Ухвала від 04.06.2025 по справі 216/2322/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/980/25 Справа № 216/2322/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2025 року, якою відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2025 року підозрюваному ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 червня 2025 року включно та визначено заставу у розмірі 4239200 грн.

Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованістю пред`явленої ОСОБА_8 підозри та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити прокурору у задоволенні клопотання. У разі часткового задоволення апеляційної скарги зменшити розмір застави до 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908400 грн. Вказує на необгрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Зазначає, що прокурором не надано доказів на підтвердження існування заявлених ризиків. Наголошує, що прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів. Звертає увагу, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина 2007 року народження. На його думку, вищевикладені обставини істотно знижують можливість настання заявлених ризиків та усувають потребу для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання або зменшити розмір застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначає про необґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_8 . Вважає, що прокурором не доведено наявність заявлених у клопотанні ризиків. Вказує на відсутність обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів. Звертає увагу на надмірний розмір визначеної судом застави.

Заслухавши доповідача, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, висновки суду про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, третім слідчим відділом (з дислокацією в м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000279 від 04.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3, 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

04 квітня 2025 року керівником Дніпропетровської обласної прокуратури в межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за:

- ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, вчиненого організованою групою, вчиненого в ролі організатора;

- заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, у великих розмірах, вчиненого організованою групою, вчиненого в ролі організатора, вчиненого повторно;

- заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою, вчиненого в ролі організатора, вчиненого повторно;

- ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого організованою групою, вчиненого в ролі організатора.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. ст. 260, 267 КПК України (обстеження публічно недоступного місця, житла чи іншого володіння особи; аудіо-, відеоконтроль особи), автомобіля марки «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , «Toyota RAV4» реєстраційний номер НОМЕР_2 , офісних приміщень, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Мечникова, 7 та м. Дніпро, Запорізьке Шосе, 28М, а також аудіо-, відеоконтроль відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколами проведених негласних слідчих розшукових дій, передбачених ст. 263 КПК України (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) відносно номерів телефонів, якими користувались ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколами проведених обшуків за місцями мешкання та здійснення злочинної діяльності учасників організованої групи; висновками судових будівельно-технічних експертиз.

Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Так, оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, колегія суддів вважає, що наявна обґрунтованість підозри ОСОБА_8 в контексті її розуміння ЄСПЛ.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

05.04.2025 року до підозрюваного ОСОБА_8 слідчим суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 10 млн. грн. строком до 05.05.2025 року.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.04.2025 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000279 від 04.06.2024 до десяти місяців, тобто до 05 вересня 2025 року включно.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.04.2025 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 на 60 днів до 23 червня 2025 року включно, та зменшено розмір застави до 1400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4239200 грн.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України судом встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам протиправної поведінки підозрюваного.

Наявність таких ризиків підтверджується тяжкістю кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомістю наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.

При продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_8 слідчим суддею було встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється, вплинути на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити спробу втечі чи переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Зазначені ризики мали місце під час застосування запобіжного заходу і на даний час не зменшились.

Колегія суддів зауважує, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

Заявлені прокурором ризики є цілком ймовірними та чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваниу обов`язково, тобто поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі, а тому доводи захисників про необґрунтованість заявлених ризиків є такими, що не заслуговують на увагу.

Продовжуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 строк тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при продовженні строку тримання під вартою, передбачені ст.178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; його сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітнього сина 2007 року народження; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, який раніше не судимий, майновий стан підозрюваного, родина якого має високий сукупний дохід та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, обговорюючи розмір застави, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Аналізуючи наведені в оскарженій ухвалі висновки слідчого судді щодо зменшення розміру застави до 4239200 грн, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині судове рішення постановлено без належного врахування усіх обставин справи.

На думку колегії суддів, визначений розмір застави є таким, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваного, майнового стану підозрюваного та осіб, з якими він підтримує взаємовідносини, обставинами кримінального провадження, встановленими ризиками, а тому не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч.ч. 4-5 ст. 182 КПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за можливе зменшити підозрюваному ОСОБА_16 розмір застави з 1400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4239200 грн. до 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1998480 грн.

На думку колегії суддів, застава в розмірі 1998480 грн. може в повній мірі забезпечити належне виконання обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_8 та його належну процесуальну поведінку.

За таких обставин, ухвалу слідчого судді слід скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_8 розмір застави в межах 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1998480 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 скасувати в частині визначення розміру застави.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_8 розмір застави в межах 660 (шістсот шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1998480 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді