Ухвала від 06.06.2025 по справі 0809/6901/2012

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0809/6901/2012

Провадження № 4-с/332/13/25

Ухвала

Іменем України

06 червня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретері судового засідання: Коваль В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шокарєва Альона Вікторівна, стягувач Кредитна спілка «Аккорд», державний виконавець, дії якого оскаржуються старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манделюк Денис Петрович, на дії старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Манделюка Дениса,

Встановив:

05.05.2025 до Заводського районного суду м. Запоріжжя звернулась ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шокарєва Альона Вікторівна, стягувач Кредитна спілка «Аккорд», державний виконавець, дії якого оскаржуються старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манделюк Денис Петрович, зі скаргою на дії старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Манделюка Дениса.

Скарга обґрунтована тим, що у провадженні Заводського районного суду м.Запоріжжя перебувала справа № 0809/6901/2012 за позовом КС «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду від 15.03.2013 вимоги КС «Аккорд» були задоволені, з ОСОБА_1 на користь останньої було стягнуто заборгованість в розмірі 22091,68 грн, витрати за сплати судового збору 220,92 грн. Рішення суду набрало законної сили 09.12.2013.

На виконання даного рішення суду, 16.01.2014 Заводським районним судом м.Запоріжжя було видано виконавчий лист зі строком пред`явлення його до виконання до 09.12.2014. 26.03.2025 постановою старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манделюка Д. було відкрито виконавче провадження №7762407. Виконавчий лист містить відмітки з датами та причинами його повернення.

ОСОБА_1 не погоджується з винесеною постановою про відкриття провадження з тих підстав, що стягувачем був пропущений строк пред`явлення його до виконання, для поновлення якого стягувач не звертався до суду, у зв`язку з чим просить суд визнати протиправними дії державного виконавця та зобов`язати останнього скасувати постанови про: відкриття виконавчого провадження від 26.03.2025, стягнення виконавчого збору від 26.03.2025, розмір мінімальних витрат від 26.03.2025, визначення розміру додаткових витрат від 26.03.2025 та арешт коштів боржника від 26.03.2025.

Від старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Манделюка Д.П. надійшли заперечення на скаргу, в яких він просить відмовити у її задоволенні з таких підстав. На виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №77621407 з примусового виконання виконавчого листа № 0809/6901/2012, виданого 16.01.2014 Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Аккорд» заборгованості за кредитним договором у розмірі 22091,68 грн та судового збору у розмірі 220,92 грн. Дійсно, 26.03.2025 державним виконавцем були винесені вказані ОСОБА_1 постанови, що вона просить скасувати. Остання відмітка державного виконавця на виконавчому документі про повернення виконавчого документа стягувачу 11.05.2020, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. На час набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження», в редакції від 15.03.2022 № 2129-ІХ, строк для пред`явлення виконавчого листа № 0809/6901/2012 від 16.01.2014, не сплинув.

Скаржник ОСОБА_1 та/або її представник адвокат Шокарєва А.В., старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манделюк Д.П. та представник стягувача Кредитної спілки «Аккорд», належним чином повідомлялись про день, час та місце розгляду скарги, до суду не з`явились, жодних клопотань від них не надходило.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні матеріали справи, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 0809/6901/2012 за позовом КС «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду від 15.03.2013 вимоги КС «Аккорд» були задоволені, з ОСОБА_1 на користь останньої було стягнуто заборгованість в розмірі 22091,68 грн, витрати за сплати судового збору 220,92 грн. Рішення суду набрало законної сили 09.12.2013 (а.с. 73).

На виконання вищевказаного рішення суду, 16.01.2014 Заводським районним судом м.Запоріжжя було видано виконавчий лист зі строком пред`явлення його до виконання до 09.12.2014 (а.с. 16).

26.03.2025 постановою старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манделюка Д.П. було відкрито виконавче провадження №7762407 (а.с. 4-5), а також винесені наступні постанови: про стягнення виконавчого збору від 26.03.2025, про розмір мінімальних витрат від 26.03.2025, про визначення розміру додаткових витрат від 26.03.2025 та про арешт коштів боржника від 26.03.2025 (а.с. 6-12).

Виконавчий лист № 0809/6901/2012 містить наступні відмітки з датами та причинами його повернення: 29.12.2014 п. 5 ст. 47 ЗУ «ПВП»; 11.12.2015 ст. 47 п. 5 ЗУ «ПВП»; 21.11.2016 п. 5 ст. 37 ЗУ «Про ВП»; 11.05.2020 п. 2 ст. 37 ЗУ «ПВП» (а.с. 16-17).

Згідно ст. 4471 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

На момент видачі судом виконавчого листа, 16.01.2014, діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (надалі Закон України від 21.04.1999).

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.04.1999, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Отже, виконавчі листи, видані судом, можуть бути пред`явлені до виконання протягом року.

Обставини, викладені в ухвалі від 29.03.2024 в рамках справи № 335/7397/19 (на яку скаржник посилається як на аналогічну судову практику), не є тотожними тим, що розглядаються в рамках даної справи, адже з ухвали по справі № 335/7397/19 вбачається, що виконавчий лист виданий судом 18.11.2019, виконавче провадження відкрито 19.12.2023, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 01.10.2022. Стягувач взагалі не звертався до органів виконавчої служби з періоду видачі виконавчого листа судом, 18.11.2019, до моменту відкриття провадження, 02.12.2023. Він у своїх поясненнях зазначив, що вважав продовженими строки для пред`явлення виконавчого документу до виконання через введення на території держави карантину, а потім воєнного стану; хоча у виконавчому листі і зазначено кінцевий термін пред`явлення до виконання 01.10.2022, але станом на 02.12.2023 такий строк ще не сплину, а був автоматично пролонгований і підстав для звернення до суду, який видав виконавчий документ, для його поновлення не було.

Як вже зазначалось раніше, виконавчий лист № 0809/6901/2012 містить наступні відмітки з датами та причинами його повернення: 29.12.2014 п. 5 ст. 47 ЗУ «ПВП»; 11.12.2015 ст. 47 п. 5 ЗУ «ПВП»; 21.11.2016 п. 5 ст. 37 ЗУ «Про ВП»; 11.05.2020 п. 2 ст.37 ЗУ «ПВП».

Тобто, з матеріалів даної справи чітко вбачається, що стягувач неодноразово звертався до органів виконавчої служби задля виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконавчий лист неодноразово повертався з тих чи інших підстав. Разом з цим, остання дата повернення виконавчого листа 11.05.2020, щодо якої суд зазначає наступне.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання визначається за законом, що діє на момент звернення до виконання, а не на момент видачі такого листа. Це означає, що якщо після видачі листа закон про строки пред`явлення змінився, то застосовуватиметься саме цей новий закон.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.04.1999, інші виконавчі документи, серед яких є виконавчі листи, видані судом, можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Цей Закон втратив чинність 05.01.2017.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, що набрав чинності 05.10.2016 (надалі Закон України від 02.06.2016), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016).

Відтак, кінцева дата пред`явлення виконавчого листа № 0809/6901/2012 до виконання, 11.05.2023.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан з 05-30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Цей Указ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», тобто 24.02.2022.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Відповідно до п. 102 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України від 02.06.2016, як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Отже, кінцевий строк пред`явлення виконавчого листа № 0809/6901/2012 до виконання, 11.05.2023, припадав на строк дії воєнного стану, що діє і станом на день ухвалення даного рішення судом, а відтак він є таким, що не сплинув. З огляду на це, дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження 26.03.2025 та винесення інших постанов 26.03.2025, передбачених чинним законодавством, є правомірними та законними.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, у зв`язку з чим її вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 450-451 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шокарєва Альона Вікторівна, стягувач Кредитна спілка «Аккорд», державний виконавець, дії якого оскаржуються старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Манделюк Денис Петрович, на дії старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манделюка Дениса відмовити.

Ухвала, що постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України) та може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня її проголошення.

Суддя О.С. Яцун