Рішення

від 27.05.2025 по справі 916/5779/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5779/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Нижньодністровського національного природного парку до відповідача Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на майно і знаття з нього арешту,

зазначає наступне:

Нижньодністровський національний природний парк (надалі - Національний парк, Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (надалі - Управління охорони, Відповідач), в якій просить:

визнати право власності Нижньодністровського національного природного парку на транспортні засоби ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ;

зняти арешт з транспортних засобів ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_5 , накладений Першим Приморським відділом державної виконавчої служби від 27.09.2017 у виконавчому проваджені № НОМЕР_8 на виконання виконавчого листа № 815/4425/13-а від 25.04.2014.

Фактичними підставами заявленого позову визначено те, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 04.03.2013 № 8 передано з балансу Управління охорони Національному пару транспортні засоби, однак після звернення до Регіонального сервісного центру МВС в Одеської області з`ясовано про накладений в межах виконавчого провадження № НОМЕР_8 арешт, котрий позбавляє можливості здійснити їх перереєстрацію, право користування та розпорядження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 31.12.2024 позовній заяві Національного парку присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/5779/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.01.2025 позовну заяву Національного парку залишено без руху та запропоновано усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.

15 січня 2025 року Національним парком на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представлено відповідні докази.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 прийнято позовну заяву Національного парку до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5779/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2025, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Відділ ДВС, Третя особа).

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 20.01.2025 до електронного кабінету Відділу ДВС підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Надіслана Управлінню охорони на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 відкладено підготовче засідання на 18 березня 2025 року.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 19.02.2025 до електронного кабінету Відділу ДВС підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18 березня 2025 року.

З метою додаткового повідомлення Управління охорони про судове провадження, господарським судом розміщено відповідне оголошення на офіційному сайті судової влади України.

Надіслана Управлінню охорони на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкладення підготовчого засідання на 18.03.2025 повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08 квітня 2025 року.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 19.03.2025 до електронного кабінету Відділу ДВС підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08 квітня 2025 року.

З метою додаткового повідомлення Управління охорони про судове провадження, господарським судом розміщено відповідне оголошення на офіційному сайті судової влади України.

Надіслана Управлінню охорони на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкладення підготовчого засідання на 18.04.2025 повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18 квітня 2025 року.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 10.04.2025 до електронного кабінету Відділу ДВС підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 18 квітня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2025 відкладено розгляд справи на 27 травня 2025 року.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 18.04.2025 до електронного кабінету Відділу ДВС підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 27 травня 2025 року.

Надіслані Управлінню охорони на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копії ухвал від 08.04.2025 та 18.04.2025 повернулась неврученими із відмітками поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

У призначене на 27.05.2025 представники учасників справи не з`явились. Перед засіданням від Національного парку надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120,242 ГПК, пунктів 11,17,99,116,117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Окрім того, у відповідності до приписів пункту 76 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 із змінами, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Ухвали Господарського суду Одеської області надсилались на адресу Управління охорони, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте отримання їх Відповідачем залежить від суб`єктивної поведінки останнього, відтак надіслана кореспонденція суду вважається врученою належним чином, а Відповідач - обізнаним про призначенні судові засідання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003 р.).

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Приписами частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи наявні в матеріалах справи сформовані автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки про доставку до електронного кабінету Відділу ДВС підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі кожної із постановлених у справі ухвал, Третя особа вважається належним чином повідомленою про призначенні засідання суду.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Письмового відзиву від Управління охорони до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв від учасників справи не надходило у зв`язку з чим у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27 травня 2025 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 легковий седан ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , зареєстровано 07.06.2007 за ДП Охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 мікроавтобус пасажирський ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , зареєстровано 25.09.2008 за ДП Охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.03.2013 № 87 утворено комісію з питань приймання-передачі державного майна зі сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища з балансу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів на баланс Нижньодністровського національного природного парку.

Відповідно до переліку (додаток 2 до наказу Мінприроди від 04.03.2013 № 87) державного майна, шо передається з балансу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області на баланс Нижньодністровського національного природного парку, підлягають передачі наступні транспорті засоби - ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 .

11 березня 2013 року комісією, створеною відповідно до наказу Мінприроди від 04.03.2013 № 87, здійснено передачу товарно-матеріальних цінностей, які належать Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Одеській області на баланс Нижньодністровського національного природного парку, серед яких ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, шляхом оформлення відповідного акту приймання-передачі.

27 вересня 2017 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління Одеської області в межах виконавчого провадження № НОМЕР_8 із примусового виконання виконавчого листа від 25.04.2024 № 815/4425/13-а про стягнення з Ліквідаційної комісії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (Код ЄДРПОУ 25915261) винесено постанову про арешт майна боржника.

Приписами Положенням про Нижньодністровський національний природний парк, затвердженим наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 № 144 (із змінами), встановлено, що Нижньодністровський національний природний парк (Парк) створений відповідно до Указу Президента України від 13 листопада 2008 року № 1033 «Про створення Нижньодністровського національного природного парку», є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк розташований на території Білгород-Дністровського та Одеського районів Одеської області

Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (пункт 1.2).

Парк є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні Державної казначейської служби України і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Парк має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, штампи та офіційну емблему, що реєструються в установленому порядку, та бланки (пункт 1.3).

Парк створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів пониззя Дністра, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення (пункт 2.1).

Фінансування заходів, пов`язаних із функціонуванням Парку здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету. Для цієї мети можуть також залучатися кошти місцевих бюджетів, благодійних фондів, кошти підприємств, установ, організацій, громадян та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством (пункт 9.1).

Майно Парку є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Парк володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном за погодженням з Міндовкілля, вчиняючи щодо нього дії, що не суперечать вимогам законодавства і цьому Положенню (пункт 10.2).

15 квітня 2021 року Національний парк звернувся до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області із заявою, в якій посилаючись на наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.03.2013 № 87, перелік (додаток 2 до наказу Мінприроди від 04.03.2013 № 87) державного майна, шо передається з балансу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області на баланс Нижньодністровського національного природного парку, складений 11.03.2013 акт приймання-передачі просить надити відповідь стосовно можливості здійснення перереєстрації відповідних транспортних засобів (ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення).

27 квітня 2021 року Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області у відповідь на запит Національного парку повідомляє, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобілі ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, зареєстровано за ДП Охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (Код ЄДРПОУ 25915261). Поряд із наведеним наявні відомості щодо накладених обмежень на вказані транспортні засоби, зокрема арешт, накладений Приморським відділом Державної виконавчої служби Одеського МУЮ у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 на виконання виконавчого листа № 815/4425/13-а від 25.04.2014.

11 жовтня 2024 року Національний парк звернувся до Відділу ДВС із заявою про зняття (скасування) арешту з майна, в якій посилаючись на наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.03.2013 № 87, перелік (додаток 2 до наказу Мінприроди від 04.03.2013 № 87) державного майна, шо передається з балансу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області на баланс Нижньодністровського національного природного парку, складений 11.03.2013 акт приймання-передачі відповідних транспортних засобів (ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення), на те, що Управління охорони перебуває в стані припинення, повідомляє, що арешт у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 на виконання виконавчого листа від 25.04.2014 № 815/4425/13-а накладено вже після передачі майна на баланс та просить зняти арешт з майна Національного парку, накладений в межах виконавчого провадження № НОМЕР_8, щодо зазначених транспортних засобів.

14 листопада 2024 року Відділом ДВС надано відповідь на звернення Національного парку, в якій повідомляє про перебування на примусовому виконанні виконавчого листа № 815/4425/13-а про стягнення коштів з Управління охорони, при цьому Національний парк не є стороною у зазначеному виконавчому провадженні, відтак відсутні правові підстави для припинення вжитих обтяжень.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Згідно із частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

За частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Із представлених до матеріалів справи доказів вбачається, що транспортні засоби як легковий седан ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , так і мікроавтобус пасажирський ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , зареєстровано за ДП Охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (Код ЄДРПОУ 25915261), що також підтверджено дослідженою судом відповіддю Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області.

Поряд із наведеним, відповідно до відображеної в державних реєстрах інформації юридична особа із Кодом ЄДРПОУ 25915261 має назву - Державне управління Охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, з 2013 року перебуває в стані припинення.

Основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (частина 1 статті 136 ГК України).

Приписами частини 2 статті 135 ГК України передбачено, що власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 136 ГК України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (частина 1). Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (частина 2).

Поряд із наведеним стаття 137 ГПК України визначає, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (частина 1).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням (частина 2).

При цьому Положенням про Національний парк передбачено, що останній є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (пункт 1.2).

У той же час, майно Парку є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Парк володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном за погодженням з Міндовкілля, вчиняючи щодо нього дії, що не суперечать вимогам законодавства і цьому Положенню (пункт 10.2 Положення).

Як зазначалось, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.03.2013 № 87 утворено комісію з питань приймання-передачі державного майна зі сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища з балансу Державного управління до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів на баланс Національного парку, а вже 11.03.2013 шляхом оформлення відповідного акту приймання-передачі вказаною комісією здійснено передачу товарно-матеріальних цінностей, які належать Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Одеській області на баланс Нижньодністровського національного природного парку, серед яких ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення.

Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482 Київ (тут і далі в редакції на час прийняття наказу від 04.03.2013 № 87 та підписання акту приймання-передачі) встановлено, що це Положення визначає порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об`єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі - самоврядні організації), до сфери правління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (пункт 10 Положення № 1482).

Органи, до сфери управління яких передано державне майно, з дня затвердження акта приймання-передачі зобов`язані здійснити в установленому законодавством порядку оформлення та державну реєстрацію речових прав щодо об`єктів передачі, права на які підлягають такій реєстрації (пункт 11 Положення № 1482).

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (тут і далі в редакції на час прийняття наказу від 04.03.2013 № 87 та підписання акту приймання-передачі), передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери (пункт 33 Порядку № 1388).

З огляду на викладене, господарський суд доходить до висновку, що з моменту підписання комісією з питань приймання-передачі державного майна зі сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища з балансу Державного управління до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів на баланс Національного парку відповідного акту приймання-передачі до останнього перейшло право оперативного управління транспортними засобами ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення.

При цьому положення Порядку № 1388 передбачають обов`язку перереєстрацію транспортних засобів у разі зміни їх власників, котрими в розумінні вказаного Порядку є також особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, тобто, в контексті даної справи, особа, до якої перейшло право оперативного управління транспортними засобами - Національний парк.

З метою реалізації права на перереєстрацію транспортних засобів Національний парк звернувся до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області із відповідним запитом, однак із відповіді останнього дізнався про накладений Відділом ДВС арешт на майно Управління охорони.

Як зазначалось, 27 вересня 2017 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління Одеської області в межах виконавчого провадження № НОМЕР_8 із примусового виконання виконавчого листа від 25.04.2024 № 815/4425/13-а про стягнення з Ліквідаційної комісії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (Код ЄДРПОУ 25915261) винесено постанову про арешт майна боржника.

При цьому Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління Одеської області перейменовано в Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі МВС є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця (пункт 41 Порядку № 1388 в редакції станом на час винесення постанови про арешт майна).

Відповідно до відображених відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 липня 2013 року Одеським окружним адміністративним судом ухвалено постанову у справі № 815/4425/13-а про стягнення з Ліквідаційної комісії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (Код ЄДРПОУ 25915261) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса заборгованість по сплаті капіталізованих платежів у загальному розмірі 886342,72 грн; ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року залишено без змін.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 статті 56 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Із представленої до матеріалів справи постанови про арешт майна боржника від 27.09.2017 у виконавчому провадженні № НОМЕР_8 вбачається, що останнє відкрито на підставі виконавчому листа від 25.04.2014 № 815/4425/13-а.

Враховуючи викладене, господарським судом встановлено, що з моменту підписання акту приймання-передачі (11 березня 2013 року) до Національного парку перейшло право оперативного управління транспортними засобами ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення, та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, яке до цього було закріплено на балансі Управління охорони.

Однак, поряд із наведеним, 27 вересня 2017 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління Одеської області в межах виконавчого провадження № НОМЕР_8 із примусового виконання виконавчого листа від 25.04.2024 № 815/4425/13-а про стягнення з Ліквідаційної комісії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (Код ЄДРПОУ 25915261) винесено постанову про арешт майна боржника.

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5) від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У той же час, частина 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У відповідності зі статтею 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 391 ЦК України визначає, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності (частина 3 статті 137 ГК України).

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги той факт, що Національним парком набуто право оперативного управління транспортними засобами 11 березня 2013 року та саме з цієї дати останній має можливості володіти, користуватись і розпоряджатись майном, закріпленим за ним для здійснення некомерційної господарської діяльності, те, що Порядок № 1388 передбачає обов`язку перереєстрацію транспортних засобів у разі зміни їх власників (котрими в розумінні вказаного Порядку є також особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах), наявність накладеного 27.09.2017 Першим Приморським відділом державної виконавчої служби у виконавчому проваджені № НОМЕР_8 арешту позбавляє Національний парк права володіння та користування відповідними транспортними засобами, адже вказаний арешт накладено на майно (в т.ч. транспортні засоби) Управління охорони вже після того, як транспортні засоби передано в оперативне управління Національному парку.

При цьому власником відповідних транспортних засобів залишається держава Україна, адже Національному парку відповідні засоби передавались як державне майно на баланс, тобто Національним парком набуто виключно право оперативного управління.

Відтак, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для частково задоволення заявлених позовних вимог в частині зняття арешту з транспортних засобів ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення кузов, № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , накладеного Першим Приморським відділом державної виконавчої служби від 27.09.2017 у виконавчому проваджені № НОМЕР_8 на виконання виконавчого листа № 815/4425/13-а від 25.04.2014, в решті заявлених позовних вимог господарський суд відмовляє, оскільки заявником не доведено наявність фактичних та правових підстав для визнання права власності на вказані транспортні засоби.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Нижньодністровського національного природного парку до відповідача Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на майно і знаття з нього арешту задовольнити частково.

Зняти арешт з транспортних засобів ТОYОТА НІ АСЕ, 1991 року виготовлення кузов, № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 та ГАЗ 2410, 1992 року виготовлення, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , накладений Першим Приморським відділом державної виконавчої служби від 27.09.2017 у виконавчому проваджені № НОМЕР_8 на виконання виконавчого листа 815/4425/13-а від 25.04.2014.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, Код ЄДРПОУ 25915261) на користь Нижньодністровського національного природного парку (65009, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 89, Код ЄДРПОУ 36345146) 3028/три тисячі двадцять вісім/грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 06 червня 2025 р.

Суддя С.Ф. Гут