строки поставки товарів .(а.с.31)
Листом №210 від 31.10.2024 року Відповідач просив Позивача продовжити строки поставки за договором, до якого долучив проєкт додаткової угоди до договору. (а.с.69-70)
Листом №214 від 05.11.2024 року Відповідач просив Позивача продовжити строки поставки за договором (а.с.74) Листом №1001ВИХ-24-6802 від 08.11.2024 року Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» відмовило Відповідачу у продовженні строку поставки товару. (а.с.32)
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів внесення Сторонами змін до Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року в частині здійснення строку поставки товару, а тому Відповідач повинен був здійснити постачання товару відповідної якості та кількості у строк по 08.11.2024 року.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 09.11.2024 року по 26.12.2024 року у розмірі 345 369 грн. 90 коп. та 10% штрафу у розмірі 719 520 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.
Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року)
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.
Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення. а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов?язань за цим Договором.
Правовий аналіз вказаних норм законодавства свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі № 927/1091/17.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 09.11.2024 року по 26.12.2024 року у розмірі 345 369 грн. 90 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд, перевіривши розрахунок 10% штрафу, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, на підставі п.7.4 Договору у розмірі 719 520 грн. 20 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
В той же час, Відповідачем заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України до 5%.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.
Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання (відповідач).
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.
Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір пені саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК та ст. 551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20):
- ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання);
- причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання;
- тривалість прострочення виконання;
- наслідки порушення зобов`язання для кредитора;
- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);
- поведінку кредитора;
- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);
- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;
- статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення);
- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст. ст. 86, 236-238 ГПК).
В обґрунтування поданого клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України Відповідач зазначав, що прострочення виконання зобов`язання відбулось внаслідок настання затримки у поставці товару з причин, що від нього не залежали, оскільки заводом-виробником автомобілів марки FIAT, здійснюється оновлення модельного ряду (версії моделі) замовлених автомобілів марки FIAT, торгове найменування Ulysse версії Scudo 2,0 Combi, 9 місць до MY2025, у зв`язку з чим відбулась затримка у виробництві оновленої версії моделі. 23 жовтня 2024 року Відповідач звернувся до імпортера з листом, в якому просив повідомити дату поставки Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» замовлених та частково оплачених 4 (чотирьох) транспортних засобів - FIAT Ulysse. 23 жовтня 2024 року ТОВ «АВТОТОРІНО» листом №23 від 23.10.2024р. повідомило Відповідача, що автомобілі марки FIAT торгове найменування Ulysse версії Scudo 2,0 Combi 9 місць L3H1 MY2024 код 506-4QV-3 не були вироблені в заздалегідь підтверджену дату, а саме 39 тиждень 2024 року - з 23.09.2024 по 29.09.2024 року через нестачу комплектуючих на складі заводу виробника та про те, що автомобілі в кількості 4 одиниць будуть зроблені в грудні 2024, з як можна швидшим постачанням в Україну та не пізніше 31.01.2025 року. Про вказані обставини Відповідач повідомив Позивача, що підтверджується відповідними листами, наявними в матеріалах справи. Листом №210 від 31.10.2024 року Відповідач просив Позивача продовжити строки поставки за договором, до якого долучив проєкт додаткової угоди до договору. (а.с.69-70) Листом №214 від 05.11.2024 року Відповідач просив Позивача продовжити строки поставки за договором (а.с.74) Листом №1001ВИХ-24-6802 від 08.11.2024 року Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» відмовило Відповідачу у продовженні строку поставки товару. (а.с.32)
Суд, з огляду на матеріали справи, з урахуванням інтересів обох сторін, причин невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, наслідків порушення зобов`язання, вжиття останнім всіх заходів до виконання зобов`язання, незначності прострочення поставки, прийшов до висновку про наявність існування виняткових обставин для можливості застування частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору про закупівлю товарів №2407000036 від 11.07.2024 року Відповідачем здійснено поставку Позивачу всього обсягу замовлених ним за договором товарів, а з боку Позивача відсутні претензії щодо якості й комплектності поставленого товару. Крім того, прострочення поставки товару відбувалось після 24.02.2022 року. Так, указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи сторін, а також беручи до уваги інтереси Позивача, відсутність доказів понесення позивачем збитків та інших для нього наслідків порушення зобов`язання відповідачем, незначності прострочення виконання зобов`язання, зважаючи на військову агресію російської федерації на території України, а також виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, поведінку самого відповідача, яким вживалися заходи щодо своєчасної поставки товару, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, Суд вважає за можливе зменшити розмір пені на підставі ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України на 50%, а саме до 172 684 грн. 80 коп. пені та до 359 760 грн. 00 коп. штрафу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач прострочив виконання свого зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 064 889 грн. 60 коп. є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 532 444 грн. 80 коп., у зв`язку із зменшенням розміру неустойки на підставі клопотання Відповідача. Таке зменшення розміру неустойки Суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» на користь Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» підлягає стягненню пеня у розмірі 172 684 грн. 80 коп. та штраф у розмірі 359 760 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в частині зменшеної суми неустойки - на відповідача, оскільки у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ
1. Позов Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» (04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 28, ідентифікаційний код юридичної особи 30979427) на користь Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) пеню у розмірі 172 684 (сто сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп., штраф у розмірі 359 760 (триста п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 12 778 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 67 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення:06 червня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2025 |
Оприлюднено | 10.06.2025 |
Номер документу | 127960483 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні